Андрій Радченко: Наше завдання – забезпечити мінеральними добривами агровиробників, а не перекупників

У сезоні  2016/2017 аграрний ринок рекордно лихоманило. Навесні, напередодні посівної, аграрії опинилися в умовах ресурсної блокади через зупинку заводів групи Ostchem, на які припадає 80%  внутрішнього виробництва мінеральних добрив. У травні криза посилилася через рекордно несприятливі погодні умови, зокрема, аномальне зниження температури в травні. Все це відбувалося на тлі низьких світових цін на зерно, які не дали можливості сільгосптоваровиробникам залучити достатньо коштів. Стабілізатором ситуації виступив ПАТ «Аграрний фонд», який самотужки зумів перезапустити хімічну галузь. Про подробиці цього проекту та поточну діяльність найвпливовіших структур в АПК в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів керівник Аграрного фонду  (АФ) Андрій Радченко:

AgroPolit.com: Весною стало відомо, що Аграрний фонд виступить посередником при закупівлі добрив в Ostchem. Чи були Ваші дії щодо закупівлі мінеральних добрив погоджені з керівництвом уряду та Мінагрополітики?

Андрій Радченко: Посередник – не зовсім коректний термін, оскільки цей статус передбачає, як правило, певну фінансову премію та є цікавим для гравців ринку. В даному випадку, відверто кажучи, великої кількості бажаючих взяти участь у порятунку хімпідприємств не спостерігалося. Власне, ми були єдині. Ми не філантропи. Але Аграрний фонд авансує декілька тисяч агровиробників і ми зацікавлені в їхній стабільній роботі.

Читати до теми: ПАТ «Аграрний фонд». Яким був 2016 рік для держкомпанії.

Щодо суті питання. Оскільки зупинка хімічних підприємств була загальнонаціональною проблемою, то й їхня доля вирішувалася на рівні Кабінету Міністрів. І наші дії були повністю узгоджені з Міністерством аграрної політики та продовольства й Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Для порятунку хімічної галузі України було прийнято спільне рішення – направити понад 1 млрд грн коштів ПАТ «Аграрний фонд» на виробництво мінеральних добрив, що дозволило запустити три хімічних підприємства. Так, ми планували спрямувати ці кошти на розширення форвардної програми, але стабілізація ситуації на ринку міндобрив була першочерговою. Бо не буде в аграріїв міндобрив – не буде врожаю, і нам нічого буде закуповувати. В результаті, ми акумулювали близько 1 млрд грн, котрі й спрямували на купівлю міндобрив, з яких близько 750 млн грн – це кошти, які були залучені Аграрним фондом у межах кредитної лінії від державного «Укргазбанку», а  решта – вільні кошти Товариства.

Читати до теми: Дефіцит мінеральних добрив на внутрішньому ринку вже перевищив 30%. 

Ми переорієнтували наші відносно вільні кошти на підтримку хімпрому, що дозволило здійснити перезапуск заводів в червні-липні після їхнього чотирьохмісячного простою

AgroPolit.com: Ви реалізували ці плани?

Андрій Радченко: Так, і ви можете це бачити за прямими  ознаками — заводи працюють, хімічні добрива виробляються, аграрії в період осінньої посівної будуть повністю забезпечені засобами виробництва. Ми переорієнтували наші відносно вільні кошти на підтримку хімпрому, що дозволило здійснити перезапуск заводів в червні-липні після їхнього чотирьохмісячного простою. Ми запустили ланцюгову реакцію, й інші гравці ринку долучилися до партнерства з Ostchem – навіть ті, які не отримали добрива внаслідок зупинки навесні. Всі розуміють, що працююча хімічна галузь в Україні – це запорука стабільного розвитку АПК, який є бюджетоутворюючим. З Аграрного фонду при цьому знімаються будь-які питання в частині монополізму поставок.

Де-факто зараз поставлено уже 208 тис. т добрив, що еквівалентно 1,048 млрд грн. Це аміачна селітра, карбамід, карбамідо-аміачна суміш і аміачно-вапняні добрива… Насамперед ми пропонуватимемо добрива учасникам наших форвардних програм

AgroPolit.com: Чи надійшли вже на склади Аграрного фонду мінеральні добрива, які Фонд закупив у Ostchem?

Андрій Радченко: З огляду на оптимізацію логістики та ритмічність поставок, надходження  закупленої партії розраховано на три місяці. Але де-факто зараз поставлено уже 208 тис. т добрив, що еквівалентно 1,048 млрд грн. Це аміачна селітра, карбамід, карбамідо-аміачна суміш і аміачно-вапняні добрива.

Фото взято з: agro.dn.gov.ua

Наше завдання – забезпечити мінеральними добривами агровиробників, ми зацікавлені в тому, щоб продукція надійшла до кінцевого споживача, а не до перекупників. Отже, насамперед ми пропонуватимемо добрива учасникам наших форвардних програм. Під час розрахунків з агровиробниками ми будемо пропонувати їм товарну складову, а вони вже самі зможуть вирішувати – брати їм гроші чи гроші плюс добрива.

AgroPolit.com: Наскільки це принциповий обсяг для галузі?

Андрій Радченко: 200 тис. т мінеральних добрив, які ми закупили, це значний обсяг у масштабах внутрішнього ринку України, і він має стабілізувати ситуацію.

Інша справа, що періодом дестабілізації та дезактивації українського хімпрому скористалися російські виробники мінеральних добрив, наростивши імпорт — як легальний, так і «сірий» та «чорний». Російський хімпром, звісно, не в захваті від того, що українські хімічні заводи поновили виробництво, оскільки вони розраховували засипати наш ринок власним товаром. Ми зуміли відстояти власні позиції і зберегти хімічну галузь. І це велика заслуга українського уряду в цілому та зокрема Мінекономіки, яке доклало максимальних зусиль для цього.

Читати до теми: Форвардна програма є важливим фінансовим інструментом для сільгоспвиробників
 
AgroPolit.com: Чи зміняться закупівельні плани Аграрного фонду в рамках осінньої форвардної кампанії  у зв'язку із закупівлею мінеральних добрив?

Андрій Радченко: Ми будемо працювати згідно з фінансовим планом Товариства, який було затверджено Кабінетом Міністрів України. Ми плануємо суттєво збільшити підтримку сільгоспвиробників,  спрямувавши на закупівлю зернових обсягом 1,9 млн т близько 7,6 млрд грн.  Для цього ми плануємо залучити інвестиції в обсязі 6,7 млрд грн  – це й кредитні кошти, про які ми вже говорили, і залучення коштів від випуску простих іменних облігацій.

Читати до теми:  Юрій Меленчук: Аграрный фонд планує закупити близько 1 млн т зернових.

Зараз  ми — на підготовчій стадії проекту із будівництва млина

AgroPolit.com: Як Ви зможете забезпечити переробку такої кількості зерна, адже в Аграрного фонду немає власних виробничих потужностей?

Андрій Радченко: Відсутність власних виробничих майданчиків не завадила нам стати одним із найбільших гравців на ринку борошна. Ми успішно працюємо на аутсорсі, при цьому маємо простір для маневру, обираючи  підрядників у різних областях з огляду на оптимізацію логістики.

Читати до теми: ПАТ «Аграрний фонд» хоче зайняти третю частину ринку борошна.  

Зараз  ми — на підготовчій стадії проекту із будівництва млина. У минулому місяці Аграрний фонд отримав пропозицію від турецької компанії Alapala щодо надання борошномельного обладнання в рамках кредиту на 4,5 млн євро турецького Ексімбанку на п’ять років. Це відповідає переробним потужностям на рівні 150 т на добу. Зараз ми проводимо калькуляцію цього проекту.

AgroPolit.com: Ви вже визначилися, де буде розташоване виробництво?

Андрій Радченко: Ні. Це питання ще вивчається. Але логічно було б розташувати його там, де велика концентрація споживачів.

Фото взято з: vesti.dp.ua

AgroPolit.com: А чому не біля портів, адже Аграрний фонд активно експортує борошно? Чи ви  скорочуєте Вашу зовнішньоекономічну діяльність?

Андрій Радченко: Ні, навпаки – наші зовнішні ринки збуту постійно розширюються. Щойно завершили відвантаження партії на Анголу, починаємо виконувати новий контракт із Венесуелою. Латинська Америка – дуже перспективний напрямок.

Читати до теми: «Аграрний фонд» експортуватиме борошно за океан.

Але ми орієнтовна на внутрішній ринок компанія, більш того – ми державна компанія, функції якої ширші, ніж просто бізнес, оскільки ми виконуємо завдання підтримки сільгосптоваровиробників. Тому розглядаємо всі проекти розвитку передусім у цьому контексті.

AgroPolit.com: На внутрішньому ринку, окрім, власне, функцій підтримки сільгосптоваровиробників, Ви постійно розширюєте присутність у  роздрібній торгівлі. Борошно, цукор, гречка, пластівці, а скоро має з’явитися зовсім екзотика – кукурудзяне та гречане борошно.

Андрій Радченко: В цьому не має нічого дивного, це частина стратегії з розвитку бренду «Аграрний фонд», в рамках якої ми закріплюємося на полицях супермаркетів. Я прагнув би ще більше розширювати лінійку, але все залежить він фінансового ресурсу. Маржа на всі види нашої продукції невелика, оскільки головне тут не максимізувати заробіток, а закріпити лояльність споживача. 

Біржова торгівля зерновими контрактами  є невідворотною і ми цей шлях маємо пройти.

AgroPolit.com: Ви анонсували запуск біржового інструменту – ф’ючерсного контракту на пшеницю.  На якій стадії цей проект?

Андрій Радченко: На стадії аналізу та підготовки. Нам потрібен партнер – біржа, яка в перспективі могла б стати таким торгівельним майданчиком, поєднавши гравців сільгоспринку. Державна Аграрна біржа, в силу законодавчих обмежень, на жаль, не має можливості для участі в цьому проекті, хоча ми успішно співпрацюємо з нею за низкою інших.

Читати до теми: З початку 2017 року ПАТ «Аграрний фонд» отримало 70,2 млн грн чистого прибутку 

Я продовжую наполягати, що біржова торгівля зерновими контрактами  є невідворотною і ми цей шлях маємо пройти. Поки що долаємо його самотужки, однак я переконаний, що міжнародним гравцям такий проект теж був би цікавим.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com