Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
На початку наступного тижня в Україну очікується візит китайської делегації на чолі з першим віце-прем’єром Ма Каєм. У фокусі – «інвентаризація» та оживлення усіх інвест-проектів між нашими країнами. Чимало їх у агросекторі: контракт ДПЗКУ, участь у «Шовковому шляху» та інші. До чого готуватися? Про це AgroPolit.com розпитав співголову новоствореної китайської робочої підгрупи, народного депутата від «Самопомочі» Івана Мірошніченка:
AgroPolit.com: В Україну очікується візит першого віце-прем’єра Китаю. Як співголова новоствореної китайської робочої підгрупи розкажіть, де наші спільні точки взаємовигідної співпраці з китайцями?
Іван Мірошніченко: На форумі в Азербайджані прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна синхронізує свої регуляторні норми з європейськими та з країнами-учасницями проекту нового «Шовкового шляху». Це означає, що робота з Китаєм посилиться за кількома напрямами, а від нас це вимагає двох важливих речей.
Перша – бути надійним, повноцінним, рівноправним і цікавим партнером для Китаю у рамках програми «Китайський шовковий шлях».
Друга – оперативно провести ревізію усіх українсько-китайських інвестиційних проектів, відносин, відсіяти непотрібні, вирішити проблемні моменти й окреслити нові точки співпраці. За останні 6 років накопичилося чимало інформації для аналізу, зокрема, $3 млрд кредиту для ДПЗКУ, понад $3 млрд позики для НАК «Нафтогаз Україна» на технічне переоснащення ТЕЦів, реалізований лише на папері «Повітряний експрес» та інші. Без цього в України великі шанси випасти з програми «Китайського шовкового шляху». Щоб не допустити цього та швидко прийти до спільного знаменника, уряд і створив українсько-китайську робочу групу під керівництвом першого віце-прем’єра Степана Кубіва. Саме вона зробить «домашню роботу» до приїзду 3—5 грудня в Київ делегації на чолі з першим віце-прем’єром КНР Ма Каєм для участі у третьому засіданні українсько-китайської комісії. Цьому передує низка зустрічей із китайськими компаніями-інвесторами за вже згаданими питаннями. Сподіваємося на гарні новини у грудні.
Після деякого періоду «анабіозу» Україна вже рухається в напрямку «Китайського шовкового шляху»
AgroPolit.com: Тобто, Україна почала рухатися у бік цього «шляху»?
Іван Мірошніченко: Так, після деякого періоду «анабіозу» Україна вже рухається в напрямку «Китайського шовкового шляху». У мене з цього приводу стриманий оптимізм. Китайці хочуть інвестувати в Україну, але робота з ними має бути дуже професійною і якісною. Зокрема, вони готові вкласти $1,5 млрд у «зелену енергетику» — будівництво сонячної станції на ЧАЕС. Нагадаю, що уряд оголосив проект із будівництва такої станції. Настільки мені відомо, серед 6—8 зацікавлених у будівництві компаній є й китайська.
На міжнародній арені спостерігається інвестиційний «штиль» щодо України. В країну надходять лише реінвестовані прибутки та незначні інвестиції
AgroPolit.com: Який економічний ефект для України від участі в «Шовковому шляху»?
Іван Мірошніченко: «Шовковий шлях» — це дуже мудрий стратегічний проект розвитку для економіки КНР і вирішення ïï довгострокових безпекових, економічних, геополітичних завдань. Китай уже має низку договорів та меморандумів із десятками країнам про його реалізацію. Це не просто економічний одноразовий проект, він глобально змінює і посилює економічні переваги Китаю у світі, спрямований на лідерство Китаю в економічному зростанні та на збільшення геополітичного впливу. Для нас це важлива можливість мати рівноправні взаємовигідні відносини з країною-інвестиційним партнером для всієї України. Але! Все буде залежати від якості переговорної позиції та роботи уряду.
Наступний етап — експорт українських товарів продуктової групи до Китаю. Але це тільки один із можливих напрямів співпраці.
Якщо говорити цифрами, то українсько-китайська співпраця для нас сьогодні дуже важлива. Чому? На міжнародній арені спостерігається інвестиційний «штиль» щодо України. В країну надходять лише реінвестовані прибутки та незначні інвестиції. Відносна активізація в АПК. Так, бачимо що за 10 місяців приріст експорту становив 22%, що в сумі дало $14,7 млрд, однак це виручка від продажу продукції. Не інвестиції. Найбільший інвестиційний інтерес до агросектору й загалом України наразі спостерігається з боку Азії, зокрема, Китаю. Виважена співпраця з китайцями принесе Україні за 5 років $8—12 млрд інвестицій. Якщо за цей час вирішиться військовий конфлікт на сході, то сума може подвоїтися.
ПРО КОНТРАКТ ІЗ ДПЗКУ
AgroPolit.com: Чи переглядатиметься контракт із китайцями щодо $3 млрд для ДПЗКУ? Які сигнальні маячки виставлені сторонами та на що очікувати?
Іван Мірошніченко: Контракт має переглядатися. В іншому разі доведеться визнавати, що даний проект зазнав краху, завдав значних збитків і не буде гарним прикладом для майбутніх інвестицій. Я говорив і раніше, що умови угоди у багатьох випадках відірвані від реальних практик, правил і традицій функціонування світових ринків, багато питань з управління ризиками та й узагалі в багатьох випадках контракт «прокитайський», тобто, закладено нерівні умови. Знаю, що тривають непрості перемовини, проводиться важка робота.
Інша, не менш важлива проблема — це якість менеджменту корпорації та його сталість. ДПЗКУ сьогодні — це компанія не про «тонни зерна», не про велику кількість елеваторів та об’єми зберігання. Ця компанія і цей бізнес уже давно про інше. Йдеться передусім про ризики та управління ними, якість та ефективність менеджменту й конкурентоспроможність підприємства в цілому. А там менеджмент змінюється іноді швидше, ніж пори року. Тому давайте трохи зачекаємо та будемо сподіватися на мудрі рішення.
Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!