Олена Волошина: Хотілося, щоб у 2016 році ми профінансували $300 — $400 мільйонів. Але реально, я вважаю, що буде менше...
Олена Волошина, голова представництва IFC в Україні

Україна потребує підтримки міжнародних фінансових організацій. Варто поглянути на валютний курс і пригадати фінальну цифру золотовалютних резервів України, аби зрозуміти нагальність отримання чергового траншу кредиту МВФ. В таких умовах важко дихається усій економіці, АПК в тому числі. Одне з надійних джерел отримання доступних кредитів для українських агрокомпаній — Міжнародна фінансова корпорація (IFC). Вона приділяє значну увагу фінансуванню саме вітчизняного агросектору. Які плани на цей рік? Чи з’явиться в арсеналі IFC гривневе кредитування? Про це та про інше читайте в ексклюзивному бліц-інтерв'ю голови представництва IFC в Україні Олени Волошиної:

AgroPolit.com: Чи не лякає Вас ситуація в секторі? Будете й далі інвестувати? Скільки? 

Олена Волошина: Будь-який інвестор хоче стабільності. Україна — це країна, яка, на жаль, поки не може похвалитися тим, що ми досягли стабільності і стійкості. Швидше — навпаки. Тому, природно, це лякає будь-якого інвестора, навіть такого, як ми, який в Україні багато років і відчуває всю ситуацію зсередини. Чи позначиться це на наших планах? Я гадаю, що так. Ми, на жаль, не вибираємо ті ліміти, які ми могли б.

Я сподіваюся, що доб'ємо питання гривневого фінансування. Ми вже близько 

AgroPolit.com: Великі це обсяги?

Олена Волошина: Є ще куди добирати. І проблема полягає в тому, що не знаходимо достатньої кількості правильних проектів. На жаль, за останній рік не додали нових. Як правило, в основному клієнти, які були. Що б хотілося зробити в цьому році? Я сподіваюся, що доб'ємо питання гривневого фінансування. Ми вже близько. Спасибі керівництву Національного банку, воно дуже в цьому допомагає. Я сподіваюся, що у 2016 році все-таки зробимо хоча б одну операцію з кредитування інфраструктури, а також, що заявлене фінансування на НАК «Нафтогаз» на покупку газу в Європі у цьому році буде реалізовано.

Сподіваємося, що наших аграрних розписок буде не 12 штук, а набагато більше. Зараз усіма зусиллями намагаємося визначити їх режим оподаткування 

AgroPolit.com: Оцініть роботу за минулий рік в агросекторі? Які плани на 2016 рік?

Олена Волошина: У середньому в рік інвестуємо в АПК $200 — $300 мільйонів. Мені б хотілося, щоб у 2016 році ми профінансували $300 — $400 мільйонів. Але реально, я вважаю, що буде менше —залишимося на тому ж рівні... Ми довгострокові інвестори і всі поставили на паузу свої капітальні інвестиції. У цьому році навряд чи хтось робитиме серйозні довгострокові вкладення. Ми поміняли продукти, дуже активно підтримуємо операції на експорт й імпорт... Займаємося розробкою нових продуктів під гривневе фінансування. Як і раніше, думаємо про те, як аграріїв профінансувати. Відновили і розширили лінію з «Райффайзеном» і «Баєром». Сподіваємося, що наших аграрних розписок буде не 12 штук, а набагато більше. Зараз усіма зусиллями намагаємося визначити їх режим оподаткування.

AgroPolit.com: А в чому проблема з їх оподаткуванням?

Олена Волошина: У бухгалтерів немає чіткого розуміння, яким чином їм відображати ці розписки, і який режим оподаткування залежно від цього застосовувати. У робочій групі намагаємося знайти єдине розуміння цієї ситуації.

AgroPolit.com: Що потрібно, щоб збільшити використання аграрних розписок?

Олена Волошина: Заважає нерозуміння того, як проводити адміністрування оподаткування розписок. На цьому полі грають в основному постачальники засобів захисту рослин і насіння. Банки ще придивляються. Плюс у них високі норми резервування щодо цього продукту. Сподіваємося, що фінансові установи розпочнуть працювати на вказаному напрямі якщо не цього, то наступного року.

AgroPolit.com: На цей рік у Вас є хоча б приблизне розуміння розвитку напряму агророзписок?

Олена Волошина: Ми не ставимо план із кількості. Ринок самостійно визначить це. Але те, що ми розширилися з однієї області до чотирьох, — це вже говорить про те, що принаймні в 4 рази більше повинно бути.

AgroPolit.com: Чи потрібно приймати якісь законодавчі зміни або постанови від парламенту чи Кабміну, щоб прискорити процес із розписками й полегшити роботу інвесторів у країні?

Олена Волошина: В ідеалі, звісно, ми б хотіли бачити зміни в Податковому кодексі, щоб там чітко прописали режим оподаткування аграрних розписок. Водночас я розумію, що не можна, напевно, в Податковому кодексі всі ці деталі прописати, тому шукаємо компромісний варіант. Чи будуть потрібні нам для цього якісь зміни в законодавстві? Не готова зараз сказати, бо наразі це в роботі.

Не вистачає швидкості, ефективності і глибини реформ. Як і раніше, нічого не зроблено в частині корупції… 

AgroPolit.com: Яких кроків від парламенту очікують міжнародні фінансові організації, щоб прибрати бар'єри для інвестицій в агросектор?

Олена Волошина: Я б не виділяла, що чекаємо чогось від Ради або інших гілок влади. Нам не вистачає швидкості, ефективності і глибини реформ. Як і раніше, нічого не зроблено в частині корупції, не переконали власне населення і зовнішній світ у тому, що з нею намагаємося боротися. Нестабільна макроекономічна ситуація і відсутність гарних історій. А вони особливо потрібні, наприклад, захід в Україну Сороса тощо. 

У майбутньому не очікую, що буде велика консолідація землі 

AgroPolit.com: Оцініть розвиток сектору в 2016 році? Ваше відчуття, який тренд буде цього року?

Олена Волошина: Сектор займався тим, що виживав. Йому не пощастило за всіма параметрами: грошей мало і дають не всім, погода підвела, але режим оподаткування змінили. При цьому я вважаю, що якийсь індивідуальний фермер трактором як орав, так і оре. І більшою мірою це вплинуло, напевно, на діяльність великих компаній, ніж якихось маленьких індивідуальних фірм. У майбутньому не очікую, що буде велика консолідація землі.

AgroPolit.com: Тобто не буде латифундій?

Олена Волошина: Я гадаю, що ні. Я не бачу для цього можливостей.

AgroPolit.com: А чому? 

Олена Волошина: Тому, що в усьому причина гроші.

AgroPolit.com: Тобто, банально, не вистачає коштів на скупку землі?

Олена Волошина: Так. Яким чином росли земельні банки в Україні агрокомпаній? Люди залучали зовнішнє фінансування або брали гроші на біржі, позичали у міжнародних організацій... Зараз реально фінансують міжнародні організації, західні банки перебувають в реструктуризації, у тому числі в агросекторі. Зрозуміло, що біржі на сьогоднішній день теж навряд чи доступні для українських гравців. Тому мені здається, що ось це завадить консолідації сектору.

Найбільше нарікають клієнти-аграрники на зміну оподаткування сектору

AgroPolit.com: На що Ваші клієнти-аграрники найбільше зараз нарікають?

Олена Волошина: Найбільше нарікають на зміну оподаткування сектору.

AgroPolit.com: Це обґрунтовано чи вони просто звикли жити в комфортному раю і їм би в ньому залишитися? Може пора вже дорослішати?

Олена Волошина: Без коментарів.

AgroPolit.com: Великий виклик 2016 року — відкриття земельного ринку. До 1 березня Рада має його підготувати. Чого від нього очікуєте?

Олена Волошина: Ми очікуємо, що цей законопроект дозволить впровадити нормальні, транспаранти, ефективні умови передачі землі з державної і напівприватної реально в приватну власність і запрацює ринок землі.

AgroPolit.com: Ви вважаєте, що Україна вже готова до вільного ринку землі?

Олена Волошина: Це політичне питання. Ми не коментуємо політику.

AgroPolit.com: І все-таки не можу не запитати Вас про політику. Як вийшло, що 25 років по суті аграрна країна жила без профільної політики? Чи є сьогодні базис для появи єдиної потужної або декількох аграрних партій?

Олена Волошина: Ми не були ніколи суто аграрною країною.

AgroPolit.com: А як же 33 мільйони гектарів землі?

Олена Волошина: Ну і що? У нас була досить потужна й розвинена металургія. Це зараз вона просто «лежить». Мені здається, що в певному сенсі це пов'язано з тим, що інші сектори економіки «лежать», а АПК працює.

AgroPolit.com: Тобто нарешті аграріїв побачили на тлі падіння інших?

Олена Волошина: Напевно.

AgroPolit.com: Ви вірите в те, що агросектор буде заправляти у великій політиці? От у Вас є таке відчуття?

Олена Волошина: Не знаю. Чесно кажучи, мене це якось навіть і не турбує.

Найкраща аграрна політика — це та, яка дає змогу компаніям нормально працювати 

AgroPolit.com: Як Вам здається, чого чекати від подальшого розвитку агрополітики в Україні?

Олена Волошина: Для мене найкраща аграрна політика — це та, яка дає змогу компаніям нормально працювати. На жаль, в Україні набагато більше політики, ніж нам всім хотілося б. У нас куди не руш — всюди політика.

AgroPolit.com: В Україні зростає роль і вплив аграрного лобі — близько 10 % всіх депутатів — у парламенті. Наскільки видно «голову» цього лобі над українським житом?

Олена Волошина: Напевно, більше ніж минулого року. Тому, що сектор став більш значущим для країни.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 лютого 2018
Олена Волошина: IFC запускає новий проект щодо підтримки молочного сектору
Зовсім нещодавно аграрні розписки почали діяти по всій Україні. Міжнародна фінансова корпорація IFC вирішила не зупинятися на впровадженні...
24 лютого 2016
Полтавщина — лідер з видачі аграрних розписок — Рутицька
У Полтавській області видана найбільша кількість аграрних розписок по всій Україні. Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та...
22 лютого 2016
IFC озвучила плани з інвестування в український АПК — Волошина
Один із найбільших міжнародних фінансових партнерів України зберігає плани з інвестування в агросектор країни. Про це в ексклюзивному інтерв’ю...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...