Юрій Терентьєв: Ціни на м’ясну продукцію та курятину стабілізувалися

Ціни – актуальне питання,  яке в будь-яку пору. Що сьогодні робить «ціновий арбітр» на аграрних ринках України і чи бачить він «червоні зони» цінового ризику? Що відбувається на ринку основних соціальних продуктів та взагалі в АПК? Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Юрій Терентьєв:

AgroPolit.com: Чи бачите Ви причини для хвилювань на основних ринках харчових продуктів?

Юрій Терентьєв: Сьогодні ціни не викликають надмірного занепокоєння. Досить важка ситуація була влітку та у вересні 2017 року, коли Антимонопольний комітет України почав активно загострювати увагу інших державних відомств. Адже динаміка цін на основні споживчі товари, зокрема на м’ясо, набувала тривожної форми: спостерігалося стрімке подорожчання м’ясних продуктів, особливо, курятини, тому почали більш прискіпливо вивчати цей ринок. Наразі ціни на м’ясну продукцію та курятину стабілізувалися. Тому сфокусували увагу на ринку яєць курячих.

Наразі ціни на м’ясну продукцію та курятину стабілізувалися. Зараз сфокусували увагу на ринку яєць курячих

Після вересня зростання цін уповільнилося (ціни у графіці). У зимовий період можемо говорити про відносну стабільність проти осені. За деякими позиціями ціни навіть знижувалися у порівнянні з 3-4 кварталом 2017 року.  Якщо міряти за європейськими мірками, то зростання індексу споживчих цін на продукти харчування становило у 2017 році 12,9%. Таку статистику бачимо на базі актуальних даних, які АМКУ отримує від Держстату та інших джерел.

Читати до теми: 7 аграрних ринків під прицілом Антимонопольного комітету – від олігополій до конкуренції

AgroPolit.com: Тобто, Ви намагаєтеся грати на випередження цін?

Юрій Терентьєв: Моніторинг цін на продукти харчування не є завданням АМКУ. Ціни – лише один з індикаторів ситуації на ринку. Важливо аналізувати в динаміці певний перелік показників – цін, загальнодержавний баланс споживання, динаміку експорту  тощо,  щоб розуміти, що відбувається на ринку та чого очікувати з точки зору захисту конкуренції. Поточним моніторингом цін та балансів на агропродукти, передусім, має займатися  Міністерство аграрної політики та продовольства України, а вже в другу чергу - ми. Вони  це роблять, але питання до цього моніторингу є.

Зі свого боку, АМКУ збирає з різних джерел набір цінових індикаторів на основних ринках споживчих товарів, за якими ми розуміємо цінові тенденції. Так, профільний департамент не просто реагує на вхідні сигнали (листи депутатів тощо), а й, на базі зібраної інформації, робить аналітику ключових ринків. Умовно кажучи, вони створюють «панель» з індикаторами  в режимі умовно онлайн на основних харчових риках. Аналізуючи ці дані, ми намагаємося дійсно грати на випередження ситуації з цінами та загальнодержавними балансами товарів суспільно важливих товарних ринків.

Читати до теми: Юрій Терентьєв: Українцям терміново потрібне щеплення для розвитку конкурентоспроможності

Паралельно проводяться планові дослідження стану конкуренції деяких ринків для розуміння структури ринків, виробничого ланцюжка певного продукту, основних факторів, які впливають на ринки, та кількості й ролі ключових гравців. Так, зараз вивчаємо ринок курятини, соняшникової олії, цукру та яєць.

У цих дослідженнях різний ступінь прогресу. Наприклад, ринок курятини вивчаємо з  2016 року. Побачивши значну роль МХП на ринку курятини, ми  пішли  у глибший аналіз поведінки компанії та її відносин з іншими учасниками ринку. Дослідження охоплювало 2015-2016 роки, але зараз ми продовжили його часові межі, адже ситуація минулого року досить сильно змінила структуру та поведінку учасників ринку. Аналогічна ситуація з дослідженням ринку яєць курячих.

Читати до теми: Половину ринку курячого м'яса в Україні тримають кілька компаній

Закінчуємо звіти щодо ринку цукру та соняшникової олії.  Попередні результати досліджень свідчать про відсутність проблем на цих ринках з погляду закону про захист економічної конкуренції. Та з огляду споживчих потреб українців - це важливі ринки, тож, враховуючи інтегрованість цих ринків у загальносвітовий агроринок, Комітет після завершення досліджень продовжить моніторити ситуацію на них.

Значна частина сільськогосподарського виробництва спрямовується на експорт, на багатьох ринках є великі експортоорієнтовані компанії, внутрішні ціни на аграрні товари можуть впливати на світові тренди – все це вимагає від нас пильної уваги й аналізу стану конкуренції в агросекторі.

ПРО РИНОК ЯЄЦЬ

AgroPolit.com: Уточніть, що змушує АМКУ нервувати стосовно ринку яєць?

Юрій Терентьєв: Стабільна структура декількох учасників ринку протягом тривалого періоду часу та зростання цін, яке не завжди логічно пояснюється економічними факторами.

Читати до теми: Три вітчизняних виробники яєць займають 46,6% ринку

AgroPolit.com: Про яке зростання йдеться?

Юрій Терентьєв: Ціни на яйця виросли у жовтні 2017 року майже на  40% у порівнянні з літом. Щороку восени завжди діє сезонне підвищення, а весною – зворотний тренд. Але навіть з урахуванням цього фактору є питання до ціни. Загалом ринок яєць в України є олігопольним,  на ньому домінують кілька гравців  із приблизно однаковими частками. В динаміці декількох років ми не бачимо активної боротьби за ринкову частку. Це змушує уважніше подивитися на цей ринок. Наразі відкритого  розслідування немає. Тільки дослідження ринку.

До середини липня АМКУ вийде з попередніми  висновками у справі про зростання цін на пальне.

AgroPolit.com: Вже весна - скоро аграрії  почнуть сіяти. Чи є новини у відкритих АМКУ справах по ринку пального?

Юрій Терентьєв: Антимонопольний комітет завжди слідкував за змінами цін на ринку пального, але реагував по-різному. Учасники ринку розповідають, що 10-15 років тому їх викликали у міністерства й повідомляли, що проблем не буде, якщо вони притримуватимуть ціни на певному рівні, й навпаки. АМКУ не використовує такі методи. Ми просто  планомірно  та систематично, в режимі відбору актуальних даних  і постійного моніторингу цього ринку, тримаємо руку на пульсі ринку пального.

Як результат, у січні 2016 року АМКУ відкрив справу щодо наявності антиконкурентних узгоджених дій з боку основних суб’єктів ринку роздрібної торгівлі паливними продуктами. Вже у листопаді 2016 року виніс рішення – 7 гравців оштрафували  на 204 млн грн. Потім був дуже тривалий період оскарження цих рішень, він тривав увесь 2017 рік. Наприкінці минулого року вже трьом із семи відповідачів винесено рішення Вищого господарського суду касаційної інстанції, яке підтримало позицію Антимонопольного комітету. Ще щодо трьох гравців ринку тривають судові процеси на різних етапах. Але рішення Вищого суду по 3-х суб’єктах господарювання – це певний прецедент! Він показує, що методи АМКУ дієві, й ніхто з  учасників ринку у цьому вже не сумнівається.

Що ж до 2017 року, то 21 грудня АМКУ відкрив справу і проводить розслідування зростання цін на ринку бензину та дизельного палива у листопаді-грудні 2017 року. Попередні висновки у справі щодо пального очікую в липні 2018 року. Ми бачимо певну синхронність у діях декількох роздрібних торговців пальним. Є низка факторів, які спричинили зростання. Це фактори як об’єктивного, так і суб'єктивного характеру. З одного боку, у грудні минулого року на ціни однозначно вплинула девальвація гривні (додамо сюди  і сплату акцизів – при ввезенні пального вона вираховується у євро). Також об’єктивним фактором є зростання ціни 1 т бензину на світових ринках з $550 до $650, тобто, на 15-20% за рік.

З іншого боку, після стабілізації  курсу та європейських біржових котирувань адекватної корекції у цінах на АЗС низки компаній не відбулося.

Де правда? Сподіваюся, що до середини липня АМКУ вийде з попередніми  висновками у справі про зростання цін на пальне.

Цікавий факт: паралельно АМКУ бачить, що ціни на пальне перестали бути всюди однаковими на АЗС. Тож з'явився елемент цінової конкуренції на ринку. Так, бензин марки  А-95 Євро, який зроблено на Мозирському заводі в Білорусі, можна купити на київських заправках за ціною 28,70 грн, тобто, не обов'язково за ціною 31,50 грн. Ніхто не змушує їхати на заправку певного гравця, на якій висить табличка «найсмачніша кухня», «найкращий супермаркет»… Це вибір споживача. Позиція гравців багато в чому пов'язана з тим, що у нас автозаправний комплекс коштує в 4 рази дорожче, ніж заправка «noname». Відсотки за кредитом і амортизація впливають на остаточну вартість бензину, тому різниця в ціні має обґрунтування. Ми досліджуємо поведінку суб'єктів, які є лідерами ринку, щоб коригувати публічну ціну зі стелі на реальну. Аграрії, як і інші покупці бензину, можуть обирати, бо є з чого. Це як брати «котлету по-київськи» в ресторані Дмитра Борисова чи в «Пузатій Хаті».

АМКУ розраховує також винести рішення у справі про зловживання на ринку скрапленого газу в квітні 2018 року щодо компанії «Надія» (мережа АЗС BVS), WOG і OKKO.

AgroPolit.com: АМКУ - це крайній спосіб наведення ладу з цінами за логікою. А як взагалі уряд мав би навести цінову рівновагу на цьому ринку?

Юрій Терентьєв: Міністерству енергетики та вугільної промисловості необхідно розвивати конкуренцію на ринку світлих нафтопродуктів. Ситуація, коли 80% пального в Україну імпортується, а 80% від цього – фактично, з одного білоруського заводу, завжди викликатиме питання з погляду конкуренції на цьому ринку. Де-факто на українському ринку є білоруські виробники, котрі мають частку понад 50%.

Водночас українські нафтопереробні заводи, крім «Укртатнафти» та «Укргазвидобування», не працюють. Український бензин на АЗС дешевший. Є цінова дельта між пальним виробництва «Укртатнафта» й імпортним бензином. Для того, щоб конкуренція повноцінно розвивалася, необхідно модернізувати українську нафтопереробку та диверсифікувати джерела постачання сировини і готових нафтопродуктів. Тільки тоді ми будемо мати енергетичну безпеку.

AgroPolit.com: Як щодо Вашої заяви до «Газпрому»?

Юрій Терентьєв: Можливо, нам вдасться стягнути штраф 6 мільярдів доларів, рішення було винесено в січні 2016 року. «Газпром» оскаржив його в суді. Проте з української точки зору - не зовсім ефективним способом. У процесі оскарження рішення були допущені процесуальні порушення, а «Газпром», замість того, щоб це усунути, почав сперечатися, що їх не було, через що й пропустив терміни по оскарженню рішення, по суті. За позовом Комітету було прийнято судове рішення про стягнення штрафу та пені за його несвоєчасну оплату. На території України з нього було стягнуто близько 80-90 млн грн. Зараз триває робота щодо початку виконавчого провадження в іноземних інвестиціях. Цю роботу веде виконавча служба Міністерства юстиції та сформовано міжвідомчу робочу групу, з вироблення правильного алгоритму стягнення цього штрафу – $6 млрд. Сума дійсно велика, тож вимагає визначення правильного порядку дій. Сподіваюся, ми будемо такі ж успішні, як «Нафтогаз».

AgroPolit.com: Чи додає Вам оптимізму рішення Стокгольмського арбітражу?

Юрій Терентьєв: Рішення Стокгольмського арбітражу виходить з аналізу контрактних зобов’язань, а рішення Антимонопольного комітету - це порушення публічного порядку, українського права, і багато в чому оцінка фактів арбітражу збігається з нашою.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com, Лілія Половинко