Олексій Дорошенко: У липні ми очікуємо зменшення цін на низку продуктів, а не інфляцію

Зарплати українцям піднімають повільно, а от зріст ціни на продукти харчування не змушує себе чекати. В той час як влада радує здешевленням хліба на 1%, всі очікують лише здорожчання: м'яса, олії, масла та ін. Оцінки та розрахунки експертів доводять – українці можуть купувати в цьому році картоплі на 27% більше ніж минулого. Та що буде, коли вони «копнуть глибше» – до бабусиних пенсій чи «мінімалки»? Живуть українці, чи виживають? Які продукти харчування впали в ціні, а які знову зросли? Що сприяє цьому – підвищення собівартості виробництва чи славнозвісні олігополії, та як із ними бореться Антимонопольний комітет читайте далі в ексклюзивному інтерв’ю генерального директора і засновника Української асоціації постачальників торговельних мереж, депутата Київської обласної ради Олексія Дорошенка для AgroPolit.com.

Реформована Держпродспоживслужба аж ніяк не захищає шлунки та гаманці українців

AgroPolit.com: Чи допомагає нинішня система контролю якості продуктів Держпродспоживслужби захистити шлунки українців від неякісних харчів та високих цін?

Олексій Дорошенко: Реформована Держпродспоживслужба аж ніяк не захищає шлунки та гаманці українців. З 2014 року вона робила все, щоби запрацювати. У 2018 році вона отримала повноваження, штати та фінансування, але так і не почала. Зараз перебуває на стадії узгодження нормативної бази та вирішення останніх питань.

AgroPolit.com: Чому в Україні з приходом літа не дешевшають овочі?

Олексій Дорошенко: Спостерігаються різні тенденції. Частина овочів та фруктів подорожчала. Насамперед, це морква та буряк, вартість за рік яких зросла більш ніж удвічі. Окрім того, помідори та яблука. Попит на цю продукцію за кордоном зростає швидко, що сприяє здорожчанню й у нас. Частина подешевшала, порівняно з минулим роком - це огірки, капуста, цибуля та картопля. Причина у великих залишках минулого сезону, зменшенні експорту та попиту на внутрішньому ринку.  

Читати до теми: Українські ціни на продукти зросли до європейських.

AgroPolit.com: Ви часто подаєте цікаві статистики, де ви їх берете?

Олексій Дорошенко: Для розрахунків ми беремо середню заробітну плату по регіонах України, вартість продуктів, які найбільше в них споживають, та визначаємо купівельну спроможність людей. Надалі плануємо зробити аналогічні розрахунки щодо мінімальної заробітної плати та пенсії, щоб дізнатися – люди живуть, чи все ж таки виживають? Ціни на продукти ростуть швидше, ніж зарплата. За нашими підрахунками, спроможність українців купувати м'ясо та молоко знизилася, а от картоплі вони можуть купити на 27% більше.

AgroPolit.com: А як Ви оцінюєте статистичні дані, які сьогодні подає Міністерство аграрної політики та продовольства України по АПК? Чи достовірні дані вона нам показує щодо продукції, виробленої аграріями?

Олексій Дорошенко: Мінагрополітики досліджує зростання цін лише на сільськогосподарських ринках. Їхні дані точніші, ніж у Державній службі статистики (Держстат), але й вони не відповідають реаліям на 100%. У своїй роботі ми використовуємо дані Міністерства аграрної політики, власні оцінювання, які проводимо по великих містах з початку року, дані Інфляційного барометру, АПК-Інформ та інші джерела. Жодне з них не може бути повністю об’єктивним, але їхнє співставлення допомагає побачити чіткі тренди. У свою чергу, дані, які подає Держстат, не відповідають дійсності взагалі. З початку року ми досліджуємо зростання цін та «індекс вареників», який запустили в Мінекономрозвитку. Це дані інтернет-магазинів декількох великих торговельних мереж.

AgroPolit.com: Чи стали «справедливішими» ціни після реорганізації Держпродспоживслужби? Оцініть її роботу.

Олексій Дорошенко: З моменту створення «супер-служби» у 2014 році з шістьма функціями, вона фактично не працює. Попри те, що є все необхідне: орган, повноваження, фінанси – результат нульовий. Це відбувається тому, що функція з захисту прав споживачів не така цікава, як санепідемстанції чи ветеринарії, тому вся увага спрямовується на ці ринки. Окрім того, держава відмінила регулювання цін на соціальні продукти харчування, тому одна з функцій Держпродспоживслужби відійшла, залишилася лише на комунальні послуги. Саме тому вона фактично нічого не робить на цьому ринку. З квітня в цього органу є такі повноваження, тому ми очікуємо перевірок безпеки продуктів харчування.

Читати до теми: Зростання вартості продуктів продовжиться і наступного року, — експерт.

Очікується зниження цін на продукти харчування, бо уряд почав перейматися цією проблемою

AgroPolit.com: За Вашими прогнозами, які продукти харчування найближчим часом подорожчають, на скільки та чому?

Олексій Дорошенко: Перш за все слід очікувати здорожчання м’яса – яловичини та свинини. Цей процес, затягнеться до наступного року. Трохи зростатиме ціна на курятину: філе, гомілки, крильця. Ціна на бройлерів практично не зросте, бо в Польщі це коштує на 20% дешевше ніж у нас. За останні півроку це стало тенденцією. Куряче філе дорожчатиме. Його вартість в Україні – на 25% менша, аніж у будь-якій країні Європи. Окрім того, дорожчатиме вершкове масло: експорт його великий, а вартість у нашій країні від мінімальної європейської відрізняється на 10-15%.

Молочні продукти: молоко, сметана, м’який сир не зростуть у ціні, адже у нас вони дорожчі, ніж у сусідів. До того ж, зараз сезон, відбувається збільшення кількості виготовлення молочних продуктів, тому ціни повинні знижуватися, а вони навпаки, зростають, хоч і помірно на 10-30 коп/міс. На нашу думку ціноутворення на ринку переробки молока є непрозорим і неконкурентним.

У липні ми очікуємо зменшення цін на низку продуктів, а не інфляції. Таке не завжди трапляється, але цього року буде точно. Передусім це торкнеться продуктів харчування, бо уряд почав перейматися проблемою цін – і вже 2 місяці намагається їх гальмувати, використовуючи всі можливі способи. Навіть почав співпрацювати над цим питанням із НБУ.

Читати до теми: Юрій Терентьєв: Ціни на м’ясну продукцію та курятину стабілізувалися.

Є декілька подібних ринків, на яких можуть бути зловживання через картельну змову чи монопольне становище

AgroPolit.com: А яка група товарів подорожчає до осені, й чому?  

Олексій Дорошенко: Очікується зростання за деякими групами товарів, бо дорожчає вартість виробництва. В групі лідерів будуть яловичина, свинина, вершкове масло, цукор та можливо деякі крупи. Через подальше зменшення купівельної спроможності значної частини українців, бо зростання доходів в країні відбувається досить нерівномірно, зростає попит на крупи. Крім того фактором ризику завжди є падіння гривні. Таку ситуацію ми спостерігаємо з початку тижня.

Те, що у нас інфляція 13% – у «єврозоні» становить 1%, тому зростання собівартості продукції в Україні йде значно швидшими темпами, ніж у Європі. На окремих ринках відбувається зловживання через збільшення рентабельності, прибутку. Наприклад, зараз Антимонопольний комітет (АМКУ) провів моніторинг ринку курячих яєць, зазначивши велику ймовірність порушень. Є ще декілька подібних ринків, на яких можуть бути зловживання через картельну змову чи монопольне становище. Причин багато. Аналізуючи, ми беремо вартість продукції у Східній Європі, й тоді розуміємо на скільки можливе зростання. Але в жодному разі не прирівнюємо наші ціни до їхніх. Так, за нашими оцінками, коли вартість української продукції наближується до польської – десь до 5-10%, то вона зупиняється, бо після такої позначки конкурентним вже стає імпорт, а не українська продукція.

AgroPolit.com: В яких групах товарів цінове зростання буде викликане необ’єктивними факторами та чому?

Читати до теми: АМКУ назвав 3 олігополії на аграрному ринку - виробники м’яса птиці, яєць та олії.

Олексій Дорошенко: Це стосується ринку курячих яєць. АМКУ неодноразово підтверджував на засіданнях, що це можливо, гадаю, відкриють справу. Ми звернули увагу на ринок соняшникової олії, бо вже 3-й місяць поспіль світова тенденція не відповідає вітчизняній. У світі ціна падає, а у нас росте. Зростання незначне, за першу декаду червня вартість піднялася на 40 коп., а мала б знижуватися. Також зловживання можливі на ринку молочної продукції, у травні-червні, коли ціна зазвичай спадала, зараз же навпаки, зростає, це не корелює з тенденціями, закупівельними цінами. Скоріш за все, це відбувається через бажання виробників збільшити свої прибутки.

AgroPolit.com: В Україні функцію контролю за цінами покладено переважно на АМКУ, чи я помиляюся?

Олексій Дорошенко: Це не так. Через те що Держпродспоживслужба не працювала, комітет був останнім органом, який працював у цій державі та на який можна було покласти всю відповідальність. Однак зараз наводити ціновий лад в Україні на рівні з АМКУ мала би Держпродспоживслужба.

Читати до теми: Економічний ефект від діяльності АМКУ у 2017 році – 2,56 млрд грн.

AgroPolit.com: На Вашу думку, досвід якої країни, може стати прикладом для України в питанні контролю цін, які зараз у нас скачуть, як хочуть?

Олексій Дорошенко: Оптимальною системою для України є французька система регулювання. Тобто регулювання м’яке, а не жорстке (як у нас сьогодні). В них є система моніторингу. Цю функцію виконує державна структура, щось схоже на Держстат. Але вона має значно більше повноважень. До прикладу, у Франції лише помідорів відслідковується більше 30 видів, а загалом у французів під контролем декілька тисяч найменувань харчових продуктів. Вони це роблять на постійній основі. Служба не чекає, доки хтось поскаржиться на зростання цін. Щоб почати перевірку в Україні, потрібно, щоб ціни зросли на 30%, для них же достатньо підвищення на 0,5% – це вже дзвіночок. Вони звертаються до гравців ринку, запитують документи і з’ясовують, це через світові, локальні чи регіональні фактори. Якщо виявиться, що це тільки через бажання отримати прибуток, тоді гравці отримують попередження. Якщо вони не реагують на зауваження, то тільки після цього антимонопольний орган Франції може накласти штраф.  

АМКУ – це контрольно-каральний орган, але крім нього повинна бути сервісна структура, як Офіс моніторингу та регулювання у Франції. Колишній перший заступник міністра економіки Юлія Ковалів також говорила, що така французька модель найкраще нам підходить, тому хотіла запровадити її в Україні. Але, на жаль, не вистачило часу. Представники Антимонопольного комітету сказали, що нині як «без рук», бо в них немає можливості проводити такий моніторинг. Покладатися на дані Держстату – значить не поважати себе. Про це відкрито говорять усі представники держави. Для того, щоб покладатися на щось, їм необхідні інші дані: Мінагрополітики, спостереження профільних асоціацій та інші. Потім вони проводять власний моніторинг, і вже тоді можуть ухвалити рішення. А без такого моніторингу їм необхідно близько трьох років, щоби щось вирішити.

Читати до теми: АМКУ розповідає про зловживання на ринку яєць.

Розвиток фермерства та дрібного господарства можливий тільки через кооперативи, тому що агрохолдинги – це та ж сама олігархія в агросекторі

AgroPolit.com: В Україні роблять ставку на розвиток кооперативного руху, чи змінить це ситуацію з цінами? Ви бачите логіку в розвитку цих кооперативів? За якої умови у нас це спрацює?

Олексій Дорошенко: Розвиток фермерства та дрібного господарства можливий тільки через кооперативи, тому що агрохолдинги – це та ж сама олігархія в агросекторі. Ми повинні її не допустити, чи  й узагалі позбутися. Більшість ягідних кооперативів розвивають у західних регіонах, а молочні вже багато років намагаються створити по всій Україні. Але вони запрацювали лише в південній частині, бо там великий ринковий гравець, який потребує багато молока хорошої якості.

Кооперативний рух однозначно змінить ціни на продукцію, адже що більша кількість гравців – то менше монополій і «диктату» цін. Існує великий ризик, що через кілька років всі наші агроринки стануть олігопольними, як це вже відбулося з ринком курятини та яєць. Там відчувається вплив одного, двох чи трьох великих гравців.

Разом із кооперативами з’явиться й потужна конкуренція. Яскравий приклад – Європа, яка розпочинала розвивати агросектор саме з кооперації.

AgroPolit.com: Оцініть, будь ласка, наскільки обґрунтоване створення цін у торгових мережах на сьогодні, та чи не завищені вони?

Читати до теми: 7 аграрних ринків під прицілом Антимонопольного комітету — від олігополій до конкуренції.

Олексій Дорошенко: Я вважаю, що зараз торгові мережі не мають значного впливу на ціноутворення. Якщо до 2015 року саме торгові мережі були «каменем спотикання», для вирівнювання ситуації на ринках, то зараз ковдру на себе «перетягнули» аграрні виробники. Є випадки в окремих регіонах, але великі виробники зараз створюють у рази більше проблем, ніж торгові мережі.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com, Лілія Половинко