(Не) монопольна мозаїка агросектору – АМКУ показав основні операції з покупки і продажів за 2017-2018 роки на ринку

Антимонопольний комітет (АМКУ) продемонстрував – який вигляд має конкуренція «в розрізі» на аграрному ринку. Так голова комітету Юрій Терентьєв розставив реперні точки щодо ринку тваринництва, рослинництва, землі та загалом. Як виглядає сьогодні монопольна мозаїка в АПК? Чи вплинуть гіганти бізнесу на аграрний сектор країни? Адже компанії не на жарт нарощують земельні банки. Ключові моменти та найцікавіші деталі його виступу дивіться далі.

За словами Терентьєва, кількість аграрних заявок M&A зростає. Однак більшість учасників цих договорів – за українським бізнесом. Позитивні зрушення спостерігаються у бік інтересів іноземних компаній, інвестиційні фонди все частіше приглядаються до українського ринку. «Учасники створюють вертикальні інтегровані структури. Також помітний прояв інтересу з боку інституційних інвесторів до українських агроактивів. Суттєва кількість транзакцій відбувається із так званими збанкрутілими активами, тобто з тими, щодо яких вже є банківське стягнення, або коли транзакція відбувається з метою погашення заборгованостей», – розповідає він.

Читати до теми: У 2018 році капітальні інвестиції в Україні зросли майже на 40%.

Сказане Терентьєвим підтверджує загальноукраїнська статистика. Обсяг інвестицій у сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних з ними послуг за підсумками січня-березня 2018 року становить 10,52 млрд грн. Це на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Так, інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за перший квартал поточного року склали 4,5 млрд грн, що на 56% більше, ніж у січні-березні 2017 року. Однак основним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 76,2% загального обсягу.

Обличчя монополій

Ситуація з заявками про купівлю/продаж агроактивів така. «За перше півріччя 2018 року є 252 заяви щодо концентрації на ринках, із них 45 (18%) стосуються АПК. Минулого року було 150 аграрних заяв із 650. Тобто, агроринок є драйвером ринку операцій купівлі-продажу і найбільш привабливий з погляду залучення інвестицій. Ми бачимо, що транзакції, які потрапляють до нас, відбуваються в межах наявних груп. Більшість концентрацій стосуються збільшення земельного банку аграрних груп. Наприклад, придбання агроактивів відбувається на основі корпоративних прав на землю», – пояснює голова АМКУ.

Найбільше подають ці заявки саме наявні бізнес-групи. Тож поки що тут «чужі ані ногою».

«Зазвичай ті транзакції, які потрапляють до нас, відбуваються вже в межах сформованих груп. Іншими словами, одна група купує активи іншої. Більшість концентрацій тією чи іншою мірою стосуються збільшення чи оптимізації земельного банку групи. Тобто, долучаються підприємства, чия діяльність пов’язана із вирощуванням зернових чи технічних культур», – розповідає Терентьєв.

Так, номером один за кількістю операцій купівля/продаж стала бізнес-група Кормишкіна, яка за кількістю звернень до АМКУ за 2017 рік має 33%. Деталі того, що саме вони купували, голова АМКУ не назвав. Однак факт лишається фактом: невідомий загальній публіці товариш Кормишкін обігнав аграрних «зубрів» – таких, як власник «Епіцентр-К» народний депутат Олександр Герега, який сьогодні вже зібрав земельний банк у розмірі 120 тис. га і планує довести його до 300 тис. га та власника «Кернел» Андрія Веревського, який минулого року «проковтнув» українські аграрні інвестиції, додавши до свого земельного банку га.

Статистика аграрних заяв до АМКУ щодо концентрацій на ринку вирощування культур за 2017 рік має такий вигляд: 

1. Бізнес-група Кормишкіна Ю.А. подала 33% аграрних заяв.
2. «Епіцентр К» та група «Кернел» – по 21%.
3. «Волинь-Зерно-Продукт» і «група Хомутинніка» – по 7%.
4. Група «Росток» – 5%.
5. Група «Астарта» та інші – по 3%.

Читати до теми: АМКУ дозволив Кернел придбати акції УАІ.

«За 2017-й та першу половину 2018 року великі концентрації відбуваються уже в компаніях середнього рівня. Це коли земельний банк приблизно 20-30 тис. га, і вони здійснюють оптимізацію свого земельного банку чи його укрупнення на своїх зберігальних чи природничих потужностях», – каже голова АМКУ.

Рослинництво

У 2017 році більшість заявок, котрі надходили до АМКУ була пов’язана із сектором рослинництва, адже наша держава зараз є одним із ключових гравців у світі з вирощування та експорту зернових культур. Так, в Україні у цьому році планують зібрати понад 60 млн т зерна.  

«Ринок, на якому відбулося найбільше концентрації – ринок вирощування с/г культур. Це говорить про те, що реальною метою цієї концентрації є набуття земельного банку відповідними агропромисловими групами. Триває тенденція формування 10-30 українських агропромислових комплексів, які є гравцями цього ринку», – зазначає Терентьєв.

Читати до теми: Врожайність озимого ячменю української селекції може сягнути 60 ц/га.

Тож структура подачі заявок до АМКУ наступна. Найбільше заявок щодо концентрації за 2017 рік надійшло зі сфери вирощування с/г культур – 100 заяв за минулий рік та 28 від початку цього року (аналогічно далі). Від елеватористів надійшло 27 та 9 заяв (відповідно). Від виробників засобів захисту рослин – 11 та 12, продукції переробки с/г культур – 10 та 4, насіння с/г культур – 7 та 3 заяви.

Читати до теми: Зібрано перший мільйон зерна нового врожаю.

Тваринництво

Як повідомляє голова АМКУ, у сфері тваринництва сконцентрувалися три найбільших промислових групи виробників: «Миронівський хлібопродукт», «Комплекс Агромарс» та «Агро-Овен». Минулого року ці «гіганти» займали 56 % ринку.

«Ринок тваринництва є більш проблематичним. Дослідження, які проводить АМКУ, говорять про те, що на певних ринках є ознаки олігопольної структури. Минулого року по ринках тваринництва було зроблено менше заяв ніж по ринках сфери рослинництва», – розповідає Терентьєв.

У 2017 році було направлено 5 заяв щодо концентрацій на ринку м’яса птиці та 5 заяв щодо вирощування ВРХ. Цьогоріч – 1 заява щодо м’яса птиці та дві заяви щодо ринку кормів.

Читати до теми: Шість українських компаній заявили про будівництво нових тваринницьких комплексів.

Землі

Нагадаємо, раніше Терентьєв в інтерв’ю для AgroPolit.com зазначив, що АМКУ надавав низку своїх рекомендацій до проекту закону про обіг земель с/г призначення №5535 від 13.12.2016. Зокрема пропонували аналізувати не лише розмір і розташування земельної ділянки, а й її якість, та те, як її використовують для вирощування різних сільськогосподарських культур. Проте за рік нічого не змінилося.

АМКУ повідомляє, що на сьогодні законодавчо не визначено статус «ринку землі», у зв’язку з чим відсутні повноваження, щоби проводити дослідження на відповідному ринку. Однак, у рамках розгляду заяв Комітет відслідковує концентрацію земельного банку. Останні тенденції свідчать про те, що злиття між суб'єктами із значним земельним банком відсутні.

«Земельний кодекс містить обмеження щодо обороту сільськогосподарських земель. Ринок критично не легалізований. Нагальною потребою є створення прозорих, дієвих інструментів контролю в земельних відносинах. Інша проблема – дискримінація певних суб’єктів, пов’язана зі встановленням різних ставок оплати за землю», – пояснює Терентьєв.

Антимонопольний комітет виступає за законодавче урегулювання існування ринку землі, а також за формування довгострокової аграрної політики, що посилюватиме конкуренцію на ринках продукції АПК.

Читати до теми: Названо дві умови запуску вільного ринку сільськогосподарської землі.

Ринок міндобрив

На структурі українського агросектору позначилися і глобальні об’єднання найбільших світових виробників засобів захисту рослин. «Протягом 2016-2018 років АМКУ розглянули низку питань щодо концентрацій основних світових виробників ЗЗР. У цей час сформувалися великі групи: «China National Chemical Corporation / Syngenta», «Du Pont / Dow Jones Chemical Company», «Bayer / Monsanto». Це основні групи з виробництва засобів захисту рослин», – розповідає Терентьєв.

Чи зміниться від таких операцій внутрішня сторона аграрного сектору України – наразі невідомо.

Читати до теми: «Монсанто» позивається до «Імперії-Агро».

Україна пройшла свій рубікон. З одного боку, якщо дивитися по кількості заявок за 2017 рік до Антимонопольного комітету щодо концентрацій, які відбуваються на ринках, то їх налічувалося близько 600 – 20% з яких стосувалися АПК. Не виключено, що цього року ситуація буде такою ж, або ж кількість заявок може зрости. З іншого боку, позиція Антимонопольного комітету свідчить про те, що український бізнес відбілюється і створює певну структуру. «Український бізнес хоче сформувати прозору корпоративну структуру задля якісного залучення інвестицій», – наголошує голова АМКУ.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com, Лілія Половинко