Ігор Швайка: Аграрна політика в Україні сьогодні безголова чи й узагалі відсутня

Аграрна «Свобода» – чи залишився її присмак у стінах Мінагрополітики після завершення міністерської каденції її представника Ігоря Швайки? Всі, з ким мені доводилося говорити, кажуть, що свободівський агроміністр, хоч і прийшов в Мінагро «голим юристом», зміг достойно тримати марку у порівнянні зі своїми попередниками, та, як показує практика, наступниками. Він зробив одну річ, про яку досі згадують учасники ринку – спробував налагодити систематичні зустрічі ключових гравців ринку (серед них були зокрема й середні), щоб визначати план дій для галузі. Питання його виконання – окрема тема, бо Швайка у кріслі протримався недовго (коаліція, представником якої він був, дала тріщину, а олії у вогонь підлила його ініціатива про «розкуркулення» латифундистів у рамках земельного закону – про це далі). Чи полишив думки про  аграрну сферу та чим сьогодні займається екс-агроміністр, а нині – голова Харківського обласного осередку ВО «Свобода» Ігор Швайка? Про це читайте у ексклюзивному інтерв’ю на AgroPolit.com:  

AgroPolit.com: Ви уже декілька років як не міністр. Відпочиваєте на лаврах чи у лавах «Свободи»?

Ігор Швайка: Я як був політиком, так політиком і лишився. Яка буває робота в політика? Спочатку це взяття влади, потім є два варіанти: або у владі, або в опозиції. Якщо у владі, то можеш працювати у ВРУ, або у виконавчій гілці влади, а потім, коли ця каденція закінчується, ти знову повертаєшся до лав партії готуватися до наступних виборів.

Я не на посаді – майже 4 роки. Я займаюся партійною роботою, спрямованою на налагодження комунікаційних зв’язків, донесення своїх позицій, агітацією інших людей, для того, щоб втілити ці позиції в життя. А про позиції давайте говорити окремо, бо кожну з них можна розбирати на «запчастини».

AgroPolit.com: Не сумуєте за роботою в аграрному міністерстві?

Ігор Швайка: Можу Вам зізнатися, що перші декілька місяців було важко. Чому? Робота у парламенті, потім – Революція, Майдан, робота в уряді 9 місяців – все це накладає відбиток, коли не ти сам собі формуєш робочий графік і в тебе величезний перелік функцій. З 2 грудня 2014 року у мене був адаптаційний період. Думаю, що про нього вам може сказати кожен службовець. Відпадає багато завдань і задач, з’являється час подумати, почитати, аналізувати, співставляти, моніторити різну інформацію, висловлюватися, вести певні бесіди, тобто, триває перелаштування на інший режим роботи.

AgroPolit.com: Ви з полегшенням зітхнули і пішли, чи з сумом?

Ігор Швайка: Важко. Ми («свободівці») налаштовувалися на те, що після 2014 року у нас буде, як мінімум, ще одна каденція. Насправді ми йшли на вибори, і якби ситуація в 2014-му повернулася по-іншому, то в Ігоря Швайки була б амбіція продовжувати працювати на цій державній посаді, або у ВРУ, або ще десь. Ті політсили, які тоді були «Народним фронтом», «Батьківщиною», і ті, які стали БПП, були нашими партнерами по коаліції. Потім події розвивалися так, що наші союзники перефарбувалися й перестали такими бути.

Тобто, у мене було бажання і прагнення працювати щонайменше 5 років. Адже міряючи роботу категорією «кілька років», а не днів, ти розумієш, що сьогодні державна програма дотацій не може працювати апріорі, бо до неї не будуть готові. Перший рік треба розкачувати, другий – виправляти помилки, а з третього року можна вже спостерігати за динамікою. Те, що я бачу сьогодні в Мінагрополітики – півтора року немає чинного міністра. Нарешті його немає юридично. Але  ж нема  керівників у ключових держкомпаніях…  А відсутні  керівники – немає стратегії роботи. Що є натомість? Поточна операційна діяльність, та перед ними не ставлять стратегічні завдання. І це не тільки в аграрній галузі, це й у галузі інформаційної політики, екології, фінансів, транспорту та у решті. Коли картинками закрили якусь відсутню внутрішню сутність.

Читати до теми: Коаліційна безпорадність Кабміну, Ради та Президента – угода в частині АПК виконана лише на 30%

AgroPolit.com: За ці 4 роки щось змінилося в міністерстві?

Ігор Швайка: Я не знаю, що відбувається сьогодні в тих стінах, лише та людина, яка є інсайдером, має доступ до інформації. Але з інформації присутніх у Мінагро людей,  можу сказати, що є одна категорія – безвладдя, такий дуже тимчасовий період діяльності.

Проблема міністерства, міністра, заступників, виконавчої гілки влади у тому, що немає наявної коаліції, тобі ні до кого звертатися. Ти можеш створити фантастичний проект – і він потребуватиме ухвалення закону, а які законопроекти, якщо ти в «збірній солянці» Ради?

AgroPolit.com: Як Ви оцінили б ефективність роботи відомства?

Ігор Швайка: Неефективно. Нещодавно ми говорили з Максимом Мартинюком, я йому сказав те ж саме, що  й вам: «Вам набагато складніше, ніж мені. Коли я працював міністром, я знав, що в нас є тимчасова збірна, пригадайте 2014 рік, коаліція, ти міг говорити з коаліцією. У тебе сьогодні коаліції немає…». Хто ухвалює рішення? ВРУ. Хто їх втілює в життя? Уряд або окремі міністерства. Без ухвалення закону ти не проживеш. Мені в 2014-му ставили просте запитання: «Що ти пішов туди робити?». Проблема міністерства, міністра, заступників, виконавчої гілки влади у тому, що немає наявної коаліції, тобі ні до кого звертатися. Ти можеш створити фантастичний проект – і він потребуватиме ухвалення закону, а які законопроекти, якщо ти в «збірній солянці» Ради? Нагадаю, це «Народний фронт», БПП, «Воля народу» й «Відродження», які по непарних – це опозиція, а по парних – коаліція.  У мене, як міністра, було би просте запитання: з ким я за цим столом мав обговорити і попросити про підтримку своєї ініціативи? Очевидна відповідь – із коаліцією. А якщо сидить одна частина коаліції – у вас 100 голосів, інша – 100, разом – 200. Рішення є? Немає. Як міністр, я маю право входити до опозиції? Вимушений. А вони мені називають ціну, тому що вони, номінально, в опозиції їхнього представника в уряді немає, вони не взяли на себе відповідальність за втілення рішень, які ухвалює ВРУ, це об’єктивна ситуація. Вона не залежить від прізвища Кутовий, Мартинюк тощо.

Читати до теми: Оприлюднили рейтинг найбільш активних міністерств: Мінагрополітики не увійшло до ТОП-10 

AgroPolit.com: З одного боку так, з іншого – чи наявність коаліції, яка хоч і працює «зі скрипом», є приводом для невиконання обіцянок і прямих обов’язків Мінагро? Ви як аграрний міністр сьогодні мали б подати закон про обіг с/г землі. Це теж питання до коаліції, чи все ж до того, хто мав би «народити» цей закон?

Ігор Швайка: Ні, не можна. Те, що ви на зустрічі Президента з інвесторами почули про ринок землі, який дасть  інвестиційний стрибок, це теж показник. А на сайті Президента написали тільки про пенсіонерів, бо  зараз передвиборча лихоманка. А хто говорить про необхідність ринку землі?

Міністерство аграрної політики, як і уряд, має певний перелік законопроектів, передбачених коаліційною угодою. Якщо там прописали, що буде вільний ринок землі – отже, профільні міністерства повинні у визначений термін дати його проект, а уряд має поставити червоні контрольні точки

AgroPolit.com: AgroPolit.com: Про це говорить Мінагрополітики, депутати, фермери, представники агрохолдингів, міжнародні кредитори (це є однією з ключових умов продовження фінансування).

Ігор Швайка: Міністерство аграрної політики, як і уряд, має певний перелік законопроектів, передбачених коаліційною угодою. Якщо там прописали, що буде вільний ринок землі – отже, профільні міністерства повинні у визначений термін дати його проект, а уряд має поставити червоні контрольні точки. Ви запитаєте, чому Кутовий не вніс законопроект? Тому що це – ознака бездіяльності. Павленко й Кутовий – це були випадкові та не надто потрібні люди на посаді міністра.

Читати до теми: Мінагро провалило агроекспортну стратегію для малого та середнього бізнесу. Причини й наслідки

AgroPolit.com: А Мартинюк?

Ігор Швайка: Він – не міністр. Чи він має право ухвалювати рішення? Він навіть не має права голосувати на засіданні уряду. Юридично він тільки залишився в. о., до цього – був першим заступником, а між ним та держсекретарем Андроновим розписано обов’язки. Це питання до Гройсмана, чому заява про відставку Кутового пролежала півтора року. Павленко й Кутовий не ініціювали відповідних законопроектів. Що ми чули від них? Аналогічно й від Мартинюка… Аграрна політика в Україні сьогодні безголова чи взагалі відсутня…  А що таке аграрна політика? Це формування певного набору правил для сектору. Від  кого  це залежить? Від ВРУ. Парламент ухвалив план законопроектів, він приблизну концепцію написав: земля продається, стратегічні підприємства не продаються, приватизація є, чи забули про дане явище як таке. Хто має виконувати цей перелік? Уряд, який всередині розподіляє: екологія – туди, оборона – сюди, поліція – туди, земельна реформа – сюди. Хто мав подати законопроект – відповідний міністр. Хто несе відповідальність? Прем’єр-міністр і профільний міністр. Що мав зробити міністр? Внести законопроект. Уряд розділяє всі законопроекти на дві частини: плюсує, мінусує. Плюсує – відправляє у ВРУ, мінусує – ховає  у шухляду. До кого тепер будуть претензії? До ВРУ. Свого часу я як аграрний міністр свої зобов’язання щодо закону про обіг земель виконав.

AgroPolit.com: Законопроект лежить ще з минулого року в Кабміні, й уряд Гройсмана мав би його подати…

Ігор Швайка: Питання до кого? До Гройсмана.

AgroPolit.com: І до ВРУ, і до Президента, й до Мінагро…

Ігор Швайка: Я Вам скажу, як я «викручувався» із такої ситуації. Сам регламент проходження законопроекту через уряд (враховуючи писані/не писані правила) – складний. Тому депутатський законопроект – це ідеальний обхід наявного правила.

Читати до теми: Без права на ринок: прихильники і противники зняття земельного мораторію

AgroPolit.com: Ви вважаєте, що питання відкриття ринку землі сьогодні не є актуальним?

Ігор Швайка: Можна, я не буду відповідати на Ваше запитання.

Земельна реформа з розпаюванням землі у вільний обіг була ключовою помилкою останніх 20 років існування української держави… Я – категорично проти продажу землі.

AgroPolit.com: Чому?

Ігор Швайка: Я вважаю, що так звана земельна реформа з розпаюванням землі у вільний обіг була ключовою помилкою останніх 20 років існування української держави. Це не приводить до розвитку аграрного сектору. Не призводить це до розвитку сільських територій, до збільшення кількості робочих місць і досягнення цілей сталого розвитку. Якщо я не помиляюся, 19 років минуло з часу указу про першочергові заходи аграрної реформи Кучми, яким було введено розпаювання. 19 років продемонстрували, що цей шлях є тупиковим. Всі скористалися цим для себе: холдинги – для себе, інші – для себе.

А тепер спроектуємо, що буде далі? Укрупнення господарів землі, більшість із яких не проживає в Україні, буде неналежне ставлення до інтересів соціального сегменту як складової сталого розвитку, економіка осідатиме в кишенях Веревського, який живе не в Україні. Соціальна складова шкандибатиме на всі три ноги, і, можливо, навіть на четверту. Екологічні параметри, в кращому випадку, будуть нульові.

Читати до теми: Як рада голосувала за 17-ть варіантів законопроектів

AgroPolit.com: Я правильно розумію, Ви виступаєте за те, щоб наразі не відкривали ринок землі?

Ігор Швайка: Я – категорично проти продажу землі. Ми говоримо про принципові речі, та все одно суспільство від нас вимагатиме точності.

AgroPolit.com: Ви кажете, якщо відкриється ринок землі, то кілька холдингів укрупняться. З іншого боку, побутує думка, що навпаки, продовження мораторію – це збереження оптимальних умов для сформованих великих компаній, які можуть орендувати землю за нижчою ціною, ніж вони купували б її на ринку. А коли відкриється ринок, то змушені будуть платити ринкову ціну.

Ігор Швайка: З’явиться мільйон фермерів після відкриття ринку?

AgroPolit.com: У мене таке ж питання до одного з авторів, які ініціюють зняття мораторію, Олексія Мушака. Я його запитувала, чи можна відкривати ринок землі за умови відсутності кредитування для тих, хто хотів би зайти і працювати в АПК. Я думаю, що мільйон не з’явиться, бо немає умов кредитування, та з іншого боку є питання до оренди.

Ігор Швайка: Немає умов кредитування… От уявімо собі, що це – поле, на яке ми завтра маємо вийти. В нас підготовлені завтрашні потенційні фермери? Ні. В агрономічному захисті рослин, веденні власного господарства, бухгалтерському й податковому обліку. Це є самозайняті особи, в яких спрощено систему, чи ні. Умовний вчорашній випускник аграрного університету, який отримав диплом, для чого, щоб працювати на землі. Що у нього є? Інвентаризація є? Немає. Можливість на карті тицьнути пальцем і побачити вільну ділянку є? Немає. Кредитування чи фінансування стартапу є? Немає. Ви тільки сьогодні починаєте працювати, яка Ваша кредитна історія? Нуль. Ви сконцентрувалися на одному, а я хотів сказати, що ще є друге, третє й четверте. Коли на роботу в Польщу на полуницю кличуть, Ви тут будете собі голову мастити, чи заробите там $500?

Читати до теми:  «Карта громад: земельний мораторій»

СВОБОДІВСЬКИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ЗЕМЛЮ

Звісно, що є укрупнення холдингів і консервація ідеальних умов для них, за збереження мораторію. Це  може бути. А як бути? Ви бачили мій законопроект про заборону торгівлі землею від 2011 року? Ми з колегами-депутатами його декілька разів реєстрували у ВРУ, а в 2011 році ініціювали Всеукраїнський референдум. Прийняття такого закону дозволило б вирішити більшість згаданих питань. Про  що він? Я нагадаю. Перше – земля с/г призначення не є об’єктом продажу, тобто товаром. Друге – земля надається в право довгострокового користування (оренди) з правом спадкового довічного володіння. Інакше кажучи,  якщо  я її взяв, то мій син буде після мене працювати 30-50 років через механізм оренди. Чим хороший цей механізм? Тим, що держава або місцева громада може прийти і сказати: «Ти погано працюєш, виснажуєш землю, забруднюєш середовище, припиняємо!». Погодьтеся, з орендарем це зробити на порядок легше, аніж із власником. Винятки, які потрібно пояснити: присадибні земельні ділянки. От я цього року заклав гектар горіхового саду, він прямо прилягає до мого подвір’я, і двома своїми руками я даю раду цьому гектару. Що таке 2 га в нашому «свободівському» законопроекті? Особисте селянське господарство.

Дивитися до теми: Порівняльний аналіз законопроектів про земельний мораторій 2017 і 13-ти за 2018 рік

А тепер ми ставимо ще одне запитання, яке без  відповіді сьогодні: що буде з тим, що вже накоїли? У людини є земля, яку вона здає багато років у оренду, але більше не хоче. Ось цю землю в такому разі має викуповувати держава через державний земельний банк або агентство земельних ресурсів. Земельний банк – це аналог Нацбанку України. Нацбанк виконує якісь операційні функції? Ні. Він формує фінансову грошову політику. Таку ж політику має формувати державний земельний банк. Коли я прийшов на посаду аграрного міністра і побачив Державний земельний банк, то де-юре він був зареєстрований і мав ліцензію на касові апарати,  тобто Янукович і компанія «вихолостили» з  нього всю земельну ідею.

AgroPolit.com: Депутати на рік продовжили мораторій. Це добре чи погано? Що далі?

Ігор Швайка: Його продовжили вимушено – до моменту ухвалення закону «Про обіг с/г землі». Як було б правильно? Перша позиція (земельної програми мінімум) – ухвалити Закон «Про заборону торгівлі землею». Друга – новий Земельний кодекс на референдумі. І це записано  у нашій програмі «Свободи».

ПРО ІНТЕРЕС МІЖНАРОДНИХ ПАРТНЕРІВ ДО ВІЛЬНОГО РИНКУ ЗЕМЛІ В УКРАЇНІ

AgroPolit.com: Чому такий інтерес міжнародних організацій, які рекомендують зняти мораторій?

Ігор Швайка: Вони дбають про свій бізнес. Для того, щоб купити або іншим чином привласнити на основі довгострокового користування українську землю, зупинити технологічний розвиток України та забезпечити її функціонування як сировинного придатку. Зокрема, відео про те, як у нас все добре. Вони – лобісти власних інтересів.

AgroPolit.com: Які це країни?

Ігор Швайка: Франція, Німеччина, Китай, Росія, США.

AgroPolit.com: Як бути Україні з рішенням Європейського суду, який зобов’язує нас зняти мораторій?

Ігор Швайка: Ухвалити новий Земельний кодекс, як мінімум, і закон про заборону торгівлі землею. І дати громадянину можливість продати свою землю, визначивши єдиним покупцем державу через Державний земельний банк.

AgroPolit.com: Ми маємо право не виконувати це рішення Євросуду?

Ігор Швайка: Ні, ми повинні його  виконувати.  Ми його взяли до відома, це порушення  прав громадян. Тепер Україна, з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини, має ухвалити земельний закон. Найпростіше – відмінити мораторій, ми знаємо прямі наслідки, які з цього будуть. Найскладніше – зробити правильно: вжити всі запобіжники, про які я сказав вище.

ПРО СТАВКУ «СВОБОДИ» НА ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ

AgroPolit.com: На що робить «Свобода» ставку: вибори Президента чи ВРУ?

Ігор Швайка: Президентські – раз, парламентські – два, місцеві – три.

AgroPolit.com: Чому тоді в кандидати на президента не Олег Тягнибок, а Руслан Кошулинський?

Ігор Швайка: Олег Тягнибок займається партійними справами, а Руслан Кошулинський – виборчою кампанією. От, наприклад, у Польщі голова партії – один, президент від цієї партії – інший. Скажіть, будь ласка, Швайка-міністр мав би час займатися партійними справами? Ні, тому що у нього багато інших справ.  Так і з лідером партії.

AgroPolit.com: А може причина у тому, що  в попередні роки Олег Тягнибок показав низький результат на президентських перегонах – 1,33% і 1,16%?

Ігор Швайка: Ні.

AgroPolit.com: Чи правда, що один із  фінансистів партії – Ігор Кривецький – рекомендував робити ставку на Кошулинського та на місцеві, а не президентські вибори?

Ігор Швайка: Ні, він жодним чином на це не впливав, це рішення партії щодо кандидатури Кошулинського.   Воно не ухвалювалося однією особою. Фінально це рішення буде ухвалене з’їздом, який відбудеться 1 січня 2019 року.

AgroPolit.com: І все ж, на які  з виборів робите більшу ставку?

Ігор Швайка: Немає цікавішого. Якщо в нас є президентські вибори – вони пройшли й завершилися, через рік після парламентських – місцеві, теж пройшли – і завершилися.

Не буде націоналістів, як кістяка коаліції у Верховній Раді нового скликання, держава Україна перебуватиме під загрозою знищення або юридичної окупації

AgroPolit.com: Які Ваші очікування від виборів?

Ігор Швайка: Швайка, як і багато наших партійців, прокидається і працює 24 години на добу, 7 днів на тиждень, на те, щоб скомунікувати з різними людьми, привести їх до лав партії, переконати, донести свою позицію до широких мас, тому ми розраховуємо на перемогу. Не буде націоналістів, як кістяка коаліції у Верховній Раді нового скликання, держава Україна перебуватиме під загрозою знищення або юридичної окупації.

AgroPolit.com: Щодо ОТГ, які наразі у  «Свободи» позиції?

Ігор Швайка: Ми беремо участь у всіх виборах. Наші фракції практично у всіх областях. Десь на рівні міської, обласної рад, десь – районних ОТГ. У нас є спеціальне управління, яке займається роботою на місцевих виборах.

AgroPolit.com: Який «план» ставить «Свобода» на місцевих виборах?

Ігор Швайка: Перемога й формування фракцій. У мене в Харківській області, у Драгачівській раді є 1 депутат, другий – за станом здоров’я не може виконувати, фракція – 2 депутати. Але 1 людина тримає за горло всю міську владу, тому що активна й виконує роботу, як класичний депутат, комунікує з виборцями.

В колах БПП є фраза, що Петро Олексійович не вважає пріоритетним заміщення вакантної посади міністра аграрної політики.

AgroPolit.com: Наразі є вакантна посада аграрного міністра. Може, «двічі в одну річку»? Чи з’явиться новий міністр за каденції цієї ВРУ?

Ігор Швайка: Зараз ні. Якщо «Свобода» буде в парламенті, то я піду на посаду міністра аграрної політики, якщо наші позиції будуть відображені в коаліційній угоді, а тоді зубами вигризу ухвалення цих законів. В колах БПП є фраза, що Петро Олексійович не вважає пріоритетним заміщення вакантної посади міністра аграрної політики.

AgroPolit.com: Чим займалися усі 4 роки без агрополітики?

Ігор Швайка: Я навчався в аспірантурі Харківського державного аграрного університету. Після роботи в Мінагро вирішив підтягнути практичну частину знань у «агро», щоби бути більше в темі й економічних розрахунках. Чому на це пішов? Коли до мене приходять економісти, мені важко їм сформулювати завдання, бо не розумію, що вони мені говорять. Тому я пішов в економічний профіль, це аграрна економіка, для того, щоб мене після 40 років, та з юридичною освітою, навчили рахувати.

AgroPolit.com: Чим сьогодні займається колишній міністр аграрної політики Швайка?

Ігор Швайка: Партійною роботою в Харківській і Луганській областях, спілкується з аграріями, як з фермерами, так і з агрохолдерами, з науковцями, вивчає підґрунтя і пише дисертацію. Тема – «Основи ефективного еколозбалансованого сільськогосподарського землекористування». Мені було доручено багато роботи в аграрній галузі, тож коли ти в цьому починаєш «варитися», то усвідомлюєш, що тобі чогось не вистачає. Це «не вистачає» не можна заповнити радниками. Тим більше, є цей кайфовий період «не роботи» в органах законодавчої і виконавчої влади, і ти його використовуєш для здобування знань, а потім це дійсно дуже захоплює. Так само, як Вас захоплює журналістика, так само захоплює наукова робота, плюс «свіжа кров», молоді науковці, які дуже різні.

AgroPolit.com: Чи змінилося Ваше бачення розвитку агросектору в Україні за цей час?

Ігор Швайка: Ні, я укріпився в своїх положеннях.

Я хочу, щоб дві третини тих людей, які сьогодні живуть в Києві, опинилися за 100-300 км від Києва й пішли вслід за сформульованою державною політикою

AgroPolit.com: Яким є Ваше бачення майбутнього українського агросектору?

Ігор Швайка: Це є ферми, об’єднані за можливістю, за потребою в кооперативи. Це окремі логістичні центри, це мінімальна ніша, яку переживають в умовах вимушеного, агрохолдинги, які діляться між собою, діляться на складові: одні займаються виробництвом, другі – переробкою, треті – перевезенням, четверті – розповсюдженням, роздрібною торгівлею тощо. Ключове питання – це є деурбанізація. Я хочу, щоб дві третини тих людей, які сьогодні живуть в Києві, опинилися за 100-300 км від Києва й пішли вслід за сформульованою державною політикою. Для мене сьогодні найбільшою радістю є можливість жити на першому із одного поверхів, виходити на власне подвір’я, розуміти, що ти протягом всього часу спілкуєшся з маленькими шматочками землі.   

AgroPolit.com: Ваше бачення АПК відображено в оновленій програмі ВО «Свобода»?

Ігор Швайка: Вона вже оновлена приблизно півроку тому, але її треба буде пояснювати. Якщо говорити про нашу програму, перша програма – для Мінюсту, як обов’язковий документ існування політичної партії. Скорочена пишеться для агітації, щоб короткі гасла були донесені до виборця.

ОНОВЛЕНА АГРАРНА ПРОГРАМА «СВОБОДИ»

AgroPolit.com: Що таке оновлена аграрна програма «Свободи»?

Ігор Швайка: Оновлена агропрограма «Свободи» – це прийняття нового Земельного кодексу, заборона продажу землі, довгострокове користування землею, з пріоритетною передачею у спадкове володіння – це наш сталий розвиток.

AgroPolit.com: Які кроки потрібно прийняти, щоб деурбанізація відбулася?

Ігор Швайка: Алгоритм деурбанізації від Швайки є таким. 1. Робоче місце випускнику має бути створено (не надане), причому, ним самим. 2. Обмеження землі в одних руках, обмеження банку землі.

AgroPolit.com: Скільки в одні руки можна давати землі?

Ігор Швайка: Мені це запитання ставили 4,5 року тому, коли говорили, що Швайка хоче агрохолдинги поділити. Ще тоді я говорив: в Україні з наукової точки зору пораховано, що таке приватне домогосподарство – 1-2 га, середнє господарство – 50-100 га, але ніхто не може назвати верхню планку обмеження консолідації землі для великих, бо автоматом потрапляєш або під одного олігарха, або під іншого.  Коли я сказав, що це має бути на законодавчому рівні обмежено, після того пішла хвиля про те, що «міністр буде ділити агрохолдинги, а вони – драйвери зростання економіки» і далі за текстом.

AgroPolit.com: Чи бачите Ви у сьогоднішній ВРУ партнерів, ідейно близьких в аграрних темах до «Свободи», з якими Вам комфортно було б працювати у Раді наступного скликання?

Ігор Швайка: Є. Рік тому з ВО «Батьківщина» ми проводили збори з ініціювання Всеукраїнського референдуму для ухвалення мораторію на продаж землі. Коли ми спів ставили наші позиції в аграрній площині, знайшли велике поле для комунікацій і практично мінімум розбіжностей. Більше того, я знаю, що їхні програмові позиції були сформовані таким чином, під нашим, зокрема, впливом. Це Державний земельний банк, викуп розпайованих земель за державні кошти, куди треба було віддати кошти – не на мільярд благодійності «імені Порошенка», а на викуп землі у людей. Люди хочуть продати в селі землі, нехай продають, купує держава, розпоряджаються місцеві громади, земля – державна, розпорядилися – громади, отримав хто? Випускник аграрного університету, який написав свій проектний стартап і отримав під нього мільйон гривень з того самого державного або комерційного банку під гарантію.

AgroPolit.com: Для Вас ідейно близька лише «Батьківщина» – і все?

Ігор Швайка: Ми проводили консультації. Я можу погодитися із політологами, що у низки політпартій те, що написано в їхніх програмах, і те, що вони роблять – істотно розходиться.

AgroPolit.com: А «радикали» як Вам?

Ігор Швайка: Ніяк.

Аграріям потрібно поставити 100500 прямих запитань політичним партіям

AgroPolit.com: Сьогодні парламент пішов у зону передвиборчої турбулентності. Бачимо заяви про те, як буде краще, «бюджетні пироги», обіцянки. На Вашу думку, чим мають зайнятися аграрії у передвиборчий рік? І який він буде для АПК?

Ігор Швайка: Аграріям потрібно поставити 100500 прямих запитань політичним партіям і для себе не з біл-бордів, не із замовних «джинсових» статей, а по факту, правдиво зрозуміти, хто може бути їхнім представником. Я скептично ставлюся до партії одного сектору. Не буває так.

AgroPolit.com: Чи «проросте» більше аграрних ідей в усіх партіях?

Ігор Швайка: Якщо запит є, то проросте, а запит є. Я часто спілкуюся під час своїх виїздів з аграріями. З одного боку є зневіра, з іншого боку – потрібно ж  усе одно обирати. Відбувається внутрішня боротьба між потребою віри і переконаною зневірою. Я в даній ситуації щоразу протягую руку, кажучи: можете вірити! Запрошую, ставте запитання, перевіряйте мене, дивіться на нашу історію, дивіться на наші законопроекти, дивіться на наше голосування.

AgroPolit.com: Чи зможуть аграрії переламати виборчий тренд і сформувати своє лобі?

Ігор Швайка: Швайка, як міністр аграрної політики від «Свободи», спроможний бути представником аграріїв для розвитку аграрного сектору України, як член політичної партії ВО «Свобода». Що мені дає право про це говорити? Наша програма, яке не змінюється від того, у владі ми, чи в опозиції, чи ми в уряді, чи ми у відставку пішли, і весь досвід нашої політичної діяльності. Якщо є інші політичні партії або проекти, які стануть партіями, стоїть питання: ти впевнений у них?

AgroPolit.com: Аграрна партія може «заскочити»?

Ігор Швайка: Ви сказали зараз ключове слово – «заскочити». Якби була довіра, якби був діалог, якщо не було б проблем, які супроводжують величезні амбіції, які можуть бути підкріплені апріорі тільки роками служби… Я – «за» будь-яку нову політичну партію. Якщо ми її з Вами створюємо, проходимо два цикли виборів. Перший цикл – 2019 рік (президентські, парламентські й місцеві вибори). Наступні вибори – 2024-2025 роки. І от в 2030  році партія, яка пройшла за цей час два повних цикли виборів, в три органи влади, зможе на загальноукраїнському рівні сказати щось конкретне…

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com