Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Вадим Івченко: Цей закон відрізав 90% можливостей для корупції в Держгеокадастрі, але разом з тим він не відповідає існуючим сьогодні на ринку вимогам. В чому ризики? Згідно із законом, будь-який сімейний фермер має брати землю на аукціоні. Через це ми не зможемо запустити програму підтримки молодих фермерів, як це робили поляки, щоб дати можливість молодим спеціалістам після вишу займатися сільським господарством: на шляху отримання землі у них — аукціон. А грошей немає! Чим це загрожує? В Україні з’явиться каста посередників (судді, прокурори, депутати, міліціонери тощо), котрі мають гроші, які вони будуть вкладати в землю, капіталізуючи її, оформляючи договори оренди на 15 років і віддаючи в реальну обробку простому фермерові-наймиту.
Таке посередництво вб’є фермерство в Україні, адже в них не буде адекватного заробітку — левову частку доходу вони будуть змушені віддавати «власнику землі». Це загроза для дрібного фермерства. Є ще другий ризик — на земельні аукціони не зможе заходити фермер, адже в нього немає доступу до фінансових ресурсів. Кредити дорогі й гроші йому взяти ніде. Я вже й не кажу, що навчальні заклади також повинні брати таку землю через аукціони.
Я розумію, що, з одного боку, закон № 2279 ухвалювали для боротьби з корупцією. Але, з іншого — треба розуміти, що такими діями ми можемо нашкодити галузі, зокрема фермерству. Багато наших політиків та представників аграрного комітету часто не думають про галузь комплексно… На ринку мають бути присутні як дрібні, так і великі компанії.
Можливо, у нас колись зміниться специфіка аграрної структури й буде, як у Польщі — 65% валютної виручки буде йти країну від 1,6 млн сімейних фермерів, а не як нині — від 200 аграрних компаній. Для цього треба щороку «вирощувати» фермерів. Це ж як дерево, а ми їх законопроектом №2279 просто обрізали внаслідок пункту про аукціони. Обов’язкові земельні аукціони — вирок для фермерів.
AgroPolit.com: Ви кажете, що земельні аукціони — зло, та в усьому світі — це, навпаки, благо. Як так виходить?
Вадим Івченко: Закон №2279 необхідний, але його ухвалення — несвоєчасне. У європейській нормальній країні він би нормально працював, тому що у фермера є «запобіжники» від неучасті в земельних аукціонах. Наприклад, у Німеччині знижку дають людині з громади в розмірі 20% на купівлю землі на аукціоні. У нас такого немає. Навпаки, акцент робиться на грошах та наповненню бюджету, а в ЄС — на ролі людини в соціумі й громаді. Він зможе успішно працювати в Україні, але тільки за умови виставлених «запобіжників» від обезземелювання фермерів.
AgroPolit.com: Хто або що заважає їхній появі?
Вадим Івченко: Я давав відповідні правки, щоб фермери отримали преференції на аукціонах під розвиток тваринництва та садівництва. А для ведення фермерства у депресивних селах під будівництво житла пропонував взагалі виділяти землі за мінімальними цінами. Але їх не ухвалили інші автори законопроекту, тому я вийшов з колективу авторів…
Кому він буде вигідним? Тим, у кого є гроші, та немає совісті. Закон про земельні аукціони №2279 — це війна за зменшення повноважень Держземагентства, котра затьмарила здорову логіку аграрної політики, яка загрожує поступовим зникненням фермерства.
AgroPolit.com: Як гадаєте, Президент підпише законопроект чи відправить на доопрацювання?
Вадим Івченко: Я думаю, що підпише.
AgroPolit.com: В Україні з’являться лендлорди?
Вадим Івченко: Так.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!