Олександр Солонтай: «Сире» зняття мораторію стане початком кінця Зеленського

9-те скликання Ради! Чи стане воно ефективним завдяки моноїстичній більшості зелених? Чим займатиметься у ній аграрне лобі? Та чи здетонує земельна реформа у стінах нового парламенту? Про це та інше, що сховано за ширмою нового  парламентського сезону, AgroPolit.com розпитав експерта з політики Олександра Солонтая:

AgroPolit.com: Монопартійність ВР 9-го скликання (політична монополія) — це добре чи погано для України, і чому? Коаліція буде чи ні?

Олександр Солонтай: Не має значення, буде коаліція чи ні. Виборці обрали у Верховну Раду монопартійну більшість із представників Володимира Зеленського. Таким чином, одна партія, одна фракція, один президент, будуть виконувати функцію монопартійної більшості. Це називається однопартійною коаліцією. Люди переважно хотіли оновлення, прагнули підтримати Зеленського та очистити політику від тих, кого вважали винними за поганий стан справ в Україні. Виборці своє отримали: Верховна Рада оновилася, навіть більше, ніж у минулі рази. Тепер слово за Зеленським і депутатами. Вся ця ситуація може бути й на краще, і на гірше, і нейтрально. Залежить від того, як саме використовуватимуть владу: як вікно можливостей для змін, чи як унікальний шанс для збагачення. Вся Україна хоче, щоби для змін, і влада про це знає. Якщо оберуть збагачення, а не зміни, одразу буде обвал рейтингу. Тоді невідомо, чи ця влада протягне всі 5 років.

Розкол у «Слузі народу» не вигідний ані Зеленському, ані його штабу, ані Коломойському

До речі, мало хто звернув увагу, але, за Конституцією, цю Верховну Раду обрано на максимум 4 роки та 2 місяці, адже наступні чергові вибори відбудуться в жовтні на 5-му році повноважень Верховної Ради, тобто 2023-го, адже стартує Верховна Рада 29 серпня, а перший жовтень буде вже 2019 року. Крім того, можливі дострокові вибори, іще раніше.

AgroPolit.com: Чи буде злагодженою робота всередині такої партійності Ради?

Олександр Солонтай: Першою реформою, яку мають втілити депутати, очікується зміна правил роботи самих депутатів. Якщо цього не зробити, то злагодженості не буде ні в парламенті, ні в найбільшій фракції. Реформа має включати різні аспекти: від змін у регламент до скасування депутатських фондів, від обліку робочого часу до вдосконалення кворуму в комітетах, щоб вони запрацювали. Робити це треба негайно «на вході», інакше «система» швидко перетворить нових депутатів на старих.

Фрагментація фракції «Слуги народу» відбудеться стрімко, якщо не провести парламентську реформу

AgroPolit.com: Чи варто очікувати дроблення партії «Слуга народу»? Якщо так, коли воно буде й що стане детонатором?

Олександр Солонтай: Фрагментація фракції «Слуги народу» відбудеться стрімко, якщо не провести парламентську реформу. Наразі є шанси змінити Верховну Раду й навести там лад, бо розколи в «Слузі народу» не вигідні ані Зеленському, ані його штабу, ані Коломойському, ані його друзям. У Коломойського прекрасні стосунки з командою Зеленського, то навіщо йому впливати на частинку, якщо можна впливати на всю фракцію. Частинки в нього і так є за межами фракції (наприклад, Ігор Палиця та партнери)!

AgroPolit.com: З яких груп за інтересами складається «Слуга народу» та хто акціонери цієї партії в парламенті нового скликання?

Олександр Солонтай: Дуже різношерста, насправді, «Слуга народу», тож це створює і шанси, й ризики. З одного боку, є дуже досвідчені люди, які займаються вивченням політики давно, як експерти та штабісти. З іншого є люди настільки свіжі, що в політиці не розуміють взагалі нічого. Все впереміш. Якщо будуть прислухатися одне до одного, то, теоретично, там є фахівці в дуже великій кількості галузей. Якщо прислухатимуться до уряду, який сформують, то ті наївні та прості питання, які ставитимуть депутати міністрам, це й буде голос народу. Але все це теоретично, бо потрібна реформа Ради, щоби зробити парламент працюючим органом, а депутата — підконтрольним суспільству. Якщо ж депутати й надалі «сидітимуть» на конвертах, то, звісно, слухати вони будуть не суспільство, а тих, хто ці конверти передає!

AgroPolit.com: Які паралелі з акціонерами нової і старої Ради можна провести? Що вони означають?

Олександр Солонтай: Наразі паралелі проводити зарано. Коли в минулу Верховну Раду масово зайшли активісти, журналісти, айтішники, волонтери та військові, багато з них не відчували себе «слугами олігархів», а щиро хотіли змін для України. Та вони не просто не зробили порядку в парламенті, понад те, одразу здійснили помилку — зменшили до мінімальної заробітну плату собі та помічникам, а тому потрапили в залежність від представників старої системи, яких ви назвали «акціонерами». Так було з кількома парламентами підряд у минулому. Подивимося, чи знову наступлять на ті ж граблі, чи підуть іншим шляхом, адже багато з них знають проблему.

AgroPolit.com: Що лишилося ще за кадром двох виборів?

Олександр Солонтай: Небагато, бо країна в нас досить відкрита. Але, все ж, дещо є, а саме — олігархічні домовленості. На те вони й олігархи, а не шоу-зірки, що домовленості між ними є спочатку конфіденційні, а лише потім суспільство їх розуміє, за втілення. Ми скоро все побачимо, до кінця 2019 року.

AgroPolit.com: Які саме домовленості, можна детальніше?

Олександр Солонтай:  На жаль, для суспільства, домовленості різного характеру, зокрема й ті, що прямо впливають на життя в Україні. Енергетика, органи влади, суди, монополії, посади та багато іншого, є традиційним предметом «олігархічного компромісу по-українськи». Мені деталі цього невідомі, але те, що були зустрічі олігархів між собою та зустрічі Зеленського з ними, підтверджують і президент, і олігархи. Ми можемо лише здогадуватися або будувати версії, та ми вже чітко бачимо, що станом на сьогоднішній момент позитивну впевненість у завтрашньому дні демонструють не тільки Коломойський, а й Ахметов, і Пінчук, і Льовочкін, і Медведчук та інші. Щоправда, треба робити поправку на вибори, вони відбулися, і надалі все може змінитися. Побачимо, але точно відомо істину, яку навіть не потрібно доводити — олігархи не збираються іммігрувати з України та боротимуться за свою владу всіма можливими засобами!

Під час ухвалення бюджету-2020 проявиться значна частина олігархічних домовленостей, тарифи, монополії, енергетика, бо все дуже тісно пов’язано з бюджетом.

AgroPolit.com: Коли відбудеться переломний момент для старої команди зі старої системи, яка є серед акціонерів «нових облич», та, власне, групою цих «облич»? Що стане каталізатором?

Олександр Солонтай: Головний іспит буде наприкінці року: під час ухвалення державного бюджету на 2020 рік одразу проявиться все — від впливів до намірів. Стане зрозумілою глибина можливих змін, пріоритетні реформи, адже будь-яке реформування потребує тих самих грошей. Під час ухвалення бюджету-2020 проявиться значна частина олігархічних домовленостей, тарифи, монополії, енергетика, бо все дуже тісно пов’язано з бюджетом.

AgroPolit.com: Який буде порядок денний нової Ради: основні групи законів?

Олександр Солонтай: За найкращих обставин Верховна Рада розпочне роботу так: спочатку формування самої Ради (комітети, спікер, опозиція), потім — уряду (прем’єр, кількість міністерств, урядовці), а далі — парламенту. Реформа Верховної Ради містить зміни в закони про статус народного депутата, про комітети та про регламент. Щодо недоторканності, то це зміни в Конституцію. Для практичного корегування цих законів потрібно не менше місяця, наприклад, вересень. За цей час уряд зможе вже напрацювати пакети галузевих реформ і повернутися до Верховної Ради в жовтні-листопаді, ось тоді почнеться розгляд — вже в іншій Верховній Раді — важливих змін. 

ПРО РИНОК ЗЕМЛІ

AgroPolit.com: Закон про ринок землі та суміжні з ним законом об’єднають чи, навпаки, роз’єднають депутатів? А разом із ними — суспільство: якою може бути його реакція?

Олександр Солонтай: Новий уряд, котрий бере на себе відповідальність за економічну політику, має дати відповіді на земельну реформу, яку береться втілювати, а також на строки. Депутати повинні підтримувати власний уряд в усіх реформах, зокрема в таких складних, як земельна, самоврядування, освіти, податкова тощо.

Зараз розгорілася дискусія про «продаж землі». Слід розуміти, що легалізувати швидко земельний ринок — нереально. Якщо уряд Зеленського поспішатиме, то найближчі зміни можуть втілитися наприкінці 2020 року. А якщо спробують форсувати раніше, то почнеться обвал рейтингу. «Сире», без належної підготовки, зняття мораторію стане початком кінця Зеленського. В Україні досі боляче згадують велику приватизацію, в очах людей це буде крок на ті ж граблі. Саме тому до такої реформи потрібно підходити дуже обережно, оскільки можна не встигнути зробити жодних інших змін, так стрімко обвалиться підтримка громадян.

Наразі в оточені Зеленського точиться гостра дискусія про те, чи будуть іноземці присутні на земельному ринку, що буде з великими підприємствами, які вже працюють на ринку, чи буде земельна реформа одним зі стимулів розвитку сільської місцевості, чи, навпаки, це сприятиме урбанізації, що буде з фермерами, чи їхня кількість продовжить скорочуватися, а селянські господарства занепадати, або ж зміни на земельному ринку підштовхнуть до виникнення нової хвилі сучасних кооперативів та прибуткових органічних господарств, що буде з зеленим туризмом тощо. І тут наша розмова впирається не зовсім у земельні питання, бо ж така реформа та зміни прямо пов’язані з змінами в правоохоронних органах, зокрема з питанням захисту права власності, а також із податковою реформою, наприклад, із механізмами заохочення відкриття нової та власної справи.

Аграрні лобісти виступатимуть проти обмеження володіння землею в одних руках

AgroPolit.com: У новій Раді ми нарахували 50 лобістів агросеткору (вихідці з агро, колишні працівники агрокомпаній і теперішні власники тощо). Якою буде роль та вплив цієї групи?

Олександр Солонтай: Аграрні лобісти виступатимуть проти обмеження володіння землею в одних руках, проти обмежень для юридичних осіб, проти обмежень володіння корпоративними правами тощо. Така їхня економічна природа, що вони будуть боротися не за збільшення кооперативів, органічних або фермерських самостійних селянських господарств, фермерів, а відстоюватимуть інтереси великих кампаній. Аграрні лобісти -також за економічний розвиток, але вони по-іншому його розуміють. Тому дискусія буде гострою.

Через супер-корупцію в окремих меріях, таких як Харків, Одеса тощо, хочуть дострокові місцеві вибори

AgroPolit.com: Чи варто запускати ринок, доки не завершена децентарлізація? І чи реально її завершити до кінця цього року?

Олександр Солонтай: Децентралізацію швидко завершити неможливо, бо при здійсненні реформ треба не чекати, а зважати та стимулювати глибинний процес утворення сильних і спроможних громад. Слід розуміти, що пройдуть десятки років, поки в Україні громадяни навчатимуться на практиці місцевому самоврядуванню, а органи місцевого самоврядування стануть інституційно стабільними та ефективними, але можна зекономити дуже багато часу, якщо під час здійснення податкових, земельних, освітянських, дорожніх, бюджетних та інших реформ стимулювати розвиток самостійності громад, а не перешкоджати природнім процесам.

Читати до теми: Позачергові місцеві вибори у листопаді 2019-го — міф чи реальність?

AgroPolit.com: Місцевим перевиборам бути чи ні: Андрій Богдан ані заперечує такий сценарій, ані підтверджує? І коли, до земельної реформи та завершення децентралізації, чи після? Чому?

Олександр Солонтай: Зміни на місцях потрібні, але які? Звісно, краще почати боротьбу з корупцією, ніж проводити ще одні, четверті, вибори по всій Україні цього року. Слід ударити по корупційних схемах, вдосконалити законодавство, а далі вже провести всеукраїнські місцеві вибори. Виходить, що через високий рейтинг, з яким невідомо, що буде далі, а також через суперкорупцію в окремих меріях, таких, як Харків, Одеса тощо, хочуть дострокові місцеві вибори. Але ж корупціонери на них матимуть дуже значні шанси знову, і може нічого не змінитися. Тому для наведення ладу на місцях прямо зараз більше потрібні не ще одні вибори, а зачистка місцевої влади від корупціонерів. Якщо почати ламати феодальні князівства та наводити лад із законністю роботи на місцях, то й рейтинг нової влади не впаде, адже люди побачать реальні зміни вже зараз.

Щодо «київського питання», то перед проведенням місцевих виборів у столиці, слід ухвалити інший закон про місцеве самоврядування в Києві, щоб провести реальну реформу, бо інакше будемо мати просто зміну прізвища градоначальника. Також бажано, перед тим як проводити місцеві вибори, виправити численні помилки в законах про місцеве самоврядування та місцеві вибори. Ну й зовсім ідеальним було б змінити Конституцію та обирати місцеве самоврядування не на 5 років, а на 3-4 роки. Адже поправка в Конституцію про збільшення терміну місцевої влади з 4 до 5 років, яку свого часу проголосував режим Януковича, була хабарем самоврядуванню за мовчання про узурпацію країни. За першої ж можливості слід це змінити, так само можна повернути й вибори до Верховної Ради, раз на 4 роки було цілком нормально, даремно зробили термін у 5 років!

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com