Олексій Мушак: 19 вересня я збираю земельне «віче» – хороше, надійне обговорення земельної реформи та вільного ринку
Олексій Мушак активіст земельної реформи

У столиці збирають земельну раду! З такою ініціативою виступив активіст земельної реформи, в минулому депутат парламенту 8-го скликання Олексій Мушак. Кого й навіщо він кличе? Про це та інше AgroPolit.com розпитав у нього:

AgroPolit.com: Наостанок ти вирішив насипати парламенту нового скликання трошки землі й зареєстрував у Раді законопроект по темі. Навіщо ти це зробив і в чому його фішка?

Олексій Мушак: Я просто хотів поставити таку добротну, впевнену крапку — це останній законопроект Ради 8-го скликання. Я вперше в історії зареєстрував законопроект у парламенті через електронний цифровий підпис. Хотів показати, що є насправді архаїчна проблема, яку слід вирішити найсучаснішими методами. Це був мій посил наступникам, щоб усі майбутні парламентарі користувалися не надто старими підходами.

Мій законопроект пропонує, що земля купується і продається за наявним Земельним кодексом. І цей порядок слід узаконити законом.

AgroPolit.com: Кажуть, потрібно мріяти, бо мрії здійснюються. Вільний ринок — це така мрія-фантом, як здається багатьом. Ти якраз один із тих депутатів, який постійно буцав цю тему під час 8-го скликання Ради: носив подання до Конституційного суду, подавав у парламент земельні законопроекти…

Олексій Мушак: Тролив Юлію Володимирівну!

AgroPolit.com: Так, зрештою ти зареєстрував її земельний законопроект повторно…

Олексій Мушак: Вони, до речі, за нього дали мені шоколадку (сміється).

Читати до теми: Без Гриму. Олексій Мушак — Аграрний Франкенштейн

Рішення окружного суду — чітка вказівка Кабміну розробити законопроект і внести його до парламенту.

AgroPolit.com: Було таке. Чого чекати далі, зважаючи, що Окружний суд Києва виніс рішення зобов’язати Кабмін подати земельний закон до Ради?

Олексій Мушак: Кожне продовження мораторію супроводжувалося криками: «От зараз ми продовжимо, але це останній раз!». Рішення окружного суду — чітка вказівка Кабміну розробити законопроект і внести його до парламенту.

AgroPolit.com: Завдяки чому саме зараз з’явилося це рішення Окружного суду?

Олексій Мушак: Це просто формальне рішення. Воно іншим не могло бути… Зараз знайшлися люди, які дали цій справі хід. Усі попередні Кабміни рішення таке б не виконали.

AgroPolit.com: Судячи з власного досвіду кількаразового ходіння до Конституційного суду, як ти думаєш, чи варто очікувати появи там нових подань на тему землі?

Олексій Мушак: Я думаю, що не варто, бо земельна реформа вона може бути проголосована або цієї осені, або знову тільки через 5 років.

Читати до теми: «Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті

Будь-яку модель земельної реформи можна прийняти в перші пів року роботи нового парламенту.

AgroPolit.com: Чому так?

Олексій Мушак: Тому що це її специфіка. Земельна реформа має свій внутрішній каркас. Він полягає у тому, що будь-яку модель земельної реформи, можна прийняти в перші пів року роботи нового парламенту. Доки у нього є мандат довіри від народу. Після цього неможливо прийняти навіть саму класну реформу, бо, по-перше, депутати «заходять» на Держгеокодастр та інші державні підприємства. Бачать землю і розуміють, що земля під ногами і так далі. По-друге, приходить усвідомлення, що на непроведенні реформи можна заробити більше грошей, ніж на її здійсненні.  Тому моя позиція така: можемо дискутувати скільки хочете про земельну концепцію, модель, але лише вересень місяць. В жовтні вже треба приймати рішення. Тому 19 вересня я збираю земельне «віче»: хороше, добротне обговорення земельної реформи і вільного ринку. Це, буде така дружня філософська бесіда про майбутнє земельної реформи в Україні. По формату це буде не віче, а круглий стіл чи якась інша форма зібрання експертів та всіх учасників ринку.

AgroPolit.com: Кого з ким?

Олексій Мушак: Я думаю, що всі люди, які хочуть купити землю, повинні там бути. А це всі учасники процесу від самого низу до самого верху. Насправді всі хочуть купити землю. Мрія українця не продати землю, а її купити. На зустрічі мають бути фермери, великі інвестиційні гроші, «середняки», тобто люди, які готови просувати цю реформу.

AgroPolit.com: Ти не боїшся, що оце твоє земельне віче переросте в земельну розбірку з виносом когось?

Олексій Мушак: Тільки винос, значить, з держави, а занос до моргу чи куди? (сміється).

AgroPolit.com: Ну, це залежить від перебігу дискусій. Насправді люди неоднозначно реагують на земельне питання сьогодні.

Олексій Мушак: А коли хтось реагував однозначно? В 2016 році я запропонував своє бачення: поступове впровадження ринку землі. Якби його прийняли, то зараз мали б відкритий ринок. Втім, тоді всі вважали, що в запасі є 5 років погратися в дурня, або піднакопичити грошенят, щось іще купити (машину, чи щось інше). Зараз така ситуація, що насправді ця земельна пружина, яку сформував мораторій на продаж с/г землі, дуже стислася. І зараз я боюся, що ця пружина винесе в процесі реформи тих, хто був проти ринку землі, тож ринок землі для них буде набагато жорсткішим, ніж можна було домовитися навіть рік тому.

Читати до теми: Концепція вільного ринку сільськогосподарських земель: 4 варіанти законопроектів від аграрного комітету

Я вважаю, що 60% успіху земельної реформи — це комунікація з суспільством

AgroPolit.com: Чи є у тебе готовий рецепт бачення, як проводити земельну реформу, аби люди, й загалом суспільство, не винесли його ініціаторів?

Олексій Мушак: Я вважаю, що 60% успіху земельної реформи — це комунікація з суспільством. Тому подати інформацію про ринок і роль кожного в ньому, вигоду для власника землі слід у прискореному, інтенсивному та масштабному форматі.

AgroPolit.com: І на цій зустрічі, я так розумію, ти хочеш разом із ринком виробити безпечну модель?

Олексій Мушак: Модель буде позитивною для держави. Тепличних умов не буде. Треба також розуміти, що зараз міжнародні гравці дуже активно займаються земельною реформою. І фермери вже програли той момент, коли можна було реформу провести на своїх умовах. Це були 2016-2018 роки. Гадаю, що на цій зустрічі буде різноманіття думок, вона піде на користь, насамперед, власникам землі.

Читати до теми: Земельна лавочка відкривається: якою буде ціни продажу й оренди 1 га с/г землі  

ПРО ПІДТРИМКУ ФЕРМЕРІВ НАПЕРЕДОДНІ ВІЛЬНОГО РИНКУ ЗЕМЛІ

AgroPolit.com: Ти насправді вважаєш, що битву вже програно фермерами?

Олексій Мушак: Ні, маю на увазі, що ринок дуже досить ліберальний, а фермери виступають за консервативний. Тому якщо вже просувають ліберальну модель, то фермерам слід бути активними учасниками і знайти механізми, які б допомогли їм бути конкурентними, дали можливість купувати землю.

AgroPolit.com: Які це можуть бути механізми?

Олексій Мушак: Доступні кредитні кошти — це запорука доступу фермерів до вільного ринку землі. Держава повинна взяти на себе питання зменшення вартості ресурсів. Зараз, умовно кажучи, вартість кредитів (ставка НБУ) 18,5% чи 17,5%. Давайте кредитувати в гривні за комерційними розцінками, наприклад, 22%, але водночас держава бере на себе ці 18,5% (Нацбанк).

AgroPolit.com: Тобто має бути якась державна програма для того, щоб кредитувати на покупку землі?

Олексій Мушак: Має бути державна програма з кредитування придбання землі — це перше. Нацбанк повинен застосовувати коефіцієнт покриття: наприклад, ти хочеш купити зараз землю, яка коштує 100 тис. грн, а банк, видаючи на це кредит, оцінює цю землю в 35 тис. грн. І решту 65% суми треба десь знайти. Якби коефіцієнт покриття був близьким до 1, як за кордоном, то тобі потрібно було б шукати кошти лише на виплату відсотків за цим кредитом і можна було б користуватися таким кредитом під купівлю землі максимально довго. Тому знаходження дешевих ресурсів для фермерів на придбання землі — це історія, над якою треба працювати.

Друге — у фермерів має бути перевага у вигляді первинного права купівлі землі. Слід юридично правильно прописати, щоб вони могли цим скористатися.

Треба розуміти ще одну важливу річ: ніхто не буде купувати землю, яка ще 7 років перебуватиме у оренді. Основна битва триватиме за землі, де терміни оренди закінчуються. Тому дискомфорт виникне, але ризиків не буде.

AgroPolit.com: У держави є наразі такі ресурси під цю програму?

Олексій Мушак: Держава може створювати механізми. Наразі 150 тис. га щороку віддається безкоштовно через безкоштовну приватизацію. Вона беоплатна умовно, а фактично коштує $300 млн на рік. Це достатній ресурс на таку програму кредитування для фермерів, який сьогодні просто іде на вітер. Я проти того, щоб безкоштовно держава роздавала землі під егідою «допомагаю». Ми ж розуміємо, що реальність із цими землями безкоштовними зовсім інша.

Крім того, є мільйон гектарів землі у постійній власності фермерів у розстрочку на 20 років. Будь ласка, купуйте, беріть у свою постійну власність.

ЯК НЕ СТАТИ ЗАКУСКОЮ ДЛЯ ТРАНСНАЦІОНАЛІВ 

AgroPolit.com: Ще одне дискусійне питання — як зробити так, щоб українські агрокомпанії не стали закускою для транснаціональних?

Олексій Мушак: О, транснаціонали, ой, як страшно. Я пропоную комусь поїхати в Аргентину чи Бразилію. Подивіться: там один із найбільших землевласників — виходець із України. І в нього усе нормально.

AgroPolit.com: Як не стати бутербродом для транснаціональних компаній?

Олексій Мушак: Значить, прийдуть японські динозаври, японська Годзилла — і жертимуть український бізнес….

Читати до теми: «Як ефективно розпорядитися державними землями: п'ять схем капіталізації с/г угідь».

AgroPolit.com: Перед обличчям Ярослава Мудрого скажи зараз, як цього уникнути, щоб потім не було соромно.

Олексій Мушак: Дивись, я тобі відповім. Українські компанії повинні розуміти — у них є конкурентна перевага: декілька років перед початком старту слід готуватися до конкурентного ринку. Що для цього потрібно? Перше — не треба боятися, що ми там станемо здобиччю когось. Друге — брати довші та дешевші ресурси під землю. Треба виходити із зони комфорту й ефективніше працювати. А держава має зменшити економічні ризики, таким чином знизивши ставки за кредитами. Крім того, якщо запускаємо ринок землі, то вартість капіталу зменшиться.

AgroPolit.com: А має бути перехідний період між доступом іноземців до нашого ринку і повноцінним входом?

Олексій Мушак: Я пропонував цю модель 2016 року. Зараз 2019-й. Багато чого змінилося. Можна це робити, але ми чітко розуміємо, що насправді за кілька років не буде українського фермера, який би не продав свою землю, якщо йому запропонують $5 тис. Тому не треба нікого утискувати.

AgroPolit.com: Україні потрібен земельний банк?

Олексій Мушак: Україні потрібен гарантований покупець останньої надії. Банк потрібен.

AgroPolit.com: Це має бути один банк? Державний чи кілька?

Олексій Мушак: Має бути одна установа, та не обов’язково фінансова структура.

AgroPolit.com: Кого він має кредитувати?

Олексій Мушак: Він не повинен кредитувати. Він має бути покупцем останньої надії: якщо людині, наприклад потрібні гроші, а ніхто зараз не купує у нього землю, тоді гарантований покупець — функція держави. Ніякого кредитування, лише викуп цієї землі.

Можна створити державну установу, яка даватиме фінансування комерційним банкам, щоб вони здешевлювали свої кредити. Слід накачати грішми банківську систему — і хай кредитує.

AgroPolit.com: Як утримати ціну за відкриття ринку?

 Олексій Мушак: Яку? Високу чи низьку?

AgroPolit.com: Щоб не була низькою.

Олексій Мушак: Вона й не буде. Дивись, у тебе зараз собівартість купівлі землі через емфітевзис близько $1600 за 1 га, це не низька ціна. За відкриття ринку середня ціна очікується від $2 тис. і вище. Зрозуміло, що будуть регіони, де нижча, але будуть і такі, де одразу $3 тис. на вході (Полтавська, Черкаська, Хмельницька області).

 

ЦІНА НА УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ: МАКСИМАЛЬНА Й МІНІМАЛЬНА

AgroPolit.com: На твою думку, яка мінімальна та максимальна вартість української землі?

Олексій Мушак: Середня вартість землі для початку — близько $2 тис. Мінімальна у поганих регіонах (Запорізька, Херсонська, частина Волинської) — $1300-1400. Максимальна ціна 1 га на початку у хороших регіонах — $3-3,5 тис.

AgroPolit.com: Аналітичні дані, які Latifundist Media підрахував разом із експертами Українського інституту майбутнього під час розробки стратегії розвитку агросектору до 2030 року («Україна — світовий супермаркет екологічних продуктів») свідчать про те, що у разі відкриття ринку землі за 10 років притік інвестицій може сягнути $46-50 млрд. Твоя оцінка.

Олексій Мушак: За відкриття ринку кілька років поспіль на податках від землі, не продаючи українську святу землю, можна щороку заробляти $1 млрд. Далі на операціях купівля/продаж щороку — $600-700 млн.

AgroPolit.com: Чи можлива земельна Коліївщина через неправильний земельний ринок?

Олексій Мушак: Її не буде, бо у людей з’являється додатковий вибір, що робити з землею. Їхні права ніхто не утискатиме. За хорошою ціною можна буде продати землю або здати її в оренду.

AgroPolit.com: Чому українці зараз так неоднозначно ставляться до відкриття ринку?

Олексій Мушак: Тому що це архаїчне питання. Це питання релігії в чомусь. Існує питання світогляду в кожній країні. Земельна тема ніколи не була простою. Чому? По-перше, ми тут жили, наші предки тут жили, вони за цю землю воювали, вони тут поховані. Це ритуальна історія, як у свій час індіанці не заходили в якусь гору, бо вона була священною. Українська земля — найкраща у світі, але ми особливого зиску з неї не маємо, бо надто релігійно до цього ставимося.

ЗЕМЕЛЬНИЙ РЕФЕРЕНДУМ

AgroPolit.com: Чи потрібно виносити питання ринку землі на референдум?

Олексій Мушак: Я пропоную винести це питання на обговорення і почати із земель ініціаторів. Там Юлія Володимирівна, Олег Ляшко, Вадим Рабінович, Юрій Бойко — вони це питання хотіли винести. Я пропоную, щоб їхні землі на початку тестово винесли на референдум із продажу.

AgroPolit.com: Їхні — це тих, кого ти назвав?

Олексій Мушак: Це ж українська земля. От землю їхню, всіх родичів, наближеного кола — на референдум, протестуємо… 

AgroPolit.com: Тема земельного референдуму серед власників земельних паїв витає і в головах реформаторів на банковій у Офісі президента…

Олексій Мушак: Чекай, а якщо моя бабця хоче відписати земельний пай, то що, я теж не матиму права голосувати — лише вона?

AgroPolit.com: Усі питання до адміністрації…

Олексій Мушак: До Офісу президента. Я тобі розкажу одну таємницю, у нас немає, на жаль, закону про референдум, його провести неможливо.

AgroPolit.com: Для мене це не таємниця. Але таємниця, думаю, для тих, хто в Офісі хоче запровадити земельний референдум.

Олексій Мушак: Так точно.

КУДИ ДАЛІ: ЗЕМЕЛЬНИЙ МАКЕДОНСЬКИЙ ЧИ ГАННІБАЛ?

AgroPolit.com: Питання на закуску. Ти випав з інформаційного поля практично одразу, коли відмовився іти у списках БПП до парламенту. Чому відмовився?

Олексій Мушак: В якийсь момент зрозумів, що в цій Раді я не зможу впливати. Взагалі у цій Раді — унікальна ситуація: якщо хочеш щось робити, ти повинен бути «слугою народу». А там я бути не міг, бо у мене різні з ними погляди на деякі питання, передусім, політичні, хоча в економіці ми дуже близькі. Відповідно, 5 років у іншій політсилі. Це просто треба так любити депутатське крісло, аби приходити, сидіти й ні на що не впливати? Це не мій стиль.

AgroPolit.com: Тому вирішив впливати з позиції нового земельного Македонського?

Олексій Мушак: З позиції воєначальника із Карфагену – Ганнібала. Македонський був досить молодим, а Ганнібал – старшим. Саме Ганнібал творив велику історію. Олександр Македонський теж перемагав, за рахунок того, що в нього було краще військо, але військовим генієм насправді вважається Ганнібал. Маючи значно менше воїнів, він побив значно більше римських військ, бо в нього все було краще організовано. Я теж хочу маленькими силами перемогти велику римську армію.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 вересня 2019
В Україні запропонували новий механізм підтримки фермерів у рамках земельної реформи
Доступні кредитні кошти — це запорука доступу фермерів до вільного ринку землі. Держава повинна взяти на себе питання зменшення вартості...
16 січня 2019
Портрет земельного власника й очікувані ціни на землю
Лише 10% українців готові продавати земельні паї (за ціною від $6 тис. до $12 тис.), а купувати – майже половина ($1 – 2,5...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...