Максим Мартинюк: Безплатний доступ до кадастру — це принципова установка

Перша в Україні територіальна громада – міська рада міста Обухова Київської області  24 березня отримала доступ до Державного земельного кадастру. Завдяки цьому особи, уповноважені  органом місцевого самоврядування, зможуть надавати місцевим жителям адміністративні послуги, що базуються на кадастрі, в першу чергу – видавати витяги про земельну ділянку. Щороку в країні оформляють близько 1 млн витягів. Після підключення до кадастру Обухівська міська рада може видавати цей документ менше, ніж за півгодини. Підключення Обухівської міськради до кадастру відбувалось за участі голови Держгеокадастру Максима Мартинюка. За його словами, завдяки  демонополізації доступу до ДЗК  територіальна громада отримуватиме повну інформацію про свої земельні ресурси, а також зможе надавати більш якісний сервіс  громадянам. АgroРolit.com уточнив, наскільки реальні такі наміри.

АgroРolit.com: Яке місто наступне буде підключене до Державного земельного кадастру? 

Максим Мартинюк: Все залежить від ініціативи місцевих громад, від бажання місцевої влади. Із Обуховом процес йшов просто, міський голова займав дуже активну позицію.

АgroРolit.com: Скільки коштує підключення? Як швидко відбувається підключення? 

Максим Мартинюк: Підключення абсолютно безкоштовне. Підключення комп’ютерів, налаштування, за умови відповідності технічним вимогам займає два дні. Ще добу триває стажування спеціаліста, який працюватиме з кадастром.

Ви пам’ятаєте, що коли ми підключали нотаріусів виникло питання оплати системи захисту інформації. Органи місцевого самоврядування підключаються безоплатно. Це важливо, оскільки для них надання послуг з кадастру не є джерелом додаткового прибутку. Всі платежі за надані послуги ідуть в держскарбницю. Тому безплатний доступ до кадастру – це принципова установка. Ми хочемо полегшити місцевим громадам процес  управління та контроль власними  земельними ресурсами. Єдине, що вони мають зробити – це встановити територіальні межі свого міста, села.

Органи місцевого самоврядування підключаються безоплатно. Це важливо, оскільки для них надання послуг з кадастру не є джерелом додаткового прибутку. Всі платежі за надані послуги ідуть в держскарбницю.

АgroРolit.com: Ви вжили ключове слово – «за бажанням» громади. Але ж можуть і не виявити. Вам напевно відомі масштаби зловживань, зокрема, в Вишгородському, Києво-Святошинскому районах. Як тоді просуватиметься ваша справа?

Максим Мартинюк: Так, мені відомі факти, про які ви говорите. Але підключення органів місцевого самоврядування – не єдиний засіб демонополізації послуг. Ви можете замовити цей самий витяг через Інтернет, на Публічній кадастровій карті, на яку можна зайти через наш сайт land.gov.ua. Якщо органи місцевого самоврядування надаватимуть неякісний сервіс -  люди підуть до нас. Якщо й вони, і ми погано працюватимемо – підуть до нотарусів. Точок доступу до цієї послуги тепер багато, створена конкуренція. Це на користь людям.

АgroРolit.com: Інтернет– це для міських освічених жителів. А як бути сільській бабусі?

Максим Мартинюк: Я б не применшував обізнаність людей похилого віку. Бабусі їздять в автобусах. Спілкуються там з іншими бабусями, які вже пройшли цю процедуру. Будуть ділитися інформацією. Там обмін буде крутіше, ніж в інтернеті.

АgroРolit.com: Хто виділяє кошти на створення центрів надання адміністративних послуг, де надаються зокрема і витяги з кадастру?

Максим Мартинюк: Ці центри не є нашою заслугою. Їх створює місцева територіальна громада, власним коштом, у власних приміщеннях. В Обухівській міськраді, ремонт та устаткування приміщення для центру обійшлось у 480 тис. грн.

АgroРolit.com:Чи всі місцеві громади спроможуться на підключення до ДЗК?

Максим Мартинюк: Приміщення, працівники, комп’ютери – все вже є. Якась окрема будівля, додаткове обладнання не потрібні. Головне – мати бажання, визначити працівника, який займатиметься кадастром, видаватиме витяги і надати  робоче місце. Більше того, якщо цей фахівець буде видавати 5-10 витягів на день – це небагато – то в інший час може виконуватиме іншу роботу.

Проблема в іншому – в системному поширенні сервісних центрів та якості їх роботи.

Проблема в іншому – в системному поширенні сервісних центрів та якості їх роботи. Вони були створені внаслідок законодавчого зобов’язання. Все що робиться з-під палки –  іноді робиться аби як, аби відбути. Багато цих ЦНАПів(центрів надання адміністративних послуг) існують формально, не виконують головного свого призначення: бути фронт-офісом  та відділяти замовника і надавача послуг, унеможливлюючи корупцію. Але там, де міська влада дбає про громаду та думає про  наступні вибори – там із ЦНАПами все гаразд.

Сергій Громовий, спеціально для АgroРolit.com