Іван Фурсенко: Зараз відбувається знищення сільських територій навколо міст обласного значення

Що принесуть уже створеним ОТГ, селам, селищам та містам прийняті парламентом законодавчі зміни? Чи дослухатиметься влада до дрібних населених пунктів та чи буде розблоковано у новому році земельну децентралізацію — AgroPolit.com обговорив у бліц-інтерв’ю з першим заступником керівника Всеукраїнської асоціації громад Іваном Фурсенком:

AgroPolit.com: Парламент ухвалив зміни (законопроект 2189) до Закону 348-ІХ «Про добровільне об’єднання громад». Як це відобразиться на житті сільських громад?

Іван Фурсенко: Закон передбачає дві норми: по-перше — виключення обласних рад із моделі формування спроможних громад на території їхньої області; по-друге — можливість об’єднання виключно у відповідності з перспективними планами, які будуть сформовані облдержадміністраціями та затверджені Кабміном. Після прийняття змін до закону 348-ІХ «Про добровільне об’єднання громад» активізувалися голови ОДА і починають перемальовувати ті плани, які були створені раніше. Також пробують долучати одна до одної уже об’єднані громади, робити з двох, трьох громад одну. Зміна закону про добровільне об’єднання громад призведе до того, що громади очолять представники правлячої політсили «Слуга народу» — немає такої чисельності потенційних депутатів та голів, щоб закрити керівні посади по всій Україні у тій кількості громад, яка була спланована раніше.

Читати до теми: Дострокові місцеві та парламентські вибори-2020 за новим сценарієм — влада готує бекґраунд

Тому й потрібно зменшити кількість громад під меншу кількість депутатів, щоб більшість заходила «своя». Наприклад, Одеса, навколо якої 4 громади. У цьому випадку виходить, що потрібно обрати 5 «своїх» голів і ще знайти таких, щоб вони між собою співпрацювали. За нашими підрахунками, на першому етапі децентралізації має утворитись близько 2 тис. громад. Однак, якщо їх укрупнити до 1200, то таку кількість людей в очільники знайти буде значно легше. Так само казав прем’єр-міністр Олексій Гончарук про державну субвенцію на розвиток. Мовляв, давайте ми заберемо все на нас, бо не відомо хто сидить на місцях, щоб наші нардепи контролювали ці гроші, а не ті мери, які там сидять. Сміливіше будуть передавати державну землю громадам — за принципом, що там у переважній кількості керують свої люди і можна буде спокійно віддавати її у розпорядження.

Ще одне питання, яке випливає з прийнятих змін, — чи у всіх діючих громадах варто робити вибори. Об’єднувались в ОТГ у 2015, 2017, 2018 роках, обрали голів, депутатський корпус, планували роботу на 4-5 років. А тепер — хто рік, хто два покерував — і на перевибори. Хай би ці керівники попрацювали ще кілька років до наступної каденції. Сказати, що це погано, не можна, але і нічого хорошого в цьому немає.

Читати до теми: 7 децентралізаційних викликів президентові Зеленському та його команді 

Нові голови облдержадміністрацій насамперед взялися за прилеглі до міст обласного значення села, в тому числі й об’єднані

AgroPolit.com: Чи варто через це очікувати приєднання менших громад до великих в межах міст і райцентрів?

Іван Фурсенко: Зараз члени нашого правління дуже сильно занепокоєні тим, що нові голови облдержадміністрацій першочергово взялися за прилеглі до міст обласного значення села, в тому числі й об’єднані. Вони хочуть приєднати до Одеси ті громади, які створилися навколо Одеси, в Полтавській, Київській, Житомирській областях — громади, які хочуть зробити частиною міста.

Читати до теми: Новий адміністративно-територіальний устрій — чого очікувати українцям?

AgroPolit.com: Тобто фактично відбувається «колективізація» замість децентралізації?

Іван Фурсенко: Зараз відбувається знищення сільських територій навколо міст обласного значення. І це факт, який втиснули в рамки закону завдяки змінам до закону 348-ІХ «Про добровільне об’єднання громад». Для мерів міст — це додаткова територія під забудову. Ніхто навіть не буде думати, щоб розвивати там кооперативний рух, сільське господарство, бо їм потрібні площі під багатоповерхівки. Якщо розглядати перспективу укрупнення до міст обласного значення та районних центрів, то про якісне управління цими територіями через внесені зміни до закону 348-ІХ «Про добровільне об’єднання громад» говорити важко. Звучить думка: якщо створити мінімальну кількість громад, то вони будуть більш спроможними і краще буде жити людям. Однак ця ідея викликає велике занепокоєння. Візьмемо за приклад Одеську область. Якщо від Одеси село знаходиться на відстані 30 км, чи дуже буде новий мер піклуватися про тих 800 людей, які живуть Бог зна де?

Читати до теми: В Україні пропонують розширити повноваження органів місцевого самоврядування в умовах ринку землі

Розвиток громад можливий виключно в умовах агломерації

AgroPolit.com: Що робити, якщо зміни до закону 348-ІХ «Про добровільне об’єднання громад» уже провели?

Іван Фурсенко: Якщо ми хочемо розвивати правильно нашу державу, відповідно до кращих європейських практик, то замість приєднання до міст обласного значення простіше прийняти закон «Про міські агломерації». Ним визначити, що умовно мер міста Одеса, мер міста Києва тощо має можливість впливати на планування територій прилеглих до нього сіл. В Україні слід розвивати агломерації і примусове співробітництво органів місцевого самоврядування. Агломерації — це коли ми домовляємося, а не все вирішили за нас. Міста завжди б’ються. Але зараз вони можуть приймати таке рішення. Кажуть, немає куди розвиватися, немає як дихати, замкнені селами навколо. Неправда. Ці села не потрібно приєднувати. Якщо буде закон «Про агломерації», рада агломерації самостійно буде формувати розвиток всієї території. Наприклад, не вистачає Києву сміттєпереробного заводу, бо в центрі міста його не поставиш, потрібно виносити за межі. Куди виносити — територію за містом має знайти агломерація на взаємовигідних умовах співпраці між громадами. Або скрізь є проблема з кладовищами, територіями під будівництво підприємств — це теж питання взаємовигідної співпраці. Розвиток громад можливий виключно в умовах агломерації.

Читати до теми: Децентралізація зсередини: що заважає добровільному об’єднанню ОТГ

Про новий закон «Про засади адміністративно-територіального устрою»

AgroPolit.com: Коли варто очікувати, що в Україні буде утворено всі ОТГ?

Іван Фурсенко: Коли офіційно має завершитися утворення громад — не відомо. Для того, щоб був дедлайн, має бути проголосовано законодавство. Але про це тільки багато говорять. Кажуть, що зберемося, внесемо зміни до Конституції, все буде по-новому. Але нічого не змінюється. Як мінімум, слід прийняти Закон «Про засади адміністративно-територіального устрою», який визначає, хто з гілок влади може вносити зміни до адміністративно-територіального устрою. Цей документ напрацьовано, але його не вносили і не розглядали в парламенті. Зараз ми живемо законом про засади ще Радянського Союзу. Тобто всі зміни, які вносять — виключно повноваження Верховної Ради. Але хто для них повинен готувати плани цих змін? Закон «Про засади адміністративно-територіального устрою» передбачає, що ОДА готує проект, передає Кабміну, уряд розглядає і затверджує — це буде більш практична модель. Після того, як буде прийнято закон про засади, слід приймати ще один закон — «Про адміністративно-територіальний устрій України». Переваги появи адміністративно-територіальних планів — це можливість контролю за землями, які передаються з 1 січня. Буде видно рейтинги в розрізі сільських і міських територій. Не віртуальні, а ті, які є насправді.

Читати до теми: У Мінекономіки назвали 5 основних змін до Земельного кодексу України

AgroPolit.com: Як змінить життя громад прийняття закону про обіг земель с/г призначення?

Іван Фурсенко: Прийняття у другому читанні законопроекту 2178-10 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» дозволить усім громадам отримати державні землі. Однак, я думаю, депутати пішли не з того кінця, запроваджуючи обіг. Якби починали з передачі земель органам місцевого самоврядування, детінізації, поєднання кадастрів, а в кінцевому етапі вийшли вже на обіг земель, було б значно легше. А так — оголосили про обіг земель, ринок землі, та вони гальмують через супротив. Коли починали обговорення відкриття ринку землі, заклали на нього дату з 1 жовтня 2020 року, тепер на неї рівняються. Але на той момент, коли починали планування, ще не розуміли до кінця, чому саме 1 жовтня і які кроки до того часу вкрай зробити. Дата була прив’язана до часу збору урожаю і зміни сезонності, а не до стратегічного планування.

Читати до теми: Зеленський запропонував свій варіант змін до Конституції щодо децентралізації

AgroPolit.com: Яка сьогодні найбільш вагома перешкода для розвитку ефективних громад?

Іван Фурсенко: Ключова проблема в тому, що дуже неефективно розподілили повноваження колишнього Мінагро щодо громад між різними міністерствами. Є, наприклад, громада, якою займається Міністерство розвитку громад і територій. При цьому земля сільськогосподарського призначення перебуває на контролі у Міністерстві економіки, а ліси — в Міністерстві енергетики. І ці всі речі не пов’язані між собою. Коли Міністерство розвитку громад і територій готувало свій Закон «Про просторове планування», захотіли не запхнути просторове планування до Закону «Про землеустрій» і зробили щось своє. Але це дає відбиток на лісове господарство, бо лісівники самостійно розробляли інші ініціативи. Був на одній спільній нараді з лісівниками, з’ясувалось, вони пишуть закон із тими ж пунктами, що в проекті № 2280. Кажу їм, що це вже є на розгляді, почитайте. А вони не в темі. Ми переживаємо, б’ємося, вони окремо, а спільних дій, як і результату, бракує. Це називається — розділяй і володарюй. Бо кожен із цих міністрів загальної картини не бачить. Однак результат буде, коли працюватиме єдина команда професіоналів у різних галузях, коли кожен знає, хто чим займається та за що відповідає.

Оксана Тупальська журналіст AgroPolit.com