Денис Башлик: Держгеокадастр не повинен розпоряджатися землею

Під кінець 2019 року реформований Держгеокадастр отримав нового очільника — Дениса Башлика, який досі працював у службі та займався проектами міжнародного співробітництва. У перші тижні на посаді новий керівник анонсував курс на інновації та технології, які мають зробити роботу кадастрів прозорою, а операції з землею — доступними. Які конкретні кроки реалізовує служба та що планує на 2020 рік — Дениса Башлика розпитав AgroPolit.com.

Читати до теми: Перезавантаження Держгеокадастру – на посаду голови претендують 11 осіб

AgroPolit.com: Ще на етапі конкурсного відбору перед призначенням на посаду Вас запитували, чи готові подолати корупцію у Держгеокадастрі. Чи дійсно це можливо та яким чином? Поясніть свою позицію.

Денис Башлик: Насамперед, намагаємося відходити від тактики, що ми формуємо політику, натомість маємо стати ефективним сервіс-провайдером, щоби продуктивно реалізувати земельну політику. Маємо реєструвати та забезпечувати статистику, а не контролювати та розпоряджатися. Я вважаю, що надання функцій розпорядження — це помилка, яку допустили декілька років тому, і її треба виправляти, бо скільки ти людей не перезавантажуй, скільки не міняй, все одно будуть ризики та спокуси до корупції, якщо вони мають право чимось управляти. Тому Держгеокадастр мусить залишитися «британською королевою» України. Це коли майно офіційно її, але вона його не роздає і не відбирає. Також необхідно усунути можливість щось приховати. Тобто шляхом автоматичної публікації всіх рішень. Це максимальне позбавлення контакту чиновника з людиною. Свою ефективність довів проект екстериторіальності й погодження землеустрою. Так має бути і на реєстрації, щоб не траплялося так, що ти подаєш на реєстрацію земельну ділянку, а вона кудись рандомно випадає, і ніхто не знає, куди. Її має бути об’єктивно оцінено.

Читати до теми: Реформування Держгеокадастру: ліквідація чи перерозподіл функцій?

Процеси кадрового оновлення, очищення та перевірка тривають

AgroPolit.com: Ваш прихід на посаду супроводжувався ревізіями у регіонах та кадровими чистками. Чи вдалось отримати перші результати?

Денис Башлик: Процеси кадрового оновлення, очищення та перевірка тривають. Я сам читаю скарги, які нам надходять. Є дійсно дуже цікаві факти, всі вони будуть оприлюднені, а щодо них прийняті відповідні кадрові рішення. Ми оголосили конкурси в 11 областях, де немає начальників. Це будуть конкурси принципово у новому форматі, з відеотрансляцією. Держслужба класно продемонструвала, як можна робити, будемо брати приклад і проводити у такому ж форматі.

Я не вважаю що земельна амністія — це вихід

AgroPolit.com: Інвентаризація державних земель показала, що на території України вкрадено 150 тис. га землі. Звісно, є люди, які мають понести за це відповідальність. Чи можлива прогнозована експертами земельна амністія для цієї категорії?

Денис Башлик: Я не вважаю що земельна амністія — це вихід. Якщо ми зараз оголосимо земельну амністію, хтось захоче щось собі заднім числом зареєструвати. Скаже, що він не винен. Це нова нагода для відмивання землі. Моя особиста думка — якщо ми, наприклад, інвентаризуємо державне підприємство, є певна частина безпроблемної землі, яка належить державному підприємству, ми її окремим масивом вносимо. А де проблемна, наприклад, хтось там будинок вже побудував — тут уже має, на мою особисту думку, суд вирішувати, наскільки це правомірно було видано, і що потім з цією землею робити. Тому амністія, на мій погляд, неприпустима.

Читати до теми: Держгеокадастр відкрив доступ до бази Держфонду документації із землеустрою

Скільки може бути інвентаризовано землі — трохи більше від 1 млн га. Результати не завжди втішні. У 2020 році треба буде інвентаризувати до 200 тис га

AgroPolit.com: На якому етапі нині інвентаризація земель — яку категорію ділянок необхідно перевірити для уточнення реальних даних із кадастром?

Денис Башлик: Цьогоріч був рекорд, скільки може бути інвентаризовано землі — трохи більше від 1 млн га. Результати не завжди втішні. Були такі моменти, коли ми планували, у Житомирській області, умовно кажучи, 20 тис. га, а фактично знайшли там 10 тис га. Ми бачимо проблему не тільки в роздутих площах, а в тому, що статистика, яка велась іще за радянських часів, була дуже приблизною. Це тому, що з року в рік переписувалося, скільки землі в районі, треба було зробити якийсь план: хтось додавав собі площі, хтось не додавав. Таких моментів дуже багато. У 2020 році треба буде інвентаризувати до 200 тис га.

Ведемо перемовини з країнами, які вже визначили, як правильно реалізувати земельний блокчейн

Читайте до теми: Земельний «автомат Калашникова»: залишити чи реформувати Держгеокадастр?

AgroPolit.com: Чи буде в наступному році організовано земельний блокчейн? (Blockchain — база даних, яка записує інформацію «шарами». Щоби її підробити, треба підробити зовнішні «шари». Однак це неможливо, не залишивши слідів. Дані одночасно зберігаються на кількох комп’ютерах, і зміни в одному передаються на інші в мережі — це захист від ворожого втручання і можливість працювати синхронно).

Денис Башлик: Хотілося б. Він уже прописаний у законі №2124. Але ми розуміємо, що це не надто дешеве задоволення. Однак з іншого боку — це безпека, тому будемо працювати. Ведемо перемовини з країнами, які вже визначили, як правильно реалізувати земельний блокчейн, наприклад, Грузія. Блокчейн повинен забезпечувати всі транзакції у розподіленому сховищі, це в законопроекті є, потрібна технічна реалізація. Якщо це пілотний проект для наступної повномасштабної реалізації, потрібно відпрацювати, як він діятиме. Ми зробимо це власними силами в межах адміністрування державного земельного кадастру, а тоді вже оцінимо, чи мають бути додаткові кошти та які саме. Можливо, пілотний проект стосуватиметься лише с/г земель, а потім пошириться на всі категорії земель.

У нас не внесений до кадастру державний кордон, тому площа країни «гуляє», як кому заманеться.

Читати до теми: Андрій Мартин: «Фокуси» Держгеокадастру — що не так у «навколоземельному» відомстві?

AgroPolit.com: У розробці яких законодавчих проектів плануєте брати участь у 2020 році?

Денис Башлик: Досі ми надавали правки до законів, які стосуються роботи Держгеокадастру суто технічного характеру, щоб узгоджувалися між собою ті механізми, які без нашого пояснення не будуть працювати. От побачили в законі, що щось не спрацює, бо в одному місці так написано, в іншому — так. Все має бути узгоджено, все має працювати.

Ми по-перше, вже розробляємо зміни до закону про оцінку земель, бо маємо уніфікувати цей підхід, відійти від так званих радянських стандартів, як-от нормативна грошова оцінка, експертна оцінка, бонітування ґрунтів (оцінка якості ґрунтів за порівнянням властивостей, — прим.), економічна оцінка. Жодна з них не має стосунку до ринкової. Має бути ринкова оцінка, ми намагаємося до цього прийти.

По-друге, у нас не внесений до кадастру державний кордон, тому площа країни «гуляє», як кому заманеться. Ми робимо демаркацію, делімітацію, однак процедури складні, бо державний кордон повинен оформитися окремим проектом землеустрою та затверджуватися Верховною Радою України. У всьому світі державний земельний кордон вносять до кадастру, завдяки проектам демаркації та делімітації, ми напрацьовуємо світову модель, за якою визначатиметься кордон.

Думаємо, як спростити процедуру щодо доступу децентралізації державного земельного кадастру

Третє — думаємо, як спростити процедуру щодо доступу децентралізації державного земельного кадастру. Це стосується надання доступу у режимі читання до координат меж земельних ділянок. Швидше за все, це буде на рівні не законопроекту, а постанов. Нині це корупційний фактор, коли де-юре кадастр має надавати дані про координати, але де-факто функціонал не реалізований. У мене в голові не укладається, як землевпорядник може ефективно та правильно зробити свою роботу, не здійснивши помилки, коли він не має даних про сусідню ділянку, про її координати. Ніби як починається морський бій — вгадав чи не вгадав. Це має бути відкритим, доступ має бути надано, і я думаю, що ми це реалізуємо найближчим часом.

Читайте до теми: Бізнес запропонував своє бачення концепції «Держава у смартфоні»

Четверте — онлайн-реєстрація земельної ділянки. Ми проводимо аналіз штучно створених бюрократичних моментів, і їх виявляється досить багато. Наприклад, якщо ви сьогодні захочете зареєструвати земельну ділянку, кадастровий реєстратор не може її зафіксувати одразу — в нього стоїть обмеження 7 днів, а якщо ви ту ж саму ділянку подасте онлайн, реєстрація можлива в той же день. Таких моментів дуже багато, ми працюємо над їхнім виявленням і виправленням.

Інформація про власника, про землекористувача земельних ділянок відкрита в державному земельному кадастрі, але вам треба пройти автентифікацію

AgroPolit.com: У перші дні грудня міністр Тимофій Милованов презентував проект електронного обліку землі, а Ви так само у представленні проекту Кадастр 2:0 анонсували максимальну прозорість. Чи означає це, що кожен пересічний громадянин зможе подивитися у базі, що належить його родичеві чи сусіду?

Денис Башлик: Ви вже зараз можете подивитися відомості про сусіда, тому що інформація про власника, про землекористувача земельних ділянок відкрита в державному земельному кадастрі, але вам треба пройти автентифікацію — бо людина має розуміти,  хто про нього цікавився. Іноді, коли до нас іноземні колеги приїжджають, вони дуже обережно дивляться, як ми відкрили дані про земельні ділянки, уточнюючи: «А ви не боїтеся, що хтось прийде і запитає, а звідки в тебе ця земельна ділянка?». Тобто сьогодні це відкрита інформація. Потім, якщо будуть зміни у відповідному законі, ми зможемо відкрити її масово, щоб ви, наприклад, загальну інформацію по району завантажили собі для аналізу. Моя особиста думка, що державі не слід заробляти на даних, які генерують усі платники податків. Хочете подивитися — реєструєтесь на сайті, вказуєте ім’я, прізвище, ЕЦП (електронний цифровий підпис), ключі банк, ID, мобайл ID — всі уже працюють.

Читати до теми: Кадастр 2.0: як рятуватимуть Держгеокадастр від корупції

Електронні аукціони поки що є найбільш адекватним рішенням у питанні передачі земель громадам

AgroPolit.com: Громади очікують, що отримують у користування державні землі. Відомо, що їх планують передавати через електронні аукціони. Наскільки безпечними та безперебійними є ці системи, адже вже маємо досвіді з системою СЕТАМ, яка видавала хибу, після чого її не могли тривалий час розблокувати.

Денис Башлик: Електронні аукціони поки що є найбільш адекватним рішенням у питанні передачі земель громадам. Маємо дуже поганий досвід традиційних аукціонів, коли людей фізично не пускали до зали, де вирішувалася доля їхнього потенційного майна, а потім вони виявляли, що вже зареєстровано право оренди. В умовах електронного аукціону та розподіленої бази, де все прозоро, всі спостерігають, ніхто нічого не може приховати, всі учасники мають доступ. Я дійсно бачив скарги, які стосувалися електронних торгів через СЕТАМ, з якою був договір у Держгеокадастру. Щодо ПроЗорро я можу сказати, що це система дворівнева, там є велика кількість майданчиків, і щось у когось відключити неможливо. Нереально відключити людину від сорока майданчиків, або ж усі 40 майданчиків. На мою думку, це надійно.

Читати до теми: Земельні електронні аукціони СЕТАМ — державна земля у (не)безпеці?

Якщо взяти кількість людей, які мають право на безоплатну приватизацію та території України, нам не вистачить території країни

AgroPolit.com: Нині точиться дискусія, передавати у власність громадам комунальну землю чи лише у розпорядження, щоби уникнути корупційних зловживань на місцях?

Денис Башлик: Має бути передана у власність, але з такими ж запобіжниками, як електронні аукціони. Взагалі, на моє особисте переконання, як експерта, не як посадовця та керівника служби, що безкоштовна приватизація — це архаїзм, який має бути ліквідовано. Тому що на ринку землі очікується ситуація, коли кожен може отримати свої 2 га, які коштують, умовно кажучи, на ринку $2 тис. Якщо взяти кількість людей, які мають право на безоплатну приватизацію та території України, нам не вистачить території країни. Не можу передбачати, що безкоштовна приватизація зникне, але вона мала б зникнути як явище.

Якщо ми передаємо усю державну землю с/г призначення у розпорядження громад, то й передання ветеранам АТО — це робота виключно громад

AgroPolit.com: Нині в державі діє безкоштовна приватизація земель воїнам АТО, хто ж має взяти на себе відповідальність за передачу у власність цих ділянок — держава чи громади?

 Денис Башлик: Якщо ми передаємо усю державну землю с/г призначення у розпорядження громад, то й передання ветеранам АТО — це робота виключно громад.

AgroPolit.com: Ви б ініціювали чи рекомендували від Держкадастру відміну безкоштовної приватизації землі після проведення земельної реформи?

Денис Башлик:  Держгеокадастр не повинен розпоряджатись землею, тому що далі будуть робити громади — роздаватимуть своїм жителям, чи виставлятимуть на аукціон — це їхня особиста справа. Вони розуміють краще, від чого більше виграє громада. Ми здійснюємо політику в сфері земельних відносин і будь-який інструмент обслуговуватимемо.

Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com