Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Уряд запровадив пакет двомісячних податкових пільг для бізнесу та протикоронавірусні заходи по всій країні. Крім того, готуються чергові правки до постанови про карантин: торгувати дозволять оптовикам харчовою продукцією, ЗЗР і ветпрепаратами. Втім, що ж усі ці заходи означають для місцевих бюджетів, ОТГ та для розвитку сільских територій? Про це в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.
AgroPolit.com: Як ви оцінюєте наслідки для об’єднаних територіальних громад (ОТГ) і бюджетів сільських територій прийнятого урядом пакету податкових пільг для бізнесу в законі №3220?
Іван Фурсенко: Уряд прийняв це рішення не порадившись з Асоціацією місцевого самоврядування та не врахувавши інтересів сільських територій. Для міст обласного значення та великих, податок на землю (закон вводить податкові канікули щодо його сплати з 1 березня по 30 квітня 2020 року. – Авт.) не є критичним, бо великі надходження надходять від акцизу на тютюн, пальне та від інших податків. А для сільських територій податок на землю є чи не єдиним стабільним джерелом доходів до бюджету. Коли влада позбавила місцеве самоврядування на селі головного податку, впровадивши досить значні норми карантину, сільські бюджети поставили під удар – вони недоотримають за два місяці 4 млрд грн.
Зараз через карантин агровиробника не допустять до національної мережі супермаркетів. Куди збувати продукцію?
До чого це призведе? Насамперед постраждає медична реформа, бо утримання первинних закладів охорони здоров’я передали згори на місця. І держава сплачує лікарям через Національну службу здоров’я виключно заробітну платню, а місцеве самоврядування утримує будинок, допомагає лікарям, забезпечує їх автотранспортом та пальним для нього тощо. В умовах поширення коронавірусу, коли не вистачає коштів у місцевих бюджетів, постає логічне запитання: яким чином у сільських умовах можна з цим вірусом боротися? Звідки брати гроші на це, якщо частину їх забрала держава?
Водночас уряд прийняв рішення і заборонив продавати сільськогосподарську продукцію на ринках. У великих містах наслідки цього кроку не дуже відчують, бо є великі мережі – супермаркети, а для сільських територій – це проблема. Адже дрібні та середні агровиробники свою продукцію раніше збували на місцевих локальних ринках або їздили до міст обласного значення продавати її. Більш не захищені верстви населення мали змогу дешевше купити цю продукцію на агроринках. Зараз через карантин агровиробника не допустять до національної мережі супермаркетів. Куди збувати продукцію? Холодильного обладнання немає, продукція буде вирощуватися, але де її подіти? Тож середньостатистичний житель сільських територій від закриття агроринків зазнає колосальних втрат. А більш незахищені верстви можуть постраждати кардинально, тому що не буде грошей на базові потреби, зокрема на ліки.
Ринки слід поновити у сільській місцевості, у райцентрах чи маленьких містах, щоби сільські жителі могли продавати й купувати агропродукцію
AgroPolit.com: Пропонуєте поновити роботу цих ринків?
Іван Фурсенко: Потрібно поновити роботу аграрних ринків у невеликих містах та селищах. Передусім ми ведемо мову про продаж на них агропродовольчої продукції. Такі ринки слід поновити у сільській місцевості, у райцентрах чи маленьких містах, щоби сільські жителі могли продавати й купувати агропродукцію. Я вас запевняю, що кількість захворювань там буде в 1000 разів меншою… Якщо говоримо про класичний агроринок – це відкриті площі, добре провітрювані території. А місцева влада може впорядкувати цей процес, щоб не було скупчення народу і покупці могли вільно заходити та купувати продукцію.
Загалом від закриття агропродовольчих ринків подорожчають овочі та м’ясо.
AgroPolit.com: Якщо їх не поновити, то постраждають супермаркети, бо не буде доставок цієї продукції? І як тоді зміниться ціна на ці продукти?
Іван Фурсенко: 80% городини вироблялося сімейними домогосподарствами, а продавалася вона виключно через аграрні ринки. Дрібні агровиробники – це та верства населення, яка не має доступу до мереж великих супермаркетів. Відтак через карантинні заходи вони втратять можливість заробити, а українці не зможуть купувати овочі вітчизняного виробництва за доступними цінами. Овочева продукція вся буде імпортована постачальниками, які комплектують продукцією всі супермаркети. Тож ціна на імпортну продукцію зросте, і переплачуватиме українець зі своєї кишені. Адже він купуватиме її значно дорожче в супермаркетах, не маючи можливості поїхати на сільський ринок, де продукти свіжі, якісні, органічні. Тому фактично підтримуватиметься імпортер, а не вітчизняний виробник.
Загалом від закриття агропродовольчих ринків подорожчають овочі та м’ясо. Україна цього року є найбільшим імпортером російської свинини і ця тенденція буде зростати. Адже сільські жителі не зможуть утримувати наявне поголів’я худоби, бо їх відрізають від споживчого ринку. Не всі агровиробники й виробники свинини зокрема, мають доступ до супермаркетів. Не всі реєструвалися в службі захисту, не всі мають відповідні сертифікати, але більшість одноосібників та фермерів мали змогу на ринках продати свою продукцію.
Зараз (під час поширення коронавірусу) Європа навпаки стимулює малих виробників, щоб вони забезпечували продовольчу безпеку в своїх містах та регіонах. А Україна про це забуває, ми, знову ж таки, думаємо про великий бізнес.
AgroPolit.com: Але ж у Європі теж закривають ринки.
Іван Фурсенко: Зараз (під час поширення коронавірусу) Європа навпаки стимулює малих виробників, щоб вони забезпечували продовольчу безпеку в своїх містах та регіонах. А Україна про це забуває, ми, знову ж таки, думаємо про великий бізнес.
Штаби із боротьби з коронавірусом складаються виключно з членів Кабміну, але там немає жодного представника від органу місцевого самоврядування. Ми не бачимо, щоби в регіонах спілкувалися з головами, щоб із ними радилися очільники ОДА, а досвіду в місцевих голів в рази більше, аніж у керівників ОДА. У деяких регіонах за Володимира Зеленського вже бачимо третього голову ОДА. Про яку ефективну боротьбу можна казати? Потрібно радитися з головами місцевого самоврядування. Не завжди там ваші вороги. Зараз у всіх єдина мета – як максимально швидко та без втрат, подолати епідемію, щоб країна повернулася на нормальні рейки розвитку, а не думати-гадати, що буде завтра, які рішення будуть прийняті.
Щодо досвіду Європи: заборону роботи ринків українська влада скопіювала в Італії. Там зачинили усі місцеві ринки, та водночас в Італії діє законодавство, що місцевий агровиробник має доступ до торгової мережі у своїй місцевості. Тобто італійські мережеві супермаркети поповнюються товарами не з усього світу, а місцевими агровиробниками, і це у них сформувалося історично…
Як може поширюватися коронавірус у сільській місцевості? Там немає комунікації, транспорту, але завжди є брак коштів у пенсіонерів та брак коштів в агровиробників.
Про продуктову кооперацію
AgroPolit.com: Як безпечно гарантувати трансфер від дрібного агровиробника овочевого набору та м’яса до міста?
Іван Фурсенко: Перше, як мінімум, потрібно дозволити діяльність сільських аграрних ринків, де люди зможуть продавати. В такому разі вони зможуть кооперуватися й організувати доставку до міст цієї продукції. Умовна співпраця за лінією «місто-село» можлива за схемою, коли село співпрацює з декількома багатоповерхівками в місті, забезпечуючи їх продуктами харчування. Зараз саме час таке робити, бо за інших умова це дуже важка процедура.
Друге, владі потрібно залучати місцеве самоврядування до роботи штабів із боротьби з коронавірусом, щоби виробляти безпечні та дієві способи, а не зупиняти весь процес.
AgroPolit.com: Що робити, якщо запровадять надзвичайний стан?
Іван Фурсенко: Я сподіваюся, надзвичайний стан не запровадять. Ми просто відтягнемо пандемію, а увесь світ перехворіє і працюватиме паралельно. Ми ж вийдемо з карантину через три місяці, влітку. Я думаю, надзвичайний стан буде помилковим рішення, бо ми вб’ємо українське село, малого та середнього аграрного виробника…
Депутатам потрібно відмовлятися від розгляду земельного законодавства і в терміновому порядку переходити до розгляду законів про місцеве самоврядування.
AgroPolit.com: Щодо земельної децентралізації: що робити з нею – завершувати чи продовжувати, бо наразі країна на шпагаті?
Іван Фурсенко: Якщо ми будемо проводити місцеві вибори 25 жовтня 2020 року, то депутатам потрібно відмовлятися від розгляду земельного законодавства і в терміновому порядку переходити до розгляду законів про місцеве самоврядування. Слід вносити зміни в адміністративно-територіальний устрій, приймати закон про вибори. До виборчої компанії лишилося мало часу. А в нас не завершено процес об’єднання громад. Щонайменше місяць тому населення й органи місцевого самоврядування мали побачити готову мапу ОТГ. Після цього слід зрозуміти, що буде з районним рівнем: районні ради та межі районів. Та ще багато інших речей, які потрібно швидко приводити до ладу. Я вважаю, пакет земельних законів перенесуть і цей парламент його розглядати не буде.
Тому депутати повинні завершити розгляд закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення та переорієнтуватися до проведення місцевих виборів. Адже не може одна половина країни жити в межах об’єднаних громад, інша – у не об’єднаних. При тому, що окремі з об’єднаних є менш спроможні, ніж окремі сільські ради.
Зі знаком питання й медична реформа. За задумом із 1 квітня вторинна ланка медицини переходить на пряме фінансування від служби здоров’я, а співфінансувати її роботу повинні органи місцевого самоврядування. Зараз це все зависло в повітрі, бо грошей у базового рівня не вистачає, реформа медицини триває в умовах безгрошів’я. Із цим щось треба робити, бо з 1 квітня має бути другий етап, а як, коли нічого для цього немає. ВРУ навряд чи збереться, щоб хоча б призупинити другий етап медреформи, тобто як функціонуватимуть лікарні вторинної ланки з 1 квітня – невідомо.
Повинна бути комунікація з регіонами. Адже зараз створюються якісь штаби по боротьбі з коронавірусом серед великих підприємців, а органи місцевого самоврядування не долучені до цього процесу, хоча на них покладено фінансування лікарень.
AgroPolit.com: Ці завдання слід вирішити на позачерговому засіданні парламенту, яке очікується?
Іван Фурсенко: Так. Необхідно прийняти в межах карантину, особливо, перед впровадженням надзвичайного стану ці й інші критично важливі для життєдіяльності країни заходи. Повинна бути комунікація з регіонами. Адже зараз створюються якісь штаби по боротьбі з коронавірусом серед великих підприємців, а органи місцевого самоврядування не долучені до цього процесу, хоча на них лежить фінансування лікарень. Уряду та ВРУ потрібно більше залучати місцеве самоврядування до вирішення державних питань. Україна велика, представники місцевого самоврядування різних політичних вподобань, статі та віку, але всі вони хочуть якісного життя свого населення й розквіту України. Ніхто не хоче занепаду й поганих речей, тому зараз потрібно консолідуватися, вирішувати питання з пандемією і повертатися до розвитку економіки, сільських територій, щоб Україна була конкурентоспроможною на світових ринках.
Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!