Ольга Шевченко: Завдання Держпродспоживслужби в період карантину – убезпечити населення від неякісної продукції

Третина скарг споживачів до Держпродспоживслужби у період карантину із запобігання коронавірусу стосуються роботи торговельних мереж. Про основні напрями діяльності Держпродспоживслужби задля безпечності харчових продуктів, дії, спрямовані на харчову безпеку країни та можливості експорту й імпорту, а також про майбутні очікування від часу після карантину розповіла в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

AgroPolit.com: У період карантину проти коронавірусу українців цікавлять два основних питання: чи вистачить продуктів до кінця карантину на полицях магазинів та чи будуть вони безпечними. Як сьогодні Держпродспоживслужба стежить за безпечністю продуктів на полицях?

Ольга Шевченко: Держпродспоживслужба працює у штатному режимі. У нас досить широке коло повноважень, які пов’язані із гарантуванням продовольчої безпеки та контролем за безпечністю харчових продуктів. Це контроль за здоров’ям тварин в Україні, за реалізацією рослинницької продукції. Усі напрями нашої відповідальності працюють у повному обсязі. Окремо, відповідно до ситуації в країні, на нас покладено обов’язки щодо попередження поширення коронавірусу. Працюємо ми, наші територіальні органи. Частина спеціалістів перевелись на дистанційну роботу, ми абсолютно так само, як і більшість українців, підійшли до ситуації з короновірусом, щоби забезпечити захист наших людей. На дистанційну роботу перейшли ті напрями, які можна було перевести на роботу поза офісом, обмежили прийом громадян. Але, в будь-якому разі, до нас можна звернутися через електронні засоби, на електронну адресу тощо. Ми надали контактні телефони, тому що все одно ніхто не відміняв можливість звернення громадян, скарги надходять у досить великих об’ємах. Наші спеціалісти продовжують із ними працювати.

Основні звернення – щодо скарг на ціни, особливо на ціни медичного напряму, харчові продукти, повідомлення про порушення, пов’язані з реалізацією харчових продуктів.

AgroPolit.com: Як змінилася кількість порушень під час карантину та яких проблем вони переважно стосуються?

Ольга Шевченко: Ми проводили аналіз скарг, які зараз надходять. Переважно в останні 3 місяці люди звертаються з питаннями, пов’язаними із контролем цін, звернення надходять стосовно ветеринарної медицини і безпечності харчових продуктів, захисту споживачів. Це також звернення щодо діяльності закладів громадського харчування. У структурі Держпродспоживслужби всі напрямки охоплені. Деякий перелік напрямів роботи став більш актуальним. Основні звернення – щодо скарг на ціни, особливо на ціни медичного напряму, харчові продукти, повідомлення про порушення, пов’язані з реалізацією харчових продуктів. За нашими  висновками, у 2019 році близько 65% скарг, за якими здійснювалася перевірка, стосувались операторів ринку харчових продуктів за місцем їхньої діяльності. У цьому році показник зменшився до 30%. Це пов’язано з тим, що було запроваджено заборону діяльності закладів громадського харчування – ресторанів, кафе – та переведено на адресну доставку.

Читати до теми: Ольга Шевченко: Зараз ми очікуємо визнання від ЄС зонування в Україні

AgroPolit.com: У перші дні квітня були звернення міжнародних організацій, занепокоєних харчовою безпекою у світі, у яких просили про менш прискіпливий контроль щодо якості продуктів – передусім для того, щоб усі продукти потрапляли до споживачів. Яка на сьогодні ваша позиція з цього питання?

Ольга Шевченко: Контроль за безпечністю здійснюється відповідно до законодавства – якщо ми отримуємо скарги від фізичних осіб або на певні порушення правил безпечності, отруєння чи фальсифікацію харчових продуктів, такі випадки розглядаються у встановленому порядку. Тому сказати, що є рекомендація про послаблення контролю – неправильно. Адже це і є гарантуванням продовольчої безпеки країни. Бо люди, купуючи товар в умовах карантину, або хто звик замовляти їжу в ресторанах, і не витрачати час на самостійне приготування, мають бути впевнені, що продукція безпечна. Тому ніхто не застосовує понаднормові підходи, але ми орієнтуємося на встановлені умови – якщо отримуємо скарги, то перевіряємо такі факти. По всій території України, у нас усі напрямки працюють безперебійно. Важко аналітично визначити, чи є області-рекордсмени за кількістю скарг. Усі заклади громадського харчування, які займаються доставкою, виконують умови постанови уряду №211, котра стосується протидії коронавірусу, та, як і заклади виробництва харчових продуктів, підпадають під державний контроль.  

У магазинах нічого не змінюється – вони мають давати на продаж і реалізацію товари, які відповідають вимогам законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів.

AgroPolit.com: Харчові продукти, які продавали на базарах, після їхнього закриття потрапили до маркетів, тож чи не ускладнило це ситуацію безпечності харчів?

Ольга Шевченко: Будь-яка продукція, яка підлягає під реалізацію у продуктових мережах, повинна відповідати вимогам законодавства. Має бути виготовлена на потужностях, які отримали експлуатаційний дозвіл чи державну реєстрацію, та відповідно марковані. Діє система, яка простежує, звідки такі харчові продукти. У магазинах нічого не змінюється – вони повинні давати на продаж і реалізацію товари, які відповідають вимогам законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів. Попри карантин, букви закону мають дотримуватися всі.

AgroPolit.com: З’являлась інформація про появу у регіонах «липових»  працівників Держпродспоживслужби. Чим закінчилася ця історія та як діяти представникам бізнесу, якщо вони розпізнали нелегальних візитерів?

Ольга Шевченко: Ми теж були здивовані, коли отримали такі повідомлення. На нашу думку, це досить поганий приклад у час, коли у країні карантин, використовувати таку ситуацію комусь на неправомірну вигоду. До нас надходила інформація, що були випадки, коли називалися представниками Держпродспоживслужби, інших контролюючих органів, і лише одиниці людей зверталися стосовно підозри, що це, можливо, шахраї. Але завдяки тому, що нас оперативно повідомляли про такі випадки, відповідні матеріали підготували та передали до правоохоронних органів, щоб попередити такі випадки не лише у Київській області, а й у інших областях. Крім того, проводимо роз’яснення, закликаємо тих, хто здійснює реалізацію, у випадку виникнення підозр, що до них прийшли незаконно, перевіряти наявність службового посвідчення, краще перетелефонувати, уточнити, чи відбуваються такі перевірки, щоби права представників бізнесу були захищені, а цю ситуацію не використовували для отримання неправомірної вигоди. Ми про це говоримо, інформуємо людей, мережі, повідомляємо через наші та територіальні сайти, що такі ситуації можливі та як їх попередити.

Читати до теми: ТОП-5 тез голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи про систему контролю в Україні

AgroPolit.com: Як розпізнати такого «липового» інспектора представникам бізнесу?

Ольга Шевченко: Зовні розпізнати, звісно, важко, чи є ця людина справжнім працівником контролюючих органів. Але перше, що має зробити громадянин, до якого прийшли з перевіркою – перевірити наявність службового посвідчення. Воно містить прізвище, ім’я, інформацію про особу, її посаду, структурні підрозділи, які вона представляє, має бути відповідним чином оформлене: з підписом, печаткою, бо це є першим ідентифікатором людини, яка здійснює певні посадові обов’язки. Якщо здається, що були застосовані інші неправомірні дії, або відбулися заходи, які не діють, у такій ситуації завжди можна звертатися на гарячі лінії до нас, до територіальних органів, із питанням, чи проводяться такі перевірки. Тому що є низка заходів, яких продовжують вживати, наприклад, фітосанітарне обстеження посівів тощо, які є обов’язковими навіть в умовах карантину. До нас звертаються асоціації  з питаннями, чи проводяться певні заходи, ми підтверджуємо або спростовуємо. Але у випадку, якщо виникають підозри чи побоювання у сферах здійснення господарювання, краще зайвий раз уточнити, щоби бути певними.

Перед покупкою в інтернет-магазині, слід обов’язково перевіряти на сайті інформацію про найменування продавця, де він розміщується, чи є порядок у виставленій рекламації, продукції, які умови щодо доставки, оплати, за різними гарантійними зобов’язаннями.

AgroPolit.com: Із введенням карантину люди почали більше купувати товарів через інтернет – чи безпечно для них здійснювати такі покупки та чи є механізм перевірки якості таких покупок?

Ольга Шевченко: Ми аналізували звернення, які отримували щодо здійснення інтернет-торгівлі. Спеціалісти нашої служби підготували пам’ятку для споживачів, які здійснюють купівлю через інтернет, де ми покроково виклали мінімальні вимоги, умови, на які повинен звернути увагу споживач, здійснюючи покупки в інтернеті. Щоби зменшити можливість отримати неякісну продукцію, перед покупкою в інтернет-магазині, слід обов’язково перевіряти на сайті інформацію про найменування продавця, де він розміщується, чи є порядок у виставленій рекламації, продукції, які умови щодо доставки, оплати, за різними гарантійними зобов’язаннями. Зазначу, що  ми отримуємо скарги стосовно покупок через інтернет, але не є органом, який здійснює розшукові дії. Тому, є випадки, що надходять скарги, де не вказано найменування або місцезнаходження продавця, відповідно, на жаль, немає можливості перевірки про здійснення магазином інтернет-торгівлі.

Пам’ятка для споживачів, які збираються купувати товари на електронних майданчиках.

AgroPolit.com: Дайте оцінку ситуації, пов’язаної з коронавірусом на сьогодні: які основні тенденції, як змінилася картина імпорту та експорту, які товари й ринки зараз найбільш привабливі та затребувані?

Ольга Шевченко: Операції імпорту та експорту у зв’язку з карантином ніхто у світі не зупиняв. Усі країни орієнтовані на гарантування продовольчої безпеки свого національного ринку. Імпорт та контроль за імпортованою продукцією здійснюється. Можливо, на полицях стало менше специфічних імпортованих товарів, але, все ж таки, це пов’язано з можливостями функціонування виробничих потужностей в інших країнах. Крім того, за останніх 2 місяці надходило багато інформації про те, що на кордонах тепер черги з машин. Тому налагоджено співпрацю з Польщею, спільними зусиллями з сусідніми країнами, підконтрольні товарні позиції, які раніше могли проходити контроль тільки на одному пункті пропуску, тимчасово перенаправлялися на інший, щоб розвантажити черги з вантажами на кордоні. Усі країни, які потрапили у ситуацію з коронавірусом, намагалися максимально сприяти здійсненню міжнародній торгівлі. Експорт теж не зупинився, я б навіть сказала, що й розширився за цей час. Ми активно продовжуємо роботу над зняттям обмежень, пов’язаних зі спалахом грипу птиці, який було зафіксовано в січні в Україні. Це єдиний на сьогодні спалах, і він повністю ліквідований. У період карантину зняття обмежень і визнання можливості експорту продукції птахівництва Європейським Союзом, низкою інших країн, таких, як Арабські Емірати, Молдова та інші, є досягненням. На днях спілкувалася з Азербайджанською ветеринарною службою, яка планує переглядати обмеження. Робота триває. Ми активно працюємо над просуванням продукції на ринки. Маємо у планах на 2020 рік розширення доступу до таких ринків, як Марокко, Малайзія, США, Канада, Індія, Аргентина, Сингапур, практично увесь світ. Усі країни максимально працюють дистанційно, мало хто працює в офісах, постійно отримуємо привітання і побажання врегулювання ситуації з короновірусом у світі від наших колег з-за кордону. Робота забезпечується безперебійно. Окрім того, в даній ситуації Україна є аграрною країною, експортоорієнтованою. Дуже багато звернень отримуємо щодо постачання харчових продуктів,зокрема із доданою вартістю. За останні тижні нас відкрив Сингапур на експорт перероблених харчових продуктів зі свинини, м’яса птиці. Ми працюємо над порядком і умовами сертифікації такої продукції. Є звернення Саудівської Аравії. Ця робота триває постійно, на неї карантин жодним чином не впливає.

Читати до теми: ЄС зняв ембарго на поставки української курятини

AgroPolit.com: Чи змінилися правила експорту до країн, де зафіксовано піки коронавірусу – Китай, ЄС, США?

Ольга Шевченко: На сьогодні не зафіксовано випадків, щоби країни вводили додаткові обмеження, пов’язані з коронавірусом. Єдина ситуація, відома нам, це експорт до Катару, де їхні компетентні органи просили, щоби експортована продукція супроводжувалася декларацію виробника, де б зазначалося, що весь персонал є здоровим і працює в умовах, які дозволяють попередити поширення коронавірусу. Інші країни абсолютно жодних додаткових обмежень, пов’язаних із коронавірусом, на українську продукцію не виставляють.

Усі міністерства, які залучені до процесу перемовин щодо укладання різних угод про Зону вільної торгівлі й Угоди про асоціацію, працюють частково у дистанційному режимі.

AgroPolit.com: У 2020 році планувались урядові ініціативи з боку України для розширення можливостей у межах Зони вільної торгівлі та Угоди про асоціацію. Скажіть, чи не завадив карантин таким можливостям?

Ольга Шевченко: Усі міністерства, які залучені до процесу перемовин щодо укладання різних угод про Зону вільної торгівлі й Угоди про асоціацію, працюють частково у дистанційному режимі. Так само, як і ми. Між органами діє система електронного документообігу. Можливо, перед країнами постали певні інші пріоритети у зв’язку з коронавірусом, але робота ведеться за всіма напрямами.

AgroPolit.com: Чого вам сьогодні бракує для якісної перевірки об’єктів у період карантину для кращої роботи?

Ольга Шевченко: До ситуації з коронавірусом ніхто не був готовий, у плані чіткого алгоритму дій держорганів. Важко розрахувати, якою буде ситуація. Проте уряд зреагував оперативно, вживаючи необхідних дій. Тому всі необхідні рішення, які стосуються роботи Держпродспоживслужби і тих напрямів, за якими ми здійснюємо контроль були підтримані та враховані. Протягом періоду карантину за потреби ми зверталися до МЕРТ, вони ініціювали необхідні зміни. Наприклад, коли постало питання з обмеженням діяльності ветеринарних клінік та аптек, ця ініціатива щодо відновлення їхньої роботи була підтримана, тому що забезпечення протиепізоотичного благополуччя на території України надзвичайно важливе, як для продовольчої безпеки держави, так і для експорту. Визначили проблематику і уряд дуже швидко вніс відповідні зміни до 211 постанови. Так само за потреби і раціональної роботи відбувається за кожним із напрямів. Якщо виникає якесь проблемне питання, яке потребує законодавчого врегулювання в адекватних можливих межах, це здійснюється. Крім того, тривають напрацювання щодо прийняття нормативних актів. На сайті ВР було опубліковано новий законопроект № 3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». Це для нас важливо з точки зору наближення законодавства до європейських вимог. Дуже сподіваємось, що законодавчі ініціативи прийматимуть, попри карантин. Тому що все одно потрібно запроваджувати зміни, функціонувати, і дуже добре, що ця робота не зупиняється. Звісно, якщо говорити про обладнання, ніколи не буває ідеальної ситуації. Тому що в нас широка мережа лабораторій, досить добре облаштованих, проте виникають ситуації, коли потрібна й заміна такого обладнання, і забезпечення фахової експертизи, оскільки це дуже специфічна вузькопрофільна сфера. Ми передбачаємо кошти на оновлення обладнання і лабораторій, освоєння нових методик дослідження, особливо, пов’язаних із появою нових хвороб.

Читати до теми: В Україні пропонують відновити діяльність санітарно-епідеміологічної служби

AgroPolit.com: У перші дні весни було створено посаду головного санітарного лікаря, відповідно, постало питання, щоби функції СЕС від Держпродспоживслужби передати до іншої структури – МОЗ. Чи продовжує виконувати ваша служба функції, які отримала після ліквідації СЕС?

Ольга Шевченко: Організація Держпродспоживслужби щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення у країні не змінювалася. Ми досить активно залучені  до заходів, пов’язаних безпосередньо з попередженням та ліквідацією коронавірусу в Україні. Спеціалісти в цьому напрямку виконують доручення президента щодо перевірки та дотримання водопостачання і водовідведення. Ми щотижнево оновлюємо інформацію у нас на сайті. Крім того, вживаються заходи щодо дотримання карантинних заходів по коронавірусу. Виявляються порушення, складаються протоколи, приписи. Наші спеціалісти досить активно останні місяці проводять роз’яснювальну роботу, пов’язану з попередженням коронавірусу. Міністерство ініціювало, зокрема серед закладів освіти, проведення інформаційної роботи, далі працюємо з населенням на місцевому рівні. Також наші спеціалісти залучені до медико-санітарного контролю на державному кордоні, перевірки та огляду транспортних засобів, контролю нагляду за проведенням дезінфекції на органами місцевої влади. Ми моніторимо, як органи місцевої влади забезпечують карантинні заходи на відповідних територіях, а також були включені до комісії спільно з лабораторними центрами МОЗ до огляду та підготовки місць обсервації, пов’язаних із коронавірусом. Попри прийняті зміни, ми продовжуємо активно працювати за цим напрямом із головним санітарним лікарем, розглядаємо звернення про надання допомоги і залучення наших спеціалістів, які мають відповідну освіту. У нашому підпорядкуванні є фахівці з медичною освітою, вони були делеговані до спільних епідбригад для проведення відповідних заходів на території України на допомогу МОЗ.

AgroPolit.com: До яких основних заходів залучено ДПСС?

Ольга Шевченко: Це контроль якості води, контроль за проведенням карантинних заходів, заходи на кордоні, перевірка та дотримання карантинних обмежень закладами, які, відповідно до постанови №211, мають або не мають права здійснювати свою діяльність. Проводили аналіз, що за останні 3 тижні було більше 12 тисяч позапланових заходів, пов’язаних із дотриманням карантину. Наші спеціалісти є досить висококваліфікованими. Вони консультують, коли надходять звернення, проводять перевірки, коли надходять скарги. Намагаються максимально захистити життя населення.

Ми спілкувалися з нашими спеціалістами щодо того, якщо уряд ухвалить таке рішення, та попри можливу небезпеку,  вони готові бути залученими до таких робіт, дотримуватися необхідних заходів захисту, відповідних інструктажів. Це лабораторії, які здійснюють дослідження на ПЛР-обладнанні.

AgroPolit.com: Відомо, що до Івано-Франківська передали обладнання для виявлення коронавірусу з лабораторій Держпродспоживслужби до лікарень. Що це за обладнання, як воно працює та чи є в інших регіонах подібна співпраця?

Ольга Шевченко: Це обладнання, яке використовується для проведення ПЛР-досліджень. У нас досить велика мережа лабораторій, котрі здійснюють дослідження як на наявність збудників хвороб тварин, так і безпечності харчових продуктів. Близько 17 лабораторій Держпродспоживслужби мають таке обладнання. Його використовують для проведення досліджень на виявлення хвороб тварин. Коронавірус не є винятком, як хвороба. Єдине – там застосовуються інші тест-системи, про які дуже багато говорять у ЗМІ. Методика лабораторної діагностики і використання обладнання однакова, тому є досить велика кількість людей фахових, які здатні проводити такі дослідження. Єдине, що Держпродспоживслужба не має акредитації лабораторій для проведення досліджень на коронавірус на базі власних лабораторій, тому Івано-Франківську було передано обладнання до лабораторного центру МОЗ, фахівці надавали методичну допомогу при коронавірусі при проведенні таких досліджень. Ми також спілкувались з міністерством про можливість залучення лабораторій до діагностики коронавірусу, якщо таке рішення буде ухвалено урядом. Тому що є матеріально-технічна база, є спеціалісти, які можуть це зробити. Це допоможе за потреби збільшити кількість досліджень на кожній території. Тим більше, є міжнародні організації, як Всесвітня організація охорони тварин, які закликають різні компетентні органи країн за потреби долучати лабораторні мережі своїх компетентних органів, щоб спільними зусиллями, не зважаючи, чи це ветеринари чи медики, боротися спільно з коронавірусом. Ми спілкувались з нашими спеціалістами, що якщо уряд прийме таке рішення, попри можливу небезпеку,  вони готові бути залучені до таких робіт, дотримуватись необхідних заходів захисту, відповідних інструктажів. Це лабораторії, які здійснюють дослідження на ПЛР обладнанні. Тому, якщо потреба буде, ці самі спеціалісти на тому ж самому обладнанні зможуть досліджувати коронавірус. У МОЗ є своя система, свої лабораторії, але якщо об’єднати зусилля наші та їхні, то на добу можна буде більше проводити таких досліджень.

Читати до теми: Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею

AgroPolit.com: Якщо врахувати ситуацію, яка була до карантину і за цей місяць – які основні підсумки роботи Держпродспоживслужби за перший квартал та які ваші стратегічні плани на наступні 3 місяці та до кінця 2020 року?

Ольга Шевченко: Ці місяці, які минули, я б сказала – що головне завдання і цілі Держпродспоживслужби – забезпечити роботу за всіма напрямками без виключення. Це не лише проведення перевірок за безпечністю харчових продуктів, а й у період посівної кампанії забезпечувати контроль за обстеженням посівів, попереджувати поширення шкідників рослин. Продовжується позитивна динаміка на зменшення випадків африканської чуми свиней, сказу, що є досить важливим. Ми маємо гарантувати продовольчу безпеку, бути певними, що такі випадки, як із грипом птиці, можна буде попередити на майбутнє, щоби це не впливало на наш експортний потенціал і зберігалися робочі місця. Крім того, ми проводимо роботу зі споживачами, робимо відповідні роз’яснення, намагаємося максимально забезпечити легкий доступ інформації до споживачів, які у них є права, які можливості звернень, особливо в умовах електроніфікації послуг і спілкування. В цілому, якщо про стратегічні плани, основне, що повинно бути – це повноцінна робота на місцях,  удосконалення законодавства, продовження процедур, сприяння спрощення і ведення бізнесу суб’єктами господарювання, боротьба з фальсифікатом. Попри карантин, ніхто не завершує розпочаті торік ініціативи. Це удосконалення процедур, пов’язаних із максимальним переходом на електронні системи і спрощення ведення бізнесу, зокрема, щодо отримання документів онлайн і різноманітних послуг, забезпечення експорту, робота над розширенням нових ринків збуту. Всі ініціативи, які пропонуються урядом, задля того, щоб населення жило краще. А зараз, попри карантин, люди мають зберігати спокій, дотримуватися мінімальних санітарних вимог і рекомендацій, максимально себе убезпечувати, щоб ми здоровими вийшли на нормальний темп життя та повернулися до життя без коронавірусу.

Розмовляла Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com.