Володимир Угулава: Навіть без російського ринку Україна може поставляти 5 млн тонн солі лише у Східну Європу
Володимир Угулава

У середу розпочнеться завершальний етап конкурсу з відбору голови ДП «Артемсіль» і триватиме до 8 квітня. Ситуація довкола вибору нового керівника цього підприємства підігрівається постійно. Наразі на це крісло претендує 29 осіб! Серед них є як старі, так і нові обличчя. Напередодні конкурсу AgroPolit.com зустрівся з одним із претендентів з-за кордону, щоб зрозуміти різницю між традиційними українськими підходами управління ДП та іноземними. Про грузинський досвід реформування підприємств та план реанімації «Артемсолі» в ексклюзивному інтерв’ю розповів антикризовий менеджер Володимир Угулава:

AgroPolit.com: Чому Ви претендуєте на посаду керівника «Артемсолі»?

Володимир Угулава: Моя команда працює над темою приватизації більше року. Я дуже детально вивчав українські державні підприємства і те, що на них відбувається. Найцікавіше, чому вони в такому занедбаному стані? Рік за роком вони накопичують мільярдні збитки і кожен громадянин платить за це зі своєї кишені. Потрібно їх приватизувати, бо держава — найнеефективніший господар, і приклад «Артемсолі» це підтверджує.

«Артемсіль» потрібно в кінцевому підсумку приватизувати.

Я маю досвід роботи кризовим менеджером у Грузії. Зараз мені цікаво показати на прикладі окремого підприємства, що можна не красти, а просто переводити на міжнародні стандарти роботи підприємство, — і ситуація зміниться. Щоб її поліпшити, «Артемсіль» потрібно в кінцевому підсумку приватизувати. 

AgroPolit.com: Розкажіть про свій досвід антикризового менеджера? 

Володимир Угулава: У будь-якого бізнесу є «ядро» — технології, та «оболонка» — менеджмент. Я спеціаліст з менеджменту, бо працював з різними банками (зокрема, «ПриватБанк»), страховими компаніями («ТАО»), винними заводами і навіть радіопідприємствами. Багато підприємств я брав в управління не те що «з нуля» — «з мінуса», і доводив до нормальної роботи.

AgroPolit.com: Розкажіть про свій план підняти ДП «Артемсіль», яке втратило багато від закриття російського ринку. 

Володимир Угулава: У чому була основна помилка? Прив’язка до одного ринку. Це не менш небезпечна схема, аніж вторгнення на територію. Таким чином цілу галузь можна посадити «на голку», а коли буде потрібно — «зняти», і вона опиниться у великій біді. 

AgroPolit.com: Тобто «Артемсіль» штучно підв’язали на російський ринок? 

Володимир Угулава: Так склалося історично. А потім залежність «Артемсолі» від російського ринку підтримували штучно. Нещодавно нам влаштовували екскурсію на підприємство. Знаєте, там відчувається «дух 80-х», починаючи з коридорів та закінчуючи керівництвом. У чому проблема? Цей завод будувався для Радянського Союзу: тільки виробляти і планово розподіляти по всій території країни. Річні обсяги виробництва солі доходили до 6,5 млн тонн. Це дуже велике підприємство: 10-те за обсягом виробництва у Європі! Його потенціал — вражаючий. Проте ніхто не думав, кому продавати і як наростити обсяги. 

Що ми бачимо? За 2013 рік виробництво і продаж солі до Росії становили майже 2 млн тонн, а до того були ще більші обсяги. Коли ринок закрився, ці показники впали на половину і на підприємстві почалися проблеми. Ситуація автоматично позначилася на працівниках, бо зросла кількість безробітних. 

Що зробити для того, щоб змінити ситуацію? Вводити міжнародні норми якості, сертифікувати продукцію, шукати нові ринки збуту, нові логістичні зв’язки, щоб не бути залежними від якогось одного ринку. Повинна бути диверсифікація експортних ринків. 

Україна займає 17 % ринку Східної Європи. Наші ринки є в Європі. Лише Німеччина та Італія споживає 14 млн тонн на рік. Значний експортний потенціал — у Румунії, Угорщині, Польщі, Литві та Латвії

AgroPolit.com: Чи є у Вас конкретний план з диверсифікації ринків «Артемсолі» та як швидко можна реанімувати підприємство?

Володимир Угулава: Україна займає 17 % ринку Східної Європи. Наші ринки є в Європі. Лише Німеччина та Італія споживає 14 млн тонн на рік. Значний експортний потенціал — у Румунії, Угорщині, Польщі, Литві та Латвії. Навіть без російського ринку Україна може поставляти 5 млн тонн солі лише у Східну Європу! Постачати продукцію «Артемсолі» є куди, проте потрібно підвищувати її якість. А для цього спочатку слід вибудувати стратегію розвитку та експорту компанії, щоб вона не залежала від окремого директора, а з його зміною працювала автономно.

Якщо потрібно вивести підприємство з кризи, є два шляхи: скорочувати доходи або нарощувати збут.

AgroPolit.com: Яким із цих шляхів варто йти «Артемсолі»?

Володимир Угулава: «Артемсолі», однозначно, потрібно нарощувати збут назовні. Аби це зробити, потрібно, по-перше, змінити корпоративну культуру, щоб не виходило, як у байці «Лебідь, рак та щука». Усі повинні працювати на одну мету.

Потрібна система мотивації персоналу, а зарплати мають відповідати поставленим цілям

AgroPolit.com: Як слід змінити структуру менеджменту в компанії?

Володимир Угулава: В «Артемсолі» структура менеджменту будується так: директор, заступник директора і заступник директора із загальних питань. Це одноосібне правління. На мій погляд, треба створити раду директорів, куди входитимуть фінанси, маркетинг, логістика і оперативне управління. І всіх їх має об‘єднувати спільна мета, до якої треба йти. Також потрібна система мотивації персоналу, а зарплати мають відповідати поставленим цілям. Від цього відштовхуватиметься фінансовий план компанії.

AgroPolit.com: За який період можна перебудувати цю систему?

Володимир Угулава: Для цього знадобиться приблизно півроку. Найперше — змінювати управлінську структуру, проводити аудит, запроваджувати стандарти ISO та перебудовувати сертифікацію виробництва продукції. За цей час необхідно багато змінити, у тому числі й корпоративну культуру.

AgroPolit.com: Як швидко можна змінити фокус експорту? І в який бік?

Володимир Угулава: Основні експортні поставки потрібно здійснювати у кількох напрямах. Перший — це близьке зарубіжжя, тобто пострадянські країни. Другий — поступово заходити на європейський ринок. «Артемсіль» — монополіст і від цього нікуди не подінемось. Але те, що монополіст на ринку банкрут, — це нонсенс. На мій погляд, виправити ситуацію з експортом та перезапустити «Артемсіль» можна за рік.

Потрібно передати 10 % акцій корпоратизованої компанії населенню міст та трудовому колективу. За 6-7 місяців цю роботу можна зробити

AgroPolit.com: Як має відбуватися приватизація?

Володимир Угулава: Перший етап — провести повний аудит, залучаючи одну з аудиторських компаній «Великої шестірки». Це так званий підготовчий період, який стартує із оптимізації робочого капіталу, що дозволить мобілізувати $20 млн для розвитку підприємства. Паралельно має відбуватися другий етап — корпоратизація, яка закінчиться трансформацією ДП в акціонерне товариство. Потрібно передати 10 % акцій такої компанії населенню міст та трудовому колективу. За 6-7 місяців цю роботу можна зробити.

Потім 20% - вивести на IPO, щоб визначити реальну вартість заводу та акцій населення. За моїми підрахунками, «Артемсіль» на початку може виплачувати близько 1000 грн на рік населенню за одну акцію. А вартість акції становитиме близько 30 тис. грн. Після виведення «Артемсолі» на біржу виплати власникам акцій зростуть до 3 тис. грн на рік. Решту 70 % потрібно передати в руки стратегічного інвестора. Увесь цей процес займе 1,5 роки.

На початку 2017 року (у травні) потрібно вивести «Артемсіль» на IPO, а потім — продати

AgroPolit.com: Тобто у 2017 році треба вивести його на приватизацію?

Володимир Угулава: На початку 2017 року (у травні) потрібно вивести «Артемсіль» на IPO, а потім — продати.

AgroPolit.com: Чи не боїтесь, що про Вас будуть казати, що прийшли готувати ДП на продаж комусь?

Володимир Угулава: Завжди є як прихильники, так і противники приватизації. Якщо я очолю «Артемсіль», мені все одно, що казатимуть, бо хочу змінити ситуацію. Уже більше не можна приховати, що підприємство обкрадають.

Збитки ДП «Артемсіль» оцінюються мінімум на рівні $ 22 млн на рік

AgroPolit.com: Можете підрахувати, скільки збитків має «Артемсіль»?

Володимир Угулава: Я говорив з експертами, наші думки зійшлись на тому, що збитки ДП «Артемсіль» оцінюються мінімум на рівні $ 22 млн на рік.

AgroPolit.com: А прибутки на скільки зможуть зрости після реформування?

Володимир Угулава: Навіть за нинішнього стану речей їх можна збільшити на 100 %. А після реформування вони зростуть на $ 50 млн.

AgroPolit.com: На скільки має зрости продуктивність?

Володимир Угулава: Ми спокійно повинні вийти на виробництво 4 млн тонн солі на рік. Тобто за півтора року збільшити продуктивність вдвічі.

Наталія Білоусова, Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

4 вересня 2017
Торговельними лабіринтами України та Росії, або Чому продажі й надалі зростають
Згідно зі звітом Міністерства економічної торгівлі та розвитку України (МЕРТ) за І півріччя 2017 року, до ТОП-3 експортерів української продукції...
14 березня 2016
«Артемсіль» в оці аграрного міністерства
У Мінагрополітики відбувся круглий стіл за участі 29 претендентів на посаду директора державного підприємства «Артемсіль» під...
11 березня 2016
На посаду директора ДП «Артемсіль» претендує 29 конкурсантів — Мінагрополітики
До участі в конкурсі  на посаду директора ДП «Артемсіль» допущено 29 кандидатів. Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики. ...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...