Назар Бобицький: Будь-який план рідко витримує зіткнення з реаліями й експортна стратегія України – не виняток

Директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький в ексклюзивному інтерв'ю для AgroPolit.com розповів про роботу над поліпшенням експортної стратегії України, аграрні перспективи вітчизняного бізнесу та нюанси умови щодо Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: 

Наша місія – заповнити прогалину в експертному діалозі між Україною та Євросоюзом, яка існує ще з часів початку роботи поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) між Україною та ЄС... Ми працюємо над тим, щоб офіс УАБТ у Брюсселі був «європейським» офісом українського бізнесу.

AgroPolit.com: «Українська асоціація бізнесу і торгівлі» (УАБТ) – досить молода організація. Що стало першочерговою причиною її створення, коли вона була заснована та чим конкретно відрізняється від інших асоціацій, які також переймаються експортними питаннями?

Назар Бобицький: Справді, наша спілка досить молода. Як юридична особа вона була створена, згідно з українським законодавством, наприкінці 2019 року, а також у січні 2020 року було засновано офіс УАБТ у Брюсселі. Засновниками асоціації стали низка великих українських експортерів з агробізнесу, а також деякі аналітичні організації, які працюють у сфері інвестицій та торгівлі. Детальна інформація про засновників є на нашому сайті.

Зауважу, що ми не позиціонуємо себе як чергову організацію чи асоціацію, котра переймається загальними питаннями українського експорту. Наша місія – заповнити прогалину в експертному діалозі між Україною та Євросоюзом, яка існує ще з часів початку роботи поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) між Україною та ЄС. Нагадаю, що обсяги українського експорту до ЄС становлять майже 38 % ($23,9 млрд) від загального експортного показника ($63,7 млрд), а ми досі не маємо в ЄС представництва, яке б доносило голос українського бізнесу до інституцій, котрі встановлюють правила гри на цьому ринку. Тому ми працюємо над тим, щоб офіс УАБТ у Брюсселі був «європейським» офісом українського бізнесу.

Читати до теми: Між Заходом і Сходом: Яка роль України на Шовковому шляху

Декілька організацій, такі, як Торгово-промислова палата України, Федерація роботодавців, «Український союз промисловців і підприємців» (УСПП), дуже багато працюють над тим, щоби гідним чином виконувати такі функції. Ми, у свою чергу, хочемо підсилити цей напрям.

Варто пам'ятати, що основними ринками збуту української продукції залишаються три регіони: країни Європейського Союзу, Азії та Африки. На них припадає понад 90% вартості українського експорту сільгосппродукції. Також потенційно привабливими напрямками для української продукції є країни Північної Америки та Перської затоки. Відтак торгівельні представники мають бути щонайменше у 5 ключових торгових точках світу: Європа, Близький Схід, країни Азії (з окремим напрямком у Китаї), Африка, США.

Наша головна відмінність від профільних експортних асоціацій – ми не конкуренти, а партнери. Кожній з українських бізнес-асоціацій, які цікавляться експортом та ринком ЄС, ми пропонуємо партнерство і готові доповнити їх нашими можливостями та нашою присутністю в Брюсселі. Українським експортерам дуже важливо розуміти, що відбувається нині на ринках, і чого варто очікувати завтра, наприклад, щодо лінії стандартів і правил торгівлі на ринку країн ЄС. Компанії змушені звертатися за допомогою до профільних установ, міністерств, дипломатичних представництв. Ми хочемо стати тими, до кого вони теж можуть звернутися.

Серед наших партнерів є компанії, які експортують не тільки сировину, але й продукцію з високою доданою вартістю. Їх пропорційність складає приблизно 50/50. Ми поставили для себе завдання – вийти за межі агросектору і набути універсального характеру

AgroPolit.com: Скільки членів входять до складу вашої асоціації та кого ви будете раді бачити серед учасників організації у майбутньому?

Назар Бобицький: У нас досить специфічний формат роботи з потенційними учасниками нашої організації та партнерами, який відрізняє нас від класичних бізнес-асоціацій. Переважно ми працюємо на основі цільових спецпроектів для компаній чи галузевих асоціацій, котрі не входять до кола засновників УАБТ. Як я вже казав, наше завдання – допомагати експортерам. Ми формуємо для наших партнерів пакет послуг, який здатен задовольнити їхні запити.

Читати до теми: Євроінтеграція – загальмувати чи прискорити: вплив на аграрний ринок подальшого торговельного зближення з ЄС

Серед наших партнерів є компанії, які експортують не тільки сировину, але й продукцію з високою доданою вартістю. Їх пропорційність складає приблизно 50/50. Також ми поставили для себе завдання – вийти за межі агросектору і набути універсального характеру. Зараз ми активно працюємо з компаніями, які не належать до аграрної чи харчової промисловості, але зацікавлені у роботі на ринку ЄС.

Щоправда, карантин трохи скорегував наші плани й уповільнив реалізацію задумів, тому контакти сьогодні відбуваються менш інтенсивно. Але ми розраховуємо, що ситуація невдовзі вирівняється. Варто зазначити, що останні 3 місяці такі зустрічі проходять неофіційно, переважно онлайн, тому інформація про партнерство оприлюднюватиметься після того, як компанії визначаться із формалізацією співпраці з нами.

Потрібно докласти зусиль і все-таки запустити на рівні держави інститут торговельних аташе

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте експортну стратегію України та якою, на вашу думку, вона має бути?

Назар Бобицький: На жаль, дуже часто наша перша реакція, коли стратегія не працює, що її потрібно змінювати. Але, на мою думку, експортна стратегія, яку розробило попереднє керівництво Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) – це дуже добрий фундамент та гарна візія майбутнього розвитку експортно-орієнтованих секторів економіки. Над її розробкою досить фундаментально свого часу попрацювала команда заступниці міністра економічного розвитку і торгівлі Наталії Микольської. Там були ґрунтовно прописані пункти щодо секторального розвитку окремих напрямів торгівлі. Наскільки мені відомо, аналітична частина Стратегії базується на наукових розробках, які здійснювалися незалежними експертами за підтримки міжнародних донорських організацій.

Читати до теми: Перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС – нові можливості чи втрата позицій?

Варто зазначити, що будь-який план рідко витримує зіткнення з реаліями й експортна стратегія, затверджена декілька років тому, – не виняток. Я вважаю, потрібно працювати далі. Потрібно дивитися, де цю стратегію потрібно корегувати на основі зворотного зв’язку від експортерів. Слід індивідуально працювати з розвитком ключових експортних секторів української економіки. І найголовніше, треба підводити під цю стратегію інструментальну базу. Це, наприклад, експортно-кредитне агентство. Зараз ми чітко бачимо, де воно не працює. І, потрібно віддати належне, чинний торговий представник України Тарас Качка чітко бачить ці виклики.

Нам потрібно докласти зусиль і все-таки запустити на рівні держави інститут торговельних аташе. Цей інститут має стати точкою взаємодії на оперативному рівні між Міністерством закордонних справ, Мінекономіки та галузевими міністерствами, а також експортерами.

AgroPolit.com: Як ви вважаєте, скільки часу потрібно для створення такого інституту, скільки часу в нас є і що конкретно потрібно зробити, щоби ця інституція нормально запрацювала?

Назар Бобицький: Варто розуміти, що для створення такої структури потрібен час, мінімум нездорового галасу навколо цього питання, хоча, звісно, контроль за роботою з боку громадськості все ж потрібен. Так само потрібен конструктивний міжвідомчий діалог, з метою розмежування компетенції, оптимального розподілу джерел бюджетного фінансування, враховуючи сучасну складну бюджетну ситуацію (щоби бюджети міністерств не постраждали і ніхто не почувався ображеним) і, найголовніше, тверезий та конструктивний погляд на досвід та інтереси інших країн, де такий інститут уже працює (наприклад, Нідерланди, Канада).

Головна запорука успішності в розбудові такого інституту в Україні – це політична воля, якісна міжвідомча координація і кропітка робота над нормативною базою, над фінансуванням та підбором кадрів (кадри мають ретельно підбиратися з фахівців, які знають нюанси роботи уряду й те, як працюють різні відомства, а також із тих, хто знається на роботі та потребах бізнесу). Тому це питання має чітко й недвозначно стати одним із пріоритетів програми діяльності уряду.

Ми повинні шукати, чим можемо зацікавити Брюссель, щоб у 2021 році ЄС погодився піти на ґрунтовний перегляд торговельних частин Угоди. Наприклад, переглянути тарифні умови чи обсяг безмитних тарифних квот.

AgroPolit.com: У 2021 році Україна та ЄС мають переглянути параметри поглибленої і всеохопної Зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) в межах Угоди про асоціацію. Як ви вважаєте, на яких пунктах цього процесу мають зосередитися представники України, коли йдеться про АПК?

Назар Бобицький: Варто пам'ятати, що  Угода зобов'язує сторони провести консультації з метою розгляду доцільності перегляду ПВ ЗВТ, однак не накладає на них зобов’язання здійснити такий перегляд. Тому треба також враховувати сценарій, коли Європейський Союз під час консультацій може заявити, що перегляд наразі не має підстав. У свою чергу, ми повинні шукати, чим можемо зацікавити Брюссель, щоб у 2021 році ЄС погодився піти на ґрунтовний перегляд торговельних частин Угоди. Наприклад, переглянути тарифні умови чи обсяг безмитних тарифних квот. Або ж ми можемо запропонувати креативний, ширший перегляд умов і торкнутися регуляторної частини, де йдеться про апроксимацію Україною економічного законодавства ЄС, що дозволить усунути нетарифні бар'єри (наприклад, для промислових товарів чи харчової галузі, перегляд стандартів, торгівля послугами тощо).

Тобто ми повинні зацікавити ЄС чимось таким, щоб вони погодилися прийняти позитивне внутрішнє рішення. Слід пам’ятати, що ЄС – об'єднання країн із досить розмаїтими економічними інтересами. Чи можемо запропонувати, наприклад, цікавий для них перегляд квот на імпорт в Україну? Масштаби нашого ринку навряд чи можуть серйозно зацікавити європейських експортерів. Тому, на мою думку, маємо пропонувати якісь асиметричні заохочення, заради яких ми готові просити перегляд тих параметрів, які важливі для нас. Ми повинні цікавитися, що зараз є пріоритетним для економічного розвитку ЄС, його торговельної політики, і намагатися знайти якісь точки дотику.

Читати до теми: Експортна стратегія – як Україна має реагувати на втрату ринків

Такою точкою дотику може бути проблематика кліматичних змін. Європейське законодавство у цій сфері формулює відповідні вимоги до європейської промисловості та агросектору. Виконання цих вимог потягне за собою дуже значні витрати європейського промислового комплексу, тому ЄС дуже прагне, щоби певних екологічних стандартів дотримувалися й торговельні партнери в інших країнах, інакше європейські виробники стануть неконкурентоспроможними. Європейський Союз також активно шукає союзників, щоб урятувати Паризьку кліматичну угоду. Можливо, ми зможемо тут щось запропонувати. Це має бути точковий стратегічний підхід.

Інший приклад – це гармонізація правил у сфері цифрової економіки. Брюссель зараз робить ставку на формування єдиного цифрового ринку ЄС (ЄЦР), де він сподівається гідно конкурувати з  Китаєм та США. Тож готується цілий пакет європейського законодавства у сфері ЄЦР. Ми могли б запропонувати впровадження деяких із цих норм і стандартів. Таким чином наш ринок стане цікавим для європейських технологічних компаній, а також відкриє європейський ринок для наших. Це те, що ми можемо активно пропонувати Європі в обмін на якісь речі, котрі потрібні нашим виробникам.

Мені здається, що це найбільш реалістичний варіант створення сприятливих умов для модернізації умов зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Три наслідки ЗВТ з ЄС для України 

AgroPolit.com: Який економічний ефект для агросектору дала ЗВТ із ЄС за 5 років дії угоди?

Назар Бобицький: По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року – року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші.

Варто зазначити, за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна  у 2019 році забезпечила $63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8 %  більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$3,4 млрд); далі йде пшениця (+$1,3 млрд); насіння свиріпи (+$543 млн); соєві боби (+$670 млн); макуха (+$287 млн); олія (+$321 млн).

Друге досягнення – це нетарифне регулювання. Яскравий приклад – Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари.

Читати до теми: Аграрна зона вільної торгівлі з ЄС 2014-2020 рр. від «А» до «Я»: досягнення, провали та завдання для України

І третє, непряме досягнення  – українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості.  

AgroPolit.com: Чи входить до сфери вашої асоціації підтримка експортних можливостей малого та середнього бізнесу?

Назар Бобицький:  Навряд чи хтось заперечуватиме, що ключовим моментом підтримки українського експортера і найкращим стимулом підтримки малого та середнього бізнесу є налагодження стабільних, прозорих і справедливих умов діяльності в Україні. Це має бути адекватний митний режим для експорту, прозоре стабільне оподаткування, щоб виробники мали змогу планувати наперед свою діяльність. Тоді у них з'явиться шанс вийти за межі сировинного сектору й отримувати більші доходи від експорту продукції з доданою вартістю.

У свою чергу ми плануємо підтримувати наших виробників за допомогою інструментів В2В і будемо допомагати їм просувати власну продукцію на ринках країн ЄС. Ми плануємо поширювати спеціалізовану практичну інформацію щодо правил і вимог на ринку ЄС для тих чи інших категорій продуктів. Також будемо проводити місії зацікавлених підприємств до Брюсселя та європейських країн і допомагати підприємцям знаходити прямі виходи на потенційних контрагентів.

AgroPolit.com: Як ви вважаєте, яке місце загалом в експортній політиці України повинні займати малі та середні виробники та хто має потурбуватися про їхнє майбутнє? Чи повинна держава створювати умови для їхньої кооперації?

Назар Бобицький:  Сьогодні ми бачимо, що бізнес власними силами вирішує всі питання, хоча доля малого та середнього бізнесу визначена у стратегії розвитку держави як пріоритетна. Обов'язок держави – це, передусім, створення прозорих, адекватних стартових умов на власному ринку, щоби наші експортери мали надійний «тил», виходячи на зовнішні ринки. Також ми вже казали про створення таких допоміжних інструментів, як інститут торговельних аташе при наших закордонних дипломатичних установах, запуск експортного кредитного агентства.

Читати до теми: Уряд закликають призначити торговельних аташе у 5 країнах світу

Що стосується кооперації, мені здається, що підтримка міжнародної діяльності галузевих бізнес-асоціацій з боку держави  – це якраз один із тих інструментів допомоги, які може запропонувати держава малим та середнім підприємцям, а вони вже вирішать, як ними користуватися. Наша асоціація також може допомогти в цьому питанні. УАБТ має контакти з європейськими галузевими бізнес-асоціаціями, які представляють споживачів українського експорту, і вони відкриті до співпраці. Цей напрям потрібно розробляти, потрібно шукати дотичні сфери спільних інтересів, як у частині регуляторної підтримки наших виробників, так і з пошуком контрагентів для розвитку бізнесу.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com