Іван Чайківський: У вересні запропонуємо програми розвитку аграрного сектору на 5 років

Держпідтримка агросектору на 2020 рік та наступні роки: як зміниться її філософія? Коли поновлять Мінагрополітики та які завдання поставлять перед ним? Закон про агрострахування для аграріїв – підтримка для всіх чи годівниця для обраних? Та чому єдиний «агент» «Аграрної партії» у парламенті 9-го скликання змінив політсилу і нещодавно перейшов до лав партії ««За майбутнє», чи означає це «мінус один аграрний лобіст» агросектору в Раді? Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розпитав секретаря аграрного комітету, народного депутата «За майбутнє» Івана Чайківського:

Агрострахування: запустити планують із 1 січня 2021 року

AgroPolit.com: Які законодавчі ініціативи ви розглядали на черговому засіданні аграрного комітету?

Іван Чайківський: Найголовніше питання на сьогодні – агрострахування, адже це нові правила для українських сільгоспвиробників, які дозволять мати впевненість у завтрашньому дні, та уникнути фінансових втрат від такого чинника, як погода, хвороби, тобто все те, де неможливо убезпечитися. На засіданні комітету МЕРТ запропонував розробити проєкт закону «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування», який буде представлено у липні. Повністю підтримую таку ініціативу і вважаю її дуже актуальною та на часі: бачимо, що через посуху загинули 385 тис. га посівів. МЕРТ пропонує сформувати таку систему агрострахування, як зараз працює система компенсації за банківськими відсотками. Суть наступна: фермер страхує, сплачує за договором страховий платіж, а держава компенсує частину цього платежу.  За задумом міністерства, усі учасники ринку зможуть брати участь в агрострахуванні, щоб не було якоїсь певної монополії. Учасниками агрострахування зможуть стати фермери, сільгосптоваровиробники різних форм власності. Об’єктами страхування будуть посіви, насадження та урожай, а також тварини, риба, біоресурси, сім’ї бджіл.

AgroPolit.com: Розкажіть про ключові моменти цієї ініціативи?

Іван Чайківський:  Я розумію, що на початку запуску ніхто не буде бігти за страхуванням, але сьогодні це вихід для аграріїв та держави. Влітку, сподіваємося, побачимо законопроєкт про агрострахування, обговоримо його та приймемо, щоби з 1 січня 2021 року запустити агрострахування по всій Україні.

Читати до теми: «Тисячі гривень і місячні черги — правда про допомогу постраждалим від посухи фермерам»

AgroPolit.com: На що даватимуть таке страхування?

Іван Чайківський: Попередньо передбачається три основних об’єкти сільськогосподарського страхування: посіви та урожай сільськогосподарських культур, багаторічні насадження та їхній урожай,  сільськогосподарські тварини, риба, водні біоресурси та  сім’ї бджіл у вуликах.

AgroPolit.com: Поясніть, як відбуватиметься страхування у межах такого механізму, наприклад, від посухи?

Іван Чайківський: Якщо аграрій витратив восени на обробку і посів 1 га, наприклад, 8 тис. грн, то розрахунково оцей гектар він застрахував на свої 8 тис. грн. А страховий платіж у нього, умовно, становить 200 грн. Він сплачує цих 200 грн, подає відповідні документи на обласну комісію. Вона, у свою чергу, оформляє решту документів та подає все це на Мінекономіки. Після позитивного рішення на користь аграрія, міністерство повертає якусь частку платежу, яка буде визначена окремим нормативним документом.

AgroPolit.com: Це буде окрема стаття бюджету щодо агрострахування чи в межах державної підтримки  на рік?

Іван Чайківський: Поки що ми говоримо про агропідтримку, яка буде розширена напрямком страхування.

Читати до теми: Бюджет-2020: які зміни очікують АПК та програми держпідтримки

Філософія держпідтримки агросектору – виділення не менш як 1% ВВП на рік.

AgroPolit.com: На розгляді у парламенті перебуває законопроєкт про державну підтримку для агросектору №3295. Як ви бачите зміну її філософії?

Іван Чайківський: Філософія держпідтримки агросектору – виділення не менш як 1% ВВП на рік. Коли аграріїв переводили на загальну систему оподаткування, то їм це обіцяли. На той час це був баланс компромісів. Не можна сьогодні це все ламати. Фактично із пропонованими останнім часом змінами аграрії залишаються без нічого, розвитку ніякого немає.

Цьогоріч так склалося, що ми всі були менш досвідченими, нас не правильно проінформували про логіку цієї держпідтримки і не завжди ми розуміли, в чому суть. Зараз  уже всі чітко розібралися, в чому необхідність такої підтримки для АПК. Нині у всіх членів аграрного комітету є розуміння, що аграрний сектор надто багато віддає в бюджет і робить для розвитку країни в цілому, тому його динаміку потрібно підтримувати. Тим більше, що у всьому світі аграрний сектор дотується. Зараз є чітке розуміння аграрного комітету, що не менше від 1% ВВП країни аграрний сектор має отримати держрпідтримки, тож ми чітко наполягатимемо на цьому. Ці гроші мають бути спрямовані суто на розвиток аграрного сектору, на створення доданої вартості в аграрному секторі.

Читати до теми: Державна підтримка агросектору на 2020-2025 роки – стежте за руками законотворців

Вже у вересні писатимуть бюджет на 2021 рік і ми з нашим комітетом запропонуємо програми розвитку аграрного сектору на 5 років. Паралельно зі своїми колегами виступаємо за  відновлення Мінагрополітики, бо бачимо – аграрії незадоволені політикою держави. Сільгоспвиробники і дрібні фермери не мітингують без крайньої потреби.  Це результат того, що МЕРТ не справляється зі своїми завданнями в частині розвитку та підтримки агросектору. Міністру економіки треба глибше вникати у всі проблеми галузі, також ми розуміємо – він не може це зробити якісно, бо в нього багато напрямків. Саме тому і наполягаємо: аграрний сектор має мати своє профільне міністерство. Причому Мінагрополітики повинно також 20% часу працювати над втіленням програм, а 80% – над доданою вартістю, реалізацією та пошуком нових ринків збуту для нашого національного виробництва.

 Читати до теми: «Покращили»: Рада позбавила аграріїв на 5 років права отримувати щороку додатково кілька мільярдів з бюджету

Мінагрополітики спокійно можна реанімувати влітку, в період жнив, і на кінець року вийти із завершеним відокремленням.

 AgroPolit.com: Ви згадали про поновлення Мінагрополітики. За деякими оцінками, якщо це зробити до Нового року, будуть проблеми з виплатою держпідтримки. То як бути: чекати 2021-го чи ще в цьому році?

Іван Чайківський: Міністерство потрібно повертати якомога швидше. У який би період часу ми його не почали повертати, все одно будуть проблеми. Мінагрополітики спокійно можна реанімувати влітку, в період жнив, і на кінець року вийти із завершеним відокремленням 

Читати до теми: Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту

Агросектор вироблятиме 100 млн т зерна, якщо вдасться вивести з тіні окремі с/г землі

 AgroPolit.com: Якою має бути програма держпідтримки АПК?

Іван Чайківський: Українські аграрії навчилися вирощувати високі врожаї, тож ми маємо якісну сировину. На рік виробляємо 70 млн т зернових. Із часом агросектор вироблятиме 100 млн т зерна, якщо вдасться вивести з тіні окремі с/г землі. У цьому допоможе прийняття законопроєкту №3131. Сподіваюся, що його розгляне бюджетний комітет і він матиме підтримку в залі. Це крок перший.

Другий крок – потрібно розуміти внутрішнє споживання зернових. Цього ніхто не знає. Мінагрополітики  повинно вести такий баланс. Відштовхуючись від цього, визначати вектори переробки. Наприклад, зернові – на комбікорм, борошно. І так далі по ланцюжку. Щоб ми продавали за кордон не ячмінь на відгодівлю птиці, а вирощену в країні курку. Італія та Іспанія купують у нас кукурудзу, пшеницю. Для чого? Вони годують у себе  свиней. Так ми що, не можемо в себе свинарство розвивати? Ми маємо це все по ланцюжку розкрутити, подивишись уважно на кінцевого споживача нашої агросировини. І все це – завдання для Мінагрополітики: створити таку програму щонайменше на 5 років.  

Читати до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2017-2018 роки: за видами та сферами діяльності

Держрезерв у сьогоднішній іпостасі – це велике корито для того, щоби там хлебтали то одні,  то інші… Шлях до відбілення іміджу Держрезерву – арешти корупціонерів.

AgroPolit.com: Наразі ми побачили кричущу ситуацію і факти розкрадання на базі Держрезерву. Що з ним робити? Як реформувати?

Іван Чайківський: В Україні є кілька структур із потужностями зі зберігання, транспортування та переробки продукції. Але чи є від цього ефект? На жаль, він бажає кращого. Тому потрібно всі ці дієві активи та потужності об’єднати в одне підприємство – Держрезрв. Воно має бути, бо країна не може жити без запасу і не думати про безпеку людей. Але його структура й контроль за роботою повинні бути принципово іншими. Держрезерв у сьогоднішній іпостасі – це велике корито для того, щоби там хлебтали то одні, то інші.

AgroPolit.com: Який перелік продуктів там має бути?

Іван Чайківський: У Держрезерві повинен бути мінімальний набір соціально важливої продукції першої необхідності: борошно, зерно,  рослинні та тваринні жири, масло, сухе молоко, сушені овочі з великим терміном придатності, цукор, м'ясо.  

AgroPolit.com: Як зробити, щоб миші знову не з’їли продукцію?

Іван Чайківський: Якби в країні хоча б одна «миша» сиділа у в’язниці, то ситуація з крадіжками була би зовсім іншою. Тому шлях до відбілення іміджу Держрезерву – арешти корупціонерів.

Партія «За майбутнє»: про мотиви переходу та завдання

AgroPolit.com: Нещодавно ви приєдналися до нової політичної партії – «За майбутнє». Наразі входите у відповідну депутатську групу в чинному парламенті. Чому ви мігрували з «Аграрної партії» до нової? Та чи означає це, що ви забудете про агросектор?

Іван Чайківський: Я був в Аграрній партії досить довгий період і не шкодую про це. Чому я там був? Я – аграрій за покликом душі та за призначенням. Я той аграрій, який усе життя працює з людьми, на землі. Я вважаю себе патріотом своєї країни, тому що в мене немає жодної гривні за кордоном. Всі гроші, які я заробив у компанії «Агропродсервіс», інвестував в українську  економіку. Вони всі працюють тут. Я цим пишаюся. Але зараз перейшов від Аграрної партії в партію «За майбутнє», але не став іншим, залишаюся аграрієм. Сьогодні в партії «За майбутнє» є достатня кількість аграріїв, які теж разом зі мною працюють. Думаю, що в партії «За майбутнє» будемо займатися сільськогосподарським напрямком, відстоювати аграрні інтереси, бо для України це 20% ВВП, додана вартість. Водночас частку аграрного ВВП ми маємо збільшувати. І слід розуміти, що аграрний сектор – це не тільки вирощування пшениці, а ще й машинобудування, ІТ, наука, сільська медицина, розвиток сільських території тощо. Це теж потрібно активно розвивати. Нашим аграрним сектором потрібно займатися. В ідеологію партії «За майбутнє» логічно лягає український економічний патріотизм, а економічний патріотизм – це саме те, що роблять сьогодні наші аграрії. Тому я думаю, що в партії «За майбутнє» ви будете бачити ще багато сільгосптоваровиробників: від малих фермерів до великих аграріїв. Партія «За майбутнє» у парламенті вже складається з 21 мажоритарника, це господарі, які самі себе зробили, які зуміли своїм авторитетом, своєю працею досягнути певних вершин. Зараз наші депутати представляють інтереси 4,5 млн виборців. Це досить багато.

AgroPolit.com: Як порахували?

Іван Чайківський: Це кількість виборців зі всіх наших виборчих округів.

AgroPolit.com: Партія іде на місцеві вибори у жовтні?

Іван Чайківський: Партія братиме участь у місцевих виборах, плюс вже ми готуємося до чергових парламентських.

AgroPolit.com: З якою із партій можна порівняти партію «За майбутнє»?

Іван Чайківський: Партію «За майбутнє» неможливо порівняти з жодним політичним проєктом, який був в Україні до цього часу. Фокус буде базуватися виключно на економіці, на розвитку власної держави, на тому, щоб Україна ставала сильнішою.  Нас неможливо порівняти ні з ким. Ми зараз працюємо над розробкою ідеології, над багатьма речами. Думаю, до кінця червня ми будемо широко презентувати програму нашої партії. «За майбутнє» – це партія  тих, хто вболіває за місцевого виробника. Немає малого чи великого бізнесу. Він або український, або ні. І наше завдання – йти в будь-який маркет, щоб побачити, що на всіх полицях 80% це товари, вироблені в Україні, а лише 20% – імпорт. А не так, як зараз.

Протидія з поширенням інфекції COVID-19 на Тернопільщині 

AgroPolit.com: Розкажіть про підсумки роботи гуманітарного штабу  на Тернопільщині з протидії COVID-19?

Іван Чайківський: Коли всім стало зрозуміло, що пандемія коронавірусу не омине Україну, в нас виникла ідея звернутися до бізнесу й попросити допомогу лікарям, щоб вони почувалися більш захищеними.

Так виникла ініціатива #безпека_лікаря_наша_безпека, яку почав реалізовувати Гуманітарний штаб Тернопільського району для боротьби з COVID-19. За час його роботи було зібрано 1 млн 47 тис. гривень, які пішли на забезпечення лікарень та лікарів всіма необхідними засобами захисту. Згодом штаб переріс в статусі до рівня окружного: розширив свою діяльність на Козівський, Бережанський, Підгаєцький та Зборівський райони, допомагали лікарні Монастириського, селам і ОТГ Кременецького району. Також окремо говоримо і дякуємо небайдужим, хто долучився до формування та забезпечення продуктовими наборами жителів містечка Козова. Вважаю, що штаб спрацював на відмінно.

Я об’їздив зі своїми помічниками ключові лікарні, зустрічався з головними лікарями та медиками. Працював у 165-му окрузі на Тернопільщині. Всі медики як один говорили, що готові зустріти пандемію, але не мають із чим, окрім досвіду та голих рук.

Читати до теми: «Агропродсервіс», засновником якого є Іван Чайківський та яке він очолював до приходу в парламент, виділило на боротьбу з COVID-19  3 млн грн.

Протягом перших тижнів роботи штабу було налагоджено пошиття захисних комбінезонів для медиків.

Також для безпеки лікарів передали:

• 30 100 одноразових масок
• майже 10500 одноразових захисних комбінезонів
• 4 705 пар медичних рукавичок
• 1 000 аплікаторів для тестів
• 2 500 респіраторів FFP2 і FFP3 класу захисту
• 245 захисних щитків
• 220 пар окулярів захисних
• 19 термобоксів
• 10 пірометрів (безконтактних термометрів)
• антисептичні засоби та спирт для їх виготовлення на суму пів мільйона гривень.

Допомагали не тільки районним лікарням, а й окремим геріатричним відділенням, які опікуються проблемами людей похилого віку, допомогу привозили в ОТГ для створення безпечних умов роботи сімейним лікарям.

За кошти, які залишилися на рахунках благодійних фондів чи громадських організацій, буде закуплено медичне обладнання для цих районів, де ми допомагали лікарям почуватися в безпеці.

Наталія Білоусова, головний редактор  AgroPolit.com