Артем Чорноморов: Я точно не аграрний Че Гевара

Аграрний комітет ниіншньго складу переповнений «зеленими» невідомими обличчями, які попри це активно впливають на його діяльність. Один із них виходець із Миколаєва, голова підкомітету з питань економічної та фінансової політики в агропромисловому комплексі аграрного комітету, депутат «Слуги народу» Артем Чорноморов. В інтерв’ю AgroPolit.com він розповів як, чому і навіщо потрапив у парламент цього скликання:

Аграрна рада: законодавство, бізнес, аграрне лобі

Подивитися перелік аграрних лобістів

 AgroPolit.com: У вас є досвід роботи в агросекторі чи ви прийшли в українську аграрну політику абсолютно «зеленим»?

Артем Чорноморов: В агросектор я прийшов із п’ятирічним досвідом роботи в агро. Я починав із компанії «Смартагрі», яка займалася й займається консалтингом та супроводженням контрактів зовнішньоекономічної діяльності в агросекторі. Я консультував фермерів, які вже готові були перейти з контрактів CPT на FOB та самостійно заробляти додану вартість на своїй продукції у портах, маючи власні квоти відвантаження зернових на терміналах.

AgroPolit.com: То ви працювали трейдером?

Артем Чорноморов: Я працював брокером. Задача брокера – підібрати найкращі умови трейдеру для ухвалення рішень. Трейдер ухвалює рішення, продавати чи ні продукцію. Трейдерам я радив, як правильно продати зерно, аграріям – як правильно вийти на ринок продажів.

Мої друзі сказали мені, що в політичну команду Володимира Зеленського набирається команда молодих людей, які хочуть змінювати країну.

AgroPolit.com: Як вас занесло до партії Володимира Зеленського?

Артем Чорноморов: Я з Миколаєва. Мої друзі сказали мені, що в політичну команду Володимира Зеленського набирається команда молодих людей, які хочуть змінювати країну. На той час не було відомо, що партію очолюватиме Дмитро Олександрович Разумков. Я обдумав цю пропозицію, порадився з родиною – і погодився. У мене були плани іти в політику після сорока років. Я подав резюме, відбулася співбесіда, я її пройшов, і мене висунули як кандидата-мажоритарника від «Слуги народу».

Читати до теми: 18 аграрних законів нового парламенту: держпідтримка, земля, соєві правки та карантин

AgroPolit.com: Входження до аграрного комітету – це було свідоме рішення чи туди просто випало піти за рішенням партії?

Артем Чорноморов: Це мій особистий вибір. Я написав своє побажання щодо входження у три комітети, ще перебуваючи на тренінгах у Трускавці. За пріоритетністю ці комітети розташовувалися так: перший – аграрний, другий – бюджетний, третій – енергетичний.

Мені хочеться, аби мої діти (в мене два сина) одного разу прочитали у підручнику з історії історичний факт, що і їхній батько, був у складі  аграрного комітету, який ухвалив земельну реформу, що не вдавалося всі 28 років незалежності України.

Досьє аграрних політиків: депутати, урядовці, лобісти аграрних ініціатив

читати досьє аграрних політиків: депутати, урядовці, лобісти аграрних ініціатив

AgroPolit.com: Не шкодуєте, що пішли до аграрного комітету? І які враження від року роботи в комітеті?

Артем Чорноморов: Не жалкую абсолютно. У мене є бажання й особиста амбіція увійти в українську історію. Розуміння правильного вибору у мене посилилося після знайомства з Миколою Тарасовичем Сольським. Я дізнався, що ми будемо відкривати легальний і прозорий ринок землі, як в США. Мені хочеться, аби мої діти (в мене два сина) одного разу прочитали у підручнику з історії історичний факт, що і їхній батько, був у складі  аграрного комітету, який ухвалив земельну реформу, що не вдавалося всі 28 років незалежності України.

За рік роботи в комітеті цілком освоївся і зрозумів всю архітектуру парламентського процесу і законотворення. Крім того, парламент змусив мене забути про особисте життя, родину, майже не бачу дітей. Навчив заглиблюватися у розуміння до дрібниць державних інститутів у цілому. Тобто ще рік тому я був далекий від інституту держави і її апарату. Більшу частину року я витратив на розуміння бюрократичної машини нашої держави, яка, на жаль, дуже складна.

AgroPolit.com: Наразі багато точиться розмов про непрацездатність аграрного комітету. То він працює чи ні?

Артем Чорноморов: Комітет працює. Але у нас як депутатів часто виникає різне бачення на одні й ті самі питання – це буває і це нормально. Якщо якісь ініціативи йдуть в розріз з моїм баченням, то я про це, звісно ж, говорю.

AgroPolit.com: Тобто в комітеті росте свій Че Гевара?

Артем Чорноморов: Я точно не аграрний Че Гевара, не революціонер. Революція – це руйнація. Мені більше подобається створювати – це правильно.

Читати до теми: Що змінить для галузі законопроект №3318 «Про ветеринарну медицину та благопопуччя тварин». Аналіз документу

AgroPolit.com: Пройдімося по зробленому! Ваші колеги по цеху розповідають, що ви виступали категорично проти одного з євроінтеграційних законопроєктів – №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». З чим це пов’язано?

Артем Чорноморов: На перший погляд, законопроєкт №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» красивий, і його положення дуже гарно причесали перед поданням на розгляд аграрного комітету. Але по фіналу він зачіпає питання здоров’я людей. Архітектура №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» складена таким чином, що три його ключові блоки пов’язані безпосередньо з питаннями тваринництва. Але найцікавіший блок останній – це дозволені для вживання у тваринництві медпрепарати, зокрема, антибіотики. Для здоров’я людей це дуже чутлива тема. Спочатку антибіотики споживають тварини, а потім – люди, які вживають у їжу м'ясо тварин. У них розвивається антибіотикорезистентність до певних препаратів. У законі є чіткі нестикування у реєстрації антибіотиків. Цим і викликана моя увага до нього. Прослухавши деталі зі своїми колегами на комітеті, ми запропонували правки – їх зафіксували у відповідну таблицю. Коли ж ми почали фінально проглядати документ до другого читання, то побачили, що він відрізняється від затвердженого (поданих нами поправок не було) – саме це ми й виправляли на останньому засіданні підкомітету з законопроєкту №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

Читати до теми: Богдан Банчук: У нас є чітке бачення, як посилити роль Аграрного фонду у гарантуванні продовольчої безпеки України
 

Про два «Аграрні фонди» та ДПЗКУ

AgroPolit.com: Від вас лунає ініціатива ліквідувати «Аграрний фонд», бо він збитковий і на нього в бюджеті закладено 300 млн грн. А ви знаєте, що є два фонди (ДБСУ «Аграрний фонд» чи АТ «Аграрний фонд»)? Який із них ви пропонуєте прикрити?

Артем Чорноморов: Нещодавно відбулося засідання робочої групи щодо роботи цих двох фондів – ми відправили запити до аудиторських служб щодо діяльності цих установ. Очікуємо відповідей. В робочу групу також входить представник з Рахункової палати, який має розставити питання щодо залучення цими фондами бюджетних коштів.

ДБСУ «Аграрний фонд» не діє, на ньому колосальні борги. Доцільності в його існуванні немає.

Читати до теми: Аудит «Аграрного фонду» виявив недотримання законодавства за час керівництва Баришева

АТ «Аграрний фонд»  виконує низку функцій: стимуляція агросектору, регулювання ціноутворення на ринку, гарантування продовольчої безпеки та є гравцем на внутрішньому ринку України.  Тобто фонд є одним з учасників політичного ціноутворення. З 2012 року цю функцію він не виконував: зерно для потреб країни не закуповував. А щодо інших двох позицій у мене питання – чим він відрізняється у цих функціях від ДПЗКУ? Такий самий гравець на ринку, також укладає форвардні контракти. По суті це дубляж функцій, але чомусь витратна частина його переплюнула ДПЗКУ в плані збитків у цілому. Якщо не помиляюся, 3,2 млрд минулого року.

AgroPolit.com: Ця заборгованість виникла завдяки боргам, які утворилися ще за часів уряду Віктора Януковича, і про це всі знають.

Артем Чорноморов: Згоден. Але ж у 2016 році чи у 2018 році були закуплені на 5 млрд грн міндобрива, вартість яких зменшилась уже на 23%.

Читати до теми: Продовольча безпека України на чотирьох – як її гарантують ДПЗКУ, Держрезерв, ДСБУ «Аграрний фонд» і АТ «Аграрний фонд»

AgroPolit.com: Тож це було на виконання завдання Кабміну 2016-2017 років, задля того, щоб розв'язувати питання забезпечення аграріїв добривами у період їх дефіциту. Це було політичне рішення, й АТ «Аграрний фонд» виступав просто виконавцем, якраз виконуючи функцію резерву і страховки!

Артем Чорноморов: Так, воно відбулося за допомогою бартерної системи, яка діє і досі на внутрішньому ринку.

AgroPolit.com: То що ви конкретно пропонуєте: лишити ДПЗКУ, а обидва Фонди ліквідувати?

Артем Чорноморов: ДПЗКУ рано чи пізно буде приватизовано або віддано за борги громадянам КНР. Щодо фондів, я вважаю, вони не виконують своїх функцій, тож їх слід ліквідувати.

AgroPolit.com: Які завдання стоять перед вашим підкомітетом?

Артем Чорноморов: Очолюваний мною підкомітет проводить систематично діалог щодо держпідтримки. Результат цього діалогу – ухвалений нещодавно 985-IX (реєстраційний номер 3295) «Про державну підтримку сільського господарства України" та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції». Його запуск суттєво спрощує систему отримання дотацій для агросектору й усуває з цього процесу людський фактор. Крім того, законом 985-IX розширено і спектр  розподілу дотацій, зокрема, з’явилася можливість отримання держпідтримки для господарств, які займаються аквакультурою. Україна наразі посідає не останнє місце з виробництва устриць, яких вирощують  на березі Чорного моря. В мене на окрузі, наприклад, функціонує виробництво саме  устриці Скіфії, тому таку можливість для виробників Миколаївської області я вважаю гарною новиною.

На порядку денному у нас кілька питань наразі.

Перше – збільшення суми держпідтримки до 1% (близько 8 млрд грн) аграрного ВВП у бюджеті на 2021 рік. Наразі ми шукаємо спосіб, як виправити торішню помилку, коли скасували у Бюджетному кодексі норму щодо держпідтримки (річний її обсяг не перевищував 1%). У 2019 році ми не змогли відстояти цей пункт, бо від уряду були гарантії, що річна підтримка буде не меншою за 1%.

 Читати до теми: Бюджет України-2021: завдання вижити – пошук ресурсів для покриття дефіциту

Друге – приватизація. На порядку денному приватизація шістнадцяти державних спиртзаводів та ДП «Укрспирт». Наразі деякі із них продано. Що зараз відбувається із цим набором об’єктів  – важко сказати, бо мене як голову підкомітету відсторонили від цього процесу. Склад робочої групи з приватизації «Укрспирту» формував новий голова цієї групи Андрій Богданець, який мене виключив зі складу групи.

Третє – податкова політика. Хоча головним комітетом у всіх цих питаннях за законом визначений комітет Данила Гетманцева. Мій підкомітет – візує всі законопроєкти на податкову тематику, видає експертний висновок. Наразі ми розглядаємо два законопроєкти на тему податків. Перший – зменшення ставки експортного ПДВ з 20 до 14%. Другий – №3131 про мінімальне податкове зобов’язання на 1 га сільськогосподарських земель.

Зниження експортного ПДВ для агропродукції – 3656 

AgroPolit.com:  Ваше ставлення до законопроєкту №3656 про зменшення ставки експортного ПДВ з 20 до 14%, адже лунає критика, що він грає на руку лише «Кернелу»?

Артем Чорноморов: Я не голосував у першому читанні за законопроект 3656. Цей законопроект підвищує рівень експорту агропродукції... Тим самим стимулює розвиток України, як сировинну базу.

В законопроект 3656 було введено декілька груп товарів. І перше, що спадало на думку, яким чином відбиралися саме ці товари? За яким принципом? Адже аналітику законопроекту 3656 ніхто не продемонстрував. А її варто було б провести: взяти рівень експорту і імпорту кожної сільськогосподарської продукції, з якого потім ми можемо зрозуміти, чи варто, чи ні знижувати тим самим ставку ПДВ для того, щоби простимулювати експорт саме цієї продукції.

Читати до теми:  Зниження експортної ставки ПДВ до 14%: що приховано від аграріїв за лаштунками законопроекту 3656

Тому, я думаю, до другого читання законопроекту № 3656 буде підготовлена порівняльна таблиця, куди внесуть правки. Особисто я також вніс правки стосовно овочів: знизити для них ставку ПДВ. Я вніс томати, моркву, цибулю. Чи голосуватиму за законопроект 3656 у другому читанні? Вирішу, коли побачену зведену таблицю з правками. Але на сьогоднішній день моя думка неоднозначна, але позитивна щодо цього законопроекту.

Боротьба з земельною «тінню» –  законопроект № 3131

AgroPolit.com: Ви підтримуєте останню версію законопроєкту 3131-д, якщо так, то чому?

Артем Чорноморов: Наразі я не можу сказати «за» чи «проти» законопроект 3131. Дискусії ще не завершені на цю тему. Але я чітко розумію, що  такий законопроєкт має бути, бо існує непорозуміння між легальними та «підпільними»  аграріями  –  вони перебувають не в рівних умовах сплати податків з оброблюваних ними сільськогосподарських земель. Чинні перекоси слід виправляти. Адже вони б’ють також і по наповнюваності бюджетів ОТГ коштом орендної плати.

Читати до теми: Мінімальне податкове навантаження на 1 га сільськогосподарської землі: що підготували власникам паїв та орендарям у законопроєкті №3131-д?

Від запуску ринку землі варто очікувати через 7-10 років мультиплікативного ефекту за рахунок суміжних галузей

AgroPolit.com: Пройдімося по земельній реформі. Ваша оцінка ухваленого закону про землю 552-IX, який наразі розглядає КСУ?

Артем Чорноморов: Конституційний Суд має право виносити свої рішення з того чи іншого питання, якщо є відповідне подання до нього. Щодо логіки закону 552-IX, то ринок землі нам потрібен. Його потрібно було запроваджувати ще позавчора. Сьогодні ми просто намагаємося виконати домашнє завдання по земельній реформі ще наших попередників. Якщо домашню роботу не провести й зараз, то кількість чорної оренди та тіньового ринку землі в Україні з кожним роком зростатиме дедалі більше.

Земельний довідник України 2020 — інфографічний навігатор по ринку землі

Скачайте довідник українською або англійською мовою.

AgroPolit.com: Який економічний ефект матиме запуск ринку землі для України?  

Артем Чорноморов: Від запуску ринку землі варто очікувати через 7-10 років мультиплікативного ефекту за рахунок суміжних галузей, як от насінництво, сільгоспмашинобудування, кооперація та інші.

Читати до теми: Конституційний Суд проти ринку землі, або політичні баталії на економічному полі

Україна аграрна в перспективі – це однозначно збільшення маленьких фермерських господарств на кшталт того, як у Польщі

AgroPolit.com: Ваше бачення: якою має бути Україна аграрна за 10 років?

Артем Чорноморов: Україна аграрна в перспективі – це однозначно збільшення маленьких фермерських господарств на кшталт того, як у Польщі. Наявну структуру господарств на ринку слід примножувати та укріплювати.  

Читати до теми: Держбюджет 2021: що дістанеться українському агросектору, селу, громадам та бізнесу

AgroPolit.com: Що робити з агрохолдингами, яке їхнє місце у цій системі?

Артем Чорноморов: У рослинницькому напрямку вони мають бути та далі виконувати роль основного експортера цієї продукції на зовнішні ринки. Вони наразі беруть на себе найголовніші зовнішні ризики. Вони його утримують, бо в них є достатньо операційних коштів. Фермерам це зробити нереально.

Що стосується напрямку тваринництва – у цій площині ідемо за радянською інерцією, тому цю вертикаль варто переглянути. Холдингам з цього напрямку слід з’ясувати свої сильні та слабкі сторони та перезавантажуватися.

Читати до теми: Стратегія розвитку економіки від аграріїв: про дотації, податки, землю, ціни, експорт і приватизацію

AgroPolit.com: Ваше ставлення до появи в Україні Фонду розвитку тваринництва: до нього надходитимуть кошти від агрокомпаній, які не хочуть на 1 га оброблюваної землі утримувати певну кількість ВРХ для відродження ґрунтів, або – на розвиток фермерства?

Артем Чорноморов: Це хороша ініціатива, яка потребує реалізації. Вона стимулюватиме відродження тваринництва та відновлення українських ґрунтів. За цією ж аналогією до 1 га можна прив’язувати інші показники – наприклад, бджільництво, аквакультуру, рибогосподарство. Тут потрібно думати, що брати за основу.

AgroPolit.com:  Що скажете про ідею вашої колеги по партії Галини Третьякової – дозволяти самогоноваріння, якщо у фермера є на утриманні 5 корів?

Артем Чорноморов: Негативно. Я переконаний, що це не сприятиме розвитку тваринництва однозначно.

Законопроект 2194 – зауваження

AgroPolit.com:  Законопроєкт 2194 розділив парламент. Голоси під нього шукають.  Потрібно його приймати чи ні?

Артем Чорноморов: Законопроєкт потрібен, бо він завершує передачу державних земель ОТГ. Але у мене до нього є одне зауваження: мене бентежить низка правок, які звільняють людей, які бажають відвести землю для різних цілей, від перевірок екологічної інспекції. Тобто земля може бути відведена, наприклад, у природоохоронній зоні, якщо інвестор доведе, що ця частина земельних територій не є природоохоронними й особливо цінними. На мій погляд, варто розглядати поняття «особливо цінні землі» не лише з погляду якості самого ґрунту, а й географічного розташування цієї землі.

Читати до теми: Земля громадам від Президента: де її шукати?

Державні с/г землі на балансі різних державних органів віддати на прозорі конкурси  

AgroPolit.com: Що робити уряду та Держгеокадастру з державними с/г землями на балансі різних державних органів?

Артем Чорноморов: Наразі у держави у розпорядженні, як ми чули зі слів голови Держгеокадастру, понад 4 млн га землі, з яких 1,7 вже передали ОТГ, ще 2 млн га – передадуть і 0,75 млн га – це землі на балансі Держгеокадастру, які наразі перебувають в управлінні низки держорганів (НААН, Міносвіти, МВС, Пенітенціарної служби та інших).

Як розпоряджатися 2 млн га – громади до кінця 2020 року вирішують самостійно. А от що робити з 0,75 млн га  на балансі різних держорганів – хороше питання.

Читтаи до теми: Роман Лещенко – про передачу державних земель народу, інвентаризацію, корупцію, детінізацію, безоплатну приватизацію та реформу Держгеокадастру

Зараз говорять про те, що їх теж треба передати громадам. На мій погляд, уряду слід розглянути інші варіанти. Якщо ці землі залишаться в користуванні у відповідних органів і установ, повинен бути забезпечений жорсткий контроль за їх використанням, з тим, щоб вони могли передаватися в користування агровиробникам на конкурентних засадах. Іншим варіантом може бути вилучення цих земель у користувачів, які використовують їх неефективно або за тіньовими схемами, і, знов-таки, надання їх Держгеокадастром в користування зацікавленим особам на прозорих електронних аукціонах. В такому разі ми отримаємо виведення з тіні цих земель, бо сьогодні вони в переважній більшості використовуються в тіні та на них наживаються всі кому завгодно. Яскраві приклади такої «ефективності» ми нещодавно бачили, наприклад в Академії агарних наук. Це простежується у всіх без винятку державних структурах. Тому ще раз наголошую, що потрібно вивести ці землі з тіні та на прозорих конкурсах передати їх тому, хто буде платити в бюджет всі податки та показуватиме реальний стан використання цих земель.

AgroPolit.com: Як вийти із форвардного конфлікту, який розпалюється між МЕРТ, трейдерами та аграріями?

Артем Чорноморов: Я брав участь в дискусії в роботі однієї робочої групи з цієї проблеми, і я шокований почутим. Ми цю проблему ніколи не вирішимо, доки вона не вирішиться у головах наших людей. Потрібно відповідати за свої слова – не важливо ти трейдер чи аграрій. Недотримання форвардних контрактів – це пряма дорога в лондонський арбітраж за позовом трейдерів. Потрібно шукати компроміс – як варіант робити розстрочку виконання цих контрактів для аграріїв.

Читати до теми: Форвардні війни – трейдери проти сільгоспвиробників під наглядом МЕРТу

AgroPolit.com:  Як розв'язувати проблему з реанімацією зрошувальних каналів та запуску зрошення на півдні та загалом по країні?

Артем Чорноморов: Перше – визначитися з водними ресурсами України: у кого вони в підпорядкуванні. У Мінекології чи під МЕРТом. Друге – підняти старі картографічні плани систем зрошення Радянського Союзу і відштовхуватися при відновленні мереж від них. Третє – залучити кошти міжнародних структур (ЄБРР, ЄІБ та інші) під ці проєкти. Можна також залучати китайські кредити на зрошення, і почати можна з перепрофілювання вже взятого кредиту в Китаю для ДПЗКу. Інвесторами можуть також виступити й ОАЕ.

Читати до теми: Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія

Близько $5 млрд потрібно для відновлення мережі зрошення на 2 млн га на півдні України

AgroPolit.com:  Яка сума інвестицій у зрошення потрібна для України?

Артем Чорноморов: Виходимо з того, що 2500 доларів потрібно на один гектар, тож близько $5 млрд для відновлення мережі зрошення на 2 млн га на півдні України.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com