Андрій Ярмак: Останні податкові зміни сильно ускладнять життя виробникам молока у 2016 році

Українське тваринництво на межі. Про це в один голос заявляють виробники та експерти після прийняття парламентом податкових змін до бюджету на 2016 рік. Нагадаємо, ними передбачається віддавати тваринникам лише 80% від суми зібраного ПДВ. Чи будуть ці зміни негативними, скільки втратять виробники через недолугі закони цього року та чи скуштує Європа українського молока дізнавався AgroPolit.com у Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

AgroPolit.com: Наскільки корисними для галузі тваринництва були законодавчі ініціативи (які саме) за 2015 рік? Чи були такі, що, навпаки, гальмували розвиток галузі?

Андрій Ярмак: Зміна системи оподаткування сільського господарства України наприкінці 2015 року перекреслила весь річний законодавчий позитив. Хоча, звичайно, варто відзначити прийняття Закону «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», але він теж був лише хорошим початком. Дещо зняли напругу з ринку щодо проблем з водокористуванням, що теж — позитивно. Негативне сприйняття викликало ухвалення незрозумілої законодавчої норми про побічні продукти тваринництва, згідно з якою весь гній потрібно обробляти при температурі 130 градусів протягом, як мінімум, 20 хвилин і при тиску в 3 атмосфери. Ніхто у світі нічого подібного не робить!

AgroPolit.com: Як позначаться зміни, внесені в Податковий кодекс, на виробниках молока?

Андрій Ярмак: Дуже негативно. Я не стану повторювати оцінки, які звучать постійно. Але вважаю, що процедура прийняття цих змін, а також повне ігнорування думки галузевих асоціацій, є ще більш негативним явищем, яке створює небезпечний прецедент. 

Зміна системи оподаткування сільського господарства України наприкінці 2015 року перекреслила весь річний законодавчий позитив.

AgroPolit.com: Ідентифікація та реєстрація тварин у домогосподарствах досі є проблемою. Як її вирішити?

Андрій Ярмак: На фермах усі тварини ідентифіковані, бо фермер зацікавлений у цьому. Для домогосподарств потрібно шукати відповідь у площині стимулювання інтересу власника тварин. Якщо він не буде зацікавлений в ідентифікації тварини, якщо зможе легко уникнути покарання за недотримання цієї норми, то так буде й надалі. Ми активно працюємо над цим питанням, допомагаючи в розробці нормативних актів.

AgroPolit.com: Європейський ринок досить перспективний для вітчизняних молочників. Чи все зроблено, щоб успішно торгувати з Європою?

Андрій Ярмак: Українські молочники близько трьох років активно працювали над відкриттям доступу до ринку ЄС. Довелося пройти безліч процедур, одержати дозволи, перш ніж 10 заводів отримали це право. Утім, європейський ринок якраз не є найбільш перспективним для вітчизняних молочників. Євросоюз є великим експортером якісних молочних продуктів, а на його внутрішньому ринку дуже високий рівень конкуренції. Але відкриття цього ринку (вже трапилося), автоматично полегшує доступ на ринки багатьох інших країн, де з великою повагою ставляться до дозволів на постачання продукції в ЄС.

AgroPolit.com: Ваша думка з приводу об'єднання фермерів у кооперативи: за якою моделлю вони повинні формуватися і яку роль має відігравати держава?

Андрій Ярмак: Важливо розуміти, кого ви називаєте фермерами. Якщо йдеться про особисті господарства населення, то це не фермери, а жителі села, які мають корів. Кооперація людей, у яких немає високої мотивації підвищувати надої та якість молока в утримуваної худоби, не дуже ефективна. У нашій країні вже років 20 різні організації намагаються зліпити з таких господарів кооперативи, але нічого ще ні в кого не вийшло, тому що в цьому немає економічного сенсу.

Кооператив — це бізнес, який допомагає заробляти професійному виробнику. І так має залишатися. Тільки тоді у нього будуть якісь перспективи розвитку.

Наразі я бачу найбільші перспективи кооперації серед професійних виробників молока, які можуть спільно займатися переробкою та виробництвом продуктів високої якості. У чому сьогодні проблема? Вони виробляють молоко екстра-класу, але переробники не платять за нього високу ціну, бо ще не вміють виробляти і продавати продукти преміум-класу.

Один такий проект перебуває на опрацюванні. Однак він не буде зареєстрований як кооператив, бо українське законодавство фактично забороняє таку кооперацію. Воно прописано під кооперацію приватних осіб, тоді як аграрні кооперативи в усьому світі — це кооперація юридичних осіб-виробників сільськогосподарської продукції.

Держава має прийняти закони, які б дозволяли кооперацію професійних виробників сільськогосподарської продукції, щоб у них був вибір — продавати переробнику, або переробити продукцію самому. Кооператив, наприклад, може зібрати великий обсяг зерна та експортувати його, не переробляючи, але зберігши маржу, яка інакше пішла б експортеру. Молочні кооперативи у США також часто не тільки переробляють молоко, але й продають частину закупленого молока іншим некооперативним переробникам.

AgroPolit.com: Які, на Вашу думку, законодавчі ініціативи мають бути ухвалені парламентом, щоб полегшити життя молочним виробникам у 2016 році?

Андрій Ярмак: Було б добре не приймати деяких законів. Наприклад, останні податкові зміни дуже сильно ускладнять життя виробникам молока у 2016 році. А прийняти потрібно дуже багато законів, зокрема про нормальну кооперацію, поліпшення ідентифікації та реєстрації тварин, молоковмісні продукти, племінну справу та нормативні акти про скасування державного цінового регулювання і багато іншого.

Асоціації переробників дуже інертні й пасивні, тоді як потрібна дуже серйозна кропітка робота для порятунку галузі.

AgroPolit.com: Як вважаєте, що є перепоною у розвитку молочного сектору, крім орієнтації виробників в основному на російський ринок?

Андрій Ярмак: Найбільша перепона — це нерозвиненість внутрішньої переробки молока. Зараз у цьому сегменті працює кілька міжнародних компаній, які конкурують за частку на внутрішньому ринку. Є ряд українських компаній, у яких немає чіткої стратегії чи розуміння того, в якому напрямку рухатися. Асоціації переробників дуже інертні й пасивні, тоді як потрібна дуже серйозна кропітка робота для порятунку галузі. Адже за рік Україна виробляє на 500 — 600 тис. тонн молока більше, ніж може спожити, тому змушена шукати для нього ринки збуту. Асоціації зовсім не хочуть займатися цим. Якщо питання не вирішити, то це може негативно позначитися на виробниках молока. Поки що вирізають корів переважно неефективні власники. Це непогано. Але є побоювання, що дійде справа і до ефективних виробників.

Фактично у нас молоко високої якості зараз не дуже потрібно переробникам. Хоча з нього могли б виробляти продукти високої якості, наприклад, сири, які були б не гіршими за голландські, італійські чи німецькі. Їх можна було б експортувати і продавати на внутрішньому ринку. Звичайно, абсолютно справедливо мені скажуть, що такий продукт коштуватиме дорожче, тоді як кошти українського споживача обмежені. Але у нього принаймні буде вибір. Якщо українська якісна продукція з’явиться на ринку, то поступово вона відновить репутацію нашої молочної галузі, яка в останні роки дуже сильно впала в очах споживача.

Тому перепона в нас одна — це переробка та інертність виробників у її розвитку та в пошуку зовнішніх ринків збуту.

AgroPolit.com: Дякуємо за цікаву бесіду.


Наталія Ключнікова, AgroPolit.com.