Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Бюджет 2022 року і держпідтримка АПК в сумі 4,6 млрд грн, прийняття закону про об’єднання водокористувачів (ОВК), державне регулювання цін на соціальні продукти та закон про внутрішню торгівлю, а також децентралізація на межі фінансових можливостей. Про це в бліц-інтерв’ю AgroPolit.com поговорив із народним депутатом, секретарем аграрного комітету Іваном Чайківським:
AgroPolit.com: Підготовлений у комітеті до другого читання законопроєкт 5202-д про об’єднання водокористувачів (ОВК) викликав різку критику депутатів від опозиції. Зокрема, нарікали на те, що дрібні аграрії не зможуть фінансово потягнути членство в таких ОВК і їх залишать без води або продаватимуть воду дуже дорого. Ваш коментар.
Іван Чайківський: Питання зрошення обговорюють вже занадто довго, і навіть певною мірою його заговорили. Тому слід оперативно дошліфувати питання і подавати законопроєкт про об’єднання водокористувачів у зал для голосування.
Ви згадали про ціну води в межах ОВК. Законопроєкт про об’єднання водокористувачів якраз і врегульовує взаємини у питанні постачання води на поля для всіх аграріїв (великих, малих, середніх). Принцип ухвалення рішень у рамках ОВК: один водокористувач – один голос, немає міряння площею землі. Тобто малі, середні та великі підприємці муситимуть між собою балансувати у питанні обслуговування мереж та постачань води на свої ділянки. При цьому потрібно пам’ятати, що за чинною моделлю голосування, передбаченою законопроєктом про об’єднання водокористувачів, 5 малих аграріїв можуть об’єднатися в якісь «коаліції» та виступити проти одного великого та диктувати свої умови. Тому цей ризик також треба збалансувати.
Закон про ОВК треба підтримувати, виносити в зал і ухвалювати кінцеве рішення. І нехай аграрії півдня вкладають свої кошти в канали, насосні станції та системи поливу і розвиваються
Тепер про інвестиційну складову відновлення мереж. Ми розуміємо, що зараз потрібно буде безпосередньо спрямовувати інвестиції у проведення нових каналів, які постачатимуть воду. Слід також подумати про реконструкцію насосних станцій, які будуть здійснювати водозабір, і так пройтися всім ланцюжком водопостачання. Це потребує коштів. Всі ж розуміють: якщо хочете користуватися певною інфраструктурою – потрібно платити за її обслуговування, інвестувати кошти в неї. Інакше хто її утримуватиме? Тому логічно, що учасники ОВК отримуватимуть воду за однією вартістю, бо вони витрачатимуть кошти на її ремонт та розвиток, а інші – на інших умовах. Це справедливо. Ми ж розуміємо, що система водоканалів на півдні України зношена. 30 років ніхто туди й копійки не вкладав. І ми ж всі бачимо, в якому стані сьогодні вона перебуває. Тому моя позиція – закон про ОВК треба підтримувати, виносити в зал і ухвалювати кінцеве рішення. І нехай аграрії півдня вкладають свої кошти в канали, насосні станції та системи поливу і розвиваються. Це принесе ВВП нашій країні.
AgroPolit.com: Нещодавно з частиною депутатів аграрного комітету ви побували у США, вивчаючи питання зрошення. На що з цього досвіду нам варто звернути увагу?
Іван Чайківський: Частина депутатів аграрного комітету дійсно протягом тижня вивчала американський досвід зрошення на практиці. Ми побачили, що американські фермери не можуть використовувати воду безмежно. Це питання там регулюється державою. Адже вода – це вичерпуваний природній ресурс. Але у штаті Канзас у питанні зрошення є трішки інша специфіка: вода для зрошення використовується в основному зі свердловин. Тобто аграрії мають свердловини, і споживання води відбувається за виданими їм державою ліцензіями. У них існують кооперативи (аналог ОВК), які обирають на 3-5 років членів правління з числа учасників об’єднання. Щороку відбувається поступова ротація керівного складу цих кооперативів. От цей керівний орган і встановлює між усіма учасниками правила: скільки води і на яких умовах забирається аграріями, давати ліцензію на нову свердловину чи не давати, забирати чи ні стару ліцензію і так далі. Вони працюють за цією схемою з 50-х, 60-х років.
AgroPolit.com: Нарешті Мінагро показало порядок розподілу держпідтримки на компенсацію за купівлю техніки під меліорацію. Цьогоріч на ці цілі спрямували близько 100 млн грн. Отримати її мають як вітчизняні, так і імпортні виробники. Чи правильно це – давати доступ всім?
Іван Чайківський: Дивіться, ми живемо в Україні, тому держпідтримка з бюджету має бути спрямована виключно на підтримку українського товаровиробника. Якщо іноземні виробники хочуть отримати доступ до цієї програми – хай заходять в Україну і купують наші старі чи будують нові заводи. Тоді виготовлена ними продукція буде в переліку українського товаровиробника, і вони зможуть претендувати на відповідну цільову компенсацію.
AgroPolit.com: Ваші колеги по цеху запропонували запровадити граничні ціни, зокрема, на соняшникову олію для внутрішнього ринку і запропонували поновити державне регулювання на соціально значимі продукти. Підстава – стрімке зростання ціни на олію. Ви розділяєте отакий підхід?
Іван Чайківський: Українська економіка інтегрована в світову. Про яке регулювання ми говоримо? Виробництво для підприємця не може бути дотаційним з його ж кишені. За рахунок чого аграрію і переробнику дотувати кінцеву ціну для споживача? Такі пропозиції просто «покладуть на лопатки» аграрія.
Антимонопольний комітет мав би промоніторити ланцюжок ціноутворення продукції на етапі формування цін у торговельних мережах
Читати до теми: Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України: хліб, олія, цукор, яйця, м'ясо, борошно
AgroPolit.com: А де зарита тоді проблема стрімкого зростання цін на продукти харчування?
Іван Чайківський: Насправді, причин є багато. Це насамперед і стрімке та непрогнозоване зростання цін на енергоносії, різноманітні інші фактори. Але я би виділив ще один: взаємовідносини національних товаровиробників та представників торгівлі. Антимонопольний комітет мав би промоніторити ланцюжок ціноутворення продукції на етапі формування цін у торговельних мережах. З’ясувати, де є надприбутки і в кого вони осідають у кишенях.
Саме тому сьогодні нагальним є ухвалення у парламенті закону про торгівлю. Адже нарікань на зловживання у торгівлі надзвичайно багато. Не секрет, що за гроші українського товаровиробника рітейли закуповують за кордоном товари і їх продають в своїх мережах, тоді як український виробник змушений по місяцю і більше чекати розрахунків за поставлену продукцію в супермаркети чи інші магазини. Це треба просто зупинити. Як можна сьогодні за м'ясо, термін зберігання якого 3 дні – розтягувати період розрахунку до 90 днів? А подеколи ще довше. Як можна за хліб, термін зберігання якого 2 дні, платити протягом 120 днів? Виробник ці відтермінування з повернення коштів теж змушений закладати при формуванні ціни м’яса, яєць, борошна, олії. Торговельні мережі фактично за рахунок українських виробників беруть собі безвідсотковий кредит на власні оборотні потреби.
AgroPolit.com: Чи є цей законопроєкт на порядку денному в парламенті, комітеті чи уряді?
Іван Чайківський: Неодноразово це питання порушувалося. Але ми розуміємо: щоб це питання вносити в порядок денний, його треба лобіювати з трьох сторін. Ми зі свого боку як депутати лобіюємо, але є ще інші сторони. Проєкт закону існував ще до роз’єднання Мінагрополітики, але він був далекий від реальної потреби ринку. Тому зараз саме час його писати спільно з аграрними асоціаціями, урядом та депутатами. При цьому слід пам’ятати: опір його прийняттю буде шалений з боку тих же торгових мереж.
Бюджет більшості з громад тримає їх сьогодні на межі виживання. Саме тому при ухваленні бюджету слід додати фінансового ресурсу на місця
AgroPolit.com: В процесі підготовки бюджету на наступний рік аграріям на держпідтримку дали 4,6 млрд грн. При цьому почалися заяви, що громади на 2022 рік «лишились з носом». Ви ж людина, яка працює постійно в окрузі. Що ви бачите: наскільки бюджет задовольнив громади?
Іван Чайківський: Якщо ми хочемо, щоб одна з найпрогресивніших українських реформ за останнє століття відбулася (децентралізація. – Авт.), громадам треба дати більше ресурсів у вигляді доходів від податків на місця. Якщо ж громади посадять на голодний пайок (а саме це і закладено в бюджеті на 2022 рік), тоді голови територіальних громад понаписують заяви на звільнення і поїдуть десь на заробітки за кордон. Я зі своїми колегами звертався з відповідними правками про те, що не можна забирати у громад той фінансовий мізер, який вони мають на свій розвиток. Бюджет більшості з громад тримає їх сьогодні на межі виживання. Саме тому при ухваленні бюджету слід додати фінансового ресурсу на місця. А далі відбудеться природній процес – сильніші будуть приєднувати слабші громади. От такі органічні дії потрібно стимулювати.
Читати до теми: З державного бюджету-2022 громади отримають 11,2 млрд грн
AgroPolit.com: А от по своєму округу – що ви можете сказати: де будуть акценти вашої роботи там?
Іван Чайківський: Я свою роботу як депутат проваджу на території всієї Тернопільської області, не тільки округу. І допомагаю за можливості всім громадам. Трішки більше сил докладаю там, де головами громад стали кандидати від нашої політичної сили «За майбутнє». Це наша солідарна відповідальність як політсили.
Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!