Данило Гетманцев: Мені всім виробникам хочеться дати нульову ставку ПДВ

Нова податкова реформа в Україні ґрунтуватиметься на відбіленні заробітних плат і доходів. Під цим соусом її автори закладають зменшення ставки оподаткування доходів із 37% до 30%, ведення добровільного інституту посімейного оподаткування та податкові декларації. Що ще чекає українців та бізнес у частині оподаткування? Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Зокрема, ми поговорили про боротьбу зі скрутками з ПДВ у зерновому бізнесі, силу і вплив аграрного лобі у парламенті, про відповідь Європі в частині впровадження нульової ставки ПДВ на всі харчові продукти, нові експортні мита на агросировину, сплату мінімального податкового зобов’язання власниками паїв та орендарями землі, про перспективи перетворення України на офіційну податкову «офшорну зону». Розмова відбулася у кабінеті Миколи Азарова – саме там наразі працює слуга народу  і головний ідеолог податкової реформи 2022 року Данило Гетманцев.

Дивитися до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата

AgroPolit.com: В парламенті звучать заявки, що у 2022 році на країну чекає велика податкова реформа. У чому її суть?

Данило Гетманцев: Всю суть не буду розкривати – ми ще дискутуємо цю реформу. Назву лише три моменти.

Перший – йдеться про спрощення адміністрування податків на зарплату (ЄСВ, військовий збір та податок на доходи фізичних осіб) та зменшення загального рівня податкового навантаження на фонд оплати праці.

Другий – податок на виведений капітал, який ми хочемо запровадити за польською моделлю. Тобто обмежений до певного обороту. У Польщі він вводиться для підприємств, що мають обсяг продажів до 11 млн євро. Ми, зі свого боку, пропонуємо до 200 млн грн.

Третій – хочемо запровадити можливість для додаткового заробітку людям без оформлення та фізичним особам-підприємцям, давши їм можливість сплачувати 5% від їхніх доходів без реєстрації.

 Податкова реформа – оподаткування  доходів, посімейне оподаткування та податкові декларації

AgroPolit.com: Яка кінцева мета цієї податкової реформи?

Данило Гетманцев: Загальна мета податкової реформи – це відбілення заробітних плат та доходів.

Крім цього:

• осучаснити оподаткування доходів юридичних осіб, фізичних осіб, зробити їх простішими;
• ввести посімейне оподаткування, стимулюючий інститут сім’ї. Це означає таке: якщо ми є родиною, ведемо спільне господарство, то можемо подавати спільну податкову декларацію як домогосподарство. І в цій спільній декларації будуть враховуватися пільги кожного з нас до загального нашого сукупного сімейного доходу. Сім’ї це дасть можливість більше отримувати пільг і вести спільні фінанси.
• розширити вирахування податкові та простимулювати людей подавати податкові декларації та вести цивілізований облік своїх фінансів.

AgroPolit.com: Поясніть на прикладі аграрія: як спрацює посімейне оподаткування?

Данило Гетманцев: Сьогодні кожна людина повинна подавати податкову декларацію індивідуально. Не можна за сім’ю подавати. А така можливість мала би бути. Вона дозволяє більше податкових вирахувань, аби сім’я могла віднімати від свого оподаткованого доходу ті пільги, на які мають право члени сім’ї, що вже не отримують доходу.

AgroPolit.com: Чи передбачає реформа податкове пом’якшення для тих бізнесів, які збільшать загальну частку прибутку на виплату заробітних плат робітникам? Як саме їх стимулюватимуть?

Данило Гетманцев: Податкове пом’якшення для легального бізнесу – це і є мета, щоб детінізувати виплату зарплати. Наразі в Україні величезна кількість заробітних плат перебуває в тіні. Якщо ми зменшуємо оподаткування – то це є одним зі стимулів. Інший стимул – це, безперечно, «батіг» – санкції, які вже передбачені законодавством. Підприємець має розуміти, що є відповідальність за те, що він виплачує заробітну плату в конверті.

Дивитися до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2017-2018 роки: за видами та сферами діяльності
 

Оподаткування доходів – зменшення ставки із 37% до 30%

AgroPolit.com: У нас модно міряти зменшення податкового тиску відсотками від загальної суми сплачених податків. Наскільки відсотків знизить цей тиск податкова реформа за планом?

Данило Гетманцев: Якщо говоримо про оподаткування доходів, то ми планували зменшити з 37% ефективної ставки до 30% з подальшим зменшенням на 1% щороку до 25%. Тобто відбуватиметься зменшення протягом 5 років. Але це ще не законопроєкт. Це ще обговорюємо.

AgroPolit.com: Мене не полишає питання аури вашого кабінету. Раніше до Азарова сюди багато ходило олігархів і бізнесменів. До вас вони ходять чи ні?

Данило Гетманцев: Ну ви ж бачите? Новорічні свята. Черги немає. Ні – не ходять.

Читати до теми: Подолання корупції на митниці та у податковій – це плюс 150-160 млрд грн у бюджеті

Скрутки з ПДВ вже не працюють з грудня

AgroPolit.com: Дуже наболіла всім і смердюча тема – це скрутки ПДВ, відміна яких може потенційно дати у бюджет 60 млрд грн. Як подолати податкові скрутки на експорті соняшнику та зернових? Поділиться своїм баченням? Чому всі попередні спроби в цьому питанні провалювалися?

Данило Гетманцев: Через скрутки бюджет недотримує щороку десь 12-15 млрд грн. Я вважаю, що ми можемо подолати скрутки лише адміністративним способом. Якщо податкова не буде брати участь в цьому злочині, покриваючи його, а буде йому протидіяти. Це досить легко зробити. Як? Ми це показали на прикладі грудня – коли зайшла нова команда до Державної податкової служби, і в грудні скруток вже фактично нема. Адміністративно прикрили можливість для бізнесу і для сірого бізнесу зловживати з ПДВ. Ми вже вичистили багатьох крадіїв з системи ДПС. Ви знаєте, один із замів не впорався з виконанням обов’язків голови служби і змушений був піти. Але це – тільки початок, ми повністю вичистимо злочинців з ДПС. Повірте, не пройде і трьох місяців – ви не впізнаєте ДПС.

Читати до теми: Супермаркети заробляють на скрутках ПДВ при експорті сільськогосподарської продукції

AgroPolit.com: Тобто головна причина існування скруток, в тому числі в зерновому бізнесі – це волохаті руки податківців?

Данило Гетманцев: Не тільки податківців. А чого ви не берете до уваги СБУ, податкову міліцію, ДБР, прокуратуру? Всі ці люди на різних рівнях так чи інакше в цих схемах. Головна причина скруток – це організована злочинна система, яка складається з податківців, конвертаторів, правоохоронних органів, які допомагають бізнесу в цих оборудках. Це дуже розгалужена система. Але скрутки з ПДВ вже не працюють з грудня, коли прийшла нова команда в ДПСУ.

AgroPolit.com: Чим закінчилася історія з парламентською комісією з вивчення скруток з ПДВ?

Данило Гетманцев: Діяльність її зупинена в зв’язку з тим, що сплив термін її діяльності. Її хочуть поновити, але я не вважаю, що парламентські комісії взагалі є ефективним засобом контролю за будь-якими правопорушеннями. Це є виключно політичний інструмент.

Дивитися до теми: Сума податків, сплачених АПК за 2004-2016 роки

AgroPolit.com: У вас сьогодні імідж податкового Дон Кіхота, у якого попереду багато вітряків-реформ.

Данило Гетманцев: Можливо, ви й праві. Але вітряки – це не реформи, вітряки – це хронічні хвороби нашого суспільства та нашої держави. Це корупція у фінансових та правоохоронних органах. Це алкоголь, спирт, тютюн та пальне, які перебувають в тіні. Це митниця (прокляте місце). Це ухилення від оподаткування цілих галузей, які перебувають в тіні. А щодо Дон Кіхота, можливо, і так, але не в останню чергу завдяки його зусиллям бюджет отримав понад 50 млрд від детінізації, понад 35 млрд від скасування корупційних пільг. Таким чином, потроху вітряки здаються.

AgroPolit.com: Чи не очікуєте ви, що наступного року почнеться справжня війна за скрутки? Адже одномоментно вся система не може стати прозорою.

Данило Гетманцев: Боротьба вже іде. Зайдіть, будь ласка, на Telegram канали і почитайте, що вони там про мене пишуть. Ці компанії розміщують свої замовлення проти мене на одних і тих самих засобах масової інформації. Це дуже показово, і одразу видно, де пішла проплачена певна акція. Подивіться, що вони пишуть, в якому обсязі вони пишуть. Це коштує чималих грошей. Тобто «система» скрутників намагається боротися за своє виживання в грудні. Але це не вдалося. Цей процес буде ще більш напруженим в січні. Але я переконаний, що ми вистоїмо. Ми вже пройшли точку неповернення.

Рішення про зменшення ПДВ з 20 до 14% для сільськогосподарських товаровиробників було від самого початку хибним

AgroPolit.com: Депутати спочатку ухвалили закон  № 1115-ІХ про зниження ПДВ до 14% для низки аграріїв і його підписали, потім частково скасували. Виграли від цього зернотрейдери. Причому коли парламент відмотував своє рішення назад – 14% залишили переробникам зернових, кукурудзи і соняшнику. Чому?

Данило Гетманцев: Рішення про зменшення ПДВ з 20 до 14% для сільськогосподарських товаровиробників було від самого початку хибним. І я про це казав. Після запровадження воно не дало жодного позитивного результату у боротьбі зі скрутками. Коли запропонували скасувати рішення – я пропонував скасувати 14% для всіх аграріїв загалом. Але на тому етапі була така компромісна позиція, що скасували лише частково.

Чому рішення хибне? Ви розриваєте ланцюг ПДВ. Розумієте? Якщо в середині ланцюга ПДВ – від виробника чи імпортера до споживача – ви знижуєте ПДВ, то сформовану цим зниженням різницю має на себе хтось взяти. Воно ніде не зникає. І кінцева ціна на продукти харчування не зменшується. Цю різницю в 6% поклав собі в кишеню виробник зерна, а не переробник.

У нас найміцніше аграрне лобі у Верховній Раді з усіх галузей економіки.

AgroPolit.com: Ви кажете, були проти того, щоб лишати 6% ПДВ для оборотного капіталу виробникам зернових, кукурудзи і соняшнику. А хто ж наполіг на цьому рішенні?

Данило Гетманцев: Парламент великий. В парламенті представлені аграрні лобісти дуже широко. Я вважаю взагалі, що у нас найміцніше аграрне лобі у Верховній Раді з усіх галузей економіки.

AgroPolit.com: Ви дуже дипломатичний, я – не дуже. В парламенті ваші колеги показують на так звану групу «хор імені Верьовки», який час від часу гастролює і дає концерти на цікаві їм теми. Це так чи ні?

Данило Гетманцев: Я не буду ані підтверджувати, ані спростовувати це.

AgroPolit.com: Ваші колеги по цеху кажуть, що 14% ПДВ відстоювала група бізнесмена Андрія Веревського, який займається соняшником. Це так, чи ні?

Данило Гетманцев: Я не буду підтверджувати, або спростовувати це. Але ви можете подивитися по авторах цього законопроєкту і по тому, хто голосував.

Читати до теми: 18 млрд грн на кону, або Чи відправить парламент дрібних виробників сої та ріпаку в глибокий фінансовий нокаут?

AgroPolit.com: На вас тиснули, коли це рішення приймалося, чи ні?

Данило Гетманцев: На мене неможливо тиснути. Я робив все від себе залежне, аби воно не пройшло. І воно пройшло через комітет з перевагою в один голос. Я не голосував за нього в залі. І переконував не голосувати також. І багато хто з фракції «Слуга народу» не підтримав це рішення. Але голосами опозиції воно пройшло.

AgroPolit.com: До речі, ми пам’ятаємо ваш цей батл, який був, коли ви спробували зайти на цю територію – що ви тоді навіть заявили про те, що на вас тиснув пан Веревський через своїх людей.

Данило Гетманцев: Я не пам’ятаю, чи було це прізвище названо. Я говорив про те, що була зареєстрована постанова про мою відставку. І я пов’язую цю постанову з моєю принциповою позицією щодо 14% ПДВ.

AgroPolit.com: А ви знайомі з кимсь з українських аграрних олігархів?

Данило Гетманцев: Не знаю, кого ви маєте на увазі. З Веревським – ні. Юрія Косюка не знаю особисто.

Читати до теми: Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту
 

Україна та її економіка розвиватимуться у вірному напрямку, якщо лобіюватимемо галузі з високою доданою вартістю. АПК, переробка сировини і виготовлення харчових продуктів – входять до їх числа

AgroPolit.com: Ви сказали, що українське аграрне лобі – одне з найсильніших в парламенті. А це добре чи погано і чому?

Данило Гетманцев: Я переконаний в тому, що Україна та її економіка розвиватимуться у вірному напрямку, якщо ми всі разом лобіюватимемо галузі з високою доданою вартістю. АПК, переробка сировини і виготовлення харчових продуктів – входять до їх числа. Але це точно не стосується стимулювання зерновиків чи загалом всіх сировинних напрямків агросектору. Немає жодної успішної країни в світі, яка б базувалася на сировинній економіці.

Іван Чайківський: Як перевернути українську модель сировинного агровиробництва на створення доданої вартості – приклад рослинництва і тваринництва

AgroPolit.com: Як ви взагалі бачите логіку податкового підходу при переході країни з рейок сировинності на рейки створення доданої вартості? Які податкові кроки слід застосувати?

Данило Гетманцев: Ми вже це робимо: ухвалили два важливі закони – про інвест-нянь та індустріальні парки. Тобто стимулюємо розвиток саме промисловості. Ми чітко розуміємо, що тільки через промисловість – і в першу чергу, до речі, через сільськогосподарську переробку – ми можемо з вами мати економічний успіх. У нас в цьому році рекордний обсяг прямих іноземних інвестицій.

Чи потрібна нульова ставка ПДВ в Україні? Я не переконаний в цьому.

AgroPolit.com: У мене до вас дуже просте запитання: Європа в другій половині 2022 року впроваджує оновлену детективу по ПДВ і нульову ставку на всі харчові продукти. Якщо вони це зроблять, то європейські продукти хлинуть на українські прилавки і український виробник буде у порівняні з ними неконкурентний. Адже фора в 20 % від ціни – це багато. І це буде неконкурентна боротьба. Чи підтримуєте ви варіант встановлення нульової ставки ПДВ всередині країни для виробників харчової продукції як стимул для створення саме продукції з доданою вартістю?

Данило Гетманцев: Я згоден з тим, що нульова ставка ПДВ стимулює будь-яку галузь. Але, з іншого боку, ми з вами розуміємо, що на це потрібні державні гроші, бо така підтримка здійснюється за рахунок інших галузей. Чи потрібна нульова ставка ПДВ в Україні? Я не переконаний в цьому.

Читати до теми: Близько 70% аграріїв підтримують запровадження спецрежиму в АПК та зниження ставки ПДВ до 7%

AgroPolit.com: А як же ми будемо вигравати конкуренцію з європейськими виробниками харчових продуктів?

Данило Гетманцев: Так само, як виграємо на сьогодні. Бюджетні дотації за кордоном досить високі в Європі. Таких обсягів дотацій у нас немає. Але, тим не менш, у нас є більш дешева робоча сила, пільгове оподаткування (4 група єдиного податку – це досить така приваблива система оподаткування). Тому сукупність цих стимулів допоможе українським виробникам вижити на конкурентному ринку. Хоча я не виключаю дискусії з цього питання. Але я не бачу, на жаль, в нашій країні потенціалу для прийняття такого рішення.

AgroPolit.com: У мене складається враження, що ви в тій ситуації, коли вам і хочеться, і колеться.

Данило Гетманцев: Так: мені всім виробникам хочеться дати нульову ставку ПДВ.

AgroPolit.com: І?

Данило Гетманцев: Але ви ж розумієте, що наш бюджет обмежений. Якщо ми комусь даємо пільгу, то хтось її має оплатити. А це не завжди виходить.

AgroPolit.com: Про який обсяг пільг ідеться? Ви можете назвати в рамках бюджету?

Данило Гетманцев: Ні. Я зараз навіть не можу цього назвати. Ця новина з ЄС прийшла тиждень тому, і ми наразі не готові щодо неї дискутувати.

AgroPolit.com: Поправте мене, якщо я помиляюся: в усьому цивілізованому світи ПДВ існує для того, щоб стримувати економіку від перевиробництва, тобто від перегріву, щоб вчасно спускати економічну пару. У нас же ПДВ існує для того, щоб наповнити бюджет великою мірою. Якщо ми його приберемо – то це один з ключових бюджетних ризиків?

Данило Гетманцев: Якщо порівнювати ПДВ та податок з обороту, то ПДВ має на меті упередити кризу перевиробництва. Але, з іншого боку, він виконує фіскальну функцію. Він є бюджетоутворюючим в будь-якій країні, де він введений. І якщо він введений одного разу – країна вже з цієї голки не може зіскочити.

AgroPolit.com: Тобто Україна – «ПДВ-наркоманка»?

Данило Гетманцев: Так (сміється). Кожна країна, яка ввела ПДВ – своєрідна «ПДВ-наркоманка».

Читати до теми: Бюджет 2022 року: наслідки для економіки та агросектору

AgroPolit.com: Які податкові механізми ви бачите, щоб перевернути з сировинної на додану вартість основу виробничої піраміди в Україні? Якщо ми цього не зробимо, то ніколи не зліземо з цієї «голки».

Данило Гетманцев: Тільки шляхом підтримки промисловості в частині стимулювання переробки. Я вкладаю у це податкові пільги, інвестиції держави, дешеві кредити для переробки, програми стимулювання переобладнання переробних підприємств. В рамках цього запускалася програма для АПК – часткової компенсації вартості придбаного обладнання.

AgroPolit.com: Насправді держпідтримки агросектору на цей рік дали як кіт наплакав.      

Данило Гетманцев: Ні, це неправда. 4,6 млрд грн – це загалом. А на згадану програму виділили 1,2 млрд грн. Подивімося звіт, як їх вибрали.

AgroPolit.com: Давайте до стимулів для створення доданої вартості. Що з ними?

Данило Гетманцев: А ви хочете, щоб ми що зробили? Звільнили всіх від податків? Ми звільняємо новий бізнес на 10 років від сплати податку на прибуток, якщо він створюватиметься в межах індустріального парку. Крім того, обладнання завозитиметься без сплати ПДВ на територію цього індустріального парку.

Читати до теми: Держпідтримка АПК на 2022 рік

AgroPolit.com: А вже діючі підприємства отримають таку пільгу?

Данило Гетманцев: Якщо вже існують підприємства – то їхні пільги тільки в межах тих дотацій, які є.

Я не виключаю варіант встановлення експортного мита на сировинні товари, які можуть і повинні перероблятися в Україні

AgroPolit.com: Можливо, варто розглянути досвід Туреччини, щоб надихнутися на потрібні зміни? Турки створили зону порто-франко і купують нашу пшеницю, переробляють її і спокійно продають у арабський світ. Тобто ми робимо чорну роботу (вирощуємо сировину), а вони заробляють на наших фермерах і забирають собі додану вартість, виготовити яку не так складно і не так затратно. Як би нам так зробити, щоб ми не везли туди своє зерно?

Данило Гетманцев: Мені подобається підхід, який був із насінням соняшнику. Нагадаю, тоді було запроваджено 10% експортне мито на насіння соняшнику, і таким чином в країні виросла потужна галузь виробництва соняшникової олії. Я не виключаю варіант встановлення експортного мита на сировинні товари, які можуть і повинні перероблятися в Україні. Про відсоток такого мита я поки що не готовий говорити. При цьому ми розуміємо, що буде потужний спротив. Адже подібні спроби вже робилися по експортному миту на сою і ріпак, але провалилися через дуже потужне лобі експортерів цієї продукції. Саме вони і пролобіювали питання скасування цих мит. Але тимчасове обмеження експорту на ті товари, які можуть перероблятися в Україні – я підтримую.

AgroPolit.com: Я вам спрощу завдання. У Росії експортне мито на зернові – $77 на тонні. У парламенті пропонують встановити експортне мито на зерно в розмірі – умовно – $30 за тонну і з цих $30 віддавати $25 на підтримку переробнику, який буде експортувати муку?

Данило Гетманцев: Я не виключаю цього. Це цікавий варіант.

AgroPolit.com: У парламенті є пропозиція запровадити так званий спецрежим для створення доданої вартості – ставка 7% сплати ПДВ для всіх виробників доданої вартості, як в ЄС. Ваша оцінка?

Данило Гетманцев: Не думаю, що я це підтримаю.

AgroPolit.com: Де тут ризики, де плюси?

Данило Гетманцев: Мінуси – це втрати бюджету. Плюси – неочевидні, адже податки, тим більше непрямі, при вирішенні бізнесом питань, чи розвивати виробництво, чи ні, на 7-му місці. А на перших – те, що за рахунок цих податків забезпечується: інфраструктура, суди, правоохоронці тощо.

AgroPolit.com: Але є потенційний плюс: зниження кінцевої ціни, імпортозаміщення, зростання експортної виручки від АПК.

Данило Гетманцев: Думаю, що в цьому випадку мінус переважить плюс. Я наразі не бачу компенсаторів. Пільги надавати – багато ж розуму не треба. А от яким чином компенсувати доходи бюджету, які витрачаються потім на дороги чи виключаються потім на зарплати вчителям – це є проблема.

Читати до теми: Як виростити в Україні свій Давос: план із залучення інвестицій і бізнесу для Володимира Зеленського
 

Законопроєкт про біоетанол

AgroPolit.com: Щоб створити додану вартість із ріпаку у вигляді біоетанолу, потрібний закон про 1-2% біоетанолу в пальному. Він буде чи ні і коли?

Данило Гетманцев: Я не виключаю появу законопроєкту про біоетанол. Я буду підтримувати цю концепцію. Його плюс – це розвиток ринку біоетанолу.

Читати до теми: Аграрні закони 2021: податки, оренда, ринок землі, кредитування
 

 Мінімальне податкове зобов’язання – як і хто платитиме податок  

AgroPolit.com: Мінімальне податкове зобов’язання. Коли реально власники паїв мають його сплатити, і коли перші кошти від його сплати надійдуть у державний та місцеві бюджети?

Данило Гетманцев: Сплата мінімального податкового зобов’язання відбудеться у 2023 році. Гроші до бюджетів надійдуть через рік.

AgroPolit.com: Як працюватиме МПЗ на практиці: чи є якісь виключення зі сплати цього МПЗ – наприклад, для пенсіонерів, воїнів АТО чи для когось іншого?

Данило Гетманцев: Виключення по сплаті мінімального податкового зобов’язання є тільки для сільського фермерського господарства – 50% пільга. Це господарство розміром до 20 га. Більше ніхто. Ми виступаємо за розвиток дрібного фермерства, тому йому і надали цю пільгу.

AgroPolit.com: Якого економічного ефекту від МПЗ очікуєте ви? Нагадю читачам, що він вводиться законопроектом 5600.

Данило Гетманцев: Від запровадження МПЗ ми очікуємо додаткові доходи до бюджетів місцевих громад та загального бюджету на рік від 10 до 12 млрд грн. Та найголовніше – детінізацію сільського господарства.

AgroPolit.com: Хто має платити МПЗ із непереоформленої земельної ділянки? Є ж такі невитребувані земельні паї, наприклад, спадщина не успадкована.

Данило Гетманцев: Якщо спадщина не успадкована і немає власника – то не сплачує ніхто. Якщо власник є, то сплачує або орендар (якщо пай в оренді), або власник.

AgroPolit.com: Є ще так звані польові дороги, пасовища, сінокоси. Чи підпадають вони під сплату МПЗ?

Данило Гетманцев: Пасовища, сінокоси підпадають під сплату МПЗ залежно від розміру НГО (у них вона значно нижча). Польові дороги, якщо вони входять до паю, то також підпадають. Якщо вони не входять до паю, то не підпадають. Оподатковуються відповідно до документів, які визначають площу паю.

AgroPolit.com: Але ж є дороги, які держава поділила між паями? Тобто вони нічиї.

Данило Гетманцев: В такому разі не оподатковуються.

AgroPolit.com: Що робити зі сплатою МПЗ із землями запасу, резерву у НААН, Міноборони, Міносвіти, Мінагро і так далі?

Данило Гетманцев: МПЗ із земель запасу не сплачується. Щодо інших земель – вони оподатковуються, і платить або власник, користувач, або орендар.

AgroPolit.com: Як оподатковуватимуться с/г землі на балансі постійного користування, які використовуються не за призначенням?

Данило Гетманцев: Ми не контролюємо призначення землі. Якщо земля поза населеним пунктом, то вона є сільськогосподарського призначення. Не важливо, що на ній відбувається чи не відбувається – з неї виплачується МПЗ.

Фермерські господарства – податкові стимули

AgroPolit.com: Чи плануєте ви стимулювати розвиток фермерства ще якось, окрім 50% ставки зі сплати МПЗ?

Данило Гетманцев: Пільг уже достатньо. Ви ж знаєте, що вони отримують доплату 5 тис. грн на 1 га, 5 тис. грн на корову, 36 тис. грн на рік отримують на ведення бухгалтерської документації, і ЄСВ за них сплачує держава? Навіть у ФОПів такого нема. Для них пенсію сплачує держава. Ще 50% тут пільги по МПЗ.

AgroPolit.com: Ми з ними спілкуємось кожен день, і вони про це не знають.

Данило Гетманцев: А я теж спілкуюся. Знаєте, в чому проблема? Знають і отримують всі, хто реєструється. А багато не зареєстровані, тобто поза процесом. Треба виходити з тіні фермерам, тоді отримають державну підтримку.

Читати до теми: В уряді ініціюють запровадження безвідсоткових кредитів на виробництво біогазу з аграрних відходів
 

Мінімальне податкове зобов’язання – як власнику паю побудувати діалог з орендарем

AgroPolit.com: Ваша порада власникам паїв з 1 січня 2022 року: хто має сплачувати МПЗ за їхню ділянку, якщо вона в оренді?

Данило Гетманцев: Договір про оренду землі з орендарем має бути оформлений офіційно. В такому разі власник земельного паю не повинен сплачувати податок. Орендар вас не може змусити платити його. Інша річ, якщо пай обробляється без жодного договору – тоді платити будете ви як власник паю. Є третій варіант: ви можете запропонувати тіньовому орендатору вийти в офіційне правове поле орендних відносин і укласти з вами договір, у разі відмови – забрати ділянку і укласти договір з іншим фермером.

AgroPolit.com: Кому прийде платіжка про сплату МПЗ: власнику паю чи орендарю?

Данило Гетманцев: Якщо є договір оренди – то орендарю, якщо такого договору немає – власнику паю. Якщо раптом орендар вирішує перекласти на вас сплату МПЗ – пишіть на нього в податкову, і служба розбереться.

AgroPolit.com: Яка країна для вас є зразком для наслідуванням податкової реформи в Україні? Чим ви надихаєтесь? Сподіваюсь, не атмосферою цього кабінету.

Данило Гетманцев: Нема такої країни. Я вивчаю досвід інших країн дуже глибоко і намагаюсь брати найкраще. Це, безперечно, країни Європи Західної, які розвиваються і розвивалися в схожих з нами умовах (Ізраїль, Колумбія, Індонезія, Чилі). Але, зрозумійте, якогось шаблону немає.

Читати до теми: Рік шторму – що чекає АПК та українців у 2022?
 

У нас немає мети зробити з України податкову гавань

AgroPolit.com: А чому б не створити з України офіційну податкову «офшорну зону»: встановіть 10% податків для інвестицій з усього світу – і по всьому.

Данило Гетманцев: У нас інвестиція взагалі не оподатковується.

AgroPolit.com: 10% податків для будь-якого бізнесу – це ж мрія будь-якої країни.

Данило Гетманцев: У нас немає мети зробити з України податкову гавань.

Потрібно не менше, а ефективніше розподіляти гроші. Щоб сплачені бізнесом податки інвестувалися у дороги, медицини, освіту. А це питання: немає у світі взаємозалежності між маленьким перерозподілом коштів, невеликими податками і ефективною економікою. На Гаїті 5% перерозподіляється через бюджет, а в Швеції більше ніж 50% (у нас – 34 %). Питання не у відсотку, питання в ефективності.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com