Микола Сольський: У 2022 році ціна землі може збільшитися на 10-15%

Аграрний комітет цього року зосередиться на трьох речах – розпорядження державними землями на балансі держпідприємств у постійному користуванні, прийняття закону про водокористувачів та реформа Держводагентства. Крім того не уникнути широкої дискусії довкола зменшення розміру ПДВ для виробників готових продуктів. Про це та про підсумки 2021 року для АПК AgroPolit.com говорив із народним депутатом, головою комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Миколою Сольським:

Читати до теми: Аграрні закони 2021: податки, оренда, ринок землі, кредитування

AgroPolit.com: Що є найбільшим провалом і досягненням 2021 року? Яке завдання на 2022 рік?

Микола Сольський: Найбільший колективний провал у АПК – не ухвалили законопроєкт про ОВК 5202-д. Досягнення, очевидно, – запуск ринку землі.

Якщо у 2022 році не зробимо реформу зрошення і меліорації, то і далі будуть недоотримання урожаїв від посух на півдні України. Якщо ж запустимо, тоді почнеться рух, і приватний бізнес понесе інвестиції у зрошення, почнеться зростання агробізнесу півдня, і ми це побачимо у перспективі 5 років.

Досьє аграрних політиків: депутати, урядовці, лобісти аграрних ініціатив

читати досьє аграрних політиків: депутати, урядовці, лобісти аграрних ініціатив

За 2021 рік продали 2- 5% всієї сільськогосподарської землі по Україні

AgroPolit.com: Оцініть роботу ринку землі. І чому на ринку не сталося вибуху пропозиції з продажу землі?

Микола Сольський: Я позитивно оцінюю роботу ринку землі, бо він працює спокійно і жодної корупції. Наразі я не бачу підстав для перегляду ключових положень закону про ринок землі  552-IX, окрім технічних положень. Так, у 2022 році парламенту слід ухвалити законопроєкт 6199 – він спрощує процедуру оформлення землі для нотаріусів (вирішує питання щодо перевірки по концентрації землі та інші речі). Ці технічні правки здешевлять процедуру оформлення купівлі-продажу землі у нотаріуса, і вона буде більш швидка.

Читати до теми: В Україні за 6 місяців 2021 року продали 28,3 тис. паїв загальною площею 103 тис. га

Щодо ажіотажу з продажу землі – його й не очікувалося від самого початку. За 2021 рік продали 2- 5% всієї сільськогосподарської землі по Україні. Це не багато, але такі обсяги і очікувалися. Ці попередні розрахунки-очікування підтверджувалися даними внутрішньої статистики про кількість потенційних продавців паїв і досвідом старту ринку землі країн-сусідів, в яких теж відбулось розпаювання. Я завжди говорив, що різкого зростання операцій із продажу землі на українському ринку не буде. В першу чергу, немає бажання у власників землі.

Земельна мапа України

Найповніша база даних про всі операції з сільськогосподарськими землями

Будь мобільний — слідкуй за ринком землі в Україні онлайн

Ціна сільськогосподарської землі

AgroPolit.com: А ціна землі – вона буде рухатися у бік збільшення, адже зараз вона замала?

Микола Сольський: Нинішня ціна землі є ринковою, яку сформував попит з боку покупців і пропозиція власників паїв. Крім того, на ціну впливає регіон розташування ділянки, якість землі та загальнополітичні ризики України. Так ціна і коливатиметься – залежно від вищеперерахованих складових. За моїми прогнозами, у 2022 році ціна землі може збільшитися на 10-15 %.

Читати до теми: Анатолій Мірошниченко: Дефіцит продавців і профіцит покупців на ринку землі збережеться до 2024 року
 

Множинне громадянство: придбання землі українцями колишніми іноземцями

AgroPolit.com: Множинне громадянство і придбання землі українцями-екс-іноземцями: це добре чи ні? Чи не буде протиріччя у разі ухвалення цього закону депутатами із нормами закону про землю, де власником землі може бути виключно громадянин України, а іноземці – табу?

Микола Сольський: Громадяни України за Конституцією – всі рівні. Якщо у когось кілька громадянств, то у відносинах з Україною така особа – громадянин України. Тому не бачу жодного протиріччя нормам закону про ринок землі. Вони зможуть отримати право купити землю. Це так.

AgroPolit.com: Чи допоможе залучити додаткові інвестиції в АПК множинне громадянство?

Микола Сольський: Так. Збільшення покупців підганяє вгору і ціну. Інститут множинного громадянства, можливо, дозволить капіталізувати агросектор України ще більше.

Читати до теми: Множинне громадянство – це спосіб відкрити ринок землі і дозволити її продаж іноземцям під соусом українців

Корпоратизація українських фермерів і земельні рантьє

AgroPolit.com: Чи не завершиться все це тим, що з’являться земельні рантьє з числа іноземців-українців, які купуватимуть землю у власників паїв і потім просто здаватимуть її в оренду нашим українським фермерам?

Микола Сольський: Я б не перебільшував цей ризик. Я не бачу шаленого попиту на наші українські паспорти. А відтак і для цього сценарію теж. Я думаю, що основними інвесторами в цій групі будуть 90% хлопців, які колись виїхали у Португалію та Іспанію на заробітки, отримали там паспорти і тепер зможуть легально інвестувати в українську землю. Це приведе у правове поле капітали українських трудових мігрантів.

Читати до теми: Закон про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – дерибан коштів в обхід фермерів

Антимонопольне законодавство – запобіжник монополізації громад  

AgroPolit.com: У секторі громад визріває пропозиція встановити максимальну межу володіння землею в одних руках на рівні громади однією родиною, інакше не уникнути земельної монополізації регіонів. Ваше ставлення?

Микола Сольський: Цього не треба робити.

AgroPolit.com: Чому? Чи ви не бачите ризику, коли одна громада спокійно може опинитися у руках однієї сім’ї – і це по факту земельна монополія. Підходи монополістів до колишніх власників паїв/місцевої влади і просто орендарів різні.

Микола Сольський: Таке обмеження не буде працювати. Власником землі в одній громаді дійсно може бути одна людина – такий ризик є. Але це і право громади та власників конкретних паїв вирішувати: хоче вона чи ні потрапляти у таку «залежність» чи й далі здавати в оренду землю. Вплив на місцеву громаду і її керівників відбувається і зараз – всі ж ми знаємо про «зарплатні конверти» від бізнесменів очільникам ОТГ. Це є? Є. От із цим треба боротися і обирати притомних керівників громад, і з боку жителів громади контролювати їхні дії.

Я думаю, земельної монополізації у громадах не відбудеться ще й тому, що темпи продажу землі в Україні повільні. З нинішніми темпами для продажу всієї с/г землі в Україні потрібно 100-200 років, щоб відбулася земельна монополізація на рівні регіонів.

Читати до теми: Національна інфраструктура геопросторових даних (НІГД) на старті сервісної революції

Аграрні розписки

AgroPolit.com: Чому застряв у парламенті законопроєкт  № 2805 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок».

Микола Сольський: Це законопроєкт податкового комітету, і до нього є зауваження нотаріусів, які проти переведення аграрних розписок у електронну форму. Чому? Нотаріуси борються за свою роботу, але ж електронні аграрні розписки – це суттєве спрощення для аграріїв. Тому законопроєкт про аграрні розписки треба ухвалити цього року.

Мінімальне податкове зобов’язання на землю змусить українців толерантніше ставитися до власної землі

AgroPolit.com: Багато говорять про введення мінімального податкового зобов’язання і про те, що це принесе збурення у середовище власників паїв.

Микола Сольський: Певне збурення серед частини власників паїв, можливо, і буде через ухвалення закону 5600 і норму про МПЗ. Але відбілення ринку землі та рівна сплата податків аграріями при її обробітку має відбутися. Без цього багато перекосів на аграрному рикну, які тягнуть за собою цілий клубок проблем. Наразі частка тіньового обробітку землі, за оцінками експертів, – 10-12 млн га. Це мільярди недоотриманих гривень у бюджет громад і загальнодержавний.

Читати до теми: Данило Гетманцев: Мені всім виробникам хочеться дати нульову ставку ПДВ

AgroPolit.com: Ви кажете про відбілення, а у середовищі власників паїв побутує думка, що це спосіб змусити їх продати пай холдингам чи фермерам.

Микола Сольський: Якщо ти господар своєї землі, то вона має ефективно використовуватися. Так у всьому світі. У окремих країнах ЄС за безгосподарність на землі власники сплачують більше податків, ніж ті, хто на ній працює. Мінімальне податкове зобов’язання на землю змусить українців толерантніше ставитися до власної землі. Якщо хтось не хоче на ній працювати сам – здавайте її в оренду, і орендар хай за вас платить податки. Ніхто нікого не буде примушувати продати землю – це абсурд.

Розмір НГО для сільськогосподарських земель змінять протягом двох наступних років

AgroPolit.com: Що буде з НГО: її розрахунок і розмір лишиться вже сталим чи будуть змінювати?

Микола Сольський: Одна з умов прийняття закону 5600 – змінити протягом наступних двох років розмір НГО для с/г земель залежно від якості ґрунту і обсягу середньорічних опадів вологи в ґрунті.

Читати до теми: Зміна підходу до розрахунку нормативної грошової оцінки землі  – що зміниться для аграріїв та власників паїв?

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте минулий рік в частині ухвалених законів для АПК?

Микола Сольський: За два останні роки для агросектору комітетом і парламентом зроблено такий великий шмат роботи, як ніколи раніше. Ухвалені закони впливатимуть на АПК протягом наступних 10-20 років. Найперше слід відзначити запуск земельної реформи. Це передача державних земель громадам, спрощення порядку землеустрою та дозвіл на зміну цільового призначення. Друге – вирівнювання сплати податків через закон 5600 і МПЗ, адже зараз співвідношення білих аграріїв і чорних при обробітку землі 60 на 40%. Серед позитивних кроків – подовження договорів оренди, наведення ладу у ветеринарії, зменшення ПДВ, здача в оренду держземлі через електронні аукціони. Всі ці законодавчі зміни запускають процеси інвестування в АПК. Сектор тепер виглядає як привабливий інвестиційний об’єкт, а не як незрозуміла територія. Дуже важливо, що з’явилися правила гри на ринку землі без корупції.

Аграрне законодавство

Аграрне законодавство: стислий опис основних аграрних законів та проектів

AgroPolit.com: Які законопроєкти стануть ключовими для аграрного комітету у 2022 році і чому?

Микола Сольський: У 2022 році потрібно:

• доробити реформу земель у частині розпорядження землями на балансі держпідприємств у постійному користуванні (запустити здачу цих земель через електронний аукціон у оренду)
• ухвалити закон про водокористувачів (віддати водну інфраструктуру місцевим агропідприємствам і землевласникам, щоб вони їх утримували та інвестували в інфраструктуру)
• реформувати Держводагентство, щоб воно в тому числі могло залучати міжнародні інвестиції під реформу зрошення.

Провал зі зменшенням ПДВ для аграріїв

AgroPolit.com: У парламенті ухвалено закон  № 1115-ІХ про зниження ПДВ з 20 до 14% для виробників. Потім це відмотали, і цю пільгу лишили тільки виробникам зерна, в тому числі й соняшника. Навіщо було когось преміювати?

Микола Сольський: Я виступав за інший підхід – нульова ставка ПДВ на продукти харчування, не сировини. Але парламент підтримав інший законопроєкт, і ми отримали 14% для виробників сировини. Чому не спрацювало це для молочників та виробників м’яса? Це було прогнозовано ще на етапі прийняття закону. Адже на молоко і м'ясо немає міжнародних індикативів у порту, від яких перераховувалася б ціна. В результаті частина виробників молока і м’яса не зменшила ціну своєї сировини на показник зменшеного ПДВ, і відтак переробники цієї сировини (виробники продуктів) втратили на податковому кредиті 6% ПДВ. Із зерновими історія інша – там є міжнародні індикативи цін, тому ніхто не втратив.

Читати до теми: Рік доданої вартості у АПК – що уряду та парламенту слід зробити у 2022 році

Я прихильник зменшення розміру ПДВ для виробників готових продуктів або встановлення нульової ставки ПДВ

AgroPolit.com: Як уникнути податкових скруток при експорті зерна?

Микола Сольський: Не можна окремо побороти цю проблему тільки в АПК. Це слід робити на всій лінійці дотичних до ПДВ процесів. Інший шлях – зробити скрутки економічно невигідними. Особисто я прихильник зменшення розміру ПДВ для виробників готових продуктів або встановлення нульової ставки ПДВ. Американці ж живуть без ПДВ – натомість мають податок з продажів. Тоді не буде чого скручувати – зникнуть скрутки. Я вже казав, що пропонував це зробити у рамках свого законопроєкту, але тоді Рада на це ще не дозріла.

Більшість інвесторів не вкладатиме у біоетанол, поки рівень довіри до влади не збільшиться

AgroPolit.com: Ваш колега по парламенту Іван Чайківський одним із способів створення доданої вартості в рослинництві називає ухвалення закону про біоетанольну домішку для пального – 1-2 %. Ваше ставлення до цього?

Микола Сольський: Я підтримую ухвалення такого закону – це буде правильно. Однак питання розвитку біоетанолу (як інвестиція) залежить від певного рівня довіри потенційних інвесторів до влади. Є ризик того, що який закон не прийняли б – більшість інвесторів не вкладатиме у біоетанол, поки рівень довіри до влади не збільшиться.

Читати до теми: Як перевернути українську модель сировинного агровиробництва на створення доданої вартості – приклад рослинництва і тваринництва

Основна стратегія для АПК на 10 років: максимум ринку – мінімум корупції. Плюс – багатий фермер

AgroPolit.com: Якою має бути політика держави, аби агросектор і далі зміцнювався?

Микола Сольський: Основна стратегія для АПК на 10 років: максимум ринку – мінімум корупції. Плюс – багатий фермер.

Читати до теми: Державна підтримка АПК за 2019-2021 роки

AgroPolit.com: Якою має бути державна політика по відношенню до фермера?

Микола Сольський: В українського фермера більше можливостей, ніж у 90% їхніх колег у світі. Які плюси? Перший – дешевша земля, аніж у тих країнах, де вартість кредиту 1% і 1 га як у Голландії $100 тис. Зверніть увагу, хто став драйвером підняття орендної плати в Україні – господарства із земельним банком у 3-10 тис. га. Вони повідкушували у холдингів землю. Чому? Тому що у холдингу у порівняні з фермером вартість ресурсу та посівні матеріали дешевші, але натомість їхні наймані працівники ніколи так не дивитимуть за землею, як член фермерської сім’ї, який не бере відкатів і вибере для бізнесу із ЗЗР і тому подібного те, що дійсно треба. Тому українські фермери сьогодні дуже мобільні та успішні за рахунок невеликого обсягу зембанку. Їхні доходи по факту на 1 га землі урожаю вищі, ніж у холдингу. Держава сьогодні приділяє фермерам більше уваги. Так укріплюється клас середнього фермера в Україні.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com