Артур Лоза: В умовах кризової ситуації, багато хто з переробників почне працювати над отриманням єврономерів

Після найбільшої за останні роки епідемії АЧС в Україні минулого року свинарство зазнало значних збитків. Останні роки експорт свинини в основному орієнтувався на Росію, проте через політичну ситуацію торгівля припинилася. Чим живе галузь сьогодні? Які очікування виробників від новоствореної Держпродспоживслужби? Які ринки стануть перспективними у 2016 році та скільки законопроектів уряду необхідно ухвалити для того, щоб свинарство нарешті стало прибутковим? Про це та про багато іншого AgroPolit.com поспілкувався із президентом Асоціації свинарів України (АСУ)  Артуром Лозою:

Артур Лоза: Свинарська галузь в Україні відбулася – це доконаний факт! Колись вона була потужною: у Радянському Союзі в Україні виробляли 1,6 млн т свинини в забійній вазі, булопонад 20 млн голів свиней. Зараз маємо  757 тис. т, тобто практично вдвічі менше, а чисельність поголів’я - близько 7 млн, тобто майже втричі менше!

Був певний проміжок часу, коли галузь перебувалау«крутому піке». Це було в 90-ті роки. Наступна «зупинка» - у 2000-х роках. Певні рухи в напрямку розвитку галузі почали відбуватися з початку 2000-х. Відправною ж точкою можна вважати 2005-2010 роки. Було багато сумнівів та дискусій щодо подальшого розвитку. Зараз же можна сказати, що «рубікон перейдено» і впевненість у майбутньому є. У перспективі Україна «приречена» на те, щоб  саме цей напрямок був одним  із провідних в агросекторі.

У 100 господарствах сконцентровано основний пул промислового свинарства.

Що сьогодні відбувається у галузі? По-перше, наразі майже 50% поголів’я свиней утримується у присадибних господарствах. По-друге, інша частина – це сільськогосподарські підприємства, виробнича структура яких неоднорідна. Є виробники, які інвестували значні кошти в модернізацію або будівництво своїх підприємств. Таких – до сотні із понад 3тисяч. Інші – зберегли архаїчне екстенсивне свинарство. Це, як правило, дрібні та середні. Власне у цих 100 господарствах сконцентровано основний пул промислового свинарства.

AgroPolit.com: Який відсоток вони дають у загальному виробництві галузі?

Артур Лоза: Важко сказати, бо немає такої статистики. Але відомо, що найбільші 100 підприємств виробляють понад 60% всієї свинини України.

AgroPolit.com: А скільки це у тонах?

Артур Лоза: Наразі галузь перебуває у фазі падіння. Найбільший обсяг споживання спостерігався у 2013 році - 990 тис. т. У 2015-му він скоротився на 22% і мав відповідно 775 тис. т, що менше у порівняні з попереднім роком на 1%. Темпи падіння виробництва значно менші. Причому спад відбувався в сегменті присадибних господарств. А от промислові виробники, навпаки, мали невеличке зростання – той же 1%.

AgroPolit.com: Які прогнози на 2016 рік?

Артур Лоза: Це визначатиметься кількома факторами, які домінують на ринку. Перший - падіння попиту. Цікавить, чи й далі воно відбуватиметься, чи зупиниться. За даними МВФ та розрахунками ФАО, на кінець 2016 року побачимо +1%. Є інші прогнози: незначне падіння. На початку року динаміка виробництва у галузі була від’ємною: у січні-лютому – мінус 1%.

Чи справдиться прогноз, залежить від деяких серйозних факторів, наприклад, розширення географії африканської чуми. У 2015 році було рекордне поширення цієї  хвороби - 40 випадків. Вона охопила майже всю Північну Україну (Чернігівщину, частину Житомирської, Сумської та Київської областей). Найрезонансніший випадок зафіксовано у «Калиті» (понад 60 тис. голів знищено). Поступово вона розповсюдилася в одеському напрямку (Одеська та Миколаївська області), далі - Черкаська та Полтавська області. Наразі є кілька випадків африканської чуми і в поточному році. Це, безумовно, негативна тенденція, бо зростає напруга на ринку і багато хто з виробників почувається невпевнено. Як результат, хтось  виходить з бізнесу і поголів’я скорочується.

АЧС – суттєвий фактор, який впливає на ринок

AgroPolit.com: Це небезпечна тенденція чи просто «залишки»?

Артур Лоза: Радше – продовження проблеми. У чому небезпека чуми у свиней? Певною мірою вона впливає і на споживчий попит.Це може позначитися на експортних каналах та досить серйозно все ускладнити. В умовах відсутності пожвавлення внутрішнього ринку регулювання цін можливо за рахунок зовнішньої торгівлі. Саме тому АЧС – суттєвий фактор, який впливає на ринок.

Також негативу додають і законодавчі ініціативи, зокрема відміна спецрежиму ПДВ (50/50%). Безумовно, це вимиває частину коштів і впливає на виробників.

Крім того існують, так звані, свинарські цикли, які мають свої спади та підйоми і вимірюються коефіцієнтом привабливості ринку – співвідношення ціни ваги живої свинини до комбікормів. Тобто він визначає можливості заробляти і генерувати прибуток у конкретній ринковій ситуації. Саме перша половина поточного року – це період мінімальної прибутковості. Це фактор основного тиску на галузь, що призводитьдо призупинення  інвестиції,  спричиняє вихід із цього бізнесу певну частину господарств.

AgroPolit.com: Давайте називати речі своїми іменами, хто через це пішов?

Артур Лоза: Зараз не зможу назвати конкретних прикладів.

AgroPolit.com: А за вашим відчуттям, хто ще піде?

Артур Лоза: Зона ризику - неефективні господарства, як правило, це певна категорія дрібних виробників. Хоча тут не можна об’єднувати загалом усіх. Якщо господарство невелике, це ще не означає, що воно неефективне. Проте таких небагато.

Однією з ключових проблем АЧС є відсутність ідентифікації свиней у присадибних господарствах. Її потрібно провести…

AgroPolit.com: Як нам обійти цю недугу?

Артур Лоза: АСУ здійснює превентивні й інформаційні заходи щодо АЧС з виробниками у рамках відповідного договору з ФАО та ЄБРР. Ці заходи направлені на інформування населення, вже було проведено цілу низку інтерактивних семінарів, на яких ветеринарні спеціалісти навчали швидко реагувати на такі випадки. Це той мінімум, який ми можемо виконати як громадська організація.

Яким чином держава може впливати на цю ситуацію? Однією з ключових проблем є відсутність ідентифікації свиней у присадибних господарствах. Її потрібно провести, аби ефективно здійснювати програми моніторингу, навчання, сервісного обслуговування цього поголів’я, покращити технічні показники тасвоєчасно запроваджувати програми ветеринарного контролю.

Оскільки ключовою філософією Закону «Про якість і безпечність харчових продуктів» є норма простежуваності походження, то необхідно налагодити контроль рівня біобезпеки виробництва.

AgroPolit.com: Закон «Про якість і безпечність харчові продуктів» містить багато запитань. Які зміни в нього потрібно внести?

Артур Лоза: Це питання треба переадресовувати до відповідної служби. АСУ відповідає за вузький сегмент виробників, котрі зазвичай продають свиней живою вагою. А закон «Про якість і безпечність харчових продуктів»насамперед стосується переробників. Окрім того, їхню діяльність регулює багато сумісних законів: про маркування, ідентифікацію та про побічні продукти (вступає у силу в травні). В останньому допущено ряд помилок, і цей закон потребує внесення поправок до початку його дії. І це тільки базові, є ще ціла низка підзаконних актів, які розробляються ветеринарним департаментом.

Європейський напрямок з позиції експорту надважкий і тому не є цікавим

AgroPolit.com: На яких ринках є перспективи продажу української свинини?

Артур Лоза: У перспективі українська свинина буде присутня на різноманітних ринках. Європейський напрямок з позиції експорту надважкий і тому не є цікавим. Умови там настільки жорсткі, конкурентні, наскільки висока якість продукції, котру постачають до ЄС, що конкурентними бути надто важко.

Це не означає, що Україна не дивиться в бік Європейського Союзу. Цей ринок цікавий з точки зору проходження сертифікації виробництва, продукції, отримання єврономерів, тому що це пропуск практично на будь-які ринки.

За останні 10 років у світі спостерігаємо близько 1% щорічно приросту обсягів виробництва, та, відповідно, зростають і показники споживання. Зростання світового ринку складає приблизно1 млн тон щороку, це більше, ніж виробляє Україна. Обсяг зовнішньоекономічної діяльності по свинині складає близько 6,5-7 млн т, тобто це такий сегмент, на якому можна конкурувати.

Які напрямки нам цікаві? Безперечно, найбільше споживання відбувається в Азійському регіоні. Японія - один із найбільших виробників свинини. Китай, Південна Корея, В’єтнам, Гонконг тощо - це ті ринки, куди б ми могли постачати свинину. Останнім часом все більше про себе заявляють країни Африканського континенту - Нігерія, Конго. Раніше ми не розглядали ці напрямки, проте зараз є розуміння їхньої перспективності.Тому, безперечно, треба працювати в розвитку цих каналів.

Ми починаємо активно працювати. Я думаю, що 2016-й і наступні роки будуть вирішальними з точки зору розробки експортних каналів для постачання свининина інші ринки.

Цікавий китайський ринок, де ціна у півтора-два рази вища, ніж в Україні.

AgroPolit.com: Ви сказали, що Європа для нас не пріоритет, не всі можуть перейти на євростандарти?

Артур Лоза: Ще з початку дії Асоціації Україна мала квоту на 40 тис. тонн свинини, але не було можливості її забезпечення.Та й виробники свинини не прагнули отримати єврономери. Тому що ціни на внутрішньому ринку та в Європі були і є зараз паритетними.

Цікавий, наприклад, китайський ринок, де ціна у півтора-два рази вища, ніж в Україні. Без сумніву, економічно доцільніше постачати туди.

 AgroPolit.com: Чому, на вашу думку, галузь не поспішає переймати євростандарти? Скільки компаній має єврономери на сьогодні?

Артур Лоза: Мені не відомі виробники та переробники свинини, які мають єврономери.

AgroPolit.com: Ситуація зміниться?

Артур Лоза: Отримання єврономера - це досить довготривала процедура: від декларації про готовність приймати  аудит підприємства, до сертифікації за цілою низкою євростандартів.

Переробна галузь перебуває у трохи кращому стані. В Україні багато підприємств, які практично ідентичні європейським, котрим не соромно показати своє виробництво. Щодо забою, то є тільки одиничні переробники, які не зацікавлені витрачати кошти на модернізацію забійних потужностей.

Зараз, в умовах кризової ситуації, багато хто з переробників задумається і почне працювати над отриманням єврономерів.

AgroPolit.com: Чи є уже заявки на єврономери?

Артур Лоза: Поки що не знаю… Ми представляємо лише частину виробників. В Україні ще  є низка тваринницьких та м’ясопереробних асоціацій.

AgroPolit.com: То ваше відчуття: будуть компанії, які почнуть  «топтати» стежку в Європу?

Артур Лоза: Думаю - так. Що для цього потрібно зробити? Анулювати держстандарти оцінки туш, замість того повинні з’явитися або технічні умови, або методики оцінки. У нас діяла державна класифікація, але цей стандарт практично не працював. Печатки присвоювались формально, категорії не відповідали ринковим особливостям. У минулому році працювали над впровадженням європейської оцінки якості туш і взаєморозрахунків між переробниками та виробниками. АСУ здійснювали пілотний проект на основі партнерства з французькою організацією «Юніпор» на базі МК «Ювілейний». Цього року плануємо продовжити його на двох, трьох м’ясопереробних підприємствах, і коли буде напрацьована методологія, будемо активно впроваджувати її в Україні.

AgroPolit.com: Які перспективи у напрямку інших ринків, наприклад, ОАЕ?

Артур Лоза: Ринок ОАЕ ми навіть не розглядали. Проте, як виявилося,ОАЕ імпортують приблизно 7 тис. тон свинини. Але нам цікаві Азійсько-Африканский напрямок. Ці ринки більш прості для входження, тому що там спостерігається активне зростання населення.

Основні імпортери української свинини - Молдова, Грузія, Вірменія, Казахстан. Найбільш доступні з них – Грузія і Вірменія.

AgroPolit.com: Що з  експортом у Росію?

Артур Лоза: За 2015 рік Україна експортувала близько 33 тис. т свинини. Значний обсяг експорту свинини здійснювався до РФ (96%). Насправді ця цифра  більша. Адже  Крим надійшло більше 18 тис. т – частина цих обсягів, напевно, транзитувалось до Росії. Після введення російського ембарго, виробники починають  активно розробляти інші напрямки. Перше коло – це пострадянські країни. Основні імпортери української свинини - Молдова, Грузія, Вірменія, Казахстан. Найбільш доступні з них – Грузія і Вірменія. Інші напрямки – Китай і В’єтнам, над якими активно працюють.

AgroPolit.com: Як ви бачите подальшу структуру експортного ринку?

Артур Лоза: Китай імпортує до 500 тис. тонн свинини щорічно. Цей ринок зростає, враховуючи те, що ціни достатньо привабливі. Ключова проблема у тому, що в нас не узгоджені ветеринарні сертифікати. В основному, постачання відбувається «по-сірому»: приміром, ми постачаємо у Гонконг, проте куди воно дівається потім, не знає ніхто. Крім того, збільшуються обсяги поставок субпродуктів свинини.

AgroPolit.com: Чи ми вже перекрили ті обсяги експорту, які надходили до РФ?

Артур Лоза: З початку року експорт обнулився, діє мораторій на постачання в Росію, тому загальні обсяги експорту зменшаться, напевно, більш ніж наполовину. Сподіваюсь, якщо нам вдасться експортувати понад  20 тис. тонн, то це буде добре.

AgroPolit.com: У бік якої країни зміститься експортний фокус? Ваша оцінка. Чи є ринки, куди ми можемо це перекинути?

Артур Лоза: Фаворитні напрямки прогнозувати важко. Скоріш за все, буде сукупність диверсифікованих клієнтів - Грузія, Вірменія, Китай, В’єтнам, африканські країни, частково Близький Схід.

AgroPolit.com: В чому проблема з китайським ринком? Що гальмує китайський ринок?

Артур Лоза: Більшість відмовляє тому, що вони мають різний ветеринарнийстатус. Україна не є вільною від АЧС, і повинна пройти мінімум трирічний термін карантину після останнього випадку. Але, разом з тим, існують певні можливості. Наприклад, впровадження компартаментів. Для цього виробникам потрібно тісно співпрацювати із Держпродспоживслужбою, яка ще знаходиться на стадії формування. У цю структуру входить департамент ветеринарної медицини, з яким співпрацює АСУ у створеній робочій групі. До цієї команди входять представники служби, експерти галузі. Разом ми доопрацьовуємо ветеринарно-санітарні правила, які буде закріплено на нормативно-правовому  рівні.

AgroPolit.com: Наскільки недореформованість Держпродспоживслужби стримує свинарів України, чи є це бар’єром на нові ринки?

Артур Лоза: Зараз я б не сказав, що створює певні проблеми, але  нюанси є. Ключовим фактором є вихід на зовнішні ринки. Це один із факторів, який стримує галузь. Для того, щоб продукція відповідала європейським нормам, потрібно отримувати єврономери. А для цього потрібно доопрацьовувати законодавство.

AgroPolit.com: Яке ваше відношення до ГМО?

Артур Лоза: Моя точка зору непопулярна – я спокійноставлюсь до ГМ-продукції. Ми давно споживаємо генномодифіковані організми, тому що тваринництво – це модифікація природних генотипів, а всі свійські тварини – генномодифіковані. Тут питання тільки у тому, які методи використовувати: селекції, схрещення чи прямої імплантації генів. Я прихильник поміркованого та селективного відношення до проблеми ГМО.

AgroPolit.com: Чи планується виведення нових порід?

Артур Лоза: Цей процестриває постійно, але я б не сказав, що ставка відбувається на виведення якихось нових порід, швидше формування нових генотипів. Справа в тому, що свинарство ґрунтується на принципах гібридизації. Гібридизація- це схрещування порід, різних ліній, які дають максимальну ефективність. Базове сучасне свинарство працює в цьому форматі.

Відміна спецрежиму ПДВ  - шлях до «тінізації» галузі свинарства… Має бути розроблена програма спрощеннята принцип фіксованого податку на 1 га землі. Для свинарства міг би бутифіксований податок на одну умовну голову, наприклад, або на одну свиноматку.

AgroPolit.com: Для галузі  відміна спецрежиму ПДВ це добре чи погано?

Артур Лоза: Безперечно, погано. Це шлях до «тінізації» галузі свинарства. Це складне і дискусійне питання. З одного боку – прагнення МВФ підігнати виробників під одну систему оподаткування. З іншого - адміністрування податків у аграрному секторі в сьогоднішньому вигляді надто складне. Має бути розроблена програма спрощеннята принцип фіксованого податку на 1 га землі. Для свинарства міг би бутифіксований податок на одну умовну голову, наприклад, або на одну свиноматку.

Частка домогосподарств в довгостроковій перспективі буде зменшуватись постійно

AgroPolit.com: Багато хто каже, що зміна спецрежиму призведе не до зменшення обсягів виробництва, а просто до зростання частки великих підприємств.

Артур Лоза: Ця тенденція не залежить від системи оподаткування. Частка домогосподарств в довгостроковій перспективі буде зменшуватись постійно. В Україні всього було близько 20 млн голів свиней, із них приблизно 7 млн - у домогосподарствах, 13 млн – у сегменті промислового виробництва. Зараз у промисловості – 3,8 млн голів, у домогосподарствах – 3,5 млн голів. Такий тренд спаду промислового виробництва буде тривати й надалі. У 2015 році вперше доля домогосподарств склала 51%.

AgroPolit.com: Наскільки зросте частка домогосподарств у 2016 році?

Артур Лоза: Напевно зменшиться. Ненабагато – 1-2%. Проте ця тенденція продовжиться. І для домогосподарств потрібно розвивати кооперацію, малі сімейні ферми, але це вже інший формат роботи.

Наталія Білоусова,  Тетяна Кулінська, AgroPolit.com