Микола Сольський: Існує великий ризик скорочення, як мінімум на 30% посівних площ під озиму пшеницю

Війна і агросектор – як в умовах військової агресії годують країну та світ сільгоспвиробники та чого чекати їм надалі? Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. Зокрема, ми говорили про збирання урожаю, експорт зернових на зовнішні ринки, закриття дефіциту складських приміщень, кредитування АПК банками та з допомогою аграрних розписок, транспортування зерна мінераловозами та багато цікавого ще.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

AgroPolit.com: На складах в українських аграріїв на кінець року очікується  близько 60 млн т зернових. Експортувати це не вдасться. Тож фінанси у виробників будуть обмежені. Чи планує уряд (і в якому форматі) профінансувати аграріїв під посівну 2023, щоб дати їм обігові кошти?

Микола Сольський: Це питання обговорюватиметься пізніше. Наразі всі  сконцентровані на тому, щоб вивезти зернові залишки з України, дати можливість аграріям  їх продати та звільнити зерносховища для збору нового урожаю. Аграрії  наразі не можуть сказати, що і в якому обсязі вони будуть сіяти.

Банки видали на посівну 2022 року 38,5 млрд грн 18 тисячам аграріїв

AgroPolit.com: Які суми кредитів видані банкам АПК в час війни? якщо можна дайте розбивку.

Микола Сольський: Банки видали на посівну 2022 року 38,5 млрд грн 18 тисячам аграріїв. На 1 червня найбільше кредитів за 5 місяців  отримали аграрії у таких областях:

• Хмельницька – 823, 392 млн грн
• Київська – 645, 565 млн грн
• Чернігівська – 210, 434 млн грн
• Вінницька – 156, 282 млн грн
• Тернопільська – 118, 027 млн грн.  

Наразі ситуація з кредитуванням важка. Кредитування сповільнилося після підвищення НБУ  облікової ставки.

Очікую, що в найближчі кілька тижнів деякі великі приватні компанії перейдуть на кредити під агророзписки  терміном  на два роки.

AgroPolit.com: Зараз говорять про зміну механізму використання аграрних розписок аграріями. Про що конкретно ідеться? 

Микола Сольський: Аграрні розписки – це приватний інструмент, який видають аграріям приватні компанії. Ми вже зустрічалися із виробниками насіння та гербіцидів і попросили їх перейти із річного циклу видачі розписок на два роки. Адже гроші за агропродукцію у аграріїв повертаються наразі не за рік. Очікую, що в найближчі кілька тижнів деякі великі приватні компанії перейдуть на кредити під агророзписки  терміном  на два роки.

Держпідтримка для аграріїв – садівництво, ягідніцтво та будівництво теплиць  

AgroPolit.com: Всі дотації 2022 року пішли на компенсацію відсотків за кредитами під посівну аграріям. Наразі в Мінагро обговорюється ідея нової програми. Розкажіть про неї.

Микола Сольський: Очікую запуск держпрограми із розвитку садівництва, ягідніцтва та будівництва теплиць. Садівництво дає велику кількість робочих місць на 1 га. Ця галузь може бути хорошою альтернативою, в тому числі і для переселенців, які хочуть і можуть працювати на землі. Претендувати на таку держпідтримку від держави зможуть власники садів площею до 25 га. Їм видаватиметься гранд  на суму не менше 50-70 % від вартості закладання саду та «капексів»  на 1 га. Це близько 400 грн на 1 га садів. Сподіваюся, що програма почне діяти вже цього року і діятиме протягом року. З бюджету на неї проситимемо кілька мільярдів гривень.

Орієнтовно посівні площі можуть скоротитися під озиму пшеницю до 4,4 млн га 

AgroPolit.com: Як зміниться структура посівних площ в Україні під нову посівну – що ви бачите вже?

Микола Сольський: На підконтрольній Україні території існує великий ризик скорочення, як мінімум на 30% посівних площ під озиму пшеницю. Тобто орієнтовно посівні площі можуть скоротитися під озиму пшеницю до 4,4 млн га. Багато аграріїв дивитиметься на ситуацію і визначатиметься весною з посівами: ярі, кукурудзу чи соняшники.

AgroPolit.com: Скільки зерна вкрали на окупованих територіях?

Микола Сольський: По окупованих територія важко говорити: ми бачимо, що загарбники в аграріїв вкрали близько 500-800 тис.т зерна.

На західному кордоні потрібно встановити комплекси, які спрощують логістичні рішення по перевантаженню зерна

AgroPolit.com: Розкажіть більше про встановлення на західному кордоні України мобільних елеваторів банок та рукавів.

Микола Сольський: На західному кордоні потрібно встановити комплекси, які спрощують логістичні рішення по перевантаженню зерна. Таких потужностей додатково потрібно найближчим часом, як мінімум 6-8 млн т, але чим більше – тим краще.

Крім того дефіцит елеваторних потужностей для зберігання старого і нового врожаю може бути 10-15 млн т.

На західному кордоні я бачу наразі три речі. Перша – компанії власники діючих елеваторів і далі розвивають їх з прицілом на збільшення обсягів перевантаження. Туди інвестують мільйони доларів.

Друге – поруч з кордоном активно беруть у користування діючу інфраструктуру (там наявна вузька і широка колії), купують перевантажувачі, транспорт, склади для зберігання і займаються перевантаженням зерна. Це так звані точки перевантаження.

Третє – протягом 1-2 місяців запропонуємо бізнесу у певних точках поблизу кордону комплекси з перевалки зерна та ділянки під їх будівництво за вигідними умовами по фінансуванню.

Дефіцит одноразового зберігання в країні наразі оцінюється у 10-15 млн т

AgroPolit.com: Ви згадали про урожай та перехідні залишки. Що будемо з ними робити?  

Микола Сольський: Частину експортуємо.  Нам потрібно вивезти 18 млн т старого врожаю. Ще 60  млн т очікується із нового врожаю. Внутрішнє споживання 20 млн т. Тобто експортувати потрібно сумарно 58 млн т урожаю. Зараз щомісяця експортуємо близько 2 млн т. За 7 місяців Україна вивезе 14 млн т. Нагадаю, що дефіцит одноразового зберігання в країні наразі оцінюється у 10-15 млн т.

AgroPolit.com: Як ви ставитесь до пропозиції Туреччини не розміновувати Чорне море, а провозити «під патронажем» її кораблів зерно «чистими від мін» морськими ділянками?

Микола Сольський: Чіткої пропозиції про це не було від Туреччини. Звучало тільки, що є такі ділянки.

AgroPolit.com: Аби забезпечити планомірне протікання осінньої посівної чи планує уряд сформувати певний дизельний  резерв  під потреби АПК?

Микола Сольський: Ні такого не планується. А загалом ситуація з пальним наступна: його стає більше, попит і пропозиція вирівнюються.  

AgroPolit.com: Транспортування зерна додатково 1,5 тис.  мінераловозів УЗ. Довкола цього активна дискусія зараз.  Ви за такий варіант чи проти?

Микола Сольський: Збільшення варіантів для експорту – позитивно: вагонами, бігбегами, мінераловозами. Як казав мій знайомий: «Кожному по мішку курудзи, хто їде за кордон!».

Кроки по збільшенню експорту 

AgroPolit.com: Які реальні практичні кроки (окрім перемоги ЗСУ) можна ще зробити для прискорення експорту?

Микола Сольський: Їх багато: починаючи зі спрощення документації і закінчуючи розвитком коридору у бік Польщі (нові переходи та ПІП у Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця). Також ідеться про спільний контроль митників та прикордонників з країнами-сусідами ЄС і про збільшення пропускних можливостей технічних будівництво елеваторів у певних прикордонних точках, де найкраща логістика та інше.

Ми не можемо стрімко збільшити експорт до ЄС, бо існує проблема вузьких колій, до яких не пристосований український вагонний парк, і дефіциту вагонів у ЄС, зважаючи на наші обсяги експорту.

AgroPolit.com: Уряд затвердив і передав у парламент законопроєкт, який дозволяє остаточно запровадити митний безвіз із Євросоюзом. Ідеться про приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту вже влітку. Як це позначиться на агроекспорті?

Микола Сольський: Це допоможе збільшити транзит агроекспорту, але питання дефіциту вагонів у ЄС все одно залишається.

AgroPolit.com: Які наразі топ-3 задачі для АПК?

Микола Сольський: Вони пов’язані з інфраструктурою: відкриття моря, спрощення виїзду продукції в бік ЄС та збільшення інфраструктурних можливостей, щоб доїхати через західні крани до портів.

AgroPolit.com: ЄС та Британія відмінили квоти та мита на українську агропродукцію. Що це дасть?

Микола Сольський: Це важлива річ, яка стратегічно позитивно вплине на приріст агроекспорту. На це потрібен певний час.

Валютна виручка від АПК у час війни скоротилася втричі

AgroPolit.com: Яку суму валюти наразі приносить АПК у держбюджет країни?

Микола Сольський: Ми бачимо, що валютна виручка від АПК у час війни скоротилася втричі. Довоєнні темпи виглядали так: у січні – $3 млрд 137 млн, у лютому – $ 2 млрд 540 млн. У березні вже було $ 841 млн, а в квітні – $ 901 млн і в травні – $ 1 млрд 213 млн. Тобто за березень-травень агроекспорт склав – $ 2 млрд 955 млн, тоді як це була традиційна сума за один місяць.

AgroPolit.com: Чи буде уряд подавати позов у міжнародний арбітраж про репатріацію збитків від росії за завдані?

Микола Сольський: Я вважаю, що такий позов подавати доцільно. Буде він чи ні – наразі це питання ще не дискутувалося. Але я вважаю, що українські агробізнеси (і не тільки) будуть це робити.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com