Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
За розрахунками економічного експерта, кандидата економічних наук Павла Мороза, якщо уявити собі інвестора, який захоче створити «з нуля» потужний агробізнес із замкнутим циклом виробництва – від вирощування зерна до випуску готової продукції – йому знадобиться близько 70 млрд грн інвестицій і 10 тис. нових робочих місць, пише УНН.
Нагадаємо, під час круглого столу, який відбувся у Києві в жовтні поточного року, народні депутати, профільні фахівці та експерти в галузі АПК дійшли висновку, що ключова ставка бюджетної підтримки на 2019 рік має бути сконцентрована на виробництві продукції з високою доданою вартістю та виведенню бізнесу з тіні.
Потрібно не тільки змінити прерогативи виділення коштів: перенаправити дотування бізнесу з ресурсного виробництва на підприємства, які дають високу додану вартість, а й зробити необхідні кроки щодо виведення бізнесу з тіні. Програма держпідтримки мусить надаватися «білому», прозорому та чесному бізнесу, який має зареєстровані активи і платить офіційну зарплату, податки. Давати комусь іншому підримку за кошти платників податків – нелогічно», – заявив народний депутат Олександр Бакуменко.
Як стверджує Павло Мороз, сьогодні додана вартість – найкращий індикатор національної економіки. Що вища додана вартість готової продукції країни, то вищі темпи її економічного зростання.
До кризи 2013-2014 років розвиток АПК вимірювали обсягами зібраного врожаю й експортованого зерна. Але це вчорашній день, сьогодні перед країною стоїть інше завдання – підняти виробничу переробку національними виробниками.
Скажімо, для виробництва 1,6 млн т комбікорму необхідно переробити 1 млн т зерна, а це вже інвестиції в виробничі потужності та створення додаткових 1,5 тис. робочих місць, які забезпечують доходи в бюджет країни у вигляді податків. Одне таке виробництво здатне генерувати до 11 млрд грн ВВП.
Якщо продовжити цей же виробничий ланцюжок, то 1,6 млн т комбікорму необхідно для виробництва 460 тис. т м'яса. Знову ж таки, без інвестицій у виробництво і створення додаткових 15 тис. робочих місць не обійтися. Це ще 40 млрд грн ВВП за рахунок сплати податків.
Читайте до теми: Мінагро провалило агроекспортну стратегію для малого та середнього бізнесу. Причини й наслідки
Знаючи ці базові цифри виробничих ланцюжків, можна легко порахувати збитки країни від експорту переважно зерна, тобто сировинної продукції сільського господарства. А за даними державної статистики, за 8 місяців 2018 року біля 77% українського аграрного експорту становить сировина.
Щорічний врожай України – в середньому 60 млн тонн зерна, з яких 40 млн тонн іде на експорт у вигляді сировини. Іншими словами, ми втрачаємо можливість працевлаштовувати по 26,6 тис. людей на рік і недоотримуємо 4,8 трлн грн ВВП.
Для порівняння, ВВП України у 2017 році склав 3 трлн грн, а доходи бюджету всіх рівнів (державного і місцевих бюджетів) – усього 1 трлн грн. Звідси й усі витікаючі загальнонаціональні проблеми держави, зокрема трудова міграція.
Найвища додана вартість генерується на безвідходному виробництві. Це інвестиції в переробку виробничих відходів і генерація альтернативних джерел енергії.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!