Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Із $270 доданої вартості, яку в середньому генерує український аграрний сектор з 1 га сільгоспземель, сільські громади у вигляді різноманітних податків отримують менше $15. Таку статистику озвучив у своїй колонці на voxukraine.org старший економіст проекту «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами» Олег Нів’євський.
Нагадаємо, наприкінці минулого року з’явився «Моніторинг запровадження децентралізації в Україні — 2014-2018 роки», де є розділ про доходи бюджетів.
Експерт нагадав, що земля генерує податкові та неподаткові надходження для місцевих органів влади за такими основними статтями:
В Україні базою оподаткування для перших трьох названих статей доходу є нормативна грошова оцінка земель (далі – НГО), яка розраховується за затвердженою Кабміном Методикою. За часів незалежності вона змінювалася лише двічі. Уперше – 1995 року (зі щорічною індексацією). Тоді в основу було покладено рентний дохід, який створювався при виробництві зернових культур у 1988 році (тобто за значно нижчої врожайності, штучних цін та абсолютно інших економічних відносин). Удруге – з 1 березня 2017 року, коли набула чинності нова Методика із новими нормативами капіталізованого рентного доходу», – нагадує експерт.
Як уже писав AgroPolit.com, величину НГО по регіонах на 2019 рік можете подивитися у нашій графіці тут.
У ринковій економіці основним фактором, який формує вартість земель сільгосппризначення, є дохідність агробізнесу, а відтак за нормальних ринкових умов можна очікувати синхронний рух цін на землю та прибутків в агробізнесі, відзначає експерт.
В Україні темпи зростання НГО, які визначаються адміністративно, суттєво відстають від темпів зростання прибутковості аграрного сектору. Через те, що номінальна грошова вартість «не встигає» за зростанням прибутковості, аграрії все меншу й меншу частку своїх прибутків віддають на розвиток сільської місцевості у вигляді податків та платежів. Більш того: у 2018 році НГО в середньому ще й знизилася за новою Методикою. Це зменшило податкове навантаження на аграріїв і в номінальному вираженні. Якщо аналізувати реальні цифри (номінальні скориговані на інфляцію), то картина ще більш вражаюча. З одного боку реальне зростання аграрного сектору впродовж минулих 20 років становило 50%. Проте реальна НГО зменшилася майже на 70%! (див. Рисунок 2). Іншими словами, «купівельна спроможність» сільських громад та, відповідно, їхня спроможність до фінансування свого розвитку за ці роки суттєво зменшилася», – підрахував Олег Нів’євський.
За його словами, цей розрив зростає з кожним роком. «Понад те, за останні 20 років у реальному вираженні зиск громад зменшується, а зиск агровиробників навпаки – зростає. Зберігаючи нинішній підхід до оподаткування, базований переважно на нормативній грошовій оцінці землі, практично неможливо розраховувати на успіх реформи децентралізації та розвиток села», – підсумував він.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!