Перелік безкоштовних послуг та дозволів Держгеокадастру – офіційно

Чиновники дуже люблять продавати за гроші інформацію, яка мала б надаватися безкоштовно. Разом з тим є перелік безкоштовних послуг та дозволів Держгеокадастру. Про це в інтерв’ю АgroРolit.com «Андрій Мартин: «Фокуси» Держгеокадастру — що не так у «навколоземельному» відомстві?» розповів член правління Спілки землевпорядників України, заступник голови ради асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Нагадаємо, що через спрощення видачі землі військовим Держгеокадастр дерибанить землі. 

«Наприклад, землевпорядники, встановлюючи межі земельних ділянок, формально мають «прив’язуватися» до геодезичних пунктів — споруд із точно відомими координатами. Відомості про ці пункти за законом мають обліковуватися Держгеокадастром, а плата за користування відповідною інформацією законодавством узагалі не передбачена. Що ж маємо за фактом? На рівні підзаконних актів ведення Державного картографо-геодезичного фонду «передоручається» державному комерційному підприємству, вигадується не передбачений законодавством «банк геодезичних даних», ведення якого, знову ж таки, доручається комерційному державному підприємству. Формально про плату ніде у нормативних документах не згадують, але державне підприємство раптом починає продавати координати геодезичних пунктів за гроші, причому, на безальтернативній основі», — сказав експерт.

Він додав, що таким чином, виконавці землевпорядних та топографо-геодезичних робіт, яких держава формально мала би безоплатно забезпечити необхідними даними, фактично змушені придбати потрібні дані у комерційного підприємства, дохід якого від такої добровільно-примусової «торгівлі» вимірюється мільйонами гривень.

Ну, а якщо «нє будут брать», тоді «отключім газ» — чиновники не погодять вам землевпорядну документацію чи відмовлять у внесенні відомостей в кадастр, — сказав Мартин.

Експерт нагадав, що  делегування функцій органів влади суб’єктам господарювання прямо заборонене вітчизняним законодавством.

Окрема цікава тема — використання державних підприємств для «освоєння» бюджетних коштів. Наприклад, на 2018 рік парламент мав необережність виділити декілька сотень мільйонів бюджетних гривень на проведення «загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення». Хоча питання про те, навіщо на цю роботу потрібні такі шалені гроші, постало практично одразу, адже практично вся вихідна інформація про ґрунтовий покрив була оцифрована ще за часів «злочинної влади», яка тоді «наповнювала кадастр» із кошторисом більш ніж у сотню мільйонів гривень. Щоб не проводити тендери, вольовим рішенням уряду гроші вирішили «закачати» у визначене Держгеокадастром державне підприємство. Результат «оцінки» виявився цілком прогнозованим — вже у жовтні Генеральною прокуратурою України було розпочато кримінальне провадження за фактом «розтрати грошових коштів з державного бюджету», — пояснив він.

Також експерт сказав, що окрема епопея із бюджетними грошима — тендер на оцифрування документів Державного фонду документації із землеустрою — галузевого архіву Держгеокадастру — із ціною питання у 20 млн гривень.

 В результаті у тендері Держгеокадастру взяли участь два підвідомчих державних підприємства Держгеокадастру та в безкомпромісній боротьбі (учасники взагалі не торгувалися між собою) одне з них вибороло право виконати титанічне завдання — перевести у електронний вигляд 750 тисяч одиниць документації (а це сканування 19,5 мільйона аркушів з усіх регіонів України!) за якісь нещасні півтора місяця. Звичайно, такі дива «продуктивності» можуть демонструвати лише державні підприємства, — підсумував Мартин.