Торік Україна імпортувала 100 тис. т дешевого м’яса, – Паламар

У 2018 році Україна імпортувала 100 тис. т дешевої м’ясної продукції: пересорту, свинячих обрізів, субпродуктів зі свинини та сала. Про це заявила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар на круглому столі «Регулювання ринку м’яса: баланс між безпекою споживачів і розвитком бізнесу», повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

Нагадаємо, що в Асоціації свинарів України (АСУ) назвали ключові тренди, які панували на ринку у 2018 році. 

Повідомляється, що у заході взяли участь представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, галузевих асоціацій.

Голова АТУ акцентувала на стані галузі свинарства, яка сьогодні опинилася в складному становищі:

«З кінця минулого року спостерігається падіння цін на свиней забійних кондицій, до рівня собівартості — 37 грн за кг. Це означає, що українські виробники працюють у збиток, а в кращому випадку — в нуль, — відзначила голова АТУ. – Причини цього називають різні, але господарства неофіційно нарікають на закордонну свинину, яка потрапляє до України сірим імпортом. Начебто є багато пропозицій купити сіру свинину задешево. Маємо й великі об’єми офіційного імпорту дешевої м’ясної продукції – пересорту, свинячих обрізів, субпродуктів зі свинини та сала. За даними ДФС, у 2018 році це склало близько 100 тис. тонн». 

У питанні застосування антибіотиків Паламар рішуче висловилася про необхідність комплексного та відповідального підходу до проблеми як із боку виробників, так і держави.

Вона зазначила, що широке використання антибіотиків у сільському господарстві спричиняє низку негативних наслідків як для тварин, так і для людини, яка споживає продукцію тваринного походження, а саме – резистентність до антимікробної терапії, що унеможливлює ефективне лікування багатьох хвороб і навіть призводить до летальних випадків.

«Ми неодноразово спілкувалися з фахівцями ЄБРР, ФАО, вони відзначають, що сьогодні близько 70% усіх випадків застосування антибіотиків припадає саме на тваринництво.  У питанні зменшення використання антибіотиків в тваринництві та м’ясній продукції Україна знаходиться ще на початковому етапі. Як нам відомо, вже не один рік  розробляється МОЗ та проходить погодження «Національний план дій боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, – акцентувала спікер. – Тож до проблеми повинні відповідально ставитися на всіх рівнях: і фармацевтичні компанії, і сільське господарство, і харчова промисловість, і політики, інвестори, фермери, законотворці та, власне, саме суспільство, – сказала вона.

Голова АТУ наголосила, що потрібно вчити фахівців тваринницьких господарств новітнім підходам до застосування антибіотиків у тваринництві, технологіям годівлі і вирощення худоби без антибіотиків чи мінімальному їх застосуванні. І Асоціація тваринників працює над цим, але потрібна фінансова підтримка для реалізації подібних проектів. Також потрібно покращувати  біобезпеку на тваринницьких підприємствах.

Багато функцій лежить і на державі. Це контроль залишкових кількостей антибіотиків у сировині, виробленій та товарній продукції (і не лише м’яса, а й молока). Для цього треба збільшити повноваження Держпродспоживслужби, яка змогла б проводити перевірки частіше, аніж 1 раз на 2 роки. Звісно держава може і обмежувати використання антибіотиків, – підсумувала голова АТУ.

Що ж до ситуації з АЧС, то фахівці АТУ вважають, що однією з ключових причин, чому ситуація з АЧС набула критичного характеру, стало реформування у 2014 році Держветфітосанітарної служби, яка свого часу ефективно контролювала розповсюдження АЧС та боролася з проблемою лише у її зародку. На той час Україна відмовилася від існуючої однієї з найкращих у світі систем контролю. Також наслідком цієї реформи стало скасування карантинної міліції. Як результат – Україна, що колись неодноразово займала перші місця в рейтингу безпечних країн за критерієм Animal Health, стала однією з найнебезпечніших щодо АЧС.

Виступаючи з даного питання, голова АТУ рішуче висловилася з приводу заборони експорту свинини з України.

Чому Польща, яка є країною, небезпечною щодо АЧС, може експортувати до нас м'ясо, до того ж, величезними партіями? Для української ж свинини, в свою чергу, експорт до ЄС заборонений. Наша держава також має захищати вітчизняного виробника, як це роблять наші західні сусіди!", – зазначила Ірина Паламар.

Відповідь на питання, як зменшити економічні збитки від АЧС та забезпечити стабільне зростання галузі свинарства, Асоціація тваринників Україна пропонувала давно.

Головним чином, потрібно перейняти світову практику – процедуру компартменталізації – поділом тваринницьких господарств за ступенем біологічного захисту. Цей механізм дозволить працювати підприємствам навіть в умовах АЧС і врегулювати ситуацію із забороною експорту української свинини та підтримати вітчизняних виробників. 

Ті підприємства, які мають та підтверджують необхідний рівень захисту від проникнення захворювання на свою територію, отримують статус безпечних, що дозволяє їм вільно здійснювати міжнародну торгівлю. І навіть за умови присутності в країні АЧС чи інших внутрішніх хвороб та їхніх збудників.

Для запровадження процедури компартменталізації потрібно внести зміни до чинного законодавства. Як нам відмово, у Мінагрополітики знаходилося на розгляді декілька проектів нормативно-правових актів щодо запровадження компартменталізації. Ми неодноразово зверталися щодо пришвидшення їх прийняття. Тобто, потрібно активізуватися зусилля, щоби все необхідне законодавство було прийняте, й українські господарства змогли експортувати свинину", – вважає Паламар.