Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
В Національній академії аграрних наук України створили технології, які дозволять боротися з бур’янами і збільшити врожай коренеплодів на третину. Про це, з посиланням на наукове дослідження «Новітні системи землеробства і землекористування», повідомляє прес-служба Національної академії аграрних наук України.
Повідомляється, що поєднання технології міжрядного розпушування ґрунту і внесення гербіциду суттєво знижує забур‘яненість культур та здатне збільшити урожайність коренеплодів на третину.
За формування змішаного типу забур'янення рекомендуються застосувати сучасні оригінальні гербіциди. Вони знижують рясність бур'янів у посівах на 88–95%, запобігаючи втратам врожаю. Наприклад, кукурудзи (3,6-4,7 т/га зерна) та сої (0,6-0,9 т/га насіння). Прибуток в таких умовах може сягнути 9,3 тис. грн/га. Науковці довели ефективність дробного (різнострокового) внесення препаратів — до сходів та при вегетації. Це дозволяє контролювати появу бур'янів, запобігає конкурентному тиску бур'янів і різко знижує їх насіннєву продуктивність.
Для умов Прикарпаття адаптовано технологію двофазового обробітку дерново-підзолистого поверхнево оглеєного ґрунту в агротехнології вирощування ячменю ярого. Йдеться про післяпосівне досходове розпушування ґрунту на глибину 3-5 см впоперек сівби та внесення гербіциду. Такий метод забезпечує знижує забур’яненість у 2,9 рази та підвищує продуктивність ячменю ярого на 21,6% порівняно з варіантом без заходів захисту. Рівень рентабельності при цьому 72,4%.
Удосконалено комбіновану систему захисту кормових буряків від бур’янів з поєднанням механічних та хімічних заходів захисту. Вони включають міжрядне розпушування ґрунту та внесення гербіциду бетанальної групи (за необхідності). Поєднання міжрядного розпушування і гербіциду знижувало забур‘яненість культури на 85,6% та збільшувало урожайність коренеплодів на 27,8%. При цьому одержано найвищий чистий прибуток — 42685 грн/га, а рівень рентабельності склав 289%.
Протягом 2018 року над програмою наукових досліджень працювали Черкаська ДСГДС ННЦ «ІЗ НААН», Інститут сільського господарства Полісся, Інститут кормів і сільського господарства Поділля, Прикарпатська ДСГДС ІЗКР НААН, Полтавська ДСГДС ім. Вавилова, Інститут землеробства.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!