Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
В Україні з 9 програм і 15 напрямків державної підтримки, деякі вже третій рік поспіль не працюють. Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль під час круглого столу «Державна підтримка: між бізнесом, зобов'язаннями та бюджетними обмеженнями», повідомляє сайт УАК.
За його словами, до 2016 року в Україні в аграрному секторі діяла система так званої квазіакумуляції ПДВ. Це коли бізнес працював в білу, а ми знаємо, що в нас є певна частка тіньового бізнесу, сплачував ПДВ, нараховував їх на спецрахунки і сам же для себе їх використовував – на операційну діяльність. В такий спосіб ми акумулювали десь 25 млрд грн за рік.
У 2016 році, зважаючи на певні макроекономічні та інституційні чинники, зокрема тиск МВФ, від цієї системи відмовилися, а компромісом була заропонована державна підтримка, шляхом дотування сектору. Обсяги такої підтримки мають дорівнювати 1% аграрного ВВП і розподіляються за певною системою, що має сприяти секторальному розвитку.
За словами Коваля, нерівноправність такої системи полягала в тому, що ми проміняли 25 млрд грн на 5,3-6,3 млрд грн. І це лише тих, які заплановані бюджетом, згідно чинного законодавства. Бо якщо подивитися практику освоєння програм в 2017-2018 роках, то побачимо, що наслідки ще гірші.
Генеральний директор УАК зазначає:
Одна з проблем – це те, що розпорядником коштів є Міністерство аграрної політики та продовольства. З одніє сторони, наче й правильно. Проте, з іншої, це означає, що Міністерство є основним регулятором розподілу коштів на ті 15 зазначених напрямків державної підтримки. Результат – на травень місяць цього року деякі програми навіть не почали працювати. Деякі програми минулого року, наприклад, фінансова підтримка фермерських господарств, була фактично не освоєна, а в кінці грудня, з 6,3 млрд грн, виділениїх на державну підтримку, 2 млд грн було повенуто до Державного казначейства (як неосвоєні кошти). Ось такий рівень ефективності державної політики.
Якщо порівнювати з європейськими країнами, то на 2019 році в бюджеті ЄС заплановано 59,9 млрд євро підтримки фермерів і сільського розвитку. З них близько 39-40 млрд євро — пряма підтримка. «Європейський фермер отримує в середньому 255-256 євро/га оброблювальної площі. Якщо ми порахуємо в Україні, скільки отримуємо на 1 га, то із запланованої підтримки – менше 8 євро/га, а з освоєних ще менше. Це в десятки разів менша підтимка, – зазначив Коваль.
Також ішлося про важливість градації підприємств.
В Україні в ГКУ визначено, що є мікро-, малі, середні та великі підприємства. Проте, якщо поставити в ті рамки сільське господарство, то в нас фактично більшість аграрних підприємтсв потраплять в категорію «малі підприємства». В умовах напівпустого бюджету, готові ми їм всім допомагати? Крім того в нас одна програма підпримки розрахована на сімейну ферму з площею в 50 га і на агрохолдинг в 400 тис. га, то очевидно, що така політика не може бути ефективною. Ми пропонуємо градацію підприємсв на 4 групи, яка відповідатиме загальносвітовому підходу – мікро-, малі, середні та великі. Але потріно розібратися з критеріями. На державному рівні потрібно виписати, яка градація підприємств, які напрямки підпримки, які пріорітетні напрямки підтримки, які інструменти підтримки. Бо якщо ми з державного бюджету будемо вирощувати монополістів на ринку, це буде тільки спотворювати ринки й економіку в цілому.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!