В Україні презентували стратегію розвитку агросектору до 2030 року
В Україні презентували стратегію розвитку агросектору до 2030 року

Експерти Українського інституту майбутнього (UIF) та Latifundist Media презентували стратегію розвитку агросектору України до 2030 року «Україна — світовий супермаркет екологічних продуктів». Про це повідомляє кореспондент AgroPolit.com з місця подій.

Текст стратегії викладено на сайті UIF.

Про роль АПК у загальному прогнозі до 2030 року та наслідки для економіки, сектору та українців розповів директор економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF) Анатолій Амелін: «Роль аграрного сектору дуже важлива у стратегії розвитку України-2030, бо протягом наступних 10 років ми станемо свідками подій, які матимуть наслідки для кожного з нас. Так, населення планети збільшиться на 1 млрд. Відповідно цей 1 млрд «ротів» потрібно буде годувати».

За нашими розрахунками, частка АПК у загальній структурі ВВП (на 2030 рік він становитиме $1 трильйон) зросте з теперішніх $20 млрд до $175 млрд, у виробничій структурі переважатиме продукція з доданою вартістю (зараз ситуація зворотня). Загальний експорт галузі збільшиться у 5 разів – до $100 млрд, що значно посилить валютні тили гривні. Економіка країни додатково отримає від посилення агросектору $46 млрд інвестицій, а також за 10 років наросте додаткових $80 млрд ВВП і бюджет отримає $15 млрд податків! Українці більше споживатимуть екологічно чистих продуктів, а загальна вартість виробленої продукції буде меншою (у порівнянні з імпортними)», — деталізує він. 

Про дві основні мети стратегії для агросектору України-2030 розповіла СЕО Latifundist Media Тетяна Приходько.

Наші розрахунки з UIF  показують, що агросектор за 10 років дуже зміниться: Україна 2030-го — центр продовольчої безпеки світу. За 10 років ми вирішили два важливих завдання: перше – зберегли й розвинули свою позиції як світового лідера-постачальник зернових та олійних культур, а також м'яса птиці та яєць. Друге – стали світовим супермаркетом екологічно чистих продуктів харчування, тобто почали працювати у секторі преміальної продукції… Сьогодні Україна експортує в ЄС продукції на $5,9 млрд в рік, тоді як загальний експорт — $19 млрд, сума сплачених податків 43 млрд грн, рентабельність — 30-150% і так далі. Це добре, але не достатньо»,  — пояснює вона.  

Аналітики UIF та Latifundist Media виділили 5 KPI для агросектору України на кінець 2030 року. «За 10 років 40 аграрних товарних позицій України увійдуть в ТОП-10 світу за виробництвом і експортом. Ми можемо бути №1 виробник і експортер  соняшникової олії, кукурудзи, органічного пивоварного ячменю, батату і технічних конопель; в ТОП-3  — по пшениці, ячменю, борошні та м'яса птиці, в ТОП-5 — з виробництва сирів. Крім того, Україна увійде в трійку виробників і постачальників органічної продукції в Європі і п’ятірку найбільш відвідуваних країн світу в категорії агротуризму»,  — підсумувала Приходько.

Як зміниться АПК до 2030 року? Про експертні розрахунки з Інститутом розповіла редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.

Перше, у структурі виробництва переважатиме продукція з доданою вартістю (70%), а не сировина(30%). Друге, Україна закріпить  та розвине існуючу модель  внутрішнього агроринку: 20% — великий агробізнес, 40% — середній, 40% — малий. Сьогодні багато дискусій на тему потрібні чи ні країні агрохолдинги. Ми вважаємо, що однозначно потрібні, бо саме такі потужні компанії, як МХП, Кернел, Ukrlandfarming та інші є драйверами інноваційних змін та задають тон прогресивних перетворень на ринку. Третє, вільний ринок землі (його формат і всіх «запобіжники» — питання окремої дискусії)  відкриє вікно інвестиційних можливостей для галузі. Як результат загальна сума інвестицій в АПК складе близько $46-50 млрд, із них — $15 млрд, внутрішні — $31 млрд. Четверте, з'являться нові бізнес-моделі, нові форми кооперації та співробітництва. П’яте, нові технології та AgTech за 10 років призведуть до появи в секторі аграрного штучного інтелекту. Шосте, створення по країні системи профільних R&D центрів в ідеалі має завершитися створенням в Україні «аграрної долини», де виростатиме нові цікаві перспективі стартапи та інновації. Як результат, зросте продуктивність: у с/г зросте в 7 разів — з $4 тис. до $27 тис., а в переробці в 6 разів — з $25 тис. до $150 тис. Кількість задіяних в АПК працівників зменшилась, але їх кваліфікація та оплата праці збільшилися»,  — пояснює Наталія Білоусова.

За її словами, загалом синергія агробізнесу та IT-розробок дозволило увійти Україні до ТОП-5 країн світу за використанням систем точного землеробства. «За 10 років хотілося б бачити Україну центром продовольчої безпеки світу та міжнародним хабом-organiс», — говорить Білоусова.

Своє бачення про дану стратегію розвитку агросектора до 2030 року і пропозиції ви можете залишити в коментарях до цієї новини або висилати на пошту press@latifundistmedia.com з поміткою «АгроСтратегія 2030».

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 серпня 2019
Вільний ринок землі може принести до $50 млрд інвестицій
Вільний ринок відкриє вікно інвестиційних можливостей для галузі. Як результат, загальна сума інвестицій в АПК становитиме...
12 серпня 2019
Визначено дві головні цілі для АПК до 2030 року — Агростратегія-2030
В Україні визначили дві головні цілі для успішного розвитку агросектору. Про це йдеться у ексклюзивному матеріалі...
10 серпня 2019
Стало відомо, як зміниться структура агросектору у найближчі 10 років — Агростратегія-2030
За 10 років Україна має стати продовольчим супермаркетом світу та міжнародним хабом органічної продукції. Про це йдеться в екслюзивному матеріалі...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...