Експерт назвав три причини «забуксовування» децентралізації в Україні

Надмірний вплив префекта на місцеве самоврядування спричинив спротив та став однією з причин «забуксовування» децентралізації в Україні. Про це в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com повідомив експерт з питань місцевого та регіонального розвитку, засновник «Школи Мерів», керуючий партнер компанії PGR Consulting Group Руслан Рохов. 

Друга проблема, яка спричинила спротив місцевого самоврядування, ризик позбутися плодів бюджетної децентралізації.

«Запустивши першим ділом фінансову децентралізацію, попередня влада не лише виростила ворогів реформи, але й дала можливість тим громадам, які одразу отримали прямі міжбюджетні відносини, відчути, що таке життя в громаді, в якої є бюджет розвитку. Так от, цей позитив у запропонованих людьми Зеленського змінах хотіли нівелювати. Пропонувалося вилучити з тексту Конституції норму, що держава гарантує фінансування з державного бюджету делегованих місцевому самоврядуванню державних повноважень. Тож, у разі схвалення таких змін, Мінфін у ручному режимі розписував видатки на місцеві бюджети або не розписував, делегуючи органам місцевого самоврядування забезпечення освіти, культури, медицини, або фінансування соціальних виплат чи субсидій. І так доти, доки в бюджетах розвитку не залишиться нічого. І громади з цим нічого не змогли б зробити. Тобто був ризик збільшити повноваження місцевого самоврядування базового рівня шляхом делегування йому державних повноважень з одночасною відсутністю в державному бюджеті фінансування таких делегованих повноважень. І мери замість того, щоб інвестувати в розвиток громад, в оновлення інфраструктури, тепломережі, у водопідготовку, у водовідведення, транспортну інфраструктуру, новий громадський транспорти, як то автобуси, тролейбуси чи трамваї, в благоустрій території міста, в парки, виконували би повноваження держави. Всі ці вищеперераховані блага лишились би в минулому, бо коштів на це не було б. Я не хочу сказати, що так обов’язково було б, але 100% загроза, щоб так може статися, була б», — зазначив Руслан Рохов.

Він додав, що третьою причиною зупиняти зміни до Конституції України було те, що вони просто вбивали всю логіку реформи за один день.

Оскільки головний ворог реформи – це субрегіональний рівень самоврядування, якими були до сьогодні районні ради, то, пропонуючи в змінах до Конституції залишити окружні ради, які є аналогом райрад, центральна влада породила б ще більшого ворога та конкурента для органів місцевого самоврядування базового рівня. І це при тому, що 90% всіх реальних повноважень районного рівня передалися вниз на громади, які створені», -  зазначив експерт.

«Ці нові окружні ради неодмінно знову домінували би над самоврядуванням базового рівня. Для мене це 100% факт, що в запропонованих змінах всі міста обласного значення, які раніше не підпорядковувались райрадам, як і решта громад мали бути загнані під окружні ради. До цього всього ще додайте той факт, що в запропонованих змінах рішення окружних рад є обов’язкове до виконання на всій території, а також те, що перелік повноважень субрегіонального рівня самоврядування виписується законом. І отримаєте ручний режим виписування простою більшістю, в 226 голосів, норм, які відносять ті чи інші повноваження до базового, або ж субрегіонального рівня самоврядування. Аналогічно до рішень префекта, у якого також, як і в окружних рад, не написано в тексті змін до Конституції вичерпний перелік повноважень», — додав Руслан Рохов.

Більше читайте за посиланням.

Нагадаємо, уряд зареєстрував новий законопроект щодо адміністративної реформи та децентралізації. Його аналіз — за посиланням.