Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Визначено топ-10 десять товарів в українському експорті 2019 року. На них припадає 43,2% всього експорту. Про це на своїй сторінці на facebook написав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.
«Перше місце – 1005900000 Кукуруза. 32 млн тон. На 11 більше, ніж минулого року. 5,2 млрд доларів. 1,7 млрд росту з минулого року. 10,4 відсотки від всього експорту. 15 млн тон експортовано до ЄС. Зростання 26 відсотків. І хто на ту квоту зважає. 4,2 млн тон — Китай. 3,8 – Єгипет. 2,8–- Туреччина. 1,2 – Ізраїль. Загалом 49 ринків. Друге місце–- 1512119100 Олія соняшникова. Експортували на 3,78 млрд доларів. Незначний ріст на 55 млн (1,5%). Частка в усьому експорті — 7,6%. Індія — 2,1 млн тон (падіння на 20 відсотків). ЄС — 1,77 млн тон, ріст +37%. Китай — 838 тисяч тон, ріст +77%. Ірак — майже 400 тисяч, символічний ріст — 2%. Загалом — 59 ринків. Третє місце — 1001990000 Пшениця. 19,96 млн тон (+3,5 до минулого року). З,652 млрд доларів виручки. Зростання 22 %. Частка в експорті 7,3 %», – написав Качка.
За його словами, експорт суттєво поміняв географію.
Далі – без змін.
Більш ніж в половину скоротився експорт до ЄС — з 1,45 до 0,6 млн тон. Подібна картина з Філіпінам — скорочення з 1,7 млн до 1 млн тон. Туніс — стабільний 1 млн тон.
На іншому боці палітри — Туреччина, яка збільшила імпорту української пшениці в 4,7 рази — 1,16 млн тон. Бангладеш зі зростанням у 2,5 рази до 2,28 млн тон. І лідером є Єгипет — 3,5 млн тон і зростання у 2,6 рази. Загалом 63 ринки.
Четверте місце — 2601120010 Котуни з руди залізної.
15 млн тон експорту. Попри невелике паління обсягів фізичного експорту, виручка зросла на 12 мільйонів і сягла 1,6 млрд доларів. Частка в експорті — 3,2 відсотки.
Більше половини — 9,1 млн тон йде в ЄС, хоч тут і маємо падіння на 18 %. Натомість Китай купив 4,8 млн тон, на 80% більше, ніж 2018-го. Також Японія купила 1 млн тон, збільшивши обсяг на 28 %.
П‘яте місце — 2601110010 Концентрати залізні.
18,7 млн тон (майже плюс 5 млн). Виручка зросла на 41,8 відсотка і становила 1,42 млрд. Частка в експорті — 2,8 відсотки.
10,6 млн тон пішло в Китай, 7 млн тон в ЄС. Істотно наростився експорт до Алжиру (600 тис.) і Японії (287 тис.)
Шосте місце 8544300098 Кабелі.
Вартість експорту 1,32 млрд. Номінальне незначне падіння на 0,2 відсотки до минулого року. Частка в експорті — 2,6 відсотки.
Майже все пішло в ЄС.
Сьоме місце 7207121000 Сляби (Напівфабрикати з вуглецевої сталі катані або одержані безперервним литтям)
Обсяг — 3,19 млн тон. При збільшенні обсягів на 24,2 відсотки, виручка зросла лише на 0,5% і склала 1,29 млрд доларів. Частка в експорті — 2,6 відсотки.
Левова частка (2,6 млн тон) пішло в ЄС. По двісті с хвостиком тисяч купили Туреччина і Таїланд. Невеликі поставки до Єгипту, Малайзії, Індонезії і Північної Македонії.
Восьме місце — 1205109000 Ріпак
Обсяг експорту — 3,1 млн тон. На 30 відсотків більше, ніж минулого року. 1,26 млрд доларів виручки (+26,8%). Частка в експорті 2,5 відсотки.
Основний покупець — ЄС (2,97 млн тон).
Дев‘яте місце — 1201900000 Соєві боби.
Обсяг — 3,6 млн тон (+62% до минулого року). Виручка — 1,16 млрд доларів (+40 відсотків). Частка в експорті — 2,3 відсотки
Туреччина купила 1,3 млн тон. ЄС і Єгипет купили по 700+ тисяч тон. Для Єгипту це ріст майже в 5 разів. 440 тисяч тон пішло в Білорусь.
Десяте місце 2306300000 Макуха з насіння соняшнику.
І обсяги і вартість експорту зросли на 10 відсотків і становили 4,7 млн тон і 975 мільйонів доларів відповідно. Частка в експорті — 1,9 відсотки.
Лідери — ЄС і Китай. ЄС придбав 1,7 млн тон, зменшення експорту на 16,4% відсотки. Китай придбав 1,26 млн тон, а експорт зріс на 96 відсотків.
Нехай вас не лякає сировинність першої десятки. У топ 100 товарів на рівні 10 знаків присутні і товари з доданою вартістю — і вагони і телефонні апарати і двигуни. Статистика цікава. Загалом перша сотня товарів складає 75,2 відсотки всього експорту.
А мораль цих цифр проста — для того, щоб мати ресурси для розвитку високотехнологічного експорту, ми повинні належним чином просувати експорт продукції, яка приносить найбільше грошей сьогодні.
Нагадаємо, що у березні 2020 року Україну з візитом відвідає торгова підкомісія Китаю, продовжаться перемовини про ДПЗКУ.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!