Зменшення інвестицій в АПК може негативно вплинути на всю економіку України, – експерт

В агропромисловій сфері економіки України нині відбуваються переважно негативні інвестиційні процеси, що загрожує їхньому поширенню на всю економіку України. Про це заявив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль, коментуючи нещодавно оприлюднені Державним комітетом статистики України дані щодо обсягів капітальних інвестицій за січень-грудень 2019 року, повідомляє сайт інституту..

«Якщо починаючи з 2016 року загальні обсяги капітальних інвестицій в агропродовольчі сектори економіки України збільшувалися, то, за даними Держстату, у 2019 році вони зменшилися на 2,2%», – висловив занепокоєння науковець.

За його словами, особливо значний інвестиційний спад відбувся в аграрних секторах вітчизняної економіки. Капітальні інвестиції у сільське, лісове та рибне господарство у січні – грудні 2019 року у фактичних цінах становили 55254,2 млн грн, тобто 83,8% від обсягу відповідного показника минулого року. Темп зниження при цьому склав 18,8%.

З них на сільське господарство припало 96,5% загальної суми усього скорочення інвестицій по аграрному секторі економіки.

Ще більш значними були у 2019-му темпи спаду капітальних інвестицій у лісовому (-64,1%) та рибному (-25,8%) господарствах.

Водночас, обсяги капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, порівняно з попереднім роком, зросли торік на 37,7 % – до 23088,9 млн грн. Однак цей приріст був недостатнім для компенсації загального зменшення інвестицій у виробництво аграрної продукції, – зауважив Кісіль.

За його словами, попри значний спад, у 2019 році сільське господарство зберегло інвестиційну пріоритетність порівняно з харчовою промисловістю: на 1 грн капітальних інвестицій у харчову промисловість припало 1,72 грн вкладень у сільське господарство. Хоча в динаміці ця пріоритетність, починаючи з 2017 року, послаблюється.

Науковець констатував, що хвилеподібний тренд зміни співвідношення інвестицій у сільське господарство і харчову промисловість в Україні повторює загальносвітову тенденцією.

На його думку, спад інвестицій у виробництво продукції сільського господарства суттєво позначився на уповільненні темпів приросту її обсягів. Невипадково індекс сільськогосподарської продукції у 2019 році порівняно з попереднім роком склав лише 1,1% – переважно завдяки хорошому врожаю.

Зростання інвестицій у виробництво харчових продуктів у 2019 році зумовило порівняно вищий (3,8%), ніж у сільському господарстві, темп приросту обсягів виробництва. Непогані темпи нарощування приросту продукції мали місце в інвестиційно привабливих виробництвах олії та тваринних жирів (15,9%), какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (13,7%), безалкогольних напоїв; мінеральних та інших вод (7,9%), а також м’яса та м’ясних продуктів (6,0%),– поінформував Кісіль.

Він пояснив, що задіяна у 2019-му і попередніх роках сукупність механізмів і важелів підтримки та регулювання господарської діяльності сільськогосподарських виробників не забезпечила переважання їхніх доходів над витратами в оцінці за світовими цінами. Тому вихідні потоки економічних вартостей у сільському господарстві переважали вхідні, що одночасно з несприятливою для агровиробників дефляцією національної валюти зумовлювало зменшення грошових доходів та власних джерел фінансування інвестицій.

Крім того, зазначив він, низка потенційних інвесторів в очікуванні прийняття закону про обіг земель відклали реалізацію своїх проєктів з метою подальшого спрямування запасів грошових коштів для купівлі земельних ділянок сільгосппризначення.

Значну частину доходів агровиробники втратили також внаслідок погіршення цінової ситуації на світових ринках сільськогосподарської сировини і продовольства.

Нагадаємо, що за підсумками І півріччя цього року, найбільше інвестицій в агросектор залучили Київська (3,05 млрд грн), Полтавська (1,6 млрд грн), Чернігівська (1,6 млрд грн), Вінницька (1,3 млрд грн) та Хмельницька (1,09 млрд грн) області.