Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Багато можливостей інститути НААН втратили через недофінансування наукових досліджень із бюджету. Відтак, не могли купувати нові лабораторії для проведення біотехнологічних досліджень та розвитку генної інженерії. Про це у ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів президент НААН Ярослав Гадзало.
Він повідомив, що деякий час держава погано контролювала завезення на внутрішній ринок ГМО-насіння. Сьогодні ця проблема відчутна з імпортним насінням сої, натомість українські сорти продаються дуже добре, бо вони не з ГМО.
"На початку незалежності України насіннєві компанії для зміцнення своїх позицій на ринку пропонували аграріям насіння за демпінговими цінами, і ті йшли на це. Нині така практика в минулому і зараз імпортне насіння дорожче за вітчизняне. Чому купують сьогодні? Іноземні компанії мають свої представництва в Україні, разом із насінням пропонують технології з вирощування та засоби захисту рослин. В цьому ми поки відстаємо", ― зазначив Гадзало.
За його словами, з 1990 року в НААН практично не випускався жоден засіб захисту від шкідників, хвороб чи бур’янів. Науці складно було пропонувати насіння разом із технологією, оскільки засоби захисту й сільськогосподарська техніка на 80% іноземного виробництва.
"Спостерігається за останні 2 роки тенденція до збільшення обсягів з продажу українського насіння. Наприклад, цього року все насіння гречки було реалізовано. Такого раніше не було", ― підкреслив президент НААН.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!