Близько 30% агробізнесу України не сплачують податки, – Кулініч
Близько 30% агробізнесу України не сплачують податки, – Кулініч

Аграрний бізнес, який сьогодні працює в Україні не сплачуючи податки, стпновить близько 30% всього агросектору. Про це, підтримуючи законопроєкт №3131, основна мета якого – вивести українську аграрну сферу з «тіні», на facebook  написав народний депутат Олег Кулініч. 

«Орієнтовна сума поставленого податкового зобов’язання, яке вводиться законопроєктом №3131-д, в розмірі 1215 тис. грн з гектара на рік є абсолютно прийнятною. А для сімейних господарств ця сума взагалі становитиме 540 грн. Тобто, для таких господарств зараз пропонується ставка лише 2% від НГО, яка наразі становить 27 тис. грн. Але ще раз наголошую – мова саме про аграрний БІЗНЕС, який працює, не сплачуючи податків, а це, на жаль, стосується близько 30% агросектору», – написав він.

Кулініч додав, що останнім часом на законопроєкт №3131 іде потужна інформаційна атака.

Причому хочу зазначити, що найбільше «вкидів» різного роду дезінформації відбувається від людей, які сам законопроєкт навіть не читали, і мають дуже приблизне уявлення і про село, і про податкове та земельне законодавство. Тому вважаю за потрібне детально пояснити свою позицію та завдання законопроєкту, – зазначив нардеп.

За його словами, не йдеться про введення якихось нових податків, мова за елементарну справедливість і об’єктивність, а також роботу бізнесу у правовому полі.

Даті текст – без змін.

Всі, хто орієнтується у нинішніх реаліях, знають – податкове навантаження у агропідприємств, які працюють офіційно, забезпечують робочі місця і платять своїм працівникам «білу» зарплату, становить близько 2 тис. грн за гектар. Це реалії сьогодення.

Мова не про людей, які обробляють свої городи чи присадибні ділянки, будь-яку землю до 1 га. Давайте лише уявимо, скільки людей вручну, для себе, обробляє понад 1 гектар??? Сам змалку виріс на землі, ми обробляли 30 соток, і ледве з цим справлялися. Давайте будемо чесними, господарювання на площах в кілька гектарів, це вже товарне виробництво. І воно має оподатковуватися.

Саме тому сьогодні Податковий комітет на засіданні підтримав законопроєкт №3131-д, яким створюється справедливий баланс податкового навантаження на гектар землі. Адже ще раз наголошую – не може бути так, щоб пенсіонер, який офіційно здає свій пай в оренду, сплачував до 1000 грн ПДФО, а агропідприємець, який працює «вчорну», не сплачував нічого. Це проти здорового глузду, проти соціальної справедливості і проти самих мешканців сіл, адже місцеві бюджети втрачають на цьому мільярди!

Тому для забезпечення справедливого податкового навантаження проєктом 3131-д запроваджується «поставлене податкове зобов’язання» – тобто мінімальна сума податку, яку мають сплатити власники або користувачі такої землі з доходів від її використання. Причому до бюджету буде доплачуватися виключно перевищення поставленого зобов’язання над сплаченими податками. Це зобов’язання:

  • виникатиме лише щодо сільськогосподарських ділянок від 1 га, тобто воно діятиме для тих, хто обробляє значні земельні площі, що по суті є сільськогосподарським товарним виробництвом;
  • зобов’язання не розповсюджується на присадибні ділянки і городи;
  • зобов’язання не розповсюджується на землю, яка перебуває в офіційній оренді, таке зобов’язання сплачує орендар – це стимулюватиме орендарів укладати офіційні договори оренди, а не домовлятися з власниками паїв «на словах»;
  • при офіційному оформленні договорів оренди власники паїв стають юридично захищеними і зможуть відстояти свої права;
  • до бюджету сплачуватиметься виключно різниця між розміром поставленого податкового зобов’язання та іншими фактично сплаченим податками.

Передбачається поетапне введення поставленого податкового зобов’язання шляхом застосування понижених коефіцієнтів для його розрахунку. Замість 4,5 %, які почнуть застосовуватись з 2024 року, пропонується застосовувати коефіцієнт 3% – за 2021 рік, 3,5% – за 2022 рік, 4% – за 2023 рік. Штрафи за неправильно розраховане поставлене податкове зобов’язання за 2021 рік нараховуватися не будуть.

Крім того, для фізичних осіб-підприємців, в тому числі сімейних фермерських господарств перші 2 роки (2021 – 2022 роки) ставка зобов’язання взагалі буде нульовою. Ці норми стимулюватимуть розвиток саме малих виробників та сімейних фермерських господарств, яких у нас сьогодні лише більше ста, а повинно бути десятки тисяч.

Завдяки запропонованому у проекті механізму детінізації виробництва через справедливе податкове навантаження з гектара, місцеві бюджети отримають реальні додаткові надходження. А все це – гроші, які підуть на підтримку та розвиток соціальної сфери села і його інфраструктури, на школи і дитсадки, лікарні, дороги і так далі.

Нагадаємо, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики вніс зміни до початкового варіанту законопроекту про детінізацію с/г земель 3131 і виклав їх у альтернативному 3131-д.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 квітня 2021
Опубліковано ТОП-5 напрямків зі сплати податків в АПК за видами діяльності
Загальна сума податкових надходжень до бюджету від АПК та структура податків за 10 місяців 2020 року становить...
1 квітня 2021
Загальна структура сплачених податків агросектором за 2020 рік
Загальна сума податкових надходжень до бюджету від АПК та структура податків за 10 місяців 2020 року становить...
1 квітня 2021
Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата
Загальна сума податкових надходжень до бюджету від АПК та структура податків за 10 місяців 2020 року становить близько 42,6 млрд грн – від...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...