Місцевим радам ускладнять прийняття рішень із земельних питань

Законопроєктом № 3801 «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності», який зареєстрований у ВРУ, пропонується запровадити прийняття рішень місцевої ради з питань розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності більшістю у дві третини від загального складу Ради. Про це повідомляє прес-служба асоціації.

Зазначається, що Асоціація міст України звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендувати парламенту відхилити проєкт закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розпорядження землями комунальної власності» №3801 від 07.07.2020 р.
 
Проаналізувавши текст законопроекту, Асоціація міст України висловлює такі зауваження :

• Законопроєкт стосується правовідносин щодо порядку розпорядження виключно землями комунальної власності. Варто відзначити, що відповідно до статті 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Рішення про розпорядження землями комунальної власності приймається колегіально депутатами, обраними на основі прямого, рівного, загального виборчого права громадянами. В той же час розпорядження землями державної власності здійснюється одноособово, наприклад головою місцевої державної адміністрації або керівником територіального підрозділу Держгеокадастру. При цьому така особа не є обраною народом, тобто не виступає безпосередньо від імені народу, а такі повноваження здійснюються нею без залучення громадськості, врахування її думки. Відтак, існуючий спосіб розпорядження землями комунальної власності є більш відкритим та демократичним ніж землями державної власності. Отже, в першу чергу варто забезпечити прозорий та неупереджений механізм розпорядження землями державної власності, наприклад шляхом погодження рішень органів виконавчої влади щодо розпорядження земельними ділянками державної власності органами місцевого самоврядування, які діють від імені територіальних громад та є обраними громадянами.
• В обґрунтуванні необхідності прийняття законопроекту в пояснювальній записці автори законопроєкту приходять до висновку, що  через обмеженість земельного ресурсу надання земельних ділянок комунальної власності у власність громадян чи у користування юридичним особам, часто відбувається несправедливо. Як приклад зазначається, що земельні ділянки надаються під забудову без врахування думки громадян.

В контексті обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту вважаємо, що шляхами вирішення проблем у питанні розпорядження землями, має бути:
– більша залученість громадян до вирішення земельних питань (розвиток форм партисипативної демократії);
– обмеження на законодавчому рівні процесу приватизації земель (у зв’язку з обмеженістю земельного ресурсу).

• Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою прозорого та неупередженого механізму розпорядження землями комунальної власності. Досягнути поставленої цілі пропонується шляхом запровадження голосування  «кваліфікованою» більшістю у 2/3 від загального складу ради для прийняття рішень місцевої ради з питань розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності. За загальним правилом рішення ради ухвалюється простою більшістю голосів від загального складу ради і лише у виняткових випадках застосовується кваліфікована більшість. Зокрема, такими випадками є подолання «вето» голови або дострокове припинення повноважень голови за рішенням місцевої ради. При цьому, законопроєкт не врегульовує питання яким чином та у який спосіб буде долатися «вето» голови на рішення ради стосовно розпорядження комунальними землями. Виходячи з логіки Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» – «вето» голови на такі рішення мають долатися місцевою радою виключно повним складом місцевої ради. Багаторічна практика показує, що будь який представницький колегіальний орган практично не збирається на свої засідання у повному складі. Більше того, враховуючи безоплатність здійснення депутатами місцевих рад своїх повноважень та поєднання таких повноважень з основною роботою, більшість місцевих рад практично завжди збираються у мінімальній кількості депутатів, необхідній для прийняття рішень. Запровадження «кваліфікованої» більшості для прийняття рішень з земельних питань зупинить процес їх прийняття або призведе до порушення строків розгляду, які визначені Земельним кодексом України. У свою чергу порушення строків розгляду земельних питань призведе до порушення прав фізичних та юридичних осіб щодо користування земельними ділянками.
• Законопроєкт не дає відповіді на питання яким чином прийняття рішень саме «кваліфікованою» більшістю посилить прозорість та неупередженість механізму розпорядження землями комунальної власності та знизить корупційні ризики.  Слід відзначити, що відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» проєкт будь якого рішення місцевої ради до його прийняття оприлюднюється на офіційному сайті ради (частина третя статті 15). Відтак, кожен громадянин може ознайомитися з проєктом рішення ради та у разі виявлення порушення його прав, подати індивідуальне чи колективне звернення до органу місцевого самоврядування про таке порушення. Окрім цього, проєкти рішень ради проходять кілька стадій узгодження, а сама процедура надання земельної ділянки проходить у два етапи, що є додатковим інструментом відкритості та публічності прийняття рішень.
• Додаткову загрозу, яку може створити законопроект №3801, є не тільки порушення строків розгляду земельних питань, а і практично зупинення діяльності місцевої ради. Це пов’язано з тим, що на законодавчому рівні запроваджено імперативний мандат депутата, тобто залежність депутата від позиції фракції чи партії, і в такому випадку під час вирішення будь-якого питання депутат не є вільним у своєму виборі. З огляду на такі обставини, питання розпорядження землями громад перестане бути питанням забезпечення прав громадян та юридичних осіб на володіння чи користування земельними ділянками, а стане виключно політичним питанням, що призведе до чисельних порушень законодавства.

Нагадаємо, Рада підтримала партизацію місцевих виборів в Україні.