На виставці «Агро-2020» фермери озвучили владі найгостріші проблеми

Фермерство не живе у просторі, яке відірване від загальнодержавної правоохоронної ситуації. На сьогодні фермерство відчуває на собі усі проблеми, які випливають із недосконалості правового поля України. Одна з найболючіших проблем – рейдерство. Про цю й інші проблеми та шляхи їхнього вирішення йшлося на ІІ Всеукраїнському фермерському форумі.

На форумі було обговорено проблеми АПК із представниками влади:

• заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарасом Висоцьким;
• народним депутатом України, головою підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’яном Заблоцьким.

Присутні заслухали доповідь голови «Всеукраїнського конгресу фермерів» Івана Слободяника «Актуальні проблеми розвитку фермерства. Нормативно-правове регулювання».

Зокрема, Іван Слободяник наголосив, що ситуація із держреєстрами кричуща, адже перед закриттям реєстру фермер може прокинутися вранці й уже не бути власником свого господарства або директором, просто тому, що хтось змінив власника у реєстрі. Як це було на Дніпропетровщині, чи не так давно на Полтавщині. Тому фермери наполягатимуть на тому, щоб були створені електронні кабінети та без присутності власника ніхто не міг змінити дані у реєстрі.

Також продовжуються проблеми із землями постійного користування. Як тільки вмирає фермер, прокуратура або Держкадастр починають вважати це землі державними або комунальними, якщо це громада.

«Ми будемо наполягати, щоб землі постійного користування увійшли до спадкової маси до кінця цього року, – наголосив Слободяник, – 27 тисяч фермерських господарств були створені на землях постійного користування. Середній вік цих фермерів близький до, так би мовити, поважного. Хтось «виріс» до 300 га, хтось залишився на рівні 50-100 га. Але фермер повинен відчувати, що він господар своєї землі».

Щодо держземель: за тими фермерами, хто отримував в оренду як фізособа, теж дивна ситуація – ти не можеш узяти її на баланс фермерського господарства. Ми будемо наполягати, щоб була не субаренда, а перебування на балансі фермерських господарств», – вважає він.

Є проблеми із нормативною грошовою оцінкою по господарських дворах. Та постанова, яка регулює методику нормативної грошової оцінки землі господарського двору, плюс коєфіцієнт від ОТГ – земля може коштувати стільки, немов вона на узбережжі Чорного моря.

«Таке враження, що на цих землях нафтова свердловина, – каже фахівець. – Необхідно внести зміни у цю постанову, щоб ціна й оренда, була адекватна».

Щодо реєстрації податкових накладних: абсолютно незрозуміло, чому фермери віднесені до групи ризику? Коли починаєш реєструвати податкову накладну, вона блокується і, відповідно, затримуються кошти. І коли тобі треба платити за пальне, паї тощо, взагалі саботується робота фермера. Тож будемо від депутатів вимагати зустрічі у податковій, щоб забрали з групи ризику фермерські господарства, бо починати треба з причини і шукати скрутки не у фермерів, а в іншому місці», – перелічує голова «Всеукраїнського конгресу фермерів».

Стосовно пересування сільськогосподарської техніки. Цього року було прийнято постанову про переміщення, дозволили пересування 3х8. Але культиватор 4х2, тож, щоб проїхати селом, згідно із чинним законодавством, треба викликати поліцію і супроводжувати цю техніку.

Фермерська спільнота наполягатиме на зміні до постанови, щоб не автострадами, але сільськими дорогами, можна було пересувати цю техніку самостійно.

Стосовно резервів для виживання у ситуації таких складних погодних умов. Де їх можна задіяти?

Перше, це державна підтримка. Левова частка направлена на компенсацію за кредитами. Але фермерів до 500-1000 га ніхто кредитувати не хоче. Будемо наполягати, щоб створили Фонд кредитування і цих фермерів теж кредитували», – акцентує Слободяник.

«Зі страхування: ми розуміємо, що держава теж у скруті, тож будемо наполягати на задіянні цього механізму», – каже він.

Найкраще – повернутися до спецреживу ПДВ. Сьогодні світ у такій ситуації, коли кожен боронить своїх. Є ініціатива – зменшення ставки ПДВ до 14%. Але фермерська спільнота вважає, що вона повинна бути на рівні 10%. Але загалом наполягатимемо на поверненні спецрежиму.

Тепер щодо резервів фермерів для росту. Вони у собівартості продукції. Тож де втрачаються кошти фермерів?

Перше – це Укрзалізниця. На сьогодні фермер фактично дотує Укрзалізницю через зависокі тарифи. Тариф на перевезення агропродукції повинен бути зменшений.

Також портові збори при перевалці сьогодні вищі, ніж у Чорноморському регіоні й регулюються дивною методикою. Фермерство наполягає на зміненні методики, щоби збори були на рівні середньочорноморських.

Квоти на добрива. Ми займаємо таку позицію: проблеми хімічного виробництва потрібно вирішувати, а не перекладати на плечі фермерів. Це лаконічний перелік нагальних проблем. Будемо вважати їх програмою на рік», – підсумував Іван Слободяник.