Уряд офіційно розпочав створення Національної економічної стратегії-2030
Уряд офіційно розпочав створення Національної економічної стратегії-2030

Вчора, 7 вересня, під головуванням міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка відбулося  установче засідання робочої групи з розробки Національної економічної стратегії-2030. Стратегія є ініціативою президента та прем'єр-міністра України. Згідно з дорученням голови уряду, Центр економічного відновлення є платформою та координатором з  її розробки. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«Україні невідкладно треба відійти від моделі розвитку, в якій конкурентні переваги зумовлені переважно використанням природних ресурсів та дешевої робочої сили. Натомість  ми маємо побудувати інноваційну модель, пріоритетами якої є розвиток виробництва та торгівлі продукцією з вищою доданою вартістю, високий технологічний рівень виробництва, кваліфікована високооплачувана робоча сила, економія енергії та інших видів природних ресурсів і новаторський стиль управління. Саме на такий шлях розвитку й має бути спрямована наша стратегія», — заявив міністр. 

Він додав, що офіційному старту передувала відповідна робота експертних організацій, наукових установ і урядових інституцій. Сама робота над Стратегією розпочнеться з визначення конкретних економічних показників, яких потрібно буде досягти країні.   

Національна економічна стратегія – це головні вектори, за якими буде розвиватися Україна: стимули для промисловості, стимули для агросектору, стимули для видобування, транспортні коридори, стимули для IT та R&D, стимули для інфраструктури та внутрішніх перевезень, стимули для енергетичного сектору. 

Ключовою метою для агросектора в Національній економічній стратегії — 2030 є відповідь на глобальні тренди та виклики. За оцінками FAO та OECD, до 2030 року глобальний попит на продовольство перевищить глобальну пропозицію. Україна, з нашими передумовами для розвитку агросектору, могла б скористатись цією можливістю. Для цього нам слід сконцентруватись на структурних змінах у галузі. Мова йде про збільшення виробництва високомаржинальних культур, інвестиції в Agtech рішення та зрошувальні системи, нарощування переробки продукції. Все це має супроводжуватись створенням сприятливих умов для ведення сільського господарства: лібералізацією ринку землі, ефективною державною політикою, покращенням інфраструктури, забезпеченням доступу до фінансів та ринків для агровиробників», — зазначив Кирило Криволап, виконавчий директор Центра економічного відновлення, радник прем’єр-міністра України.

Ініціативи, закладені у стратегії, будуть виділені у державні цільові програми і почнуть реалізовуватися вже з 2021 року.

Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:

  • Зміни у підходах до державного управління. Необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права.
  • Зміни у якості економічного зростання. Без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення. Необхідними є зміни саме у якості економічного зростання — воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким.
  • Зміни у політиці зайнятості – зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність.
  • Зміни у сферах охорони здоров’я і освіти. Освітні процеси сьогодні мають враховувати тенденції майбутнього. Мають оновлюватися освітні стандарти, освітній процес повинен будуватися на основі інклюзивності та цифровізації, формуватися та розвиватись освітньо-наукові кластери.

Економічне благополуччя країни напряму залежить від сфери охорони здоров’я. Пандемія коронавірусу показала, що необхідно вкладати ресурси як у побудову сильної системи охорони здоров’я й забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, так і налагодження власного виробництва критично необхідної продукції», — зауважив Ігор Петрашко.

Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створено 20 робочих груп із залученням фахівців уряду, міністерств, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.

Нагадаємо, у Мінекономіки розроблено проєкт Концепції промислового розвитку картоплярства на 2021-2025 роки.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 жовтня 2020
Зеленський доручив уряду представити результати аудиту держави та економічні вектори до 2030 року
Уряд провів повноцінний аудит держави і протягом двох тижнів представить його результати. Про це у посланні до Верховної Ради про внутрішнє та...
9 вересня 2020
Створення фонду розвитку сільських територій та агентство з експорту: представлено план дій уряду на 2020 рік
На черговому засіданні Кабінету міністрів України 9 вересня було затверджено з техніко-юридичними правками План пріоритетних дій уряду. Про це...
2 вересня 2020
Мінекономіки знизило прогноз урожаю зернових до 68 млн т за рахунок кукурудзи
Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України знизило прогноз урожаю зернових в 2020 році з 70 млн т до 68 млн т за...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...