Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Через тіньові схеми великих зернотрейдерів Україна за 2 роки втратила $1 млрд валютної виручки. Про це стало відомо з презентації-розслідування Центру аграрної логістики та інфраструктури «Міжнародні схеми відмивання грошей з використанням легального експорту аграрної продукції транснаціональними корпораціями», яка була представлена сьогодні на засіданні Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної ради України з питань розслідування оприлюднених в ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб державних органів влади, які призвели до значних втрат доходів держбюджету.
Народний депутат Іван Крулько, який проводив ТСК, сказав, що від експортних операцій аграрної продукції неповернення валютної виручки в 2019 р склало 7,9 млрд грн, а за перший квартал 2020 р — 1,6 млрд грн.
З них умовні втрати податку на прибуток становлять 1,4 млрд грн за 2019 рік та 294 млн грн — за 2020 рік (всього 10 млрд грн).
Не виключаю, що ці цифри можуть бути і більші», — додав Іван Крулько.
Група аудиторів з Центру аграрної логістики та інфраструктури повідомляє, що тільки за рішеннями судів по декільком компаніям сума неповернення валютної виручки за останні 2 роки становить понад $1 млрд.
За нашими оцінками, за останні 4 роки в країні щорічно близько 7 млн т зерна експортується з неповерненням валютної виручки. Ми проаналізували близько 30 тис. записів у митній базі України, судові рішення Єдиного реєстру та відкриту інформацію про компанії-імпортери», — відзначили представники Центру.
Аудитори вважають, що є очевидний механізм створення ланцюжків компаній, який складається з українських компаній, зареєстрованих в нетипових для міжнародної торгівлі країнах (Чехія, Угорщина і т.д.). Ці компанії зареєстровані на українських громадян, які є первинними імпортерами зерна і фігурують в митних деклараціях українського експорту.
З публічних джерел видно, що ці компанії операції з експорту у себе не показують і не розраховуються зі своїми українськими постачальниками.
Компанія, у якій один директор і засновник, не може експортувати мільйони тонн зерна на рік. Зрештою, цей товар надходить на кораблі, які йдуть за адресою міжнародних транснаціональних корпорацій. Таким чином, транснаціональні корпорації в якійсь мірі є бенефіціарами цієї систем », — зазначив представник Центру аграрної логістики та інфраструктури.
Експерти впевнені, що необхідно відстежити ланцюжок від моменту першого експорту до моменту потрапляння товару до міжнародного трейдеру.
Через те, що останніми роками митниця була позбавлена функції слідства, а податковій «обрізали» функції контролю і декриміналізували неповернення валютної виручки, варіантів вирішити цю проблему в Україні немає. Єдиний варіант — звертатися до міжнародної допомоги, підключати до роботи транснаціональні корпорації, на чиїх кораблях це зерно йде з України. Необхідно написати запити в центральні офіси цих транснаціональних корпорацій», — йшлося під час презентації результатів дослідження.
Відзначається, що, наприклад, в 2008 р Аргентина в справі проти ABCD трейдерів стягнула $868 млн на користь держави. Тоді з'ясувалося, що реальна фінансова звітність компаній ADM, Bunge, Cargill і Louis Dreyfus не відображала реального доходу від зернових операцій. Внаслідок розкриття протиправних дій уряд Аргентини зажадав від компаній Bunge $476 млн, Cargill $252 млн і $140 млн від Louis Dreyfus.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!