Озвучено негативні наслідки зниження ставки експортного ПДВ до 14% для агросектору

Парламент підтримав у другому читанні законопроект №3656  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», який, зокрема, передбачає зниження ставки ПДВ для агросектору з 20% до 14%. Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

Доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів’євський озвучив негативні елементи ініціативи: 

Ускладнення адміністрування ПДВ і, відповідно, збільшення можливостей для зловживань та маніпуляцій із ПДВ.

Збільшення кількості ставок ПДВ автоматично означає додаткове навантаження на систему адміністрування та контролю ПДВ. Це означає лише одне – збільшення простору для маніпуляцій та махінацій з ПДВ.

Наприклад, махінації із кодами товарів, щоб можна було побільше їх реалізувати за заниженою ставкою і, таким чином, зменшити своє податкове навантаження.

Різні ставки ПДВ на окремі види продукції – це ускладнення ведення бухгалтерського обліку і привід для візиту податківців, які перевірятимуть правомірність обліку продукції із різними ставками ПДВ.

Більше ставок – більше зловживань та корупції, — це дуже добре задокументована практика по всьому світу і абсолютно немає причини думати, що це не відбуватиметься в Україні.

Або інший приклад. Менша ставка на аграрну продукцію – це ризик того, що вихідний ПДВ аграрія не перекриє його вхідний ПДВ і сальдо ПДВ буде від'ємним.

Негативний вплив на інвестиції в аграрному секторі

Втрати держбюджету

Особливістю цієї законотворчої ініціативи є те, що знижена ставка ПДВ запроваджується фактично лише на проміжне споживання (на аграрну сировину), а відтак не повинно мати впливу на доходи держбюджету, оскільки ставки на кінцеву продукцію залишаються незмінними.

Проте в українських умовах є достатньо випадків (винятків), які в цілому призведуть до значних бюджетних втрат.

Усі відомі випадки втрат ПДВ в цій справі можна поділити умовно на три групи: 1) операції між платником та неплатником ПДВ на стадії проміжного споживання; 2) реалізація кінцевому споживачу; 3) втрати в результаті ускладнення адміністрування всієї системи ПДВ.

У першому варіанті (операції між платником та неплатником ПДВ) може бути доволі багато випадків, як то, наприклад:

• Сплата орендної плати зерном (в негрошовій формі);
• Купівля насіння зернових або молодняка особистими селянськими господарствами (одноосібниками), та сільгоспвиробниками — неплатниками ПДВ;
• Купівля фуражу тими ж самими одноосібниками, яких в нас нараховується біля 4 млн одиниць.

З огляду на вказані вище випадки, оцінити приблизний обсяг втрат ПДВ можна виходячи зі статистики реалізації сільгосппродукції сільгосппідприємствами за різними каналами реалізації.

Знижена ставка ПДВ на аграрну продукцію (або на проміжне споживання в АПК України) виглядає, як спроба вирішити важливу проблему зовсім не тими, що потрібно, інструментами. Це призведе до зниження добробуту, податкових надходжень держбюджету, зниження інвестицій в аграрному секторі та збільшення простору для зловживань із ПДВ.

Детальніше читайте за посиланням.

Нагадаємо, нардеп назвав переваги зниження ставки ПДВ для низки агарних продуктів.