У законі «Про внутрішній водний транспорт» закликають зберегти перевагу  по ставці збору для українського флоту
У законі «Про внутрішній водний транспорт» закликають зберегти перевагу  по ставці збору для українського флоту

Потрібно зберегти економічну перевагу українського торговельного флоту над іноземним в частині розміру річкового збору в межах у діючому законі 1054-ІХ  «Про внутрішній водний транспорт». Про це в ексклюзивному коментарі для матеріалу AgroPolit розповів голова ради ГО «Бізнес – Варта», народний депутат 8-го скликання («Об'єднання Самопоміч») Іван Мірошінченко.

 «Окупність річкового флоту сьогодні становить 12-14 років. Тому можна багато говорити, але дефіцит флоту є в середині країни. І хто за це платить? Знову товаровиробник. Адже ринок формується з балансу попиту і пропозицій: якщо наявний дефіцит флоту, то значить високі ставки за його користуванням. Хто платить? Споживач, тобто товаровиробник. Тому я витупаю за цей закон»,  – каже він.  

При цьому Іван Мірошніченко наголошує, що у законопроекті варто зберегти пункт про те, що іноземний флот не повинен мати економічну перевагу по ставках і зборах над українським.

Однак, коли за моєї каденції депутатом у парламенті ми писали аналогічний  законопроект, то у ньому був пункт про те, що іноземний флот не повинен мати економічну перевагу по ставках збору над українським. Тобто ставки мали би бути для них різні (для вітчизняних суднобудівників ми пропонували менші ставки збору річкового), щоб таким чином стимулювати українських суднобудівників. Цього принципу слід дотримуватися і зараз та закладати його у закон: якщо ти береш десь флот і дійсно хочеш працювати в українських внутрішніх водах, то ставки протягом кількох років слід встановлювати менші для стимулювання. Адже вигідніше флот перевезти в Україну, поставити український прапор, щоб це була українська компанія, український флот», – пояснює голова ради ГО «Бізнес – Варта».

Детальніше у агродебатах читайте «Закон №1054-ІХ «Про внутрішній водний транспорт»: кінець українського судноплавства чи перехід на міжнародні стандарти?».
 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 лютого 2021
Названо нардепів аграрного комітету, які не голосували за закон про внутрішній водний транспорт
Із 30 членів аграрного комітету за закон №1054-ІХ про внутрішній водний транспорт (реєстраційний номер 1182–1-д) не...
5 січня 2021
У порівнянні з минулим роком перевалка зернових в морських портах впала на 12%
У порівнянні з минулим роком перевалка зерна в морських портах впала на 12%, повідомляє АМПУ. У повідомленні вказано, що...
11 серпня 2020
В Україні мають намір відродити річковий флот
Найбільше держпідприємство «Українське Дунайське пароплавство» заявило про амбітні цілі — відродити річковий флот. Про це...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...