Роман Лещенко прокоментував ключові зміни у аграрному законодавстві та їх наслідки для сільгоспвиробників
Роман Лещенко прокоментував ключові зміни у аграрному законодавстві та їх наслідки для сільгоспвиробників

Аграрну спільноту котрий день поспіль бентежать неоднозначні проекти законодавчих рішень та їхні наслідки для галузі. Про це на сторінці у Facebook написав міністр аграрної політики Роман Лещенко, висловивши свою позицію щодо цих питань.

Перше: ініціатива збільшити вдвічі суму фіксованого податку для IV групи платників.

«Посилення оподаткування тих, хто і так платить, і відсутність політики детінізації заганяє сумлінних фермерів у «тінь», а бюджет отримає від’ємну динаміку у довгостроковій перспективі. Необхідно виводити землю із «тіні», шляхом встановлення мінімального податкового зобов'язання з гектара. Адже тіньовий ринок — це 30% всього земельного банку країни, і саме там існує достатній резерв для поповнення надходжень у бюджети всіх рівнів. Лише змусивши платити податки тих, хто зараз від них ухиляється, держава отримає право говорити про збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків», — зазначив Роман Лещенко.

Нагадаємо, уряд розглядає законопроєкт, яким зокрема хочуть вдвічі збільшити ставку єдиного податку для платників четвертої групи – сільгоспвиробників.  Також повідомлялося, що Всеукраїнський Конгрес Фермерів вимагає в Міністрества фінансів не піднімати удвічі фіксований податок. Інакше фермери змушені будуть вийти на акції протесту.

Друге: обмеження експорту соняшнику.

На думку аграрного міністра, це радянські практики адміністративного регулювання, які в умовах ринкової економіки дають негативний ефект або відразу, або згодом.

Заборона експорту соняшнику є протиправною мірою, тому що згідно чинного законодавства підставою для її введення є порушення ринкової рівноваги. Однак, дефіциту соняшнику в Україні немає. При цьому, заборона експорту створює передумови для узгоджених антиконкурентних дій – монопольної змови, з якими держава якраз має боротися», — написав Роман Лещенко.

На його думку, відповідальна державна політика в даному випадку — це системні заходи щодо зниження цін на всі соціально значущі продукти харчування, які входять в продуктовий кошик українського споживача. В усьому світі і, перш за все, в ЄС цього досягають введенням зниженої ставки ПДВ для таких продуктів.

Наша пропозиція встановити ставку 14% ПДВ на всі види с.г продукції без будь-яких виключень. Спроба здешевити окремий продукт за рахунок українських аграріїв – це небезпечний захід, який не тільки загрожує розвитку аграрної галузі та не вирішує комплексно проблему, але також може призвести до того, що держава буде змушена компенсувати аграріям збитки, завдані такими необґрунтованими рішеннями», — додав міністр агрополітики.

Нагадаємо, Мінекономіки запропонувало обмежити експорт насіння соняшнику з 15 травня до 30 вересня. Відповідний проєкт постанови 20 квітня опублікували на сайті міністерства для обговорення.

Третє: квотування імпорту мінеральних добрив в Україну.

На думку міністра, квотування підвищить ціну на внутрішньому ринку, але не призведе до зменшення собівартості українських добрив та підвищення їхнього експортного потенціалу. У результаті постраждають українські аграрії.

Це також матиме негативний вплив на імідж України як надійного торговельного партнера.
Я особисто буду присутній під час перегляду Апеляційним судом міста Києва рішення Київського адміністративного окружного суду на користь кількох компаній, яке фактично стимулює остаточну монополізацію вітчизняного ринку мінеральних добрив. Крім того, жодним рішенням суду не можна наказати членам комісії Мінекономрозвитку голосувати певним чином – вони зобов'язані голосувати згідно голосу своєї совісті і захищати національні інтереси. Щоб не вирішив суд, питати будуть не з нього, а з них. Тому я вважаю саме рішення суду, яким колегіальному органу пропонується прийняти конкретне рішення – правовим нонсенсом, який неможливо виконати», — написав він.

Нагадаємо, суд зобов'язав квотувати імпорт добрив в Україну. Раніше повідомлялося, що аграрії втратять близько $300 млн після введення квот на імпорт добрив.

Роман Лещенко підсумував, що не підтримує подібні законодавчі ініціативи.

Ці «ініціативи» — шкідливі, і вирішують лише тимчасові політичні та економічні проблеми, а не закладають основи розвитку аграрної галузі. Я на боці аграріїв та прибічників запровадження змін, які будуть впливати на довгостроковий розвиток галузі та країни, а не вирішувати тимчасові проблеми за її рахунок. На нашому боці аграрний комітет Верховної Ради України та профільні аграрні асоціації і я дуже вірю, що разом ми зможемо відстояти розвиток галузі!», — повідомив він.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 липня 2021
У 2021 році сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 8,2%
За підсумками першого півріччя п.р. обсяги виробництва сільгосппродукції в господарствах усіх категорій України скоротилися на 8,2% у порівнянні з...
23 квітня 2021
Уряд планує збільшити ставку податку для сільгоспвиробників
Уряд розглядає законопроєкт, яким зокрема хочуть вдвічі збільшити ставку єдиного податку для платників четвертої групи –...
21 квітня 2021
Роман Лещенко повідомив, за яких умов і коли запрацює оновлене Мінагрополітики
Мінагрополітики розпочинає всі необхідні процедури для повноцінного запуску. Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства Роман...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...