Аграрії чекають на прийняття законопроекту №3131-д щодо детінізації виробництва сільгосппродукції
Аграрії чекають на прийняття законопроекту №3131-д щодо детінізації виробництва сільгосппродукції

До кінця поточної сесії народним обранцям необхідно встигнути ухвалити низку аграрних законопроєктів та вирішити питання з ключовими етапами земельної реформи, перед тим як відправитися на канікули. Серед найбільш очікуваних — законопроект №3131-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції». Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

Ключові положення законопроєкту мають такий вигляд: 

  • податкове зобов’язання виникатиме лише щодо сільськогосподарських ділянок від 1 га, тобто діятиме для тих, хто обробляє значні земельні площі, що по суті є сільськогосподарським товарним виробництвом;
  • зобов’язання не розповсюджується на присадибні ділянки і городи;
  • зобов’язання не розповсюджується на землю, яка перебуває в офіційній оренді, таке зобов’язання сплачує орендар – це стимулюватиме орендарів укладати офіційні договори оренди, а не домовлятися з власниками паїв «на словах»;
  • при офіційному оформленні договорів оренди власники паїв стають юридично захищеними і зможуть відстояти свої права;
  • до бюджету сплачуватиметься виключно різниця між розміром поставленого податкового зобов’язання та іншими фактично сплаченим податками.

Передбачається поетапне введення поставленого податкового зобов’язання шляхом застосування понижених коефіцієнтів для його розрахунку. Замість 4,5 %, які почнуть застосовуватись з 2024 року, пропонується застосовувати коефіцієнт 3% – за 2021 рік, 3,5% – за 2022 рік, 4% – за 2023 рік. Штрафи за неправильно розраховане поставлене податкове зобов’язання за 2021 рік нараховуватися не будуть.

Крім того, для фізичних осіб-підприємців, в тому числі сімейних фермерських господарств перші 2 роки (2021 – 2022 роки) ставка зобов’язання взагалі буде нульовою. Ці норми стимулюватимуть розвиток саме малих виробників та сімейних фермерських господарств, яких у нас сьогодні лише більше ніж сто, а повинно бути десятки тисяч.

Завдяки запропонованому у проєкті механізму детінізації виробництва через справедливе податкове навантаження з гектара, місцеві бюджети отримають реальні додаткові надходження. А все це – гроші, які підуть на підтримку та розвиток соціальної сфери села і його інфраструктури, на школи і дитсадки, лікарні, дороги і так далі.

Навряд чи комусь потрібно додатково пояснювати, чому на цей закон з нетерпінням чекають і чому він настільки важливий, однак фактично, хоча закон і готовий до голосування, він пройшов підготовку у комітеті, але 4 лютого поточного року його розгляд у залі ВР було відкладено. Такий статус у нього і сьогодні.

Детальніше читайте за посиланням.

Нагадаємо, фермери та власники невеликих агрогосподарств закликають народних депутатів прийняти законопроєкт №3131-д, спрямований на детінізацію агропромислового комплексу. .

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 січня 2022
Завдяки детінізації у бюджет надійшло понад 50 млрд грн – Гетманцев
У 2021 році, завдяки детінізації економіки в бюджет вдалося зібрати більш як 50 млрд грн. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань...
13 жовтня 2021
Вадим Івченко розповів про 3 кроки детінізації сільськогосподарських земель
Аграріям потрібно дати певні стимули і підтримку, аби правильно детінізувати сільськогосподарські землі. Про це в інтерв’ю АgroРolit.com...
5 вересня 2021
Сільгоспвиробництво подорожчало майже на 35%
Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-липні 2021 року виросли на 34,7% в порівнянні з аналогічним періодом...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...