Зерновики закликали парламент внести зміни до законопроекту 5600
Зерновики закликали парламент внести зміни до законопроекту 5600

Українська зернова асоціація надіслала парламенту критичні зауваження від бізнесу до окремих норм ухваленого у першому читанні законопроєкту №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». З відповідним листом УЗА звернулася до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова та Голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данила Гетманцева, повідомляє прес-служба асоціації.

Стурбованість та глибоке занепокоєння викликають низка запропонованих норм в законопроєкті, які значно погіршують умови ведення бізнесу в Україні. Зокрема, занепокоєння викликають запропоновані значні обмеження щодо відшкодування ПДВ за придбаними товарами/послугами (п.200.4), а саме: не підлягають бюджетному відшкодуванню суми ПДВ від придбання послуг (адміністративні, збут, інші), встановлюється обмеження щодо включення до відшкодування сум ПДВ по придбаним товарам/послугам, вартість яких включається до вартості переробки, відшкодуванню підлягають суми ПДВ тільки по товарам, які вивезено за межі митної території України. Таким чином, втрачено значну конкурентну перевагу у порівнянні з компаніями-посередниками, що працюють на внутрішньому українському ринку, оскільки купуючи товар на елеваторах та продаючи його у порту вони зможуть зарахувати ПДВ актив від усіх послуг проти ПДВ зобов’язання при продажі товару. Також, зазначені норми значно збільшують часовий проміжок відшкодування ПДВ на товар, який було придбано, але ще не експортовано, та зберігається на складах.

В законопроекті значно розширюються можливості застосування податкової застави і як результат – зловживання з боку органів ДПС, а саме, можливість її накладання при наявності неузгодженої суми зобов’язань з податків (п. 56.15, п.89.1.4). Практика судових спорів свідчить, що близько у 70% випадках оскарження донарахування податків зроблених ДПС, судові рішення приймаються на користь платника податків. Під час судових спорів ДПС завжди подає апеляції та касації, що затягує процес до 3-5 років.  Непоодинокі випадки коли великі підприємства мають декілька активних судових спорів, а самі донараховані суми податків є абсолютно необґрунтованими, оскільки співробітники ДПС переважно переслідують ціль донарахування податків згідно встановлених планів. Можливість встановлення податкової застави у випадку оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному та судовому порядку за рішенням контролюючих органів може призвести на практиці до додаткового «тиску» на платників податку.

Таким чином, є високий ризик того, що українські підприємці зіштовхнуться з проблемою застави великих грошових сум на довготривалі терміни, що може привести до їх банкрутства», — йдеться у повідомленні.

Крім того, у період виникнення податкового боргу, керівник підприємства може бути обмежений у праві виїзду за межі України (п.91.3). Такий механізм забезпечення викликає занепокоєння, оскільки у випадку зловживань зі сторони органів влади, особа може бути обмежена у конституційному праві вільного пересування на довготривалий період часу, що є прямим порушенням прав та свобод людини відповідно до Конституції, а відсутність дзеркальної відповідальності за неправомірні донарахування з боку контролюючого органу може призвести до необґрунтованого  «тиску» на керівника платника податків. 

Великим підприємствам обмежується можливість щодо перенесення податкових збитків минулих років (п.140.4.4) п’ятдесятьма відсотками. Запропонована зміна суперечить принципу рівності усіх платників перед законом і недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації (п. 4.1.2 ПКУ), оскільки ставить можливість врахування витрат для цілей податку на прибуток у залежність від значення об’єкта оподаткування іншого платника податку. У більшості випадків, такі збитки виникають через втрати від зміни курсу при наявності валютних кредитів. Таким чином, держава карає компанії, що інвестують в українську економіку, за падіння валютного курсу національної валюти, на який держава має безпосередній вплив.

УЗА звернулася до парламентарів з пропозицією внесення змін до ухваленого законопроекту №5600, аби нововведення не призводили до збільшення податкового тиску на чесних платників податків та не створювали нових корупційних загроз», — повідомляють в асоціації.

Нагадаємо, ВРУ підтримала скандальний законопроект 5600 про збільшення мінімального податкового навантаження для агросектору.

Повідомлялося, що Аграрний комітет не підтримав урядовий проєкт закону 5600 про збільшення мінімального податкового навантаження для АПК.

Детальніше читайте у матеріалі: Законопроєкт 5600 – удар по агросфері: уряд хоче підвищити податки для АПК, виключити птахівників з 4 групи платників та змінити норми продажу землі

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 грудня 2021
ВРУ відхилила 14 постанов, які блокують підписання закону 5600 про мінімальне податкове навантаження на агросектор
Верховна Рада відхилила 14 проєктів постанов, які пропонували скасувати рішення парламенту від 30 листопада про ухвалення у другому читанні та в...
3 грудня 2021
ВРУ вирішить у грудні, якою буде система оподаткування для птахівників — ексклюзив
У кінцевому варіанті закону 5600 депутати створили правову колізію – проголосовано взаємовиключаючі правки в частині режиму сплати податків...
2 грудня 2021
Озвучено 5 основних податкових змін законопроекту 5600 для агросектору
Мінімальне податкове навантаження на 1 га сільськогосподарської землі, сплата податків птахівниками, земельний податок для...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...