Ринок землі в Україні з 1 липня 2021 року відкрив можливості для власників земельних паїв їх продавати, а фізичним особам (в тому числі й фермерам) – купувати. Через два роки до кола покупців приєднаються юридичні особи. В обіг ввели близько 27 млн га земель сільськогосподарського призначення. Про це повідомив заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолій Шумський, йдеться у блозі на AgroPolit.com.
Виходячи із аналізу законів про ринок землі, існує декілька висновків для громад щодо комунальної власності на землі за межами населених пунктів. Зокрема:
- реєстрація права комунальної власності потрібна, в першу чергу, щодо земельних ділянок, право державної власності на які було зареєстроване раніше,
- щодо незареєстрованих земель, то вони в силу закону перейшли з 27 травня 2021 року у комунальну власність автоматично, і реєстрація як ділянок, так і прав на них може відбуватися поступово в міру необхідності;
- органам місцевого самоврядування не потрібно ухвалювати жодних рішень щодо прийняття таких земель у комунальну власність, адже це право виникло в силу закону, а не шляхом передачі з державної у комунальну власність відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України;
- органи місцевого самоврядування мають затверджувати проєкти землеустрою та передавати у власність чи користування земельні ділянки, дозволи на розробку яких були надані відповідними органами виконавчої влади;
- якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані;
- щодо інших земель діє принцип «всі землі за межами населених пунктів є комунальними, крім…», отже землі державної власності та права на них держави, на відміну від комунальних, мають бути зареєстровані;
- якщо у комунальну власність перейшли земельні ділянки, щодо яких укладено договори оренди, емфітевзису, суперфіцію, сервітуту, то переукладання таких договорів або внесення до них змін щодо заміни сторони договору законом не вимагається.
Нагадаємо, змінено норми закону щодо договорів емфітевзису.