Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Карбоновий податок на викиди СО2 всіма країнами світу – ключова тема 26-ї зустріч Сторін Рамкової конвенції ООН (СОР26) про зміну клімату у Глазго, яка відбудеться 1-12 листопада. На цій зустрічі є мінімум три теми, які підігріють глобальну екологічну дискусію, заявила експертка з охорони навколишнього середовища UBTA Тамара Кутонова в ході круглого столу «Життя до Глазго…».
Україна вперше бере участь в даному заході в форматі синергії бізнесу і влади, і організовує українську панель на спільній великій сцені.
«Сторони оприлюднять забов'язання щодо скорочення викидів парникових газів. У центрі уваги – відмова від вугілля до 2030 р.», – озвучує першу тему перемовин Тамара Кутонова.
За її словами, дискусійними наприклад лишаються такі питання по окремих країнах:
Фінансування декарбонізації та адаптації до зміни клімату – це друга гаряча тема перговорів у Глазго.
Оскільки Україна — це країна, що розвивається, не зрозуміло чи дійдуть до України кошти із фонду фінансування країн, що розвиваються. Його обсяг має складати $100 млрд щорічно, але найбільше наповнення відбулось у 2018 р. – $79 млрд, з них 74% – займи (не гранти), цього року є вже $90 млрд», – зазначає Тамара Кутонова.
Третя тема, за словами експертки UBTA, стосується ст. 6 Паризької угоди, щодо введення карбонового податку у світі.
Йдеться про створення міжнародного ринку зарахування емісійних квот – передбачає запровадження податку або тарифу на кожну тонну викидів вуглецю, здійснених на галузевому чи державному рівні. Поза сферою дії Паризької угоди – це питання компенсації / взаємозаліку вуглецевих квот для досягнення цільових «нульових рівнів» (важливо для авіації та фарміндустрії). Важливо розвивати внутрішній ринок торгівлі вуглецем. У Китаї ця система запрацювала і росте активно ціна на викиди вулицю. Ми маємо розуміти, що від податку на вуглець нам не відійти. Але підходити до його впровадження дуже виважено, в тому числі й через наслідки для населення», – підсумувала Тамара Кутонова.
Нагадаємо, що UBTA Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центр економічного відновлення (ЦЕВ) від імені українського бізнесу надали Денису Шмигалю, Прем'єр-міністру України та відповідним Міністерствам «Звіт щодо визначення Другого Національного визначеного внеску (НВВ-2) України до Паризької кліматичної угоди» та підготували пропозиції до проєкту НВВ-2 із використанням Міжнародної методики та актуальних показників галузей.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!