Як запроваджувадити кліматичну нейтральність – три ключові теми кліматичного форуму у Глазго
Як запроваджувадити кліматичну нейтральність – три ключові теми кліматичного форуму у Глазго

Карбоновий податок на викиди СО2 всіма країнами світу – ключова тема 26-ї зустріч Сторін Рамкової конвенції ООН (СОР26) про зміну клімату у Глазго, яка відбудеться 1-12 листопада. На цій зустрічі є мінімум три теми, які підігріють глобальну екологічну дискусію, заявила експертка з охорони навколишнього середовища UBTA Тамара Кутонова в ході круглого столу «Життя до Глазго…».

Україна вперше бере участь в даному заході в форматі синергії бізнесу і влади, і організовує українську панель на спільній великій сцені.

«Сторони оприлюднять забов'язання щодо скорочення викидів парникових газів. У центрі уваги – відмова від вугілля до 2030 р.», – озвучує першу тему перемовин Тамара Кутонова.

За її словами, дискусійними наприклад лишаються такі питання по окремих країнах:

  • Бразилія та Індонезія нарощують видобуток вугілля;
  • імпорт вугілля з Австралії до Китаю майже не змінився, не дивлячись на неформальну заборону на це Китаю;
  • введення в дію ТЕЦ у Великої Британії через високі ціни на газ;
  • оновлені дискусії щодо ролі АЕС у декарбонізації ЄС.

Фінансування декарбонізації та адаптації до зміни клімату – це друга гаряча тема перговорів у Глазго.

Оскільки Україна — це країна, що розвивається, не зрозуміло чи дійдуть до України кошти із фонду фінансування країн, що розвиваються. Його обсяг має складати $100 млрд щорічно, але найбільше наповнення відбулось у 2018 р. – $79 млрд, з них 74% – займи (не гранти), цього року є вже $90 млрд», – зазначає Тамара Кутонова.

Третя тема, за словами експертки UBTA, стосується ст. 6 Паризької угоди, щодо введення карбонового податку у світі.

Йдеться про створення міжнародного ринку зарахування емісійних квот – передбачає запровадження податку або тарифу на кожну тонну викидів вуглецю, здійснених на галузевому чи державному рівні. Поза сферою дії Паризької угоди – це питання компенсації / взаємозаліку вуглецевих квот для досягнення цільових «нульових рівнів» (важливо для авіації та фарміндустрії). Важливо розвивати внутрішній ринок торгівлі вуглецем. У Китаї ця система запрацювала і росте активно ціна на викиди вулицю. Ми маємо розуміти, що від податку на вуглець нам не відійти. Але підходити до його впровадження дуже виважено, в тому числі й через наслідки для населення», – підсумувала Тамара Кутонова.

Нагадаємо, що UBTA Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центр економічного відновлення (ЦЕВ) від імені українського бізнесу надали Денису Шмигалю, Прем'єр-міністру України та відповідним Міністерствам «Звіт щодо визначення Другого Національного визначеного внеску (НВВ-2) України до Паризької кліматичної угоди» та підготували пропозиції до проєкту НВВ-2 із використанням Міжнародної методики та актуальних показників галузей.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 листопада 2021
Україна не отримає кошти з кліматичного фонду, необхідно залучати інвестиції з інших джерел – експерт
Низка країн-учасниць Рамкової конвенції ООН (СОР26) пообіцяли у 2023 році виділити на кліматичні програми $100 млрд країнам, що розвиваються. Однак...
24 листопада 2021
Країни Великої 20-ки не готові виділяти $100 млрд на декарбонізацію країн, що розвиваються
Під час проведення круглого столу «Життя після Глазго», організованого Ukrainian Business and Trade Association (UBTA), заступниця...
13 жовтня 2021
Україні потрібна дорожня карта по зменшенню викидів СО2 до 2030 року
Уряд та бізнес мають оперативно підготувати дорожню карту зі зменшення викидів СО2 до 2030 року, що передбачено у нещодавно прийнятому Другому...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...