Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
На останньому засіданні аграрного комітету депутати розкритикували звіт Держпродспоживслужби та Мінекономрозвитку із запуску нової системи контролю за імпортом харчових продуктів та живих тварин через мережу прикордонних інспекційних пунктів (ПІП) та призначених пунктів пропуску (ППП). Про це ідеться у матеріалові AgroPolit.com, який відображає дискусію у комітеті.
Нагадаємо, що 4 липня 2022 року спливає термін для запуску ПІПів та ППП, через які має оформлюватися весь імпорт харчових продуктів та тварин.
Нардеп від «Слуги народу» Дмитро Соломчук розписав детально, в чому суть претензій до Держпродспоживслужби. Зокрема, він нагадав, що парламент вперше за всю свою історію голосував за виділення особливо цінної землі під будівництво ПІП на Волині. Були виїзди на Закарпаття та в інші області, але віз і нині там. Проблема у землі під ПІПи.
На виготовлення земельної документації слід було виділяти кошти зі спецфонду Держпродспоживслужби. Цього не відбувалося. Натомість витрачались кошти Світового банку, а кожна сума там погоджується місяцями – дуже довго. Навіть топографічну зйомку Держпродспоживслужба не могла зробити за власні кошти, хоча це коштує 20-30 тис. грн. Кошти на це були в бюджеті 2021 року, на спецфонді ДПСУ», – каже депутат.
Він закликав депутатів-колег не підтримувати пропозицію МЕРТУ та ДПСУ про перенесення запуску нової системи контролю перетину імпортом через кордон і не голосувати за законопроєкт 6248.
Тепер Мінекономіки подає законопроєкт 6248, який ми відхилили на минулому комітеті. У ньому пропонується відкласти будівництво прикордонних інспекційних пунктів на 2025 рік. Я нагадаю: у грудні 2019 року Світовий банк дає 200 млн на ці потреби, тобто, кошти є зарезервованими. Держбюджет за цей кредит сплачує відсотки.
А ДПСУ не може це збудувати для бізнесу. Хоча Молдова і Польща за цією ж програмою збудували прикордонні інспекційні пункти за півтора року. Вони всі вже працюють. А зараз цим законопроєктом хочуть перекласти політичну відповідальність на народних депутатів. Щоб народні депутати ухвалили законопроєкт 6248, і потім коли будуть питання до Держпродспоживслужби від бізнесу, Держпродспоживслужба і Міністерство економіки скажуть:
«Ну, то ж народні депутати ухвалили Закон, який вищий за будь-яку постанову чи наше рішення». Ні, дорогенькі, так не буде. Я вважаю, що потрібно виступити перед бізнесом і чітко їм доповісти, що весь імпорт продуктів харчування, агропродукції, тих же корів, нетелей, повністю зупиниться в Україну з 5 липня 2022 року. Адже відповідно до підписаної угоди зі Світовим банком і виділених коштів, запуск ПІПів мав відбутись до 5 липня цього року. Нічого взагалі не зроблено. А ще через рік експорт харчових продуктів та агропродукції зупиниться до азіатських країн, Європи, Китаю, згідно з цією угоди також… У вас є ще 6-7 місяців. А потім ми визначимось далі, що з цим всім робити. Але вийдіть і скажіть бізнесу, що, шановний бізнесе, з 5 липня імпорт зупинений. Завдяки нам і нашій діяльності», – в доволі іронічному стилі опонував до команди МЕРТу та ДПСУ навпроти Дмитро Соломчук.
Більше про позицію депутатів аграрного комітету читайте у матеріалові.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!