Російська агресія може привести до голоду у світі
Російська агресія може привести до голоду у світі

Російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі, на пшеницю та кукурудзу припадає майже 30% усіх калорій, тобто всієї їжі (у різних її формах), що споживається у світі. Про це ідеться в аналітичному дослідженні Київської школи економіки, повідомляє rada.gov.ua.

Зазначається, що Україна і Росія разом експортують близько 30% всієї пшениці і близько 18% всієї кукурудзи в світі. При цьому, пшениця є ключовим товаром для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, і сама лише Україна експортує близько 10% усієї пшениці та майже 16% усієї кукурудзи у світі.

Експерти КШЕ наголошують, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у світі. Відповідно, війна в Україні кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, питання якої особливо гостро стоїть нині для Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. Населення більшості цих країн традиційно відчуває нестачу продовольства, якщо не страждає від голоду, а саме:
у Єгипті понад 32,5% громадян живуть за межею бідності, що робить недоїдання та голод в Єгипті актуальною проблемою;
у Ємені рівень недоїдання серед жінок і дітей залишається одним з найвищих у світі: 1,2 мільйона вагітних або жінок, які годують груддю, і 2,3 мільйона дітей віком до 5 років потребують лікування від гострого недоїдання;
в Індонезії 14,3% населення живуть за межею бідності, а 19,4 мільйона людей не можуть задовольнити свої харчові потреби;
у Бангладеш 40 мільйонів людей залишаються без продовольства, а 11 мільйонів страждають від гострого голоду;
в Ефіопії 5,9 млн осіб страждають від гострої нестачі продуктів харчування;
у Лівані 22% домогосподарств відчувають нестачу продовольства; у Лівії 83% людей живуть на менше ніж на $1,25 на день, 699 тис. людей відчувають нестачу продовольства;
у Пакистані 20,5% населення недоїдають, 44% дітей до 5 років відстають у розвитку;
в Іраку 2,4 мільйона людей відчувають гостру нестачу продуктів харчування та засобів до існування», – ідеться у дослідженні.

Зазначається, що якщо війна триватиме, Україна не зможе поставити світу решту 6 млн тонн пшениці та 15 млн тонн кукурудзи.

Таким чином, в умовах війни неминучим є дефіцит виробництва та експорту. Згідно з аналізом КШЕ, на сьогоднішній день озимі культури (зокрема, пшениця) в Україні посіяні та перебувають в хорошому стані, але без своєчасної весняного підживлення врожайність істотно впаде.

Нагадаємо, що сьогодні світові ціни на пшеницю сягнули рекордного високого рівня — того, який спостерігався під час глобальної продовольчої кризи у 2008 році. 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

25 березня 2022
ЄС підтримає українських фермерів, виділивши €1,5 млрд
Європейський Союз готовий надати українським аграріям пакет фінансової допмоги у розмірі €1,5 млрд. Таким чином у ЄС хочуть зміцнити продовольчу...
9 березня 2022
Під час війни Мінагрополітики дозволило експлуатувати сільськогосподарську техніку без реєстрації
На період воєнного стану українським аграріям можна не реєструвати сільгосптехніку. Про це на своїй фейсбук-сторінці міністр аграрної...
8 березня 2022
Національний банк озвучив заходи для мінімізації впливу війни на банківську систему України
Сьогодні пріоритетними завданнями Національного банку України є мінімізація негативного впливу війни на фінансову систему України та підтримка її...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...